Світ – слова

Замало слів, щоб пробити цю стіну, принаймні відколупати шматок.

Філософія – це наука про відношення між словами і світом. Як і будь-яка інша наука.

Наприклад фізика вивчає зв’язок між словом “сублімація” та процесом перетворення твердого тіла в газ, а також мільйони інших слів та зв’язків. Психологія теж має слово “сублімація”, але пов’язує його з іншими явищами світу. Географія – між словом “Гімалаї” та рельєфом планети. Комп’ютерні науки – між словами якими користуються програмісти та поведінкою комп’ютера. Найдивніша наука математика, бо вона вивчає зв’язок між словами і про світ забуває. Математики згадують про зв’язок зі світом лише тому, що не кожна послідовність букв – це слово, і не кожна послідовність слів – це речення. Вавилонська бібліотека та шизофазогенератори тому чудова ілюстрація.

Філософ Вітгенштайн казав що “Межі моєї мови – межі мого світу.” і “Проблеми філософії – проблеми мови”.

Спочатку проілюструю друге. Філософи постійно намагаються вияснити що таке любов, добро, правда, якість, Бог, душа, сенс, знання та багато інших понять…

Це нагадує анекдот про Вовочку навпаки:

Вчителька: Діти, назвіть будь-ласка слово на букву Д.
Вовочка: Дупа!
Вчителька: Діти, нема такого слова.
Вовочка: Як це так, дупа є, а слова нема?

Так от перша мовна проблема філософії – “Як це так, слово є, а правди нема?”. Від неї походять всі суперечки про існування Бога, номіналістів та реалістів, соціалістів та лібералістів, і подібні. Та навіть суперечки статична типізація/динамічна типізація викликані тим, що ніхто не знає що таке дані.

Друга проблема – чому світ більший за межі моєї мови, і що з цим робити? Наприклад є інші люди. В них інша мова, інші слова, тому я їх не розумію. Ура моєму продакт-менеджеру який знає більше слів. Але й він не всі слова знає. Що робити? Чи є якась заміна словам?

Позитивісти, яких я дуже люблю і поважаю (он знову з Вітгенштайна почав) сказали що другим питанням вони займатись не будуть, і досягли певних успіхів в першому. Принаймі зрозуміло пояснили що є наука, а що ні.

Для створення кібернетичних світів філософія позитивістів в самий раз. Але при зіткенні з реальним світом позитивістів мало.

От східні філософи були хитрішими. Вони придумали слово “му”, яке означає “не задавай дурних запитань, на які не можна відповісти словами”, і фразу “не плутай місяць з пальцем що на нього показує”.

Що з цим робити?

a)
Дочитати “Гедель, Ешер, Бах” Дугласа Хофштедера.
Перечитати “Дзен та мистецтво догляду за мотоциклом” Роберта Пірсіга.
Перечитати “Гру в Бісер” Германа Гессе
Це троє відомих мені шляхів на схід.

б)
Жити далі, взаємодіяти зі світом напряму. Без слів.

На план “а” може не вистачати часу, але воно й не дуже страшно поки є запасний.