Блоґ одного кібера

Історія хвороби контуженого інформаційним вибухом

Світ – слова

with 7 comments

Замало слів, щоб пробити цю стіну, принаймні відколупати шматок.

Філософія – це наука про відношення між словами і світом. Як і будь-яка інша наука.

Наприклад фізика вивчає зв’язок між словом “сублімація” та процесом перетворення твердого тіла в газ, а також мільйони інших слів та зв’язків. Психологія теж має слово “сублімація”, але пов’язує його з іншими явищами світу. Географія – між словом “Гімалаї” та рельєфом планети. Комп’ютерні науки – між словами якими користуються програмісти та поведінкою комп’ютера. Найдивніша наука математика, бо вона вивчає зв’язок між словами і про світ забуває. Математики згадують про зв’язок зі світом лише тому, що не кожна послідовність букв – це слово, і не кожна послідовність слів – це речення. Вавилонська бібліотека та шизофазогенератори тому чудова ілюстрація.

Філософ Вітгенштайн казав що “Межі моєї мови – межі мого світу.” і “Проблеми філософії – проблеми мови”.

Спочатку проілюструю друге. Філософи постійно намагаються вияснити що таке любов, добро, правда, якість, Бог, душа, сенс, знання та багато інших понять…

Це нагадує анекдот про Вовочку навпаки:

Вчителька: Діти, назвіть будь-ласка слово на букву Д.
Вовочка: Дупа!
Вчителька: Діти, нема такого слова.
Вовочка: Як це так, дупа є, а слова нема?

Так от перша мовна проблема філософії – “Як це так, слово є, а правди нема?”. Від неї походять всі суперечки про існування Бога, номіналістів та реалістів, соціалістів та лібералістів, і подібні. Та навіть суперечки статична типізація/динамічна типізація викликані тим, що ніхто не знає що таке дані.

Друга проблема – чому світ більший за межі моєї мови, і що з цим робити? Наприклад є інші люди. В них інша мова, інші слова, тому я їх не розумію. Ура моєму продакт-менеджеру який знає більше слів. Але й він не всі слова знає. Що робити? Чи є якась заміна словам?

Позитивісти, яких я дуже люблю і поважаю (он знову з Вітгенштайна почав) сказали що другим питанням вони займатись не будуть, і досягли певних успіхів в першому. Принаймі зрозуміло пояснили що є наука, а що ні.

Для створення кібернетичних світів філософія позитивістів в самий раз. Але при зіткенні з реальним світом позитивістів мало.

От східні філософи були хитрішими. Вони придумали слово “му”, яке означає “не задавай дурних запитань, на які не можна відповісти словами”, і фразу “не плутай місяць з пальцем що на нього показує”.

Що з цим робити?

a)
Дочитати “Гедель, Ешер, Бах” Дугласа Хофштедера.
Перечитати “Дзен та мистецтво догляду за мотоциклом” Роберта Пірсіга.
Перечитати “Гру в Бісер” Германа Гессе
Це троє відомих мені шляхів на схід.

б)
Жити далі, взаємодіяти зі світом напряму. Без слів.

На план “а” може не вистачати часу, але воно й не дуже страшно поки є запасний.

Written by bunyk

18 Березня, 2012 at 02:21

Опубліковано в Психософія

Tagged with ,

Відповідей: 7

Subscribe to comments with RSS.

  1. Доповню моїм улюбленим 🙂
    Вершей пользуются при рыбной ловле. Наловив же рыбы, забывают про вершу. Ловушкой пользуются при ловле зайцев. Поймав же зайца, забывают про ловушку. Словами пользуются для выражения мысли. Обретя же мысль, забывают про слова. Где бы мне отыскать забывшего про слова человека, чтобы с ним поговорить!

    Engraver

    18 Березня, 2012 at 22:00

    • Щось подібне читав про правильну техніку перекладу. 🙂

      Сам думав доповнити статтю історією про тест на логіку, але потім подумав що там ідея в тому що треба вміти правильно застосовувати інструмент, а моя проблема в тому що інструмент не всюди працює, що трохи інше.

      bunyk

      18 Березня, 2012 at 22:44

      • Так, переклади — це річ в собі, особливо філософської літератури)) Отак одного разу паперовий варіант Джебрана довелось викинути, бо то була муть, а не зв’язний текст.

        До речі, мені Буття вже другий раз нагадує, аби почитав Вітгенштейна, що порекомендуєш?

        Engraver

        19 Березня, 2012 at 08:45

        • Ну, я не осилив “Логіко-філософський трактат”, він дуже структурно написаний. Може до 20% дійшов. Не думаю що Людвіг після нього написав щось простіше чи важливіше.

          bunyk

          19 Березня, 2012 at 22:31

  2. […] встиг я пожалітись на те що слова не всесильні, як в телевізорі YouTube з’явився запис з короткою […]

  3. […] щось подібне ще задовго до нашого героя сказав що знати значення слів не так вже й потрібно. Головне знати що робити з […]


Залишити відповідь на bunyk Скасувати відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.