Блоґ одного кібера

Історія хвороби контуженого інформаційним вибухом

Mercurial хостинг на Google Code

with 5 comments

Нащо хостити свої файли? Ну, бо вони періодично пропадають. Не те щоб я аж так дуже шкодував за папкою progs 2003 року, в якій було дуже багато файлів .pas, але цікаво було б колись відкотити кілька місяців коду назад… Можна створити один репозиторій на всі проекти (як я і зробив, для всякої дрібноти), можна один на курсову… А дехто навіть робить один на папку /etc/ (така собі лінуксова машина часу), але сумніваюсь що таке варто хостити. Хіба що на CD… Крім того, на один мій push, дехто вже робив pull. Це весело… Ну, але до справи:

Якщо ви маєте зареєстровану адресу gmail, ви вже напевне зареєстровані і на Google code. А можливо і ні. В будь-якому разі об’єднаний обліковий запис – це зручно, і ввімкнути ще один сервіс не буде складно.

Тому одразу переходимо до створення нового проекту. На цій сторінці потрібно ввести ім’я проекту, короткий опис, обрати систему керування версіями (тут про Mercurial), і ліцензію. Я не в курсі як там з хостингом комерційних проектів, але ліцензію можна обрати лише з відкритих. Але ж ми не жадібні, правда? А ще варто поставити парочку тегів (мова програмування, використані технології, галузь і тому подібне).

Після відправлення форми, нас переносять на сторінку проекту. Натискаємо вкладку source -> checkout. Там буде команда для створення локального клону репозитарію. Виконуємо її в папці де ми зберігаємо проекти, і в нас з’являється порожня папка проекту.

Якщо ви ще не розбирались з Mercurial – просвітляйтесь.

Папку з проектом заповнюємо файлами. Створюємо спеціальний файлик .hgignore, приблизно такого формату:

 
  global:*.pyc

Де виписуємо всі файли, які не являють цінності для проекту, і зберігати які не конче.

Після чого можна додати файли в проект, і закоммітити:

 
  hg add
  hg commit -m "Initial commit"

Все, перший комміт готовий, залишилось зробити його доступним і на хостингу. Для цього використовуємо комадну

 
  hg push

Вона попросить від нас ввести ідентифікатор користувача (адресу пошти на gmail), та пароль. Пароль не від пошти, а пароль до Google Code, який генерується автоматично, і зберігається на сторінці настройок хостингу.

Після цього на екрані має з’явитись чарівне слово Success, а на сторінці з кодом – код. При внесенні в код нових змін – повторюємо три останні команди, і нова версія знову з’являється на сервері.

Я дотепер не мав шансів розібратись як роблять розгалуження і злиття (вікіпедія наприклад має цілковито лінійну систему керування версіями, і якось справляється), тому, якщо маєте бажання поритись в чужому коді, і щось там поміняти – заходьте в мої проекти.

Або киньте посилання на свої…

Advertisements

Written by bunyk

Листопад 19, 2010 at 20:29

Відповідей: 5

Subscribe to comments with RSS.

  1. Меркуріал – це добре, але подивись на git.
    http://whygitisbetterthanx.com/

    alexyakushev

    Листопад 19, 2010 at 22:14

  2. Чесно, зовсім нічого не зрозумів з аргументів. Ну, окрім GitHub 🙂 . Але на користь Mercurial є той же Google Code, з своїми аргументами: http://code.google.com/p/support/wiki/DVCSAnalysis

    Звісно мене трохи хвилювало що Лінус Торвальдс може про мене погано подумати (http://www.youtube.com/watch?v=4XpnKHJAok8), але ж він про більшість людей так думає :), і має право.

    А ще ж є мегапотужний Launchpad з базаром, і купою інших функцій.

    Але основна перевага Mercurial в тому, що я написав по ньому коротеньку шпору, сірий вовк написав по ньому саторі, а Джоел Спольський ще довший туторіал http://hginit.com/. І він простіший.

    bunyk

    Листопад 19, 2010 at 22:57

  3. + статичні сайти push-нуті в Google Code одразу хостяться:
    http://bunykprogs.googlecode.com/hg/python/presentation.html#1

    Бррр… Лиш би не стати заядлим фаном.

    bunyk

    Листопад 20, 2010 at 00:48

  4. До речі, знайомі гітівці так і не зуміли мене переконати чим GitHub принципово кращий за BitBucket, коли в останньому після його покупки AtlAssian’ом можна створювати необмежену кількість “приватних” проектів (що дуже зручно, коли ти пишеш цілий сайт, а не просто якийсь модуль).

    graywolf

    Листопад 20, 2010 at 20:31

  5. […] А ще написав скрипт, який дозволяє мені не перечитувати свою інструкцію: […]


Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: