Блоґ одного кібера

Історія хвороби контуженого інформаційним вибухом

Posts Tagged ‘переклад

Не буде танго в нас з тобою

with one comment

Коли їздив на екскурсію в Жешув, з усіх реклам і афіш що там зустрічались, запам’яталась афіша концерту групи “Budka Suflera”. Гарна назва, напевне тому й запам’яталася. Ввечері я аби ще отримати ефект більшої присутності послухав радіо (радіо в різних містах грає різні речі), і там щось про них говорили. Польською, і я нічого не зрозумів.

Але одна пісня мені дуже сподобалась, я навіть її переклав. Називається “Таке Танго” з альбому “Ніц не болить, так як житє”. Вперше в житті я переклав поезію так, що там майже зберігається рима і ритм. Я правда не знаю чи там силабічна чи тонічна стопа, і скількохскладова, тому якщо можете підказати що де поправити – прошу коментувати. Особливо важкий куплет про ніч і світанок. Бо хоча польська дуже схожа на українську (а граматика в поезії пробачає закінчення дієслів -ть замість -ти) і тому багато перекладати не треба, але от слово atrament – чорнило, з diament – діамант в перекладі ніяк не римується. Я вже думав про ніч – графіт/антрацит/шоколад, no colors any more I want them to turn black, але потім згадав що не те якого кольору ніч головне.

Ну й РАЗ, два, три, чотири …

У залі пишній і великій
Як нічний Буенос-Айрес
Що не хоче спать
Оркестр бере інструменти
Дає знак і зараз буде
Нове танго грать

Cидимо обоє поруч
Одне одному байдужі
Вистукуєм ритм
Не буде танго в нас з тобою
Які б не стались дивовижі
Ні не буде, ні

І хоч плинуть гострі ноти
В жилах горить кров
Більше жоден з нас до танцю
так і не пішов

Приспів.
Бо для танго треба двоє
Згодних тіл й охочих серць
Бо для танго треба двоє
Так цей світ створив творець

Покриє скоро Буенос-Айрес
Чорна як кава ніч
А як світанок переможе
Що було в наших серцях колись
І що гріло кожну зустріч
Охолоне вже

І хоч будуть інші танці
Бог єдиний зна
Ніде разом ми в цій залі
Не зустрінемся

Приспів двічі

Na sali wielkiej i błyszczącej
Tak jak nocne Buenos Aires
Które nie chce spać
Orkiestra stroi instrumenty
Daje znak i zaraz zacznie
Nowe tango grać

Siedzimy obok obojętni
Wobec siebie jak turyści
Wystukując rytm
Nie będzie tanga między nami
Choćby nawet cud się ziścił
Nie pomoże nic

Chociaż płyną ostre nuty
W żyłach płonie krew
Nigdy żadne z nas do tańca
Nie poderwie się

Ref.
Bo do tanga trzeba dwojga
Zgodnych ciał i chętnych serc
Bo do tanga trzeba dwojga
Tak ten świat złożony jest

Zaleje w końcu Buenos Aires
Noc tak gęsta jak atrament
A gdy przyjdzie brzask
Co było w naszych sercach kiedyś,
Kiedyś jak świecący diament
Cały straci blask

I choć będą znowu grali
Bóg to jeden wie
Nigdy razem na tej sali
Nie spotkamy się

Ref. / 2

І взагалі, Budka Suflera це чудовий рок, витриманий часом. Ось ще наприклад послухайте Tylko dla orłów.

Written by bunyk

Квітень 5, 2015 at 13:36

Потяг до програмування

with 7 comments

Звідки він береться, і де його взяти більше. Для тих хто читає мій блог пропускаючи статті з програмування – не бійтесь, тут не про програмування, тут про освіту та інші види людської діяльності. І є ви програмістом чи ні – у вас з’явиться шанс трохи краще зрозуміти звідки в них стільки фанатизму.

Переклад-переказ статті Деніела Хаггарда How to learn to learn Python (його Google plus), кандидата наук в філософії (чи як там перекладається a PhD student in philosophy). Він правда так і не став доктором філософії, бо зрозумів що то все суєта, але багато років навчання свій слід залишають. Самі побачите.

Прочитати решту цього запису »

Written by bunyk

Лютий 15, 2015 at 14:36

Кожен вірить в своїх привидів

with one comment

Вирішив перекласти мій улюблений уривок з книжки “Дзен і мистецтво догляду за мотоциклами”. Оригінал можна знайти тут.

Кріс запитує: “Ти знаєш якісь цікаві історії про привидів? Всі діти в нашому таборі розповідали історії про привидів вночі.”

“Краще ти нам розкажи”, каже Джон.

І він розказує. Їх досить цікаво слухати. Деякі з них я не чув відтоді як був в його віці. Я йому про це зізнаюсь, і Кріс хоче щоб я розказав деякі свої, але я не можу згадати жодної.

Через деякий час, він питає, “Ти віриш в привидів?”

“Ні”, кажу я.

“Чому ні?”

“Тому що вони не-на-у-ко-ві.”

Те як я це вимовив змушує Джона усміхнутись. “Вони не містять матерії”, продовжую я, “і не мають енергії, а тому, згідно з науковими законами, не існують ніде, крім людської уяви.”

Віскі, втома, та вітер між гілками дерев починають змішуватись в моїй голові. “Звісно”, додаю я, “наукові закони не містять матерії і не мають енергії, а тому не існують ніде, окрім людської уяви. Найкраще – це цілком науково ставитись до всього, і відмовлятись вірити як в привидів, так і в наукові закони. Таким чином будете в безпеці. Це залишить вам небагато речей в які можна вірити, але це теж науково.”

“Я не розумію про що ти взагалі мелеш”, каже Кріс.

“Та, просто приколююсь.”

Кріса дратує коли я розмовляю подібним чином, але я не думаю що це йому шкодить.

“Один хлопець з табору YMCA (християнська асоціація для юнаків, пер.), каже що він вірить в привидів.”

“То він просто намагається з тебе пожартувати.”

“Ні, не намагається. Він сказав що коли людей неправильно поховали, їхні привиди повертаються для того щоб переслідувати людей. Він справді в це вірить.”

“Він просто намагається з тебе пожартувати.”, повторюю я.

“Як його звуть?” запитує Сільвія.

“Том Білий Ведмідь”.

Джон і я обмінуємось поглядами, раптово усвідомлюючи одне й те саме.

“Ааа, Індіанець!” каже він.

Я сміюсь. “Думаю я мушу трохи відступити”, кажу я. “Я думав про європейських привидів.”

“Яка різниця?”

Джон розривається від сміху. “Він тебе підловив”, каже він.

Я трохи думаю, а тоді кажу: “Ну, Індіанці іноді мають інший спосіб дивитись на речі, і я не кажу що він цілком хибний. Наука не є частиною індіанської традиції.”

“Том Білий Ведмідь сказав що його мама і тато сказали йому не вірити у все це. Але він сказав що його бабуся сказала по секрету що це все одно правда, і тому він в це вірить.”

Він благально на мене дивиться. Він іноді таки хоче про щось довідатись. Приколюватись – не означає бути гарним батьком. “Звісно”, кажу я, заперечуючи собі, “Я теж вірю в привидів.”

Тепер Джон і Сильвія дивляться на мене дивно. Я розумію що я з цього так просто не виплутаюсь і готуюсь до довгих пояснень.

“Це цілком природньо”, кажу я, “вважати європейців чи індіанців які вірять у привидів неосвіченими. Наукова точка зору витерла всі інші настільки, що вони всі здаються примітивними до такої степені, що коли особа сьогодні говорить про духів чи привидів вона вважається неосвіченою чи божевільною. Це цілком неможливо уявити світ де привиди могли б існувати.”

Джон схвально киває і я продовжую.

“На мою власну думку, інтелект сучасних людей не настільки кращий. IQ не настільки відрізняється. Ті індіанці та середньовічні люди були такими ж розумними як і ми, але контекст в якому вони думали, був зовсім іншим. В тому контексті думки, привиди і духи є настільки ж реальними як атоми, кванти, фотони та інші частинки для сучасної людини. В цьому сенсі я вірю в привидів. Сучасна людина теж має своїх привидів і духів, бачте.”

“Що?”

“Ну, закони фізики і логіки, … система числення, … підстановки в алгебрі. Це привиди. Ми просто віримо в них настільки старанно, що вони здаються реальними.”

“Вони здаються мені реальними”, каже Джон.

“Я не доганяю”, каже Кріс.

Тому, я продовжую. “Наприклад, виглядає цілком природнім вважати що гравітація та закон всесвітнього тяжіння існували до Ісаака Ньютона. Видається божевільним вважати що до сімнадцятого століття не існувало гравітації.”

“Звісно.”

“То, коли закон вступив в дію? Чи він існував завжди?”

Джон супиться, запитуючи себе що я маю на увазі.

“Я веду до”, кажу я, “поняття що перед тим як виникла земля, перед тим як сформувались сонце і зірки, перед початковим створенням всього, закон всесвітнього тяжіння існував.”

“Безперечно.”

“Сидів там, не маючи ні своєї маси, ні своєї енергії, і ні в чийому розумі, тому не було нікого, ні в просторі, тому що й простору не було, ніде – цей закон всесвітнього тяжіння все одно існував?”

Тепер Джон виглядав не так впевнено.

“Якщо закон всесвітнього тяжіння існував,” кажу я, “тоді я чесно не знаю, що щось повинно зробити щоб бути неіснуючим. Мені здається що закон всесвітнього тяжіння пройшов всі тести на неіснування, які тільки можна вигадати. Ви не можете придумати жодного атрибуту неіснування, якого б не було в закону всесвітнього тяжіння. Чи хоч якогось наукового атрибуту його існування. І все одно, вважається “здоровим глуздом” вірити що він існував.”

Джон каже, “Я гадаю мені варто над цим подумати.”

“Ну, я передбачаю що якщо ти думатимеш над цим достатньо довго ти блукатимеш кругами і кругами і знову кругами, поки нарешті не прийдеш до єдиного можливого раціонального, розумного висновку. Закон всесвітнього тяжіння не існував до Ісаака Ньютона. Всі інші висновки безглузді.”

“І це означає,” кажу я перш ніж він може перебити, “і це означає що закон гравітації існує ніде окрім голів людей! Це привид! Кожен з нас дуже зарозумілий і пихатий щодо переслідування чужих привидів, але ми настільки ж неосвічені, варварські та забобонні щодо наших власних.”

“Чому тоді всі вірять в закон всесвітнього тяжіння?”

“Масовий гіпноз. В дуже ортодоксальній формі, відомій як “освіта”.”

“Ти маєш на увазі що вчитель гіпнотизує дітей щоб вони вірили в закон всесвітнього тяжіння?”

“Звісно.”

“Це ж абсурдно.”

“Ти колись чув про важливість зорового контакту в аудиторії? Кожен освітянин на цьому наголошує. Жоден з освітянин цього не пояснює.”

Джон хитає головою і наливає мені ще випивки. Потім прикриває рота рукою, і неначе по секрету каже Сильвії, “Знаєш, більшість часу він виглядає такою нормальною людиною.”

Я протестую, “Це перше за багато тижнів що я сказав нормального. Решту часу я симулюю лунатизм двадцятого століття, так само як і ви, щоб не привертати до себе зайвої уваги.”

“Але, для вас я повторю.”, кажу я, “Ми віримо що безтілесні слова сера Ісаака Ньютона лежали посеред нічого мільярди років до того як він народився і що він магічним чином відкрив ці слова. Вони завжди були там, навіть коли не стосувалися нічого. Поступово виник світ і вони застосувались до нього. Насправді, ці слова були тим що й сформувало світ. А це, Джоне, просто смішно.”

“Проблема, суперечність яка зв’язала вчених, – це свідомість. Свідомість не має матерії чи енергії, але вони не можуть уникнути її панування над усім що вони роблять. Логіка існує лише в свідомості. Числа існують лише в свідомості. Я не засмучуюсь коли науковці кажуть що привиди існують в уяві. Мене дістає тільки слово “лише”. Наука теж існує лише в уяві, і це не робить її поганою. Як і привидів.”

Вони просто дивились на мене, тому я продовжив “Закони природи є винаходами людини, як і привиди. Закони логіки, створені математиками – теж винаходи людини, як і привиди. Всі ці речі, є люськими винаходами, як і ідея того що вони не є людськими винаходами. Світ взагалі не існує за межами людської уяви. Він увесь – привид, і в стародавні часи таким і вважався, ввесь благословенний світ в якому ми живемо. Він у віданні привидів. Ми бачимо те що ми бачимо, тому що ці привиди це нам показують, привиди Мойсея, Христа і Будди, і Платона, Декарта, Руссо, Джеферсона, Лінкольна, і так далі, і так далі. Ісаак Ньютон дуже гарний привид. Один з найкращих. Ваш здоровий глузд – не більше ніж голоси тисяч і тисяч цих привидів з минулого. Привиди і ще більше привидів. Привиди що намагаються знайти своє місце серед живих.”

Джон виглядає надто заглиблений в роздуми аби говорити. Але Сильвія збуджена. “Де ти береш ці ідеї?” питає вона.

Я мав намір їм відповісти, але не здійснив його. В мене було відчуття того що я вже дійшов до межі, а може й перейшов її, і вже пора це кинути.

Через деякий час Джон каже “Було б добре побачити гори знову.”

Written by bunyk

Лютий 3, 2015 at 01:57

Новини вам шкодять

with 8 comments

Переклад-переказ однойменної статті в The Guardian. Іронічно, що таку статтю публікує видання що якраз займається новинами і журналістикою. Ну, але на то і є свобода слова.

Новини шкідливі для здоров’я. Вони спричинюють страх і агресію, та перешкоджають вашій творчості та здатності ретельно аналізувати. Рішення цієї проблеми? Припинити споживати їх взагалі.

Кілька десятиліть тому людство зрозуміло що надмір неправильного харчування шкодить здоров’ю і спричинює ожиріння. Тепер пора зрозуміти що споживання новин для нашого мозку – те саме що й споживання цукру для нашого тіла. Новини просто перетравлювати. Вони переважно подаються як дрібні кусочки непотрібної нам інформації, над якою не треба думати. Тому, на відміну від книжок чи довгих журнальних статтей ми можемо спожити майже необмежені кількості такої інформації.
Прочитати решту цього запису »

Written by bunyk

Січень 22, 2015 at 23:30

Герої комп’ютерної революції: Хакерська етика

with 3 comments

Вирішив зробити продовження перекладу книжки “Хакери – Герої комп’ютерної революції”, і опублікувати другий її розділ. Перший розділ, Клуб Технічного Моделювання Залізниці, вже давно можна знайти на моєму блозі.

Так як їх обидвох можна знайти на сайті Проекту Гутенберг. Ліцензія сайту.

Обкладинка хакерів

Обкладинка хакерів

Кембрідж: П’ятдесяті і шістдесяті

Розділ 2
Хакерська етика

Щось нове об’єднувалось навколо TX-0 – новий спосіб життя, з новою філософією, етикою та мрією.
Прочитати решту цього запису »

Written by bunyk

Червень 21, 2014 at 19:08

Оприлюднено в Передруки

Tagged with ,

Пориньте у Python 3 – Вікіпідручник

leave a comment »

Пориньте у Python 3 – Вікіпідручник

Проект з цим перекладом нарешті наближається до завершення. Один розділ я вирішив взагалі не перекладати, тому що є кращі способи писати на Python3 ніж 2to3, і взагалі то нудний розділ. Зараз вже 2013 рік, в Python 3 вже достатньо бібліотек, а тим які ще не портовані 2to3 видно не допоможе.

Є ще проблема з тим що сервіс identi.ca, який використовується в розділі веб-сервіси, закрили для реєстрації, а Twitter – не є повністю REST веб-сервісом, тому що запити на видалення твіта туди посилаються через POST а не через DELETE. Але я все одно думаю що варто знайти якісь реально працюючий цікавий RESTful веб-сервіс, і переписати той розділ з прикладом для нього. Може хтось щось порадить?

P.S. WordPress теж грішить видаленням за допомогою POST… Це тому що відсталі браузери не вміють нічого крім GET та POST, а всі турбуються про сумісність?

P.P.S. Придумав! Хто крутіший навіть за Google? GitHub! І в нього є API наприклад до Gists. Правильне REST API.

Written by bunyk

Серпень 26, 2013 at 11:52

Дундер

with 3 comments

Сьогодні в маршрутці читав деяку документацію і офігівав з терміну dunder-init. Прийшов на роботу, погуглив, виявляється dunder розшифровується як double underscore, а dunder-init означає __init__. Термін створено для того аби було простіше читати код вголос (тому що “underscore underscore init underscore underscore” забирає багато сил). Але використовувати це в друкованому тексті я б не радив, бо ж збиває з пантелику.

І на цьому Бунькопедія сьогодні призупиняє свою роботу, тому що почався чудовий понеділок, і пора взятись за написання всіх цих дундерів.

Written by bunyk

Липень 22, 2013 at 09:08

Оприлюднено в Кодерство, Конспекти

Tagged with ,