Archive for the ‘Інструменти’ Category
Побудова “скриньок з вусами” львівських квартир що здаються на сьогодні
Я ще минулого року помітив що в питаннях про Python на StackOverflow обговорюють якісь панди. Це, як виявилось обгортка навколо matplotlib, numpy і подібних гарних речей. А ще, лазячи по своїх документах в Google знайшов скачану вже позаминулого року стіну групи пошуку нерухомості вконтакті. І так співпало що я і мій колега-аналітик зараз шукаємо квартиру у Львові. Я йому показав цей файл, і він загорівся бажанням проаналізувати ще якийсь сайт оголошень.
При всій повазі до lun.ua, але тут я прорекламую dom.ria.com. Передовсім, там є українська версія. А ще, можливість скачати результати пошуку як електронну таблицю, хоч і в xls форматі, і лише одну сторінку.
В python читати xls вміє бібліотека xlrd, тому треба доставити ще й її. Pandas взагалі має багато необов’язкових залежностей:
sudo pip3.5 install jupyter pandas xlrd matplotlib jupyter notebook # дуже модний графічний інтерпретатор
Якщо все поставити як вище і запустити “jupyter”, то можна робити обчислення в отакому документі: https://github.com/bunyk/mypandas/blob/master/dom.ria/dom.ria.ipynb
Прочитати решту цього запису »
В кого який рюкзак і хто своїм задоволений?
Мій улюблений – North Face Terra 30 (на фото). Переважає всіх яких я знав досі за вмістимістю, легкістю, ергономічністю, водонепроникністю, кількістю кишеньок і надійністю.
Після нього я мав якийсь Polar, модель на ньому не була вказана, тому тепер думаю що всі Polar-и – лайно. Крім того вони ще й москалі, а я в них стараюсь не купляти, навіть якщо то щось нормальне типу ABBY чи LinguaLeo. 🙂
Після того я мав підробку під North Face Yavapai. Знаю що підробка, бо система Deuter AirComfort буває лише в Deuter. В підробки злетіли обидва замки, і взагалі вона набагато гірша за Terra 30, бо хоча ніби теж тридцятилітровий, але вмістимість менша, об’єм більший, не скручується (в AirComfort там такі металеві дуги в спинці). Ну і як виявилось ота спинка з сітки зовсім не заважає спині потіти.
Зараз приїхав з відпустки з Husky Giro 60. Але 60 літрів – то забагато як для ровера по місту. Ну і всі ці пасочки компресії, пасочки для прив’язування пасочків компресії, пасочки регулювання висоти, тиску на ключиці, тиску на таз, тиску на груди і.т.п то заскладно як для міста.
А без рюкзака я втрачаю мобільність, бо нема де ховати ланцюг і помпу до ровера, ну й інші корисні речі типу ноутбука. В кульку носити ноутбук боюсь. Без ланцюга паркувати ровер теж боюсь, аби він не втік пастись кудись далеко. І хочеться щось таке взяти аби я наступні 5 років був задоволений і нічого не міняв.
Може MOLLE? Або Deuter? (Кажуть найкращі для велосипедистів.) Може підтримати національний продукт і спробувати Terra Incognita?
Вимоги (переважно те що я любив в Terra 30):
- Відділ для ноутбука 15″. (Або гідросистеми, хоча то ніби одне й те ж)
- Водонепроникність (raincover, хоча було б добре водонепроникність і без нього)
- Міцність і надійність. Бажано щоб замки були по дві штуки на один відділ, і хороші. Бо я часто пакую мало не 10 кг, і по об’єму теж до упору. Батьки харчі передають, а я крім комп’ютера книжки купляю.
- Ергономічність. Застібка на грудях. Перенесення частини ваги на пояс.
- Бажано яскраві світловідбиваючі елементи.
- Бажано елементи пеналу (місце для кількох ручок), брелок (карабін де можна ключі вішати), і всілякі дрібні кишеньки.
- Розширюваність (можливість збільшити об’єм розтягуванням головного відділу).
- Компактність (можливість стиснути і скрутити, тому всілякі металеві каркаси в спинці – нафіг).
А ще, я досі не знайшов правильну шапку. Тому якщо десь побачите таку – повідомте будь-ласка.
Як запам’ятати ключі до tar?
Кожного разу коли я бачив файл з розширенням на зразок *.tgz, я пам’ятав що треба написати щось схоже на tar -авадакедавра! і магія трапиться. Але що точно – завжди гуглив.
Тепер якось випадково запам’ятав. Все просто. -x означає “eXtract”, тобто розпакувати. Так і пишемо: $ tar -x archive.tgz. На що tar нам:
tar: Refusing to read archive contents from terminal (missing -f option?) tar: Error is not recoverable: exiting now
Бачте, сам нагадує, що якщо хочемо вказати файл, то треба вказати його після ключа. На що ми йому $ tar -xf archive.tgz, і він слухняно все розпаковує. Є ще ключ -v, який часто пишуть, але він просто каже показати список файлів що розпаковуються, і не є обов’язковим до запам’ятовування.
tar -x Ось і все.
Як дописувати до Вікіпедії?
Мене іноді питають про найелементарніші речі, тому почну з найелементарнішого. Якщо вам щось не подобається у Вікіпедії, і ви знаєте як воно повинно було бути правильно – ось як це виправляється:
Шляхи до редагування Вікіпедії
Хоча звісно не все так просто. Іноді ваші зміни можуть не прийняти, тоді варто піти на сторінку обговорення і обговорити всі питаня які виникають.
Також вам крім кнопки “[ред.]” дуже потрібні ще дві речі: сильна цікавість до чогось, і бажання розібратись, та бажання поділитись тим про що довідались з іншими. А далі – деяке знання розмітки, але це не настільки вже й обов’язково. Оформлення вас навчать, головне аби стаття відповідала правилам, тобто мала незалежні від вас джерела і не порушувала авторські права (копіпаст або переклад дозволяється лише з матеріалів під вільними ліцензіями). Тому писати Вікіпедію трохи складніше ніж скачувати реферати з інтернету. 😉 А написати вибрану статтю складніше ніж написати дипломну роботу. Тут трохи про те як пишуться вибрані. Коли сам напишу вибрану – може розповім як і це робилось.
А поки що, розглянемо наприклад як дописувалась стаття про компанію Fujikura, яка відповідає мінімальним вимогам до якості. Той самий підхід працює як і для розширення існуючих статтей, так і для створення нових. Про Fujikura я дізнався завдяки прес-релізу “Міністерства магії”:
Прочитати решту цього запису »
Встановлення Python 3.5 з джерельного коду, встановлення Django
Ок, продовжу спроби підготуватись до DjangoGirls так, щоб там ми вчили найпередовіші технології. 🙂
Такі експерименти краще робити у захищеному середовищі, тому бажано щоб у вас були VirtualBox та Vagrant:
sudo apt-get install virtualbox vagrant
Поки вони ставляться, раджу коротко ознайомитись як користуватись тим Vagrant-ом.
В директорії з кодом створюємо такий файл:
# -*- mode: ruby -*- # vi: set ft=ruby : VAGRANTFILE_API_VERSION = "2" Vagrant.configure(VAGRANTFILE_API_VERSION) do |config| config.vm.box = "ubuntu/trusty64" config.vm.network "forwarded_port", guest: 8000, host: 8000 end
Це поки що він такий. Пізніше поміняю, і вся інсталяція має більш автоматизуватись. Тепер команда vagrant up дозволяє підняти чисте середовище. vagrant ssh – зайти в його термінал.
Ми хочемо Python 3.5, а його інакше як з сорсів не отримаєш, тому качаємо з сайту: https://www.python.org/downloads/
sudo apt-get update sudo apt-get install build-essential libsqlite3-dev sqlite3 bzip2 libbz2-dev sudo apt-get install libreadline-dev libncurses5-dev tk-dev libssl-dev wget -c https://www.python.org/ftp/python/3.5.0/Python-3.5.0.tar.xz tar xJf Python-3.5.0.tar.xz cd Python-3.5.0 ./configure make sudo make install
PostgreSQL & PostGIS “Hello world”
Інсталяція:
sudo apt-get install -y postgresql postgresql-contrib postgis
Після чого від імені користувача postgres (це суперкористувач для postgres), створюємо користувача gisuser та базу для нього, яку наприклад назвемо gis:
sudo -u postgres createuser gisuser sudo -u postgres createdb --encoding=UTF-8 --owner=gisuser gis # і створимо пароль для користувача: sudo -u postgres psql -d gis -c "ALTER USER gisuser WITH PASSWORD 'password'" # і увімкнути розширення postgis: sudo -u postgres psql -d gis -c "CREATE EXTENSION postgis;" sudo -u postgres psql -d gis -c "CREATE EXTENSION postgis_topology;" CREATE EXTENSION
Тепер ми можемо з’єднуватись з нашою базою за допомогою клієнта, вказавши базу і користувача:
psql -d gis -U gisuser
У випадку отримання помилки:
psql: FATAL: Peer authentication failed for user
Треба відредагувати файл sudo vim /etc/postgresql/9.4/main/pg_hba.conf, чи який там буде для вашої версії, і зробити таку заміну десь ближче до кінця:
- local all all peer + local all all md5
І перезавантажте сервер
sudo /etc/init.d/postgresql restart
Тоді можна буде логінитись (дивно, але в мене навіть пароль не питає), і виконувати запити:
select postgis_full_version(); -- В мене дає щось схоже на: -- POSTGIS="2.1.5 r13152" GEOS="3.4.2-CAPI-1.8.2 r3921" -- PROJ="Rel. 4.8.0, 6 March 2012" GDAL="GDAL 1.11.2, released 2015/02/10" -- LIBXML="2.9.2" LIBJSON="UNKNOWN" RASTER
Можна ще поставити гарний GUI-клієнт:
sudo apt-get install -y pgadmin3
Гаразд, давайте тепер створимо табличку з містами:
CREATE TABLE cities (
id SERIAL PRIMARY KEY,
name VARCHAR(100),
location GEOGRAPHY(POINT,4326)
);
4326 це ідентифікатор системи координат (SRID, Spatial Reference system ID) і означає що ми використовуватимемо систему координат WGS 84. Здається це популярна система координат.
Тепер заповнимо таблицю якимись даними:
INSERT INTO cities (name, location) VALUES
('Львів', ST_GeographyFromText('SRID=4326;POINT(49.83 24.014167)') ),
('Київ', ST_GeographyFromText('SRID=4326;POINT(50.45 30.523611)') ),
('Івано-Франківськ', ST_GeographyFromText('SRID=4326;POINT(48.922778 24.710556)') )
;
І спробуємо зробити якийсь запит, наприклад скільки метрів від Львова до Києва:
select ST_Distance(
(select location from cities where name='Львів'),
(select location from cities where name='Київ')
);
І цей запит дає мені 723904.293225235, що приблизно 723 км, в той час як до Києва по прямій менш ніж 500 км. Я вибрав неправильну проекцію, або переписав з вікіпедії неправильні координати, або передав функції якісь неправильні параметри. 😦
Але на сьогодні напевне просто піду спати. До речі, може ви підкажете в чому помилка?
Посилання
Шпаргалка по Docker
Docker в порівнянні з гіпервізором другого типу.
Докер – штука для керування лінукс-контейнерами. А Лінукс-контейнери – це особливий вид гіпервізора, який дозволяє створювати на лінуксі віртуальні лінукси. Це мінус що тільки лінукси, але плюс що ядро операційної системи для кожного контейнера спільне, тому ці контейнери набагато легші в порівнянні з повноцінними віртуальними машинами.
Віртуальні машини корисні для ізоляції середовища. Наприклад середовища розробки. Хоча цим може займатись і Vagrant. А ще Vagrant може керувати не тільки машинами на VirtualBox, а й контейнерами Docker. Коли що використувати – здається справа особистих вподобань. Хоча мені кажуть що так як контейнери більш легковісні, тут інша філософія роботи, наприклад “кожному процесу свій контейнер”. Ось цікаве обговорення питання що коли варто використовувати, в якому беруть участь автор Vagrant та автор Docker.
Але краще раз попробувати ніж сто разів прочитати:
Інсталяція
На Linux найпростіше, хоч і не безпечно:
wget -qO- https://get.docker.com/ | sh
