Posts Tagged ‘linux’
Як запам’ятати ключі до tar?
Кожного разу коли я бачив файл з розширенням на зразок *.tgz, я пам’ятав що треба написати щось схоже на tar -авадакедавра! і магія трапиться. Але що точно – завжди гуглив.
Тепер якось випадково запам’ятав. Все просто. -x означає “eXtract”, тобто розпакувати. Так і пишемо: $ tar -x archive.tgz. На що tar нам:
tar: Refusing to read archive contents from terminal (missing -f option?) tar: Error is not recoverable: exiting now
Бачте, сам нагадує, що якщо хочемо вказати файл, то треба вказати його після ключа. На що ми йому $ tar -xf archive.tgz, і він слухняно все розпаковує. Є ще ключ -v, який часто пишуть, але він просто каже показати список файлів що розпаковуються, і не є обов’язковим до запам’ятовування.
tar -x Ось і все.
Встановлення Python 3.5 з джерельного коду, встановлення Django
Ок, продовжу спроби підготуватись до DjangoGirls так, щоб там ми вчили найпередовіші технології. 🙂
Такі експерименти краще робити у захищеному середовищі, тому бажано щоб у вас були VirtualBox та Vagrant:
sudo apt-get install virtualbox vagrant
Поки вони ставляться, раджу коротко ознайомитись як користуватись тим Vagrant-ом.
В директорії з кодом створюємо такий файл:
# -*- mode: ruby -*- # vi: set ft=ruby : VAGRANTFILE_API_VERSION = "2" Vagrant.configure(VAGRANTFILE_API_VERSION) do |config| config.vm.box = "ubuntu/trusty64" config.vm.network "forwarded_port", guest: 8000, host: 8000 end
Це поки що він такий. Пізніше поміняю, і вся інсталяція має більш автоматизуватись. Тепер команда vagrant up дозволяє підняти чисте середовище. vagrant ssh – зайти в його термінал.
Ми хочемо Python 3.5, а його інакше як з сорсів не отримаєш, тому качаємо з сайту: https://www.python.org/downloads/
sudo apt-get update sudo apt-get install build-essential libsqlite3-dev sqlite3 bzip2 libbz2-dev sudo apt-get install libreadline-dev libncurses5-dev tk-dev libssl-dev wget -c https://www.python.org/ftp/python/3.5.0/Python-3.5.0.tar.xz tar xJf Python-3.5.0.tar.xz cd Python-3.5.0 ./configure make sudo make install
Як намалювати стрілочку в SVG
Креслення стрілочки, з позначенням деяких змінних
Поточна ситуація така, що на запит “як намалювати стрілочку”, Google видає купу порад дівчатам про те як зашпаклювати лице. Але проблема трапляється часто, і не тільки в SVG, ось наприклад старий пост про те як малювати вектори в OpenGL, для програмки що проводить структурний аналіз кінематики машин і механізмів. Тому треба виправити цю ситуацію, і написати ще пару публікацій про малювання стрілочок. 🙂
Тут буде код який було весело писати, і яким варто поділитись. Присутній також JsFiddle. Код дозволяє малювати стрілочки наступного вигляду:
Написано з використанням D3.js, але код можна причепити де завгодно, так як головне тут – функція arrow_path, яка генерує значення атрибуту d для тега path. Приймає вона координати початку і кінця стрілки, ширину лінії стрілки, радіус (задає розмір трикутника на кінці стрілки, і радіус gizmo (пімпочки на середині)). directed – булевий аргумент, що вказує чи малювати стрілочку на кінці лінії взагалі. gizmo – якщо false – пімпочки не буде, 'circle' – буде коло, 'diamond' – буде ромбик.
Прочитати решту цього запису »
PostgreSQL & PostGIS “Hello world”
Інсталяція:
sudo apt-get install -y postgresql postgresql-contrib postgis
Після чого від імені користувача postgres (це суперкористувач для postgres), створюємо користувача gisuser та базу для нього, яку наприклад назвемо gis:
sudo -u postgres createuser gisuser sudo -u postgres createdb --encoding=UTF-8 --owner=gisuser gis # і створимо пароль для користувача: sudo -u postgres psql -d gis -c "ALTER USER gisuser WITH PASSWORD 'password'" # і увімкнути розширення postgis: sudo -u postgres psql -d gis -c "CREATE EXTENSION postgis;" sudo -u postgres psql -d gis -c "CREATE EXTENSION postgis_topology;" CREATE EXTENSION
Тепер ми можемо з’єднуватись з нашою базою за допомогою клієнта, вказавши базу і користувача:
psql -d gis -U gisuser
У випадку отримання помилки:
psql: FATAL: Peer authentication failed for user
Треба відредагувати файл sudo vim /etc/postgresql/9.4/main/pg_hba.conf, чи який там буде для вашої версії, і зробити таку заміну десь ближче до кінця:
- local all all peer + local all all md5
І перезавантажте сервер
sudo /etc/init.d/postgresql restart
Тоді можна буде логінитись (дивно, але в мене навіть пароль не питає), і виконувати запити:
select postgis_full_version(); -- В мене дає щось схоже на: -- POSTGIS="2.1.5 r13152" GEOS="3.4.2-CAPI-1.8.2 r3921" -- PROJ="Rel. 4.8.0, 6 March 2012" GDAL="GDAL 1.11.2, released 2015/02/10" -- LIBXML="2.9.2" LIBJSON="UNKNOWN" RASTER
Можна ще поставити гарний GUI-клієнт:
sudo apt-get install -y pgadmin3
Гаразд, давайте тепер створимо табличку з містами:
CREATE TABLE cities (
id SERIAL PRIMARY KEY,
name VARCHAR(100),
location GEOGRAPHY(POINT,4326)
);
4326 це ідентифікатор системи координат (SRID, Spatial Reference system ID) і означає що ми використовуватимемо систему координат WGS 84. Здається це популярна система координат.
Тепер заповнимо таблицю якимись даними:
INSERT INTO cities (name, location) VALUES
('Львів', ST_GeographyFromText('SRID=4326;POINT(49.83 24.014167)') ),
('Київ', ST_GeographyFromText('SRID=4326;POINT(50.45 30.523611)') ),
('Івано-Франківськ', ST_GeographyFromText('SRID=4326;POINT(48.922778 24.710556)') )
;
І спробуємо зробити якийсь запит, наприклад скільки метрів від Львова до Києва:
select ST_Distance(
(select location from cities where name='Львів'),
(select location from cities where name='Київ')
);
І цей запит дає мені 723904.293225235, що приблизно 723 км, в той час як до Києва по прямій менш ніж 500 км. Я вибрав неправильну проекцію, або переписав з вікіпедії неправильні координати, або передав функції якісь неправильні параметри. 😦
Але на сьогодні напевне просто піду спати. До речі, може ви підкажете в чому помилка?
Посилання
Шпаргалка по Docker
Docker в порівнянні з гіпервізором другого типу.
Докер – штука для керування лінукс-контейнерами. А Лінукс-контейнери – це особливий вид гіпервізора, який дозволяє створювати на лінуксі віртуальні лінукси. Це мінус що тільки лінукси, але плюс що ядро операційної системи для кожного контейнера спільне, тому ці контейнери набагато легші в порівнянні з повноцінними віртуальними машинами.
Віртуальні машини корисні для ізоляції середовища. Наприклад середовища розробки. Хоча цим може займатись і Vagrant. А ще Vagrant може керувати не тільки машинами на VirtualBox, а й контейнерами Docker. Коли що використувати – здається справа особистих вподобань. Хоча мені кажуть що так як контейнери більш легковісні, тут інша філософія роботи, наприклад “кожному процесу свій контейнер”. Ось цікаве обговорення питання що коли варто використовувати, в якому беруть участь автор Vagrant та автор Docker.
Але краще раз попробувати ніж сто разів прочитати:
Інсталяція
На Linux найпростіше, хоч і не безпечно:
wget -qO- https://get.docker.com/ | sh
Випадковий ідентифікатор в Python
Можна отримати так:
import random
def random_id(length=6):
return ''.join(
random.choice(string.lowercase)
for i in range(length)
)
###############
>>> random_id()
'kqxmua'
Якщо треба особливо оформлений, як от IP, чи MAC-адреса, то можна зробити перетворення:
def asmac(val):
"""Convert a byte string to a MAC address string. """
return ':'.join('%02X' % ord(c) for c in val)
def random_mac():
return asmac(random_id())
###################
>>> random_mac()
'78:71:6A:72:6E:63'
Але такі ідентифікатори як “kqxmua” нормальній людині важко запам’ятати, бо вони не асоціюються з жодними поняттями. Ну окрім частинки “ua”, але й то вона туди випадково потрапила. Проте, в Linux можна легко отримати випадкове слово, бо в ньому є словник:
def random_word():
return random.choice(
open('/usr/share/dict/words').readlines() # жертиме пам’ять!
).strip()
#################
'.join(random_word() for i in range(5))
'hermitical, Canter, Paryavi, mergences, Mind'
Хоча я знайомий лише з “hermitical” та “mind”, але асоціації вже легше побудувати, правда?
Пишемо простий keylogger для Linux
Кейлоггер це така шкідлива корисна програма яка записує всі натискання клавіш користувачем в будь-яких інших програмах операційної системи. І сьогодні ми вивчатимемо як таке написати. Якщо ви навчитесь працювати з файлами в Linux – ви зможете все. Серйозно. Тому я колись планую детально вивчити і написати про файли там.
Все в лінуксі файл, і клавіатура – теж. Щоб знати який – відкриваємо /proc/bus/input/devices. Нас цікавить абзац в якому написано про клавіатуру, і він зазвичай містить рядок EV=120013, тому можете пошукати його. Коли знайшли абзац, читаємо в ньому рядок H: Handlers=sysrq kbd event3.
Можна дістати однією командою:
cat /proc/bus/input/devices | grep EV=120013 -B 2 | grep event
Слово event3 означає що нам треба читати файл пристрою /dev/input/event3.
Так як в заголовку було слово простий, ми спростимо собі життя і поставимо деяку бібліотеку:
pip-2.7 install evdev
