Блоґ одного кібера

Історія хвороби контуженого інформаційним вибухом

Повернувшись з мандрів

with one comment

Як бачте я довго відходив. Точніше спав.🙂 І мало що писав, хоча багато читав. Але пора підвести якісь підсумки, хоча в попередній публікації я їх трохи підводив.

Коротко – я не дуже хочу працювати в Німеччині (ну хіба може в маленькому місті на зразок Нюрнберга), бо він мені найбільне нагадує Франківськ.🙂 Хоча думав що може захочу. Але от працювати з німцями – цілком можливо. Відвідування їх країни мені нагадало слова з передмови до однієї дуже старої книжки з бібліотеки мого тата:

Бо чим далі, тим більше необхідним стає для кожної людини й кожного народу пізнати закон природи. Від деревляного плуга давно ми перейшли до залізного, а тепер далі закидуємо плуги, що їх тягнуть коні чи воли, та залюбки вживаємо моторових. Ми сьогодня на протяі кількох годин залізницями, самоходами або літаками перелітаємо великанські простори, і з великим дивуванням слухаємо оповідань наших дідів, які відбували великі подлорожі тільки кіньми, хочби й на сотки миль. – Сьогодня часописі сповіщають нас про кожну подію в дуже короткому часі після того, як вона сталася, бо телєґрафи й телєфони в одну мить переносять світами всілякі вістки, а перед 100 роками треба було ждати на відомість із далеких країв тижнями, а то й місяцями. – Велика війна показала нам багато дечого, що люде винайшли й видумали та навчилися обертати на свою користь та на згубу своїх ворогів. А деякі народи, от як Німці, хоч зі всіх боків були окружені ворогами, змогли вдержатися так довго тільки дякуючи тому, що в них природознавство й техніка стояли дуже високо й вони могли фабрикувати в свойому краю все те, чого їм було треба. Микола Чайковський, “Оповідання про сили природи“, Товариство “Просвіта”, Львів 1924, площа Ринок 10

Книжка оцифрована за підтримки “Вікімедіа Україна”. Думаю ми продовжуємо діяльність яку починала “Просвіта”. І якщо у вас є ще книжки які можна передати у громадське надбання, і варто оцифрувати – звертайтесь. Також нам потрібна підтримка з OCR. Якщо хто знає як працювати з Teseract чи чимось подібним, або як застосувати для розпізнавання reCaptcha – підказіть нам. Бо оцю цитату що вище – я вручну перенабирав.

В мене є ще одна, старіша, якась читанка для дітей, в якої відсутня обкладинка. В ній хвалять імператрицю Сісі, розповідають дітям