Нафіга іти на пари?
Особливо якщо спати в гуртожитку приємніше, а позіхання на лекціях лише підриває бойовий дух викладача і заражає інших? Це питання мене постійно хвилювало, десь починаючи з другого семестру. І, чому це питання мене хвилює досі, коли я вже маю папірець де написано що я на пари таки ходив (не зовсім правдивий папірець)? Та тому хвилює, що коли цей папірець дають, необхідність вчитись тільки зростає.
І ось, нарешті, здається, я знайду відповідь на питання про пари, і не тільки на це питання. Є електронна українська книжка під ліцензією CC-BY-NC-SA, яка називається “Nafiga іти на пари, якщо можна піти на пиво?”. По назві можна було б подумати що її написав такий самий розгільдяй як я. Але ні, її написав викладач, зі вченим званням, вже навіть лисий, хіба що тільки без бороди. Хоча, науковці – не сисадміни, там поважність бородою не вимірюється. Науковців крутіших за Летичевського я не знаю, а Летичевський без бороди. Хоча щось я відволікся.
Ось тут можна прочитати книжку онлайн. Щоб її скачати доведеться зареєструватись. Якщо вам ліньки це робити, я вже скачав, можете брати без реєстрації звідси. Формат PDF, з таким шрифтом який чудово підійде до будь-якої читалки (ну окрім може телефона).
Я її ще не прочитав, а вже раджу. Навіть незважаючи на те що там можна зустріти речення на зразок “Найкраща сцена фільму Матрікс, коли Морфеос пропонує Нео дві таблетки”, чи опечатки “стороків тому”, і грамотність на моєму рівні. Це можна виправити.
Чому раджу? Тому що там згадують Франкля, а це означає що якщо сенс і не розповідають, то вказують на нього. Але крім того, ще й тому що блог автора цієї книжки рекомендує Ольга. І хоча я з нею поки що мало знайомий, але чомусь вже вважаю що Ольга поганого не порадить.
А ще тому, що коли я писав звернення до викладачів свого факультету, суть якого коротко можна описати фразою “допоможіть нам змінити систему і зробити навчання ефективнішим”, то я й не підозрював, що може бути викладач який напише книжку для студентів яку коротко теж можна описати цією фразою.
А якщо ви ще сумніваєтесь читати її чи ні, то я опублікую цитату:
На інший день
Цей світлий спогад зі школи поділяють усі. Сьогодні мала бути контрольна з математики, але з якоїсь причини вона переноситься на інший день. Вона обов’язково відбудеться, але не сьогодні. Сьогодні свято. Радісно на душі. Щастя. Ми у безпеці. Безпека тимчасова і щастя теж. Ми це знаємо, але нам на це байдуже.
З часом випробування все частіші. З часом випробування все складніші. З часом вони все рідше “переносяться на інший день”. З часом треба зрозуміти, що щастя не у безпеці, а радість у боротьбі.
Свараджа – це самоуправління і незалежність Індії від Британії в термінах Ганді.
Scientia vinces!
Блін, сів її читати хоча пора спати.
Сергій Брін
31 Березня, 2013 at 01:12
Як я вас розумію. Єдине що тішить – завтра неділя. 🙂
bunyk
31 Березня, 2013 at 02:12
Ех, ти! Мало знайомий 🙂 Не така вже й правда, що я поганого не пораджу, не перебільшуй мої здібності:)
Я ще теж не почала читати книгу, але певна, що прочитаю, натомість навіть на блозі є вельми багато багато цікавих думок, як от наприклад
vrubli
31 Березня, 2013 at 10:36
Твердження “Ольга поганого не порадить” легко спростовується контрприкладом, тому тут нема чого сперечатись. 😉
А книжка, я так зрозумів, і писалась спершу на блозі.
bunyk
31 Березня, 2013 at 11:06
Це є в книзі)
Сергій Брін
1 Квітня, 2013 at 02:46
Кажу ж, ще не почала читати, однак з дописів блогу розумію про її важливість 🙂
vrubli
1 Квітня, 2013 at 10:40
[…] А ще, в суботу 30 березня я прочитав в книжці “Нафіга іти на пари?” […]
Що особисте повинно залишатись в таємниці? | Блоґ одного кібера
31 Березня, 2013 at 22:48
[…] Але детальні інструкції як це зробити описані тут. Ну і на сам кінець, ще одна подяка. Моє знайомство з цим […]
Нафіга іти на пари? | опосередкована щирість
28 Квітня, 2013 at 16:04
[…] Але детальні інструкції як це зробити описані тут. Ну і на сам кінець, ще одна подяка. Моє знайомство з цим […]
Нафіга іти на пари? | опосередкована щирість
27 Липня, 2014 at 19:03