Роздоріжжя навколо нас
Вибір – це коли людина усвідомлює що від її дій залежить подальший розвиток подій. Який загалом важко передбачити. І який від дій людини залежить в кожну мить, просто не щомиті людина про це думає. Тому що думати – це найвиснажливіша з людських діяльностей, і уникати її всілякими автоматизмами і рефлексами – мудро, головне не звикнути, щоб при потребі повертатись до думання не було надто складно.
Теорія про виснаження его пояснює нам причину чому бідні люди рідко коли стають багатими, а багаті досить часто залишаються багатими. Суть не в здібностях (хоча може й в них, все таки в багатих спадковість і освіта і здоров’я напевне сприятливі), а в тому який вибір люди роблять. Бідні постійно роблять вибір, намагаючись витратити якомога менше грошей. Що краще – полікувати печінку чи купити нове пальто? Заплатити комунальні чи поїсти нормально? Багаті мають можливість робити вибір за критерієм “як би заробити більше?”, тому що питання “чого б то поїсти?” в них ніколи не виникає.
Окрім вибору є ще проблема його виконання. Після прийняття деяких рішень можуть змінюватись обставини. Треба буде надалі давати менше обіцянок. Або взагалі не давати. Напевне друге краще. Єдиний реальний спосіб виконувати всі обіцянки – не давати жодних. Ну або почати таки виконувати хоч якісь, з маленьких.
До речі, щодо виконання обіцянок даних собі – їх потрібно давати, але теж потрібно розраховувати реальність їх виконання. І давати менше. Тому що як в розробника, в мене аж надто великий вибір і це втомлює. Навіть без того, щоб щодня змушувати себе виконувати обіцянки дані собі.
Вибір великий, тому що я маю надто багато зацікавлень:
Шлях до успіху
І до успіху треба просто йти, але куди? 🙂 Чув десь версію що все одно куди – куди в даний момент хочеться, головне швидко, бо потім захочеться кудись інакше… 🙂
Блоґ одного кібера 
А чому Java веде тільки в Android ?
Павло Чупірчук
21 Серпня, 2014 at 08:38
Тому що інші шляхи не досліджені. 🙂 Якщо маєш детальнішу карту в тому напрямку – ділись. 😉
bunyk
21 Серпня, 2014 at 09:35
Тому що для всього іншого є Clojure 🙂
Sergii Gulenok (@ashenwolf)
21 Серпня, 2014 at 16:32
До речі, так, тут треба було не дерево малювати, а орграф. 🙂
bunyk
21 Серпня, 2014 at 16:34
А де інші заняття, наприклад іноземні мови?
volodimirg
21 Серпня, 2014 at 10:56
На все паперу не вистачить. 🙂
bunyk
21 Серпня, 2014 at 16:34
На все нажаль життя не хватить) В тій же Java стільки всього уже наробили, що потонути можна у її класах, фреймвоках і всьому іншому. Хоча може варто і мені самому таку карту скласти:) по тому, що себе підтягую і за що ще хочу взятися. Мабуть вийде не менш розлого і красиво… 🙂
volodimirg
21 Серпня, 2014 at 16:27
Ну так, і всесвіт розширюється швидше ніж ми його досліджуємо. Напевне нічого з цим не зробиш.
Малював карту з Text2MindMap, але щойно воно здається померло. Цікаво буде подивитись на карти інших. 🙂
bunyk
21 Серпня, 2014 at 17:01
Javascript з Angular і без React? Непорядок 🙂
Sergii Gulenok (@ashenwolf)
21 Серпня, 2014 at 16:36
То якась конкурента Google технологія від Facebook – Instagram ?
bunyk
21 Серпня, 2014 at 17:13
В певному сенсі… Вони дещо по-різному підходять до однієї проблеми.
Sergii Gulenok (@ashenwolf)
27 Серпня, 2014 at 09:48
О, цей чувак так добре пояснив що FRP – це Еxcel, що я досі пам’ятаю. Обов’язково подивлюсь про те як писати UI без болі, напевне теж допоможе. 🙂
bunyk
27 Серпня, 2014 at 10:45
як класно було, коли ми знали тільки паскаль та делфі. ніякого вибору робити не треба було, просто прогресуй в задволення…
danbst
22 Серпня, 2014 at 00:13
Планував написати запис про проблему вибору саме в оцьому контексті – коли варіантів багато, але що далі з ними робити? Але напишу тоді, коли матиму якісь власні пропозиції подолання проблеми.
Щодо бідних і багатих – чув цю думку і в езотеричних практиках, і на тренінгах справжніх професійних топ-менеджерів, але все рівно твердження сумнівне, бо, як ти сам зазначаєш, є питання виконання і краще таки не спішити щось обіцяти.
Скажімо, я завжди коли купую собі щось, дію за принципом “не такі ми багаті, щоби купувати дешеві речі”, але я не можу сказати, що в мені є оця підприємницька жилка, яка притаманна абсолютно усім людям, здатним заробляти серйозні гроші власними зусиллями. А є і взагалі так люди, які купують собі нову мобілку мало не щомісяця, але здебільшого це гопніки, які більше трьох штук в руках ніколи не тримали і ніколи не триматимуть. Є і зворотні приклади. Про Рокфеллера кажуть, що він був дуже скупий і економив на всьому, ніби той стереотипний єврей із анекдоту – він навіть перше побачення призначив дівчині у баптистській церкві, аби зекономити час і гроші. Сучасні мільярдери – це взагалі окрема культура. Гейтс, Пейдж, Брін, Цукерберг і покійний Джобс носять якесь майже дрантя, хоча здатні собі купити якусь невелику країну разом із людьми. Тут діє логіка “некст ген”, на яку взагалі не одягається дихотомія “менші витрати VS більші заробітки”.
Дмитро Прокопчук
22 Серпня, 2014 at 11:58
Гейтс і Цукерберг просто не думають що вдягти, вони вирішують якісь глобальніші проблеми, тому й носять те що носили ще до того як стали багатими. Тобто задача “купити нові штани” в них десь за пріоритетами в самому кінці, після “дописати ще оцю функцію в продукт” от вони й ходять в старих.
bunyk
22 Серпня, 2014 at 14:52
Так от у цьому ж і секрет – думати треба не про “менші витрати” чи “більші заробітки заради більших витрат”, а про свою якісно виконану роботу. …Звісно, це працює лише у суспільствах, де займатися власною справою трошки легше 🙂
Дмитро Прокопчук
22 Серпня, 2014 at 15:07
А що із Linux сталось? 🙂 Не потрібен? Хоч для мене він також перетворився більше в робочу рутину і я не цураюсь програмувати на маку.
Ну і Clojure я все-таки до Езотерики із Хаскелем відніс, воно ніби і лісп, але фани Common Lisp негайно скажуть, що неправильний, недостатньо динамічний, і що взагалі clojure це мова bondage&discipline.
І все-таки розкидатись одночасно на Java/C#/Ruby/C++ це дуже широко, за кожною цією фразою стоїть ціла культура розробки. Я б зараз і хотів би володіти Java добре, але коли думаю про ресурси, які слід витратити на вникнення в її культуру, мені стає трохи страшно, все-таки остогидлий поїзд С++ по інерції тримає.
dmytrish
24 Серпня, 2014 at 12:39
Варто просто зосередитись на найбільш цікавому і актуальному для себе. Як на мене при сучасному стані справ і розвитку мов, справді професійно можна освоїти не більше двох універсальних мов і ще пару якогось допоміжних типу (HTML, JavaScript), решта мов можна лише поверхнево знати. На більше часу не хватить, або ж просто вивчене буде забуватися, якщо стрибати з однієї мови на іншу і якщо їх не застосовувати. На вихідних попробував щось накидати і собі. Ось по Java, що вийшло. http://ukr-technologies.blogspot.com/2014/08/mindmap.html
volodimirg
26 Серпня, 2014 at 11:05
Marven – то пене maven? А Hybernate – Hibernate ORM?
Рекомендую OOP Theory та Patterns виключити зі списку як лишнє навантаження. Краще витратити час на вивчення стандартної бібліотеки + будови віртуальної Java-машини. Наприклад, мої колеги вважали, що статичні змінні можуть “очищатись” з часом, тому всюди пихали lazy-initialization. А виявилось, що вони очищаються тільки на Android-ських JVM (що також цікаве відриття було в свій час).
danbst
27 Серпня, 2014 at 11:59
хех, *певне
danbst
27 Серпня, 2014 at 12:00
упс:) результат того, що швидко писав:). Зараз буду переправляти. Щодо будови JVM, то просто не знав куди вписати. Щодо патернів, все ж потрібно знати їхні слабості і переваги, власне автори книг часто попереджають, що варто зважити чи вони справді потрібні, замість lazy-initialization можна викрутитися по іншому. Та й варто б знати їх хоча б для того, щоб розібратися в коді любителів патернів і “блєснуть” знаннями при прийомі на роботу:).
volodimirg
27 Серпня, 2014 at 12:30
Хех, а ще я подумав і собі накидати такий mindmap, а потім зрозумів, що для цього лише достатньо візуалізувати мою теку books/code та books/cs у Дропбоксі 🙂
dmytrish
29 Серпня, 2014 at 13:01
[…] І частіше малювати карту […]
Ретроспектива 2014 | Блоґ одного кібера
7 Січня, 2015 at 15:10