Блоґ одного кібера

Історія хвороби контуженого інформаційним вибухом

Posts Tagged ‘освіта

Як дописувати до Вікіпедії?

with 5 comments

Мене іноді питають про найелементарніші речі, тому почну з найелементарнішого. Якщо вам щось не подобається у Вікіпедії, і ви знаєте як воно повинно було бути правильно – ось як це виправляється:

Шляхи до редагування Вікіпедії

Шляхи до редагування Вікіпедії

Хоча звісно не все так просто. Іноді ваші зміни можуть не прийняти, тоді варто піти на сторінку обговорення і обговорити всі питаня які виникають.

Також вам крім кнопки “[ред.]” дуже потрібні ще дві речі: сильна цікавість до чогось, і бажання розібратись, та бажання поділитись тим про що довідались з іншими. А далі – деяке знання розмітки, але це не настільки вже й обов’язково. Оформлення вас навчать, головне аби стаття відповідала правилам, тобто мала незалежні від вас джерела і не порушувала авторські права (копіпаст або переклад дозволяється лише з матеріалів під вільними ліцензіями). Тому писати Вікіпедію трохи складніше ніж скачувати реферати з інтернету. 😉 А написати вибрану статтю складніше ніж написати дипломну роботу. Тут трохи про те як пишуться вибрані. Коли сам напишу вибрану – може розповім як і це робилось.

А поки що, розглянемо наприклад як дописувалась стаття про компанію Fujikura, яка відповідає мінімальним вимогам до якості. Той самий підхід працює як і для розширення існуючих статтей, так і для створення нових. Про Fujikura я дізнався завдяки прес-релізу “Міністерства магії”:
Прочитати решту цього запису »

Written by bunyk

Травень 2, 2016 at 13:58

Нюанси проведення онлайн-трансляцій

with 10 comments

Хех, всі чудові ідеї які приходять вам в голову треба починати втілювати зразу коли приходять (особливо якщо вночі), бо до ранку можете передумати і просто захотіти поспати ще трішки.

Тут буде історія одного провалу (в прямому ефірі). Якщо вас цікавлять історії успіху – краще гуглити щось про Ілона Маска.

Щойно переконався на собі наскільки корисні дедлайни, і як вони додають мотивації зробити все швидше. І це вперше я провалив дедлайн повністю. Тобто так провалив що зовсім провалив

Два дні тому вирішив записати онлайн-трансляцію, знайшов кнопку що її можна запланувати на певну дату, запланував і опублікував. Протягом середи і четверга шукав перехідник для гарнітури з двох TRS в один TRRS, ввечері забив і купив гарнітуру з TRRS виходом.
Прочитати решту цього запису »

Written by bunyk

Березень 18, 2016 at 01:07

Оприлюднено в Нещоденник

Tagged with , ,

Новий безкоштовий онлайн-курс веб-розробки для початківців

with 3 comments

Ну а шо, в мене тепер купа досвіду в викладанні, а попит є. То чому б ні? Першим 10-тьом учасникам – участь безкоштовна. 😉 А далі буде видно скільки я осилю. Може раз на тиждень, поки не прийде пора відпусток літом?

Прем’єра в четвер, 17-го березня, онлайн, в Google Hangouts. Приєднатись можна за посиланням: https://plus.google.com/events/cd18to4v9bob2p94ume6fb7qih8

Курс розглядатиме всі аспекти, починаючи від верстання статичних сторінок (що я погано вмію 🙂 ), і контролю версій, до NoSQL баз даних (бо SQL я погано вмію 🙂 ), і того що таке REST API. Ну, коротше кажучи, будемо розбиратись разом. Але почнемо з простого – що таке Git, Github, HTML і як помістити останній на Github pages.
Прочитати решту цього запису »

Written by bunyk

Березень 16, 2016 at 01:45

Оприлюднено в Кодерство, Нещоденник

Tagged with ,

Знову повертаючись до університету

with 6 comments

В мене таке відчуття ніби я в універі. Місце де я сплю – вузьке і біля стіни. Біля ліжка – захаращений стіл. Мій сусід поїхав кудись на вихідні, а я сиджу, залипаю в комп’ютер і скоро зустрічатиму світанок. 🙂

