Не розмонтовується бо зайняте?

bunyk@xubuntyk:~$ umount /media/1CF3-E02E 
Unmount failed: Cannot unmount because file system on device is busy
bunyk@xubuntyk:~$ fuser -m /media/1CF3-E02E/ # хто використовує дане медіа?
/media/1CF3-E02E:     3474
bunyk@xubuntyk:~$ ps -A | grep 3474 # що це ще за процес такий?
 3474 ?        00:00:00 tumblerd
bunyk@xubuntyk:~$ fuser -m -k /media/1CF3-E02E/ # вбити всіх хто використовує...
/media/1CF3-E02E:     3474
bunyk@xubuntyk:~$ ps -A | grep 3474 # tumblerd мертвий.
bunyk@xubuntyk:~$ umount /media/1CF3-E02E # пристрій відмонтовано

Ось і все.

Advertisements

Atheros Wi-Fi on Ubuntu 11.04, підходящі ядра, і інші проблеми

Як добре бути знову онлайн, і знову на нормальній швидкості. Виявляється Ubuntu 11.04 має в десятки разів повільніше Wi-Fi з’єднання на комп’ютерах з адаптером Atheros (до яких належить мій Acer Aspire 5100, деякі Dell, Asus, і напевне багато інших).

Більше того, коли я обновив ядро до 2.6.38-11, вайфай взагалі пропав. Мене це страшно мучило, бо я не знав як поміняти ядро. Тепер знаю, розказую.

Пакети з ядром лінукса можна ставити прямо через Synaptic, але там є не всі. Повний список читаємо тут. Нам потрібні три пакети:

linux-headers-ВЕРСІЯ-ЯКІСЬЦИФРИ-generic_ВЕРСІЯ-ЦИФРИ.ЦИФРИДАТИ_АРХІТЕКТУРА.deb
а також:
linux-headers-2.6.39-02063904_2.6.39-02063904.201108040905_all.deb 
linux-image-2.6.39-02063904-generic_2.6.39-02063904.201108040905_i386.deb

Підберете версію і архітектуру потрібну вам самостійно. Качаєте їх в якусь чистеньку директорію і запускаєте в ній

sudo dpkg -i *.deb

Вуаля – нове ядро в наявності. Перезавантажуємось. Тут УВАГА – GRUB автоматично грузить насвіжіше ядро. А їх на вашому комп’ютері стільки – скільки разів воно обновлялось. Щоб вибрати інше ядро, при ввмікненні комп’ютера натискаєте і тримаєте клавішу F8. Мій комп’ютер від цього пищить як свиня, яку ріжуть, але з кожної третьої спроби показує меню GRUB.

Wi-Fi чомусь працює лише на ядрі 2.6.38-10, тому те що я встановлював 2.6.39 не допомогло. Ставити третю версію я не ризикнув.

Залишилось дві проблеми – швидкість, і як зробити так, аби при запуску GRUB сам вибирав нормальну версію.

Я вирішив просто видалити всі дефектні ядра. Для цього в Synaptic шукаємо linux-image-2, і від дасть нам список пакетів з ядрами другої версії. Видаляємо всі крім тих на якому сидимо. (Видаляти ядро на якому сидиш не можна, про це навіть є якась приказка). Версія на якому сидимо повертається командою uname -r, тому переконайтесь що сидите на тій в якій працює інтернет.

Далі. Швидкість. Тут теж ХЙЗ що. Можна прочитати і виконати оце. Окрім того, я ще створив в каталозі /etc/modprobe.d/ два файлики ath9.conf та ath9k.conf з однаковим вмістом:

options ath9k nohwcrypt=1

А також:

Commit Log for Fri Sep  9 22:05:26 2011

Встановлено наступні пакунки:
linux-backports-modules-cw-2.6.39-2.6.38-10-generic (2.6.38-10.6)
linux-backports-modules-cw-2.6.39-2.6.38-10-generic-pae (2.6.38-10.6)

Що допомогло – я не знаю. Можна було б поморочитись і вияснити, але поки все працює – чіпати нічого не хочеться.

Менше зайвих рухів (три хаки)

Стандартні каталоги

Найгірше що є в локалізації Ubuntu – це назва каталогу “Робочий стіл”. Уявіть собі, вам треба написати cd ~/[перемкнути розкладку]Роб[Tab], в той час, як в нелокалізованій всього лиш cd ~/Des[Tab]. І навіть якщо встановити перемикання розкладки на Caps Lock це все одно дратує. Біда в тому, що Desktop – це така специфічна папка, яку так просто не перейменуєш, як і її сусідів.

