Блоґ одного кібера

Історія хвороби контуженого інформаційним вибухом

Archive for the ‘Нещоденник’ Category

Нові життєві віхи

with one comment

Ех, мені вже мало не пів року тому стало 27, а я досі ніяких підсумків не встиг підбити. Моя дружина часом каже що вона на мене погано впливає, бо я вже рідше вчу німецьку, забив на танго, і навіть в блог не пишу. Не знаю чи це так, що саме впливає можна визначити лише контрольованим експериментом, а тут лише anecdotal evidence. 🙂

Найголовніше що сталось цього року, як ви могли зрозуміти з речення зі словами “моя дружина” – я одружився. І заодно вирішив змінити роботу з мегаперспективної де багато досвіду (а я найголовніший (і мало не єдиний) фронт-ендер) але мало платять, на нуднішу де краще платять (виявилось що аутсорс це не завжди нудні процеси, це іноді веселі дедлайни поки процеси не встаканились, плюс можливість працювати з інженерами які раніше клепали грізну зброю для Northrop Grumman, а тепер вчать тебе клепати мирні мікросервіси для телекомів. Працювати з інженерами клієнта набагато приємніше ніж працювати з економістами/менеджерами клієнта).

Але основна причина звісно в тому, що ще в 2016 я міг взагалі не паритись про гроші, був цілком впевнений що витрачаю менше ніж заробляю, бо жив “шо голімий монгол” (замість ліжка матрацрозкладне крісло, стидуха тьолку в хату привести), і витрачав на оренду 700грн + 300 комунальних максимум. Але дружину привести в таку хату я не міг.

Тепер думаю що варто ще складати на своє житло. Чи спершу придбати машину? Машина мала б додати мобільності в переїздах і подорожах, але цікаво який бюджет на неї потрібен з врахуванням амортизації, всяких страховок, мастил і палива? І як вибрати машину з найбільшим ККД від бюджету на неї?

А ще я подумав про пенсійний фонд. 🙂 Якщо з 30 років відкладати в пенсійний фонд по 1000 грн щомісяця, то в 60 можна вийти на пенсію, і якщо дожити до 90, то отримувати ці ж самі 1000 грн пенсії. З яких невідомо скільки з’їсть інфляція. Якщо відкладати в доларах, і якщо інфляція долара постійна і дорівнює 1.5% на рік, то за 30 років з кожних 100$ залишиться лише 64$. Можна наскладати квартиру у Львові і на старості здавати її в оренду, але не факт що через 30 років приріст населення у Львові буде такий як зараз і хтось захоче її брати, тобто вона матиме цінність. Може люди з’їжджатимуться в Сан-Франциско, але є ризик що житло там може знищити землетрус. Коротше кажучи, як пише Талеб – інвестиції це складніше ніж фінансисти собі думають.

Ще мене часто питають що змінилось після одруження. Та не так вже й багато. В моєї дружини наприклад більше змінилось, вона тепер коли показує диплом, показує ще довідку про одруження аби пояснити чому в неї прізвище на дипломі не співпадає з прізвищем в паспорті. Дурниця, але приємно, Буників раптом стало більше.

Найпомітніше – це постійна позначка на безіменному пальці правої руки. Я іноді аби щось не забути записую на руці, а тут штука яка не змивається. Я вже правда звик і помічаю рідше, але коли помічаю це змушує задуматись про те що зараз в мене все трохи інакше ніж раніше.

Більше ніяких змін взагалі. Після одруження ми сваримось навіть менше ніж до одруження (до було раз чи два, після – ніби ще жодного разу). Так, іноді виникають якісь конфлікти, на зразок “я хочу відпустку в гори, а вона на море”, але ми доходимо до компромісу і їдемо в Буковель 🙂 (Буковель має доволі холодне озеро, море – це таки трохи інша справа). Крім того моя дружина досить песимістична і не очікує від стосунків нічого доброго (статистика ж показує що люди розлучаються а ті які не розлучаються – переважно нещасливі в шлюбі, наївно думати що ми чимось кращі), тому стосунки набагато приємніші ніж з підходом “справжня любов все витерпить”.

Щодо іншого, насправді я вже не так і мало пишу. Ось дружина мені подарувала книжку “Інноватори”, я про неї написав. Але чомусь не було часу написати про мандри Стамбулом і в Анталію. Ото тільки недавно зібрались клеїти сімейний альбом.

Advertisements

Written by bunyk

Грудень 11, 2017 at 21:46

Оприлюднено в Нещоденник

Tagged with , ,

Як я був нелегальним мігрантом в Польщі

with 6 comments

Єху, моя мрія відколи я отримав закордонний паспорт – з’їздити до Відня (бо він ближче ніж якийсь там Берлін) здійснилася. Правда я відвідав не так Відень як Хакатон вікімедіа, але окрім трьох днів на хакатон, я собі дві половини днів на огляд міста вділив.

Єдине, що мене австрійське посольство трохи підставило. Готель написав їм листа що в мене зарезервований готель:

Dear sirs, herewith we confirm the stay of Mr. Taras Bunyk in our JUFA Hotel Wien City, from the 18th to the 22nd of May 2017.

І вони дали мені візу з 18-го травня до 6 червня, з правом перебування 5 днів. І я собі купив квиточки на LeoExpress так щоб прибути 18-го і виїхати 22-го.

Тільки виявилось проблема в тому що якщо виїжджати автобусом в 6-тій вечора з Відня, то прибуває той автобус лише в 7-мій ранку, а це вже 23-тє число. І тоді тебе знімають з автобуса, ти ще чекаєш наступної зміни у восьмій, ті щось довго пишуть, тоді беруть відбитки пальців, 50 злотих штрафу, тоді ти ще довго чекаєш аби тебе сфотографували і взяли кращі відбитки пальців.

Зате є шанс познайомитись з якимось молдаванином який тікає з німеччини додому, бо його там цигани рік тримали і змушували жебракувати.

І з якимось хлопцем який віз з Вінниці подарунок якомусь своєму знайомому поляку – бейсбольну биту, яку врахували як зброю. 🙂 Який розказав що був одружений, але потім поїхав до Польщі, і його дружина кинула, бо знайшла іншого. Хтось його запитав чи це через те що він в Польщу від неї поїхав? Він казав нє, приїхала до мене в гості. Поляка знайшла? Та нє, якогось іншого українця. 🙂

В 11-тій тобі нарешті віддають паспорт і квитанцію про сплату штрафу і відводять до українського шлагбауму. Ще жодного разу не був такий щасливий бачити українського прикордонника. Українці пропускають без проблем.

І ти біжиш на українську територію, тобі український прикордонник відкриває браму, і ти бачиш перед собою дорогу до Львова, на якій нема жодних зупинок для маршруток чи чогось подібного.

Спочатку мене довго не брали, але коли дістав 50-тку, якась машина з чоловіком що віз побутову хімію для свого магазину таки зупинилась. Хоча він казав що він і так до Львова їде і йому ті гроші не треба. Другий успішний випадок автостопу в житті. І перший в Україні, бо попередній був в Німеччині.

Тепер мені на пів року заборонено в’їжджати до Польщі. Що насправді шкода, так це те, що я навіть “покурити” в Кракові не виходив. І Австрію покинув ще 22-го.

Written by bunyk

Травень 24, 2017 at 18:47

Оприлюднено в Нещоденник

Ретроспектива 2016

with 2 comments

В двох словах:

If you work hard enough you can replace depression with exhaustion

Тому щось я останнім часом навіть мало пишу. Тому що майже ввесь рік працюю в стартапі, і майже ввесь рік в нас через два тижні дедлайн коли ми або закриємся або будемо мільйонерами. Це створює виснажливе емоційне напруження.

Проте на відміну від попередніх років в особистому житті напруження нема. Тому що найкраща дівчина не німа, найкраща – розумна. І тоді все вона говорить – допомагає. Хоча проблеми звісно трапляються, але вирішуються вони колаборативно. Наприклад дзвониш ти такий, і по інтонації чуєш що вона чимось засмучена або сердита. І кажеш “давай зустрінемось, я тобі шоколадку куплю, чи якихось цукерок”. А вона “Ні, шоколадка має високий глікемічний індекс[джерело?], від цього в мене на короткий час зросте рівень глюкози, а потім різко впаде, і я буду ще більше роздратована ніж зараз. Давай краще м’яса поїмо.”

Рік почався з Ремоліно і Подорожі. Потім було купа роботи, знайомство зі світом стартапів і дуже значимою людиною.

Я так і не навчився писати веб-застосунки, бо нема на те часу, треба закінчити наш проект, який ніяк не закінчується. 😦

З хорошого: Я певною мірою посприяв написанню цієї статті про ботів вікіпедії, і дізнався що розумію білоруську.

З поганого: Я познайомився з Elm, але не мав часу написати щось серйозне.

Малювалку сніжинок написав на чистому JavaScript.

Пробував зробити достроковий бета реліз нашого продукту, але це теж був повний фейл.

Літом ходив в качалку 10 разів протягом місяця. Це дало свої результати, але потім робота і робота довели мене до того що жир вже вивалюється через ремінь. І трохи ходив в гори під час відпустки.

Відвідав два дорогих танго майстер-класів, але краще танцювати не став. Зате моя дівчина танцює чудово.

Також я зрозумів що все що я хочу від знання іспанської, можна отримати простіше. В результаті стаття про танго в вікіпедії – найвичерпніша з існуючих, хоча мені є ще чого додати з того що іспанці не описали. Коли додам – подам заявку на добру. А поки що тема не зовсім розкрита. Вивчення іспанської відкладається.

Written by bunyk

Грудень 31, 2016 at 15:41

Оприлюднено в Нещоденник

Теорія взаємодії процесів (насправді про IT-Arena)

with 8 comments

Я не дуже хотів йти на Львів ІТ арену, бо то настільки понтово що задорого. Крім того на вузькоспеціалізованих конференціях на зразок PyCon я мало що розумію, навіть якщо сам доповідаю. 🙂 Хоча, знаєте, ото щойно передивився одну доповідь – і ніби все зрозумів (а що ще краще, виявляється що викладені там ідеї я зараз використовую в Angular, хоч і забув про них). Крім того, нащо йти на платну конференцію, якщо ти навіть не встигаєш читати всі блоги і дивитись всі безкоштовні відео доповідей з інших конференцій в інтернеті?

Але я пішов, і не пожалів. Познайомився з Естер Дайсон. Вона великий фанат здорового способу життя, і інвестор в наш проект.

Пішов на доповідь про мікросервіси оцього чоловіка. Там дізнався що всі системи які містять багато взаємодіючих компонентів можна описувати наприклад пі-численням. Але так як книжки з пі-числення страшенно дорогі, ось вам безкоштовна про математичну теорію названу “Взаємодія послідовних процесів”, і написана не аби-ким, а Сером Чарлзом Ентоні Річардом Гоаром. Тепер залишилось знайти час прочитати.

А ще поміж іншим дізнався про те що програмне забезпечення це лайно (точніше завжди знав), але існує стрібна куля. Називається LangSec, коли ми вхідні параметри описуємо якоюсь формальною мовою. Чим це відрізняється від Логіки Хоара і наприклад статичної типізації з алгебраїчними типами даних – ще треба подумати.

А ще зустрів хлопців з Quintagroup, вони зразу такі “О, це ти той пітонщик з SoftServe що пише на Zope”. Я такий – той, але вже не пітонщик і не з SoftServe. 🙂 Зараз вони багато працюють над проектом Prozorro, і шукають нових людей. Тому якщо знаєте Pyramid (чи який там фреймворк у https://github.com/openprocurement), шукаєте роботу – напишіть їм.

Written by bunyk

Жовтень 1, 2016 at 23:51

Подарунки Україні до Дня Незалежності

with 4 comments

Найперше, я купив найдорожчу книжку яку купляв в своєму житті: Шлях до кріпацтва. Витратив на неї 2000 грн (хоча були люди які витратили більше), тепер можу подарувати.