Сиджу, ковбашу код який мав би допомагати мені виправляти помилки форматування статтей вікіпедії:
Прочитати решту цього запису »

Written by bunyk

Березень 13, 2016 at 04:55

Викладання, DjangoGirls

with 6 comments

Дивно що я народившись в сім’ї випускників педагогічного університету ім. Стефаника (які працюють за професією) не став вчителем. А може й не дивно, бо батьки дуже не радили йти в Стефаника. Хоча я колись і хотів.

Правда в мене в дипломі написано що я можу викладати, і я мав би проходити практику в УФМЛ, але ліцеїстам пощастило, бо мене не попередили, я на неї спізнився і відбувся планами трьох уроків: “границі”, “похідна”, “екстремуми функцій”. Директорка УФМЛ сказала що я молодець, бо теми приблизно відповідають датам в яких я мав ці уроки вести. 🙂

З іншого боку я люблю людям щось пояснювати. Особливо якщо це щось цікаве. І я дуже не задоволений освітніми можливостями в Україні. І я намагаюсь якось це поправити через вікіпедію, вікіпідручник (особливо Як вчитись краще?), ну і дещо меншою мірою через цей блог звісно. 🙂
Прочитати решту цього запису »

Written by bunyk

Листопад 28, 2015 at 19:34

Оприлюднено в Нещоденник

Tagged with , ,

Як Garage48 допоміг мені нарешті почати проект

with 7 comments

Минулих вихідних я відвідав Garage48 – мені дуже сподобалось. Тому дуже вдячний Анастасії за те що повідомила і склала компанію, і компанії N-iX за те що надали можливість провести таку подію.

Що там було гарного?

Garage48 – це хакатон, слово що складено об’єднанням слів хакер і марафон. Тобто по суті мало б бути 48 годин програмування протягом вихідних.

В якомусь гаражі. Так, в тому місці де захід проводився (офіс компанії N-ix знаходиться на 7-му поверсі заводу Електрон), зліва від “сцени” була купка шин. Коли я мав нагоду поговорити з директором, я запитав чи то запас з євромайдану, чи аби створити гаражну атмосферу. Виявилось він просто літню гуму зберігає на роботі.

Garage48 придумали е-стонці. Е-стонія – дуже е-лектронна держава. А все тому що вони якось розробили скайп, їм сподобалось і вони вирішили спробувати зробити ще щось таке. Естонія невелика, всього лише 1.3 мільйона населення, але подушна кількість стартапів там чи не вища ніж в Каліфорнії. Окрім електронного уряду, відомі ще компанією Transferwise, яка здешевлює міжнародні перекази між різними валютами до одного євро, замість % обміну.

Garage48 естонці не тільки придумали, вони й проводили. Вони займались всією організацією, презентаціями і т.д. А так як це вже не перший хакатон – все було досить чітко. Єдиний мінус – це був мій перший хакатон такого роду, і тому я був не зовсім в курсі що головне не так писати код, як правильно подати ідею, і зорганізувати роботу. Наступного разу знатиму, що якщо є ідея – на хакатон треба приходити вже з командою. Або хоча б з менеджером. Або бути нормальним менеджером, що не так вже й просто. Треба мати people skills.

Ragnar Sass не надто вражений нашим демо. 😦

Що крім коду мені довелось робити? Ну спершу – презентувати свою ідею за 90 секунд одним слайдом. Добре що в мене вже є досвід публічних виступів. Досвід 90-секундних виступів тепер теж є. 🙂 Далі – знайти “співробітників”. І тепер я краще розумію як тяжко HR. Я вже готовий був до того що проект буде на .Net, або мікроконтролерах, але пощастило і таки знайшлась одна людина на Python. Далі – змусити їх робити те що я хочу, а не те що вони хочуть. І це при тому я їм ніяку зарплату не платив. Перший день і половину другого ми провели за суперечками про те що ми будемо робити. На щастя нікого звільняти не довелось, самі звільнились. А поки всі сперечались, одна людина зробила все за нас, почала Django проект, описала всі залежності, встановила всі бібліотеки і бекенд був готовий. Далі два фронтендщики зробили фронт-енд кілька разів.

