Блоґ одного кібера

Історія хвороби контуженого інформаційним вибухом

Дівчина-салат

with 11 comments

Дівчина-салат – це робоча назва прототипу підручника німецької який я на тих вихідних створив, але все не мав нагоди про це написати.

Власне якби я був голлівудським продюсером, я б вже давно на додачу до людини-павука, людини-кажана, жінки-кішки і решти людей-гібридів зняв би “дівчину-салат”. Це історія про дівчинку яка народилась від того що її мама з’їла генетично-модифіковану рослину (а які ви думаєте ще можуть рости на городі у відьми?) з виду Valerianella locusta, також відому як Рапунцель. А вони зняли якусь “Заплутану історію”, яку я не дивився, зате, прочитав оригінал братів Грімм. Казка містить глибоку мораль, суть якої в тому, що коли дітей недостатньо виховали, то навіть якщо їх замкнути в вежі, це не допоможе.

Казочку я читав мовою оригіналу, і це перший текст німецькою який я осилив. Осилив я його активно заглядаючи в словник, і виглядало це ось так:

Рапунцель з нотатками

Рапунцель з нотатками

І під час того я постійно думав, що це взагалі мій улюблений спосіб вчитись, тому що це не нудно і швидко набирається словниковий запас. Але чи вчусь я, поки гортаю сторінки словника? Здається єдине чого я вчусь – швидше відкривати потрібну сторінку і швидше знаходити на ній слово. На запам’ятовування самого слова йде менше часу і це напевне не добре.

Тому я подумав, що класно було б мати книжки, де словник знаходиться прямо на тій сторінці яку я читаю. Як в Gerda malaperis! (коли з’явиться українська стаття, нагадайте замінити посилання, не соромтесь). Gerda malaperis звісно виняткова книжка, бо написана саме з навчальною метою і на жаль аналогічних я більше не знаю.

Ще я подумав що подібним чином можна адаптувати звичайні твори. І саме для цієї мети мають чудово підходити зноски які вміє робити LaTeX. Їх було так багато, що довелось застосувати деякі нестандартні модулі аби спростити нумерацію. А ще довелось застосувати XeTeX, він знає про Unicode-шрифти. Бо в звичайному TeX Live отримати одночасно німецькі умляути й кирилицю дуже важко.

Є ще метод Іллі Франка, але він мені чомусь не дуже йде, напевне тому що там дізнаватись значення слова занадто просто і я ловлю себе на тому що читаю не німецькою а російською, пропускаючи все що не в дужках.

Коментарі щодо мого розуміння німецької граматики (і української), підказки щодо вдосконалення оформлення видання (ось код для XeTeX, рев’ю можна робити як тут, так і прямо на Google Code) та інша критика вітається.

Written by bunyk

9 Травня, 2013 at 23:46

Опубліковано в Всяке, Конспекти, Розмітка

Tagged with , ,

Відповідей: 11

Subscribe to comments with RSS.

  1. Я коли читаю з Kindle, там вбудований словник. коли я підводжу курсор до слова, то мені показує значення слова (я користуюсь англо-англійським). Коли клікнути на слово, то показує статтю зі словника про всі значення слова. Також я поставив собі німецько-німецький, але…=) Погана ще моя німецька. Якщо так можна встановити німецько-український чи -російський, то це дуже хороший вихід.

    Sergy

    10 Травня, 2013 at 18:43

    • Так, з англійською Kindle дуже допомагає. А я все ніяк не навчусь ставити на нього словники…

      Може німецько-англійський десь є?

      bunyk

      14 Травня, 2013 at 20:03

  2. Що одразу кинулось в очі:
    ihr seid, а не seit

    На рахунок модальних дієслів, тут все просто, якщо провести паралелі з англійською:
    müssen – must/have to; sollen – shall; sollten – should; dürfen – may. können – can, konnten – could (в значенні минулого часу), könnten – could (в значенні “чи не могли би ви?”)

    würde – would (навіть звучить схоже), wäre = würde sein – would be.

    і ще одне: прикметники отримують закінчення -en завжди, коли змінюється артикль відповідного іменника (як означений, так і неозначений)

    Bogdkad

    10 Травня, 2013 at 23:28

    • Щодо ihr seid – цілком правильне зауваження, опечатався. Решту постараюсь запам’ятати.

      bunyk

      14 Травня, 2013 at 20:12

  3. щодо Рапунцель: отут є цікава стаття, де пояснюється, чому в неї довгі коси:
    http://w-o-s.ru/article/3400 (але там ближче до кінця, але сама стаття дуже цікава)

    daschablume

    11 Травня, 2013 at 11:27

    • Шикарна стаття. Шкода лише що про Рапунцель так мало. 🙂

      bunyk

      14 Травня, 2013 at 20:13

  4. Мова вивчається не як граматика+лексика, але як середовище культури. Мозок сам почне прогресувати у сприйнятті чужої мови, коли перекрити доступ інформації усіма іншими мовами.
    А адаптованих книг німецькою достатньо й різнорівневих. Особливо корисні аудіокниги, але то уже імго. 🙂

    Bartash

    13 Травня, 2013 at 09:47

    • Цікаво, як би це в інтернеті перекрити доступ до інформації англійською? І як довго я страждатиму поки не стану хоча б наполовину розуміти німецьку?

      Щодо аудіокниг – мені напевне ще занадто рано.

      bunyk

      14 Травня, 2013 at 20:15

      • В інтернеті можна, принаймні, обмежити (зрештою, дойченет існує також). Але то не є аж таким радикальним параметром – ви ж не у Дойчляндії живете наразі;).
        По собі пам’ятаю: десь 1-2 рівні на рік прогресу вивчення англійської (Elementary->Intermediate). А щодо аудіокниг ви дарма: саме вони дозволили призвичаїти мозок до чужомовних звуків. Щоправда, тоді увага була до розуміння і спілкування спершу, а потім вже читання.

        Bartash

        14 Травня, 2013 at 20:46

      • А ти яким браузером користуєшся? Можна налаштувати Accept-Language, щоб німецька мала більшу вагу, ніж англійська (я так російську опускав під англійську).

        dmytrish

        15 Травня, 2013 at 17:01

        • О, точно, треба перемкнути локалізацію на YouTube і в інших місцях. 🙂

          bunyk

          15 Травня, 2013 at 17:46


Залишити коментар

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.