Блоґ одного кібера

Історія хвороби контуженого інформаційним вибухом

Хакери дужкастих і не дуже мов

with 5 comments

Так, от, я дочитав “Coders at work” майже до кінця. Залишився тільки Кнут, і ще один. Книжка яких мало. Програміст бере інтерв’ю в програмістів (при чому відомих: два з них писали нетскейп, один з яких придумав JavaScript, ще один Erlang, ще один Хаскель, ще один регулярні вирази, ще один мову Smalltalk, і ще один Unix. А ще одна – жінка з премією Тюрінга).

Інтерв’ю бере журналіст, який якось раптом вирішив познайомитись з програмуванням, і так захопився що навіть написав книжку “Practical Common Lisp”. Відповідно він задає запитання, які нормальний журналіст би не здогадався задати, типу:

Як вам “грамотне програмування” Кнута?
За якими критеріями ви вирішуєте чи брати на роботу людину після співбесіди?
Що вам подобається в програмуванні, чому ви обрали свою галузь, і як ви того навчились?
Ви для зневадження використовуєте print чи інтерактивний зневадник?
Ви проектуєте зверху вниз, чи знизу вверх?
Вам подобається система коли код має власника, чи коли кожен може змінювати код всіх інших?
Ви пробували формальні методи? Контрактне програмування? Автоматичне доведення коректності?

І розглядаються важливі проблеми, як от, чому закон Мура не працює в програмному забезпеченні, чому університети відірвані від потреб індустрії (бачте, на заході ті ж проблеми), чим відрізняється програмування й мислення молодих і старих програмістів.

Так от там є кілька речей які мені особливо запам’ятались.

В інтерв’ю Пітер Дойч (хакер згаданий ще в “Хакерах” Стівена Леві) який колись багато писав на ліспі тепер переключився на Python. На питання “Чому?”, яке обов’язково повинно виникнути в лісп-хакера який бере інтерв’ю, відповідає що вже застарий для сприймання тих дужок. Правда зараз Пітер Дойч не програмує, а пише музику, бо Ghostscript був останньою краплею і він вигорів. Тобто не програмує великі проекти, але на дозвіллі щось для себе таки пише.

Allen mg 2528-3750K-b

І ще є Френ Аллен, яка керувала проектом, який на відміну від проекту яким в той же час займався Фред Брукс (ОС для IBM 360) був успішним. От тому я й знаю про Брукса, а про Аллен ні.

Так от, виявляється в 60-тих програмістами працювали одні жінки. Тоді вважалось що жінки мають кращу увагу до деталей. А потім для роботи програмістам стали потрібні інженерні знання (чи то методологія почала змінюватись) і от поволі ми прийшли до того що маємо зараз. Френ ще сказала слово “nerd”, яке я перекладаю так:

З появою персональних комп’ютерів і ігор, вони почали асоціюватись з певним рівнем задроства. Типовий програміст, як і типовий геймер сидить за комп’ютером з ранку до ночі, а іноді від заходу до світанку. І це вже ніби звично. А дівчатам ж притаманний дещо більший рівень соціальності, і рівень жертви яку потрібно принести щоб стати задротом – набагато більша.

P.S. За моїм планом на цей рік (який, до речі, дякуючи Google Calendar, наполовину розписаний погодинно) я повинен був вже б спати. Терпіти себе за це не можу.

Advertisements

Written by bunyk

Січень 3, 2012 at 01:53

Оприлюднено в Кодерство, Психософія

Tagged with , , ,

Відповідей: 5

Subscribe to comments with RSS.

  1. Книжка чудова, але часто відчуваєш, що навіть такі гіганти застарівають.
    Томпсон каже в інтерв’ю, що С – єдина потрібна програмісту мова.
    Кнут взагалі заявив, що використання бібліотек – єрєсь, а справжні програмісти повинні писати все з нуля. Саме тому він видав книжку по алгоритмам, а не бібліотеку алгоритмів.
    Іншими словами, є дуже багато цікавого. Але все там сприймати буквально категорично не можна.

    Alexander Yakushev

    Січень 3, 2012 at 14:25

    • Напевне я якось не так читав. Томпсон казав що в Google обходиться своїм C, незважаючи на те що основна мова Google – С++, бо C++ занадто мінливий та складний і кожен використовує якусь свою його підмножину.

      Крім того він розробляв Go. Тому не ніяк міг такого казати.

      Кнут. До Кнута я не дочитав. Але якщо Кнут під “справжнім програмістом” мав на увазі себе, то все ясно. Йому можна. Бо я щойно глянув що він написав: http://tex.loria.fr/tex-source/tex-source.html і це виносить мозг ще більше ніж TAOCP. Це справді мистецтво. А великі художники не крадуть, не копіюють (с) і не користуються бібліотеками. 🙂

      Тому справді не варто сприймати все буквально.

      bunyk

      Січень 3, 2012 at 21:48

  2. Я знаю щонайменше ще одну схожу книгу: Masterminds of Programming, де беруть інтерв’ю у творців багатьох відомих мов: SQL, Python, Forth, C++, ML, Perl, Java, C#. Можливо зацікавить, хоча там більше про історію.

    danbst

    Січень 3, 2012 at 17:23

  3. розумію того журналіста…

    Taras

    Січень 7, 2012 at 12:19


Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: