Блоґ одного кібера

Історія хвороби контуженого інформаційним вибухом

Posts Tagged ‘ідеї

Micro python HTML templating engine

with 3 comments

Idea that XML is not the most compact form of trees markup is not new. Like idea that HTML is hard to write by hand and should be dynamically generated on server. (Or compiled. There is even whole class of software – site compilers, which can be cheaper equivalents to content management systems). Furthermore, today even CSS can be compiled from SASS and JavaScript can be compiled from CoffeScript. Which means that web is making a new leap to a more high-level languages, which are compiled to “machine code” (and in our case “machine” is a browser).

Oh, and now I should return to my point. XML document is just a tree. HTML too. And code of any programming language also represent a tree. This is most explicitly seen in Lisp-like languages where we have a lot of parentheses. So why not to write web-pages in Lisp? Or, as I don’t know Lisp good enought, in Python?

Now I am presenting you my brand new lispy micro html templating engine. It is supercompact, and probably superslow, but I am too lazy to test. Also it doesn’t have escaping support, so use with caution.

Прочитати решту цього запису »

Advertisements

Written by bunyk

Грудень 22, 2011 at 00:02

Оприлюднено в Кодерство, Розмітка, English posts

Tagged with , ,

Три з половиною центи, скачати безплатно

with 9 comments

Файл з цим текстом був названий “дві ідеї на мільйони доларів”. Правда з часом їх стало більше. Забув де прочитав, що ідеї коштують по півцента за штуку. Реалізації – інша справа. На них можна заробити більше, але часу не стає. Тому можете вільно брати, і робити. В разі провалу півцента можете не присилати :).

  1. Всі чомусь люблять Microsoft One NoteЗробити краще, в веб, безплатно, і з багатьма користувачами. А з HMTL5 data storage, чи як воно там називається і з офлайн версією. Одним словом SVG, AJAJ, txt2tags і LaTeX – було б саме те що треба. Але це не просто. Шкода правда що я так думаю…
  2. Зробити веселу стратегію з project expert. Щоб майбутні директори підприємств могли погратись в директорів підприємств. Чи навіть існуючі директори могли зробити модель свого підприємства і подивитись як воно буде поводитись в конкурентному середовищі. Така собі соціальна мережа – онлайн гра для бізнесменів. (Аналог – eRepublic, але там все якось не так реалістично як хотілось би). Це теж складно, і тут напевне одним томом Самуельсона не обійтись. Зате при правильній реалізації мільйони гарантовані. Навіть при безплатності, і відсутності реклами. Один продаж бізнес-планів мав би все окупити…
  3. Сервіс щоб відправляти електронні листи у майбутнє… Наприклад присилати щороку нагадування про день народження друга. Чи подібні події. Суть в тому, що дату свого народження в соціальних мережах позначають не всі. Примітка – десь вже таке є. Правда про щорічні нагадування не впевнений, треба перевірити. Дивно що до цього ще не додумались в соціальних мережах. Може зробити якийсь додаток до Facebook?
  4. Зробити сервіс для вивчення мов подібно методу Іллі Франка. Взяти якісь цікаві тексти з Project Gutenberg, знайти словники, чи взагалі змусити користувачів їх створити, і через ajax підказувати переклад невідомих слів (типу навів на слово – переклад сплив). (P.S. Lernu.net таке вже має. Тільки от текстів в них не так вже й багато, і не ясно як можна доповнювати словник.)
  5. Зробити цитатник аналогічний до башy, тільки не лише з приколами, а з категоріями – наприклад віншівки до Різдва, чи просто філософські цитати, які люди можуть собі в контактах ставити в поле улюблених цитат. Наприклад (Це не ідея поки ви її не запишете. Айвен Сазерленд). Сайт мав би бути в міру популярним… Можна ще зробити віджети, які показуватимуть якусь “цитату дня” (Хоча таке вже є в Київському метрополітені), чи просто роздавати бази для fortune.. Оце ніби не складно. Я вже стягнув тисячу філософських цитат з вікіцитатника. Залишився движок.
  6. Зробити відкритий університет. Але для цього треба або бути деканом, або мати досить грошей аби купити собі кафедру. Або працювати п’ять років над якимсь курсом аж поки студенти самі не з’являться. Звідки з’явиться прибуток – поняття не маю. З цього була б користь якомусь університету, в який студенти вступали знаючи, що він готує не інженерів, а вчених і депутатів. І знаючи які нуднючі лекції їх чекають… Чи навпаки, на власні очі могли переконатись що це найкращий університет світу. Тобто студенти краще б підходили університету, а університет студентам. Користь державі – отримуємо університет без приміщень відповідно в десятки разів дешевший, і такий що може вчити сотні тисяч студентів одночасно. (Якщо звісно достатньо добре автоматизувати форми контролю (Тут недавно проходив тести на odesk. І знаєте, при грамотному підході можна зробити тест у формі “виберіть правильний варіант”, який буде достатньо важким і неочевидним).
  7. Ринок комп’ютерної техніки насичений, але прогрес, і дешеве китайське збирання сприяють пропозиції і попиту. І ми маємо купу дуже дешевої, майже безплатної непотрібної електроніки. Багато людей були б раді її кудись подіти, але ринок насичений, і нема кому… От якби організувати якусь утилізаційо-переробку старих комп’ютерів в бойових роботів, автоматичні трактори типу пилососів рубма, чи ще щось подібне… Проблема знову ж таки в тому, що це трохи складно. Деталі то не стандартизовані (окрім звісно архітектури i386, типів пам’яті, універсальної послідовної шини…), і конвеєр організувати буде не просто… Я вже мовчу про те що треба придумати схему трактора…
  8. Далі буде…

Written by bunyk

Січень 9, 2011 at 12:27

Оприлюднено в Всяке, Кодерство, Нещоденник

Tagged with