Для цього є спеціальний файл: ~/.config/user-dirs.dirs, в якому записані адреси спеціальних каталогів. Там пишемо щось на зразок:

XDG_DESKTOP_DIR="$HOME/desktop"

і після цього справа за малим – дійсно перейменувати відповідні каталоги, ну і перезавантажити Gnome. І більше перемикати розкладку не доведеться.

Пошук в Google

Чепурний морський єдиноріг

Я вже згадував що хочу зробити даунгрейд до 32-х розрядної системи. Років так на два… І от 29 квітня вона вийшла. Приступимо. Далі я буду описувати процес інсталяції, і наступного налаштування… Думаю потім можна буде зліпити файлик який сам після інсталяції системи ставить все необхідне.

Переселення багажу майже нескладне: 1) Зробити всі комміти. 2) Почистити ~/ від всього зайвого. (найважче) 3) Заархівувати ~/. 4) Закинути на dropbox.

Поки воно синхронізується, качаємо і пишемо образ.

Google Calendar та Gnome

Виглядатиме приблизно так

Щоб відобразити список подій в календарі прямо під годинником на робочому столі, достатньо написати всього лиш один рядок:

/usr/lib/evolution-webcal/evolution-webcal www.google.com/calendar/ical/bfg3otf5cq960krr81do9e5ba8%40group.calendar.google.com/public/basic.ics

Ubuntu: Додайте ритмічності в життя

Но уже в школе объяснили, что сердце — это не тупой велосипедный насос. Оно работает “с умом”. Сколько-то миллисекунд тратит на сокращение. Однако, на отдых тратит в два раза больше времени! Юрій Ушаков

Значок в панелі сповіщень

Робити короткі перерви в роботі за комп’ютером корисно. Їх потрібно робити, щоб зробити собі чаю, розімнутись, чи сходити в туалет в кінці-кінців. Біда тільки в тому, що робота за комп’ютером буває такою затягуючою, що втрачаєш відчуття часу, і “ще п’ять хвилин” перетворюються на дві години. Я вже хотів написати розширення до браузера, яке нагадує нам про час, та от недавно на UASC написали статтю “Python Screen Locker для збереження очей“. Про програму, яка змушує вас відпочити. Просто не даючи працювати. Чи будете ви робити розтяжки в перервах – діло ваше.

Але якийсь білорус в коментарі написав, що така програма вже є в Убунту. І дійсно є, Система -> Налаштування -> Клавіатура:

Інсталяція Redmine на Ubuntu

Ну, чому, чому Synaptic не має кнопки “Вернути всю систему на добу назад”? Це б так спрощувало кожну наступну спробу інсталяції. І створити її ніби не так складно, варто лише завести системну СКВ. А поки її немає, варто ж записувати що робиш, щоб потім можна було виправляти. Але ні, завжди думаєш “Запишу коли зроблю”.

Ну, от зробив, з спроби десь так п’ятої, а як – точно не пам’ятаю. Бо не впевнений що для повного видалення треба було позначати лише redmine та apache2.

Тим не менш – мій короткий туторіал для найпростішої установки з sqllite та passenger (штука яка дозволяє запускати додатки ruby on rails на apache)

1. Встановлюємо сам redmine

     sudo apt-get install redmine
   

2. Щоб поселити сторінку redmine на локалхості робимо ярличок:

     ln -s /usr/share/redmine/public /var/www/redmine
   

3. В файл /etc/apache2/mods-available/passenger.conf додаємо директиву PassengerDefaultUser www-data.

4. І в додаємо новий сайт в apache:

   Редагуємо /etc/apache2/sites-available/default, додаємо в список URL:

     <Directory /var/www/redmine>
         RailsBaseURI /redmine
     </Directory>
   

5. Вмикаємо passenger

     sudo a2enmod passenger
   

6. Перезавантажуємо apache:

     sudo /etc/init.d/apache2 restart
   

Тепер дивимось чи все добре, відкривши в браузері http://localhost/redmine/. Якщо видно сторінку схожу на сайт http://www.redmine.org/, значить все нормально.

Далі я мав проблему з реєстрацією користувачів. А виявляється, що всіх користувачів має затвердити адміністратор, логін якого admin, і пароль admin. Тому, заходите як адмін, на сторінку http://localhost/redmine/users , і біля кожного користувача тиснете unlock.

Ось і вся нотатка на сьогодні.

Посилання

HowTo Install Redmine in Ubuntu