Столітня книжка про технології

В дитинстві літом я жив у селі з батьками тата, а взимку – в місті з батьками мами. Думаю тому що в місті в той час не треба було носити дрова і гріти воду аби скупатися. В селі хата була більша за міську квартиру і містила немалу бібліотеку. Про неї можна багато згадувати але я не буду бо то буде довго. Полиці в книжковій шафі були заставлені в два ряди, і колись я знайшов в задньому ряді щось загорнуте в пластикову обкладинку для зошита. То виявилася найстаріша книжка бібліотеки – науково-популярне видання з 1920-тих. Була ще старіша (і набагато товстіша) книжка з різними оповіданнями і віршами. Вона була загорнута в картонну папку для зошитів аби замінити відсутню обкладинку, і вже майже розсипалася на листки. Але коли вона видана – невідомо, бо починається зі сторінки 6. Десь внизу на якомусь аркуші підписана як “Читанка для II. кл. шк. с.

Книжки цікаві, бо цікаво дізнатись як жили люди в давнину майже з перших рук. І цікаво як змінилася мова.

Коли я дізнався що у Вікімедіа Україна є книжковий сканер, то згадав за цю книжку і вирішив поділитись з іншими. Так “Оповідання про сили природи” опинились на вікіджерелах.

Читанку я пізніше відсканував сам за допомогою сканера зробленого з трьох коробок піци і додатка OfficeLens від Microsoft. Якість вийшла не гірша за сканер вікімедії, хоча вона відрізняється від сторінки до сторінки, бо іноді джерелом світла було вікно, а іноді – настільна лампа + лампа від камери телефона.

Я недавно закінчив їх оцифровку, пошукав автора/редактора Миколу Чайковського і виявив що він (якщо це той самий Микола Чайковський, а скоріше за все так) помер 7 жовтня 1970, що означає що згідно законів про авторське право і правил вікіджерел, вона до 7 жовтня 2040 не може бути в суспільному надбанні і її скоріше за все видалять з вікіджерел. Dura Lex, sed lex. Аби не витратити зусилля на марно, я цю книжку перепощу тут, через 20 років якщо доживу – може перепощу назад на вікіджерела, якщо такий проект ще буде. Або хтось інший щось зробить. Це також означає, що цей пост не підпадає під ліцензію CC-BY-SA як решта цього блогу, майте це на увазі. А кому нарешті цікаво прочитати – прошу:

НАРОДНЯ БІБЛІОТЕКА „ПРОСВІТИ“ Ч. 26.

ОПОВІДАННЯ
ПРО
СИЛИ ПРИРОДИ

ТРЕТЄ ВИДАННЯ, ЗОВСІМ ПЕРЕРОБЛЕНЕ
(З 13 ОБРАЗКАМИ).

ЛЬВІВ, 1924.
НАКЛАДОМ ТОВАРИСТВА „ПРОСВІТА“.

Ethernet на хлопський розум

I’m a web crawling spider; you an Internet mosquito;
You thought the 7-layer model referred to a burrito.
You’re a dialup connection; I’m a gigabit LAN.
I last a mythical man-month; you a one-minute man.

Monzy – “kill -9“

Іноді аби щось зрозуміти, іноді мало читати, треба писати. Сьогодні ми розберемось чим комутатор та міст відрізняються від концентратора. 🙂 Я хотів добре розібратись як працює маршрутизатор, але це ще рівнем вище, і ця вся справа затягнулась.

Рівні мережевої моделі

Почнемо з рівнів. Комп’ютерні мережі такі складні, що зрозуміти їх цілком дуже важко, тому вирішили розділити їх на рівні абстракції. Цих рівнів можна нарахувати від п’яти до семи, але ми почнемо з перших двох.

Stm32 Nucleo – вхідні сигнали і комунікація з компю’тером

Сьогодні продовжимо розбиратись з нашою платою, і почнемо з того, як отримати натиснення кнопки. Якщо вас цікавить початок – переходьте сюди.

Якихось чітких інструкцій в інтернеті я не знайшов, зате в IDE було аж два демо проекти про кнопку:

• “Read the user button state on the Nucleo board.”
• “Read the user button using external interrupt.”

Код там досить простий, але я його ще спростив ось так:

#include "mbed.h"
 
DigitalIn mybutton(USER_BUTTON);
DigitalOut myled(LED1);
 
int main() {
  while(1) {
    myled = mybutton;
  }
}

Привіт “ядерному мікроконтролеру” ;)

Вкотре переконуюсь що якщо чогось дуже хочеш – то отримаєш. Так от я хотів якось спробувати скласти гірлянду якою можна буде керувати з комп’ютера, трохи думав про Arduino, і недавно мені в руки для тестування потрапила плата NUCLEO-F411RE від компанії STMicroelectronics. Все завдяки автору сайту embedded.co.ua, Василю Йосипенку, якому за це величезне дякую.

Почну з того що на платі надруковане посилання: www.st.com/stm32nucleo. І наклеєна наклейка NUCLEO-F411RE. З діаграми на сайті видно що F411 це найшвидша плата, яка має найбільший розмір флеш-пам’яті – 512K. Аж пів метра!

Далі я звісно перейшов на сторінку плати і почав RTFM. Ось інструкція.

Як рутувати Nook Simple Touch

Меню Nook Manager-а

Якщо ви читаєте цей блог, то є велика ймовірність того, що ви ж програмісти, і повинні це знати. Я ж програміст, і мусів про це довго дізнаватись. Двічі. А робити щось двічі – не комільфо, треба оформити в процедуру. І можна цією процедурою поділитись з іншими.

Nook – це E-ink читалка з сенсорним екраном на яку можна поставити андроїд. Точніше на якій вже стоїть андроїд від Banse & Noble, але можна поставити повноцінніший, з Google Play Market-ом і всіма випливаючими з цього застосунками. З ризиком перетворити пристрій на шмат пластику і напівпровідників, але при прямих руках такий ризик не дуже великий.

Інгредієнти:

• Nook Simple tooch з прошивкою 1.2.0 або 1.2.1. Перевіряється натиснувши n -> Settings -> Device Info -> About your Nook -> Software version.
• Флеш-картка Micro SD.
• Комп’ютер з читачем карток Micro SD.

Кроки

Найперше треба дістати Nook Manager. Для цього качаємо архів, і розпаковуємо з нього файл NookManager.img.