Блоґ одного кібера

Історія хвороби контуженого інформаційним вибухом

Весна

with 5 comments

Зараз спробую зекономити час на багаторазові відповіді на запитання “як справи?” і куди я подівся.

Вона

Цих вихідних, а якщо конкретно, то в суботу, я їздив поспілкуватися з цікавими та успішними людьми, знайти нових друзів, і так далі. Сильно змінити світ мені не вдалось, але для мене світ змінився цілковито. І на цю тему все.

Також я хворію

Кашлем. Від великодня, а це вже більше місяця. Прийшов на роботу в понеділок, мені сказали “Буник, ти забагато кашляєш, нам страшно, вали додому”. Я сказав – “Поки не закрию оцю таску, нікуди не піду.” Вона в п’ятницю вже працювала і була покрита тестами, тому я думав що буде недовго. Тим не менш, три ітеративні рев’ю коду зайняли годин 6. Від цього він став ще більш покритий тестами, а мій стиль ще кращим. Зокрема навчився користуватись mock.sentinel, і тому що коли кортить додати коментар, це іноді можна зробити не використовуючи природньої мови.

Далі я взяв робочий комп’ютер додому, думаючи що зможу налаштувати vpn. Не налаштував, мені рекомендували звернутись до адмінів, але вони вже пішли. Одним словом два дні сиджу вдома, нічого не роблю, п’ю чай, потію, їм мукалтин, смокчу стрепсілс, все ще кашляю.

Взагалі, весна вбиває. Досить вийти на вулицю і пройтися сотню метрів, як спина стає мокрою, тоді повернутись нею до легенького вітерця, і все. Я почав носити в рюкзаку рушник і сухі футболки, але в місті дуже мало місць де можна витертись і переодягтись.

Тато припустив що це від того що я ношу рюкзак. Таки так, від рюкзака спина стає ще мокріша. Без нього принаймі потієш рівномірно. І я гуглив, проблема мокрої спини для рюкзака все ще не розв’язана. Пробую носити його в руках.

А ще біда, бо я поняття не маю як треба серйозно лікуватись в чужому місті. Йти вздовж вулиці поки не знайду лікарню, а потім стукати? Раніше я знав що потрібно йти в студентську поліклініку, там мені навіть діагнозували всякі там ГРВЗ з гострим трахеїтом на купу, і місяць запрошували на всякі процедури. А зараз я не знаю. Люди, що ви робите якщо ви не працюєте в компаніях в яких не дають медичне страхування? (Треба буде видалити з резюме пункт про здоровий спосіб життя. Толку з нього?)

Екзамени

Хіба у вівторок вийшов віддати Зільбершатца Дмитрішу. Діма, дякую за книжку. Найважче під час сесії – це сидіти на підлозі під дверима кабінету. З Зільбершатцом це не так нудно. І допомагає відчувати себе впевнено коли відповідаєш на запитання. Єдина проблема – в Зільбершатца sheduling – підрахунок розміру і порядку часових квантів для процесі, dispatching – процес їх перемикання. В Панченка – і одне і друге – диспетчеризація. Може тому що на українську дуже важко перекласти герундій дієслова утвореного від іменника?

В четвер здавав держіспит. 75 (мінімальна четвірка), хоча я казав що мені й 60 досить. Сказали для мотивації, аби я диплом написав.
Держіспит я завалив. Не знав два питання з чотирьох. Поняття не мав що таке метод резолюцій (навіть предикат до КНФ я зведу хіба що скриплячи зубами), і як побудувати таблицю аналізатора для LL(1) граматики (бо навіть не пам’ятаю що таке \text{first}_k (\alpha) ).

Без диплома спеціаліст

Взагалі то я що з дипломом, що без нього нічим не ліпший спеціаліст ніж мої співробітники бакалаври. Але, раз люди його так хочуть що заради нього роблять якісь страшенно дивні речі, то треба напевне й собі його дістати. Тим більше що для цього залишилось лише надрукувати дипломну. Якої в мене нема. Бо я не міг вибрати викладача з яким би хотілось працювати.

Я намагався вияснити що роблять якщо не здати диплом вчасно. З таким самим успіхом напевне міг би намагатись вияснити що буває після смерті. Людей які не встигли з дипломом просто не існує, або вони кудись пропадають. Я говорив з головою кафедри на цю тему. Казав “Дивіться, тут така ситуація, в мене нема диплома. Нема керівника. Звісно є ідеї. Але часу теж нема. Що зі мною зроблять? Я не хочу здавати якусь фігню.” Далі подумки: “Бо від самої думки про те аби його скачати з інтернету мене просто верне. Звісно можна було б позичити диплом який б мені сподобався в друзів. Наприклад в Дороша. Але знову ж таки, зрозуміти про що він і захистити – треба добре розбиратись.” Мій завкафедри дуже добра людина, порадив зайнятись самоплагіатом “Ніхто не пам’ятає що ти там захищав минулого року.”

А я боюсь розказувати на захисті те ж саме що й минулого року, бо можу ввійти в таку глибоку екзистенційну прірву щодо науки в яку попали деякі викладачі факультету…

Хоча мені напевне повинно бути якось до лампочки, я ж не в науці працюю…

Наміри

Так, я переписав бота на python3, і навчив його робити правки. Тобто він таки вже бот, а не просто добувач даних. Про це й розкажу. Текст диплому візьму старий, його ж і так ніхто не читає. Просто додам ще кілька розділів.

Я ще спочатку думав таки дописати якийсь парсер шаблонів-карток, але поки що не з моїм знанням системного СП, рівень якого чудово показує держіспит.

І завтра друкую, показую Белову, плачу в пенсійний фонд (знову забув що банк в суботу закритий), і нарешті йду на роботу поки ще не звільнили (взагалі, напевне було б варто взяти відпустку, чи лікарняний). Але я її на сесію брав. Чи то в мене звичайна весняна лінь, з авітамінозними ускладненнями?

Але найкраще що дає весна – сонце, і літо яке йде за нею.

Advertisements

Written by bunyk

Травень 20, 2012 at 17:18

Оприлюднено в Нещоденник

Tagged with , , ,

Відповідей: 5

Subscribe to comments with RSS.

  1. хм) мене теж попалили на методі резолюцій) ненавиджу, коли при підготовці до державного треба брати з десяток книг і вишукувати в них відповіді на питання. враховуючи скільки часу всі тратять на підготовку, то давно вже можна було зробити якісь спільні скорочені конспекти, з відсилками на книги чи щось в цьому роді. важко сказати чого тут більше – ліні чи неорганізованості.

    kliko

    Травень 21, 2012 at 07:35

    • Ну, я ніскільки часу не тратив, бо питань до екзамену не бачив. 🙂

      bunyk

      Травень 21, 2012 at 21:15

  2. Тобі потрібно просто знайти поліклініку, яка найближча до того місця, де ти живеш, і піти туди. Насправді, тобі підійде будь-яка поліклініка, в яку тобі буде зручно добиратися. Лікуйся! Здоров’я треба цінувати, поки воно є

    DixonD

    Травень 21, 2012 at 07:56

    • Єдине що я трохи боюсь повторення мороки з карточками, чергами, і стервозними бабами. Це портить здоров’я. Як загалом і більшість інших державних установ.

      А здоров’я безперечно треба цінувати.

      bunyk

      Травень 21, 2012 at 21:21

      • Бувай й сам кашляю по місяцю, але ризикну дещо порекомендувати)) Якщо кашель йде з грудей, то хоча б кілька ночей підряд покористуйся гірчичниками. З таблеток ще можу покрекомендувати комбігрип/флюколь. А до поліклініки ходити скоріш за все буде дурною справою з мого досвіду.

        Engraver

        Травень 22, 2012 at 18:02


Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: