Блоґ одного кібера

Історія хвороби контуженого інформаційним вибухом

Posts Tagged ‘здоров’я

Ситуація

with one comment

Люди в попередній публікації жаліються що вона не про політику, хоча по заголовку схоже. Я ще якось напишу, коли зберусь з думками, бо тема не проста. Поки що не дуже виходить.

Наразі я не можу бути в Києві. Так якось співпало що я і у Львові вмудрився простудитись і тому мені сказали з’їсти пачку цефуроксиму, хоча я був впевнений що бронхіт з більшою ймовірністю викликається вірусами а не бактеріями і антибіотики не допоможуть. Мені сказали що то пневмонія викликається вірусами а одне від другого запросто на слух відрізняється. Ну я не спеціаліст, тому слухаю думки спеціалістів. Хоча знову ж таки, пневмонія й стрептококом може викликатись… Цефуроксим не дуже то й дав ефекту, а що дало – так це те що я навчився носити светри без футболок. Бавовна під низ взимку – це смерть. Та й влітку зазвичай теж. Намокнувши стає дуже холодною і довго сохне. Шерсть, акрил, фліс та інші полімери – інша справа.

Крім того я вже не живу на тій квартирі яку знімав, а нову ще не знайшов, тому що мій потенційний сусіда теж хворіє і лежить в Франику. Але мені нема чому жалітись, тому що незважаючи на те що в мене поки що небагато друзів у Львові, але це таки справжні друзі, які терплять незручності заради моєї зручності. За що я цій людині дуже вдячний. Дуже сподіваюсь що на цьому тижні знайду квартиру і не надто зловживатиму гостинністю.

До Києва дуже хочеться, хоча б тому що там людина яку я давно не бачив, і яка теж не знає що з цією країною буде далі. Сподіваюсь обоє ми залишимось живими та здоровими і ще побачимось.

Written by bunyk

28 Січня, 2014 at 01:29

Опубліковано в Нещоденник

Tagged with , , ,

Встановлення кращого режиму

with 4 comments

Я не задоволений своїм режимом, тому що вже давно не займався фізкультурою. Я намагаюсь встати так рано як тільки можу (від сьомої до восьмої), до дев’ятої готую сніданок і снідаю (а іноді й сплю до цієї години), і на десяту приходжу на роботу. На 10:30 я вже повинен там бути залізно, інакше вкраду час в інших людей.

Далі, 8 годин я намагаюсь присвятити роботі, годину – обідній перерві, ще півтори – курсам. Виходить що робочий день закінчується в 21:00. Іноді трішки довше. Вдома я між десятою і одинадцятою вечора.

Сьогодні я не спав всю ніч, просто тому що прокинувся біля 21-шої. А прокинувся я так тому, що якщо в неділю після обіду хочеться спати, то чому б не поспати? Зараз піду на роботу на восьму і піду в 19-тій.

Чому програмісти ночами не сплять?

Я знайшов статтю, яка наводить три причини. По-перше, програмування це задача яка вимагає великого неперервного кванту часу. Години дві чи більше. Тому що тільки завантаження коду в голову займає біля години, а якщо це переривати, доведеться починати спочатку. По-друге, писати код легше коли ти злегка втомлений. Коли ти ввесь повен енергії важче змусити себе сидіти на місці і сконцентруватись на одній ідеї. Третє, і найголовніше – ви ввесь вечір дивитесь на яскраве джерело світла, і організм думає що ще не вечір. Поки не надходить третя година ночі. Тоді ви пізно лягаєте, пізно встаєте і наступного дня сидите ще довше.

З чого можна вивести мораль – сидіти за комп’ютером треба зранку, а ввечері йти гуляти і спати. Такий режим я намагаюсь впровадити вже близько місяця, але поки що не надто послідовно.

Зневадження в житті

Хоча стаття про продумування політик саморозвитку каже що не можна просто так взяти і скласти правильний розпорядок дня. Його треба постійно тестити й зневаджувати.

Вона посилається на “Errors vs. Bugs and the End of Stupidity“, яка каже про те що думки “з мене виходить поганий X”, “я погано роблю Y” не надто результативні. Треба думати “в мене непогано виходить Y, але є одне але”. Після чого розcлабитись і працювати над “але”.

