Рукотворна штучна нейронна мережа

Коли приходить зима часом хочеться щоб домашня машина для перетворення електричної енергії в теплову (так директор ФТЛ називає комп’ютери) працювала на всіх парах. Але крім того хочеться аби вона робила щось цікавіше за обчислення хеш функцій якогось блоку криптовалюти. Часом залишаю комп’ютер на ніч попрацювати над вікіпедією, але це задача скоріше зав’язана на швидкість мережі і диска, тому процесор майже не завантажує.

Публікація про те що прості штучні нейронні мережі не такі вже й складні. Алгоритм їх навчання я ще не ґрокнув але навчився складати їх вручну задаючи топологію і всі коефіцієнти, тому така нібито тавтологічна назва. Насправді нейронні мережі не складаються вручну, а самонавчаються різними методами, бо для типових задач штучного інтелекту вони занадто великі аби це було можливо. Але все одно вони залишаються просто купкою матриць, тільки великих.

Advertisements

Як створити блог з Hugo

Hugo – це такий генератор статичних сайтів. Статичні сайти – це сайти що складаються з набору фіксованих сторінок і не генеруються з шаблонів і запитів до бази даних при кожному завантаженні. Це з одного боку менш зручно бо немає можливості наприклад опублікувати щось автоматично встановивши час публікації, а з іншого боку – менш вимогливо до ресурсів, і краще з точки зору комп’ютерної безпеки. Крім того, wordpress.com зі своїми оновленнями інтерфейсу починає трохи дратувати. Хочеться markdown, свого javascript і стилів. А ще він не підсвічує синтаксис go. 🙂 Але ця стаття публікується на WordPress, яка іронія… Тому що я ще не вирішив що публікуватиму там.

До цього, мій статичний сайт на github генерувався самописним скриптом на python, який перетворював шаблони Mako в HTML, дозволяв вставляти javascript разом з залежностями, і так як я коли це придумував не знав ні про який node.js з npm (точніше знав, але не дуже цікавився), то залежності в мене описувались не в package.json, а в external_assets.py, і збирав їх не webpack чи gulp, чи browserify чи bower, а requirejs.py.

Юний я і мій велосипед.

Але це я відхиляюсь від теми. Мова про те що велосипеди треба не винаходити, треба брати і їздити. Тому поїхали!

Моніторинг випадкової змінної за допомогою Telegraf -> InfluxDB -> Grafana

В цій публікації я розкажу про те як побудувати графік зміни якоїсь змінної в реальному часі. Наприклад якоїсь ціни, чи кількості запитів до сервера. Ключові слова: Docker, Docker compose, time series database, InfluxDB, Grafana, Telegraf. Всі крім докера будуть пояснені детально, докер – лише використовуватись для економії часу на інсталяцію.

Геренуємо пару ключів для цифрового підпису за допомогою RSA в Python

Для тих кому викликати openssl набридло. Це дивно, але цього нема в стандартній бібліотеці python, тому:

sudo pip install pycrypto

Тоді:

from Crypto.PublicKey import RSA
from Crypto import Random

private_key = RSA.generate(1024, Random.new().read)
public_key = private_key.publickey()

print(private_key.exportKey().decode('ascii'))
print(public_key.exportKey().decode('ascii'))

Що дасть нам:

-----BEGIN RSA PRIVATE KEY-----
MIICXQIBAAKBgQCFO0e8pxFV5Niq9Kjkn7HpX5xCbsh2oP56t2goNw/qZnddzW1x
... blablabla ...
dB6mvhutUqKRZDaA1o4y1kytKTG42RfEtdm8t1Z/77dS
-----END RSA PRIVATE KEY-----
-----BEGIN PUBLIC KEY-----
MIGfMA0GCSqGSIb3DQEBAQUAA4GNADCBiQKBgQCFO0e8pxFV5Niq9Kjkn7HpX5xC
bsh2oP56t2goNw/qZnddzW1xW3rWxYI2/Jxp/hv7EGapg12EcViF/C8Uv2WbCDEM
LIRaMqtHKFNaniscMgZKgaohkjXcLk5dIrVXuuxY7sk07BZqj+Jsv6xgR6GZ0CmG
Q3ZOmGAKksC/YA3gYwIDAQAB
-----END PUBLIC KEY-----

В іншій публікації було показано як це робити допомогою openssl, і як цими ключами підписати токен.

