Дівчина-салат
Дівчина-салат – це робоча назва прототипу підручника німецької який я на тих вихідних створив, але все не мав нагоди про це написати.
Власне якби я був голлівудським продюсером, я б вже давно на додачу до людини-павука, людини-кажана, жінки-кішки і решти людей-гібридів зняв би “дівчину-салат”. Це історія про дівчинку яка народилась від того що її мама з’їла генетично-модифіковану рослину (а які ви думаєте ще можуть рости на городі у відьми?) з виду Valerianella locusta, також відому як Рапунцель. А вони зняли якусь “Заплутану історію”, яку я не дивився, зате, прочитав оригінал братів Грімм. Казка містить глибоку мораль, суть якої в тому, що коли дітей недостатньо виховали, то навіть якщо їх замкнути в вежі, це не допоможе.
Казочку я читав мовою оригіналу, і це перший текст німецькою який я осилив. Осилив я його активно заглядаючи в словник, і виглядало це ось так:
І під час того я постійно думав, що це взагалі мій улюблений спосіб вчитись, тому що це не нудно і швидко набирається словниковий запас. Але чи вчусь я, поки гортаю сторінки словника? Здається єдине чого я вчусь – швидше відкривати потрібну сторінку і швидше знаходити на ній слово. На запам’ятовування самого слова йде менше часу і це напевне не добре.
Тому я подумав, що класно було б мати книжки, де словник знаходиться прямо на тій сторінці яку я читаю. Як в Gerda malaperis! (коли з’явиться українська стаття, нагадайте замінити посилання, не соромтесь). Gerda malaperis звісно виняткова книжка, бо написана саме з навчальною метою і на жаль аналогічних я більше не знаю.
Ще я подумав що подібним чином можна адаптувати звичайні твори. І саме для цієї мети мають чудово підходити зноски які вміє робити LaTeX. Їх було так багато, що довелось застосувати деякі нестандартні модулі аби спростити нумерацію. А ще довелось застосувати XeTeX, він знає про Unicode-шрифти. Бо в звичайному TeX Live отримати одночасно німецькі умляути й кирилицю дуже важко.
Є ще метод Іллі Франка, але він мені чомусь не дуже йде, напевне тому що там дізнаватись значення слова занадто просто і я ловлю себе на тому що читаю не німецькою а російською, пропускаючи все що не в дужках.
Коментарі щодо мого розуміння німецької граматики (і української), підказки щодо вдосконалення оформлення видання (ось код для XeTeX, рев’ю можна робити як тут, так і прямо на Google Code) та інша критика вітається.
Я коли читаю з Kindle, там вбудований словник. коли я підводжу курсор до слова, то мені показує значення слова (я користуюсь англо-англійським). Коли клікнути на слово, то показує статтю зі словника про всі значення слова. Також я поставив собі німецько-німецький, але…=) Погана ще моя німецька. Якщо так можна встановити німецько-український чи -російський, то це дуже хороший вихід.
Sergy
10 Травня, 2013 at 18:43
Так, з англійською Kindle дуже допомагає. А я все ніяк не навчусь ставити на нього словники…
Може німецько-англійський десь є?
bunyk
14 Травня, 2013 at 20:03
Що одразу кинулось в очі:
ihr seid, а не seit
На рахунок модальних дієслів, тут все просто, якщо провести паралелі з англійською:
müssen – must/have to; sollen – shall; sollten – should; dürfen – may. können – can, konnten – could (в значенні минулого часу), könnten – could (в значенні “чи не могли би ви?”)
würde – would (навіть звучить схоже), wäre = würde sein – would be.
і ще одне: прикметники отримують закінчення -en завжди, коли змінюється артикль відповідного іменника (як означений, так і неозначений)
Bogdkad
10 Травня, 2013 at 23:28
Щодо ihr seid – цілком правильне зауваження, опечатався. Решту постараюсь запам’ятати.
bunyk
14 Травня, 2013 at 20:12
щодо Рапунцель: отут є цікава стаття, де пояснюється, чому в неї довгі коси:
http://w-o-s.ru/article/3400 (але там ближче до кінця, але сама стаття дуже цікава)
daschablume
11 Травня, 2013 at 11:27
Шикарна стаття. Шкода лише що про Рапунцель так мало. 🙂
bunyk
14 Травня, 2013 at 20:13
Мова вивчається не як граматика+лексика, але як середовище культури. Мозок сам почне прогресувати у сприйнятті чужої мови, коли перекрити доступ інформації усіма іншими мовами.
А адаптованих книг німецькою достатньо й різнорівневих. Особливо корисні аудіокниги, але то уже імго. 🙂
Bartash
13 Травня, 2013 at 09:47
Цікаво, як би це в інтернеті перекрити доступ до інформації англійською? І як довго я страждатиму поки не стану хоча б наполовину розуміти німецьку?
Щодо аудіокниг – мені напевне ще занадто рано.
bunyk
14 Травня, 2013 at 20:15
В інтернеті можна, принаймні, обмежити (зрештою, дойченет існує також). Але то не є аж таким радикальним параметром – ви ж не у Дойчляндії живете наразі;).
По собі пам’ятаю: десь 1-2 рівні на рік прогресу вивчення англійської (Elementary->Intermediate). А щодо аудіокниг ви дарма: саме вони дозволили призвичаїти мозок до чужомовних звуків. Щоправда, тоді увага була до розуміння і спілкування спершу, а потім вже читання.
Bartash
14 Травня, 2013 at 20:46
А ти яким браузером користуєшся? Можна налаштувати Accept-Language, щоб німецька мала більшу вагу, ніж англійська (я так російську опускав під англійську).
dmytrish
15 Травня, 2013 at 17:01
О, точно, треба перемкнути локалізацію на YouTube і в інших місцях. 🙂
bunyk
15 Травня, 2013 at 17:46