Але є ще кращий подарунок. Добре було б зробити “смерть ворогам”, та, на щастя є ті хто краще за мене це можуть. Ще краще було б зробити “асиміляцію ворогам”. Це і гуманніше, і страшніше для ворога. Тому, як крихітний крок що цього – моя операція в рамках поточної кібервійни, під умовною назвою “засуньте язик за поребрик”. Назва придумана під впливом кібервійськ, до яких я, на жаль, жодного стосунку не маю, не доріс.

Все почалось з того що я якось читаючи вікіпедію, переходив за посиланнями, відкривав статті і перейшов на статтю російською. Спершу нічого не зрозумів (Бо за останніми даними українці російською не володіють), а потім мене це розізлило, бо як виявилось такі випадки непоодинокі. І це в той час, коли українською є кращі і точніші статті на цю ж тему. Іноді посилання на рувікі були червоні (відкриваєш, а там запрошення створити статтю), хоч виглядали синіми. І ці посилання зустрічались трохи більше ніж в 2000 статтей.

Сприймати інформацію російською мовою окрім того що важко (бо, як я вже зауважував, нею мало хто володіє 😉 ), але й небезпечно. Тому що російськомовне світосприйняття, кхм, кхм, дещо викривлене. Ось приклад:

Труднощі перекладу

Труднощі перекладу

Про всякі дивні поняття на зразок “Дреєвнєруское государство” і т.п. взагалі промовчу, то було ще здається до збройної війни і обговорювалось.

А чим більше посилань кудись існує, тим більший там PageRank, тобто логарифм ймовірності того що випадково блукаючи сторінками ви на якусь потрапите.

Короште, аби довго не розказувати вам деталі, доповідаю результати. Я трохи попрацював, завів бота, який теж добряче попрацював, і з цих 2000 посилань, залишилось менше 50 тих які вже таки треба (в основному посилання на всякі документи СРСР).

Тепер треба буде те саме з англійською і іншими мовами зробити. Може хтось хоче допомогти? Поділюсь своїм одноразовим недосконалим скриптом. А то я вже замучився з тою рутиною, хочеться чимось творчішим зайнятись. Наприклад написати про нову мову програмування. І роботою зайнятись.

Written by bunyk

Серпень 24, 2016 at 10:05

Оприлюднено в Нещоденник

Tagged with

Упс, я зламав сайт ЦРУ

with 5 comments

Точніше вони самі здається дев конфіг на прод залили. Але таке зі мною трапляється рідше ніж я переглядаю фільми про Джейсона Борна, тому зробив скріншот на пам’ять:
Прочитати решту цього запису »

Written by bunyk

Серпень 3, 2016 at 23:54

Оприлюднено в Нещоденник, Павутина

Ехех, 26

with one comment

Я був забув, але мені вчора нагадали. І дуже приємно нагадали. Мені дуже пощастило що в мене така чудова дівчина, класний сусід і стільки друзів що я й не сподівався.

Тепер почуваюсь паскудно від того що я не тільки про своє день народження не пам’ятаю, а й про інші, і лінуюсь когось вітати. Хоча б здавалось “вітаю!” має бути достатньо для того щоб сказати “О, я тішусь що ти побив новий рекорд тривалості життя. Молодець так тримати.” 🙂

А ще, з цієї нагоди зробив собі з давньої публікації плакатик, аби пам’ятати що корисно робити розтяжки, потрохи але регулярно. Поділюсь, може комусь теж сподобається:

motivation_poster2
© Marie-Lan Nguyen / Wikimedia Commons / CC-BY 3.0

На фото українка Ольга Харлан заколює шаблею якусь росіянку. Хотів спочатку якогось Ван-Дама надрукувати, але все що знаходив в інтернеті – в жахливій якості. Тому знайшов краще. 🙂

Written by bunyk

Серпень 2, 2016 at 08:53

Оприлюднено в Нещоденник

Tagged with , ,