Для чого мені блог?
Цей пост буде в дещо епістолярному стилі, тому що він пишеться як коментар до статті на Українській Блогосфері: Ведете блог? А навіщо? Про такий спосіб написання коментарів дізнався на тій же Блогосфері, а перший українець який так зробив був напевне Андрій Поданенко. В нього взагалі всі пости схожі на коментарі.
І я вже раз пробував відповісти на це питання, але вийшла якась філософія Цього разу все конкретно.
Ну, а я наприклад сподіваюсь, що блог буде зберігатись вічно (незважаючи на те, що HDD на відміну від каменю та навіть паперу дуже ненадійний носій ), і через десяток років, коли я стану відомим українським вченим ( якщо звісно з університету не виженуть 🙂 ), думаю мені цікаво буде почитати як я до такого дійшов. Цікаво ж гортати старі фотоальбоми.
І крім того, як виявилось потім, те що я пишу навіть комусь допомагає. Це ніби і була початкова ціль. Правда я зайнявся новим проектом який має допомагати людям більше, тому суто веду щоденник. Ну і свої хаки описую.
А ще крім цього, спілкуюсь з своєю вузькою аудиторією.
Трохи статистики:
Загалом є 310 коментарів, з яких приблизно 126 (40%) мої. 65 (21%) написав danbst, якого я знаю відколи добрався до комп’ютера, 30 (10%) – ulidtko, якого я знаю ще з першого курсу (хоча він читає оцю всю маячню не так давно, тим не менш, вносить чималу долю здорового глузду), і 13 (4%) коментарів – icefall, теж дуже цікава людина, про яку розказати не можу.
А ще є люди, яким легше мені сказати свої коментарі усно, як от мої батьки чи деякі одногрупники.
Загалом причину вести блог важко передбачити до того як його заведеш, і підтримаєш кілька місяців.
Я раз змусив двох друзів завести блоги. І в них могло класно виходити, але я їм так нормально і не пояснив нащо це все.
- Firefry’s Blog – суто творчість. Написано зі смаком. Мертвий.
- В споре рождается истина – навіть порожній. Колись там був код на C. Недавно я мав з Ярославом (оцим полемістом) приблизно таку розмову:
Ярослав: Я хотел создать робота-паучка, но не имел достаточно опыта в электронике. Я не знал какие детали покупать. Поэтому решил создать модель микроконтолера, сервомотора, класс паучка, объединяющий эти классы, и рисующий нужные анимации в 3d. Но застрял на физическом движке.
Тарас: Світ багато втрачає від того що ти не ведеш блог.
Ярослав: Зачем?
Тарас: Ну ось уяви що хтось теж хоче створити павучка, і не може вибрати фізичний движок. Їм би твій досвід знадобився.
Ярослав: Ну придется много писать, и я могу не найти время.
Тому блогер сам якось приходить до того нащо це йому потрібно.
І ще одна ціль – пропаганда комунізму свободи і відкритості в освіті, науці, культурі, і загалом у всіх сферах духовного життя.
та фіг там я був перший…
першим був той, хто вперше послав трекбек 8)))
а це було давно
podarok
3 Грудня, 2009 at 11:32
ну, «перший нах» — це святе.
ulidtko
3 Грудня, 2009 at 19:33
[…] Для чого мені блог? Стаття Тараса Буника, в якій він дає відповідь на запитання, поставлене в одній із моїх попередніх публікацій. Порадувала ілюстрація! […]
3 плюс 2 плюс 1… Випуск #60 | Українська блогосфера
18 Грудня, 2009 at 17:53
Особисто я веду блоґу, окрім іншого, для того, щоб не забути те, що знаю чи вмію.
maque
18 Грудня, 2009 at 22:37
Почему это “В споре рождается истина” пустой? Я ведь оставил фразу про велосипеды! 🙂
Вот пытаюсь опять вернуться на вордпресс, но мне надо поучиться красиво оформлять свои мысли.
jtimv
6 Січня, 2010 at 19:39