А в ніч з суботи на неділю ми пішли на “тім-білдінг”. Хоча напевне раніше варто було. Можна було б звісно довше програмувати, але ж ми прийшли на хакатон також і заради розваги, тому цікаво було також познайомитись. Особливо тому що один з нашої команди, Алекс, який власне все й зробив, був з Донецька, але через те що їх офіс зі зрозумілих причин зараз не достатньо зручний для роботи – переїхав у рідне місто – Костянтинівку. І мало того що він крутий розробник, він ще й має футболку з логотипом The Pirate Bay і знає тексти Фліта і Тостера.

Тім-білдінг полягав просто в тому що ми сиділи на пиві в цілодобовому кафе “Цісар” на городоцькій біля церкви Анни. Ціни там дуже навіть помірні, але меню не відповідає можливостям кухні, тому треба додатково питати про наявність певних страв. А ще там була офіціантка, дуже добра, чим мені дуже сподобалась. Я навіть запросив її на танці, хоча вона звісно відмовилась. Чомусь 95% дівчат яких я запрошую на танці – відмовляються. Я напевне роблю щось неправильно, може не треба питати так прямо в лоб, а спочатку зайнятись якимись попередніми ласками бесідами, щоб вони були поступливіші? 🙂 Потім офіціантка напевне тому що не було чим зайнятись (то була десь 2:30) заспівала пісню сербською краще за Марію Шерифович. Так гарно заспівала що я аж закохався. Тільки от не бачив її відтоді, ніяк не можу на її зміну потрапити. Думаю якби вдягнувся нормально, вмився і побрився, мав би більші шанси її запросити.

Ліричний відступ закінчуємо, тепер до того що ми робили далі.

Після тім-білдінгу ми почали спроби інтегрувати фронтенд і бекенд і фіксити баги які виникали в процесі. Не всі встигли, але як виявилось – цього не потребувалось, потребувалось зробити гарне демо. І я не думав що це займе так багато часу. А ще, мене змушували двічі ходити на репетицію демо-презентації (на першу з яких ми спізнились бо не були в курсі). Демо мало тривати 180 секунд і його треба було багато разів пробувати, аби сказати все цікаво, пояснити важливість і корисність свого продукту і вкластись в час. На першій репетиції естонці сказали мені що спочатку треба сказати як мене звуть. Я спитав кого то обходить, але мені сказали що то важливо так само як і про що проект. А ще, що мені треба тримати зоровий контакт з аудиторію а не руки в кишенях.

Біля сусідньої до нашої кімнати свою презентацію репетирувала дівчина, команда якої зрештою отримала перше місце. Я домовився з нею про співпрацю, і ми одне одного засікали, критикували та вчились підтримувати зоровий контакт. То було трохи незручне, але досить цікаве заняття, думаю варто ще потренуватись на інших людях. Або як Віктор Суворов (пробачте, я не втримаюсь і вставлю ще ліричний відступ):

С глазами у меня хуже, чем с языком. У меня есть опыт из Спецназа смотреть в глаза собакам. Но тут этого недостаточно. Нас тренируют с зеркалом: смотри в глаза, не моргай. Не отводи взгляд. Если хочешь завербовать человека, ты должен прежде всего выдержать взгляд. Дружба начинается с улыбки, вербовка – со взгляда. Если ты не выдержал первый тяжелый взгляд своего собеседника-то и не пытайся потом его вербовать: психически он сильнее. Он не поддастся.

Я выхожу на станции метро “Краснопресненская” и иду в зоопарк. Если у вас та же проблема, то приходите к закрытию – вам никто не помешает. Я смотрю в глаза тиграм, леопардам, Я направляю свою волю, я сжимаю челюсти.
Неподвижные желтые глаза хищника расплываются передо мной. Я сильнее сжимаю кулаки, впиваясь ногтями в ладони. Глаза нужно осторожно сощуривать и вновь медленно-медленно широко раскрывать, так можно не моргать. Глаза режет, наворачиваются слезы. Еще мгновение – и я моргнул. Огромная ленивая рыжая кошка презрительно улыбается мне и отворачивает разочарованно морду: слаб ты, Суворов, со мной состязаться.

Ничего, кошка. Я настойчивый. Я приду сюда в следующее воскресенье. И в следующее. И потом еще. Я – настойчивый.

В кінцевому результаті вийшло як завжди – розмахував руками або тримав їх в кишенях і дивився в підлогу. Відео виступу

Ще, нам пощастило мати в команді маркетолога, і організатори казали що це теж дуже важливо. Можливо варто було довірити презентацію їй, а самому зайнятись кодом, але знову ж таки – менеджмент був поганий, і пояснити ідею, про яку думав протягом кількох місяців простіше самому.

Після хакатону залишається проблема підтримки цього всього. 48 годин – за вихідні – це гарний копняк для того щоб ідея почала рухатись, бо це навіть більше ніж робочий тиждень. Це як робочий тиждень з суботою. Навіть якщо ми не ввесь час працювали. Проблема в тому що ми використали python2, а я щиро вболіваю за python3, на якому вже є купа можливостей писати. І що хостинг позичений на Azure, а переносити – довго, бо залежностей багато, і деякі такі – в назві яких я навіть слова не знаю:

django-annoying==0.8.4
django-wysiwyg-redactor==0.4.2.1
django-formtools==1.0
django-flat-theme==1.1.1
django-tastypie==0.12.2
django-location-field==1.6.1
django-cors-headers==1.1.0
django-sitemetrics==0.5.0

uwsgi==2.0.11.2
newrelic==2.56.0.42

Хоча я багато повикидав, тому що ніякого New Relic там не потрібно. І простори імен в проекті вийшли заглибокі. Взагалі він вийшов занадто ентерпрайзним, як на таку просту ідею. Але нічого, потрохи переробляю.

Ах, і найгірше, в нас головний select зроблений в python циклі. 🙂 Жахіття! Нічого, це теж перероблю. Біда от що я повністю нулячий в керуванні конфігурацією. Те що я пишу публікації про docker, Vagrant, (про fabric бракує) – означає тільки те що я час від часу роблю спроби там освоїтись.

А ще, думаю, може б то open source? З одно боку, якщо ідея злетить, було б шкода давати конкурентам можливість обігнати нас, а з іншого боку – мало хто вірить в таку ідею крім мене.

Поки що живий сервер можна спостерігати за адресою http://46.101.226.138/. Не знаю наскільки довго.

Одним словом, ми не виграли, але головне не перемога, а участь, а ця участь окрім втоми дала дуже багато – весело проведений час, мотивацію робити щось далі, без ілюзії про те що це буде легко, і купу нових знань і досвіду.

Якщо буде ще одне таке подібне – обов’язково піду. А поки що попереду LvivPy #5 та Django girls Хмельницький. І хоча я не дівчина та погано знаю Django, але в мене в дипломі написано що я можу викладати (здається), тому я спробую викладати.

See you!

Written by bunyk

Листопад 18, 2015 at 00:50

Оприлюднено в Нещоденник

Tagged with , ,

Екскурсія надрами Карпат

with one comment

В суботу відвідав екскурсію Карпатами від “фірми” Geoattractions. Відмінність цієї екскурсії від інших, що її проводять геологи, і прогулянки карпатськими пейзажами та огляд відслонень супроводжуються коментарями що містять слова синклінальна складка, динамометаморфізм, заглушити баритом, значення яких пояснюється (якщо запитаєте, бо деколи спеціалісти думають що всі й так знають що означають ті слова які вони вживають. Перевірено психологами експериментально.). Разом з їхніми захоплюючими історіями місця які відвідуєш – стають вдесятеро цікавіші.

Прочитати решту цього запису »

Written by bunyk

Жовтень 19, 2015 at 00:48

Оприлюднено в Нещоденник

Tagged with