Чому блоґ називають блоґом?

Дивовижно як довго якась відверта дурниця може протриматись у вікіпедії. У 2009-му році хтось додав у статтю “Лоґ” інформацію про те, що англійське слово лоґ це від грец. logos — слово, смисл, думка, мова. Через 11 років я це виправив, і от тепер вирішив розповісти про етимологію слова блоґ, бо вона доволі цікава. Думаю технічний музей Берліна, або Deutsches Museum в Мюнхені мають до неї багато експонатів. А з усім цим карантином я вже трохи скучив за такими музеями. 🙂

Чи правда досить 1000 слів щоб вивчити мову?

І що робити якщо цього мало? 🙂 Колись читав статтю одного заробітчанина про те що 1000 слів достатньо для впевненого користування мовою. Але зараз маючи статистику по вікіпедії, можна порахувати скільки слів достатньо щоб впевнено читати вікіпедію. (Для тих кому лінь читати ввесь текст: ні, 1000 слів явно замало, їх треба знати десятки тисяч, але скльки точно – ХЗ).

Наприклад українська вікіпедія містить приблизно 240 мільйонів слів, з них різних: 4.5 мільйонів. Якщо їх вчити в порядку частотності, графік частки розуміння до кількості вивчених слів буде виглядати так:

Частка розуміння тексту залежно від кількості знайомих слів

Крім того, дослідження показують що доросла людина знає від 20 до 40 тисяч слів рідної мови, що набагато менше ніж 4 з половиною мільйони (хоча думаю мої оцінки кількості “різних” слів завищені, бо морфологія і помилки, а оцінки знання слів занижені, бо знову ж таки відмінювання і т.п.). Давайте подивимось на графік ближче:

Частка розуміння тексту залежно від кількості знайомих слів

Виходить, що навіть якщо знати 20 тисяч слів, можна розуміти лише 3/4 тексту. І вивчення ще 20 000 помагає менше ніж 10 000 до того. Як так? Давайте візмемо якісь випадкові статті, і виділимо слова що не входять в найчастіші 20 тисяч:

Сексуальна жага, сублімована чуттєвістю, сумом і меланхолією, спричиненою постійним відчуттям невдоволення, є стрижневими компонентами танго. Колись це почуття народжувалося через важке становище мільйонів іммігрантів-робітників, переважно чоловіків, які почувалися самотніми на чужій землі, тому часто навідувалися до будинків розпусти, де кохання за гроші ще дужче підсилювало в них «ностальгію за єднанням і коханням, ностальгію за жінкою» і засвідчувало їхню самотуErnesto Sabato, pág. 14.. Танго, власне, і виникло як масова й популярна «еротична досада», що призвела до такої ж масової й популярної внутрішньої рефлексії про кохання, секс, відчай і врешті про сенс життя і смерть простої людини.

Бачимо, що хоча в вікіпедії достатньо часто вживають слово “секс” (1215 раз), слово “сексуальна” чомусь вживають рідше (385 раз). 🙂 Я б спихнув це на нейтральність, але “сексуальної” – 1224 рази. Суть в тому що якщо знати одне слово, то й похідні знатимеш.

Селяни з Ляцького взяли активну участь в повстанні Богдана Хмельницького. Так наприклад 6 серпня 1649 року Андрій Голинський скаржився на селян з Камінного, Велисниці, Гостова, Волосівської Слободи, Ляцького, які під проводом шляхтичів Русинів Олександра, Андрія, Кикули Березовських «маючи змову з козаками й бунтівниками» напали на село Перерісль і там попустошили шляхетські двори. Крім того, зважаючи на сильну присутність польської шляхти у самому селі, траплялись напади і на Ляцьке. Юрій Коморовський 30 травня 1650 року скаржився, що селяни сіл Волосова, Цуцилова, Тисменичан, та Ворони спустошили двірські маєтки в Цуцилові, опісля спалили двір та корчму в Ляцькім.

Зрозуміло, багато статтей містять багато власних назв. Може варто б замість “попустошили” писати “спустошили”, але одне передбачає значення “трошки”, а інше “зовсім”. Хоча що то – що то не входить до топ20000.

Шарам — село в Ірані, в дегестані Касма, в Центральному бахші, шагрестані Совмее-Сара остану Ґілян. За даними перепису 2006 року, його населення становило 392 особи, що проживали у складі 114 сімейПерепис населення Ірану 2006.

“сімейПерепис” не мало б потрапити до мого рейтингу слів, певне треба кращий код виділення слів зі статті. Те що “дегестані” і “шагрестані” входять до найчастіше вживаних 20000 – теж перекос вікіпедії, бо до словника середньостатистичної людини такі слова не мали б входити.

Приклад зі ще іншої області:

Кодований геном білок за функціями належить до репресорів, фосфопротеїнів.
Задіяний у таких біологічних процесах як взаємодія хазяїн-вірус, транскрипція, регуляція транскрипції, поліморфізм, альтернативний сплайсинг.
Локалізований у цитоплазмі, ядрі, хромосомах, центромерах, кінетохорі.

Те що фосфопротеїни входять до найчастіших 20 тисяч слів – теж ознака перекосу вікіпедії. Щодо слова поліморфізм – хто зна, бо я знаю дві області знань де воно використовується. Але взагалі, частота слова, якщо не застосовувати якийсь стемінг чи іншу нормалізацію – це сум. Виглядає частотний словник ось так:

ядра,6772
ядрі,6369
ядро,3690
ядром,1452
ядрами,585
ядрах,298
ядру,74
мікроядра,26
ядрам,24
Сядристий,22
ядрові,22
ядраЧемпіонат,20
Сядристого,19
ядрова,19
коядро,17
мікроядро,15

Як німецька? Загалом більше мільярда слів з них різних 12 мільйонів. Ось графіки:

Залежність розуміння від знання слів в німецькій вікіпедії

Залежність розуміння від знання слів в німецькій вікіпедії

Бачимо що ситуація подібна. Ось приклад:

Berlin gehört zu den führenden Standorten der Informations- und Kreativwirtschaft in Europa. Der Wirtschaftsbereich umfasst den Buch- und Pressemarkt, Softwareentwicklung, Telekommunikationsleistungen, den Werbemarkt, Marktforschung, die Film- und Rundfunkwirtschaft, den Kunstmarkt, die Musikwirtschaft, die Architektenbranche, die Designwirtschaft und den Markt für Darstellende Künste.

Бачимо що більшість “рідкісних” слів – складаються з не таких вже й рідкісних. Напевне 100% треба змінити підрахунок, бо “Telekommunikationsleistungen” – це “Tele-kommunikations-leistungen”, телекомунікаційні потужності.

Таким чином щоб зробити нормальний частотний словник, треба напевне якийсь стеммер, і алгоритм для розбиття німецьких слів на частини. Для української просто стемер напевне. 🙂 Або робити його вручну…