В даному випадку – в мене погано виходить слідкувати за тим щоб в квант виділений для задачі не лізли інші, а також витісняюча багатозадачність в моменти коли мені потрібно перервати квант і лягти спати чи піти на роботу. Що для цього можна зробити? Може застосувати будильник…

А так як це публікація з посиланнями, залишу ще одне: http://samizdat.mines.edu/howto/HowToBeAProgrammer.html

Written by bunyk

13 Січня, 2014 at 06:12

Коли стає важко

with 2 comments

Тоді ясно з чиєї вини ти потрапив в таку ситуацію. І якби ти зміг дати цій лінивій тупій істоті гарного копняка під зад, то довгенько не зміг би сидіти. Але прибити таки хочеться, бо ж треба кудись подіти злість. В таких випадках допомагає пробіжка аж поки ти не впадеш як мертвий. Тимчасова смерть на відміну від постійної – просто шикарна річ. Почнеться новий день, зійде сонце і почнеться нове життя.

Окрім того що треба багато і добре спати, треба багато і добре дихати. Знову ж таки пробіжка, провітрити кімнату, прочистити ніс (Неті?)…

І третє в списку і за важливістю – добре їсти. Про це важко написати тому що в мене з цим поки що постійні організаційні проблеми. Якщо не рахувати макаронів. Макарони мене рятують. А взагалі в моєму меню хаос аж такий:

2013-07-19_00-29-11_495

Хоча як так подумати – вечеря просто розкішна, нема чого жалітись. І здається навіть на сніданок залишиться.

І взагалі ніколи нема чого жалітись. Бо по-перше, я від цього не помру, ну хіба що стреси мене доконають. Але якраз аби не піддаватись стресам треба спокійно стиснути зуби і далі тягнути своє. По-друге – краще важко ніж нудно.

Written by bunyk

18 Липня, 2013 at 23:40

Опубліковано в Нещоденник

Tagged with , ,

Дим і кров

with 8 comments

Сьогодні мав задоволення відвідати дороге лазерне шоу яке проводилось спеціально для мене, з повним ефектом присутності, хоча з моєї сторони все було видно не так гарно як хотілося б, бо екран стояв майже позаду мого крісла, але потім я знайшов кілька піратських роликів на YouTube, якими поділюсь звичайно. Ну й не буду довго тримати секрети, я ходив на операцію з виправлення викривленої носової перетинки.

Почала викривлятись вона напевне коли я ходив на бокс, або коли ходив в загальноосвітню школу. Або ще чомусь, не пам’ятаю чому.

Протюнінгувати свої повітрезабірники я хотів давно, тому що підозрював, що простуджуватись щоразу після того як прийде весна, а разом з нею і настрій почати готуватись до наступних літніх олімпійських ігор, – це не зовсім нормально. Дізнався я що в мене викривлена перетинка – коли прогулював роботу в модних київських клініках, і там при електрофорезі мені ніяк не могли нормально засунути електрод в ніздрю.

А ніздрі – це важливо. Ви гляньте наприклад на Феррарі:

320px-Ferrari_F40_in_IMS_parking_lot

Думаєте вона виглядає такою швидкою бо червона? Ні, вона виглядає швидкою, бо має багато повітрозабірників. 🙂 А якщо серйозно – то для того аби менше втомлюватись і загалом бути веселішим – потрібно не тільки правильно харчуватись, а й правильно дихати.
Прочитати решту цього запису »

Written by bunyk

14 Травня, 2013 at 19:51

Опубліковано в Нещоденник

Tagged with , ,

Muskelkater (крепатура і трішки німецької 3)

with 5 comments

Прийшла весна, до турніків вже давно не ризикуєш примерзнути, а в полях є досить роботи, тому тема актуальна. І про неї тим більше треба написати, хоча б тому, що ще того року я вірив що крепатура якось пов’язана з молочною кислотою, а зелений чай допомагає цю кислоту виводити. Віра це сильно, це допомагає, навіть якщо сам препарат не діє. Тому я вам авторитетно заявляю що робота над вікіпедією допомагає від будь-якого болю, краще за будь-який чай. 🙂

Слово крепатура я вперше почув на першому курсі від Анатолія Миколайовича Федоренка, запитав його що це, він хитро усміхнувся і сказав “О, ви не знаєте що таке крепатура? Завтра дізнаєтесь!”. Наступного дня я дізнався. Якщо теж хочете дізнатись – просто спробуйте пробігти 10-15 км і йдіть спати. Наступного ранку знатимете.

Прочитати решту цього запису »

Written by bunyk

28 Квітня, 2013 at 19:51

Опубліковано в Конспекти

Tagged with ,