Як відсканувати книжку без сканера?

Є класний додаток для андроїд від Microsoft – Office Lens. Він робить деякі зусилля щодо того аби криво (під якимось кутом) сфотографовані документи виглядали як відскановані. Це звісно важче для книжки, особливо якщо багато сторінок обдерті і не прямокутні, але часто виглядає краще ніж просто фото, і потім обрізати менше.

Знімки програми потім можна буде знайти на пристрої за шляхом /Pictures/Office Lens.

А зліпити їх до купи і перетворити в DJVU – за допомогою скрипта, який я запозичив звідси і трохи модифікував:

import os, glob, subprocess

#Change these to suit your situation=========================
IMGDIR="./" #directory of images to be converted
OUTDJVU = IMGDIR + 'OUT.djvu'

#Don't change these ==========================================
TMPDJVU = IMGDIR + 'TMP.djvu'


#convert jpg to djvu and collate to a single file   
if os.path.exists(OUTDJVU):
    os.remove(OUTDJVU)

for infile in sorted(glob.glob(os.path.join(IMGDIR, '*.jpg'))):
    print('Processing ' + infile)

    #convert jpg to a temp djvu file
    # cmd = 'c44 -decibel 48 ' + '"'+infile+'"' + ' "'+TMPDJVU+'"'
    subprocess.call(['c44', '-decibel', '48', infile, TMPDJVU])
    
    if os.path.exists(OUTDJVU):
        #Add the djvu file to the collated file
        cmd = ['djvm', '-i', OUTDJVU, TMPDJVU]
    else:
        # Create the collated file
        cmd = ['djvm', '-c', OUTDJVU, TMPDJVU]
    subprocess.call(cmd)

#Delete the temporary file
os.remove(TMPDJVU)

print('\nAll files converted and collated successfully')

В результаті можна отримати щось отаке: https://commons.wikimedia.org/wiki/File:%D0%A7%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_II._%D0%BA%D0%BB._%D1%88%D0%BA._%D1%81.djvu

Програмістські експерименти

За що я люблю програмування – так це за те що на відміну від, якої небудь історії, на будь-яке питання можна знайти відповідь в ході експерименту, без будь-яких “авторитетних джерел”.

– Чи копіюється map-а, при присвоєнні?
– Хвилину.

package main

import "fmt"

func main() {
fmt.Println("- Чи копіюється map-а, при присвоєнні?")
a := make(map[string]string)
a["answer"] = "Так"
b := a
b["answer"] = "Ні"
fmt.Println("-", a["answer"])
}

– Ні

Якщо звісно не запитання “нам обрати технологію А чи Б?” І звісно ресурсу на те щоб реалізувати рішення в обох і порівняти нема. Тоді й з’являються релігійні суперечки про те в кого мова потужніша.

Як склеїти всі pdf-файли в один?

Сьогодні дізнався команду яка допоможе коли наприклад дружина прислала тобі 5 сканів в файлах pdf, мережеве з’єднання до принтера не працює, принтер вміє друкувати файли з флешки, але вибираючи кожен файл поокремо в меню принтера можна стерти пальці, і хочеться спростити собі життя. Знайшов на AskUbuntu:

gs -dBATCH -dNOPAUSE -sDEVICE=pdfwrite -sOutputFile=all.pdf *

Плюси (для мене) цієї команди порівняно з іншими варіантами:

• Виявилася вже встановлена на Ubuntu
• gs (GhostScript) – це інтерпретатор екзотичної тюрінг-повної мови програмування PostScript, яка є чимось середнім між TeX та Forth. Завжди корисно як не вивчити нову мову то хоча б її штрикнути одним пальцем.
• Автором цієї утиліти є чувак про якого я колись читав книжку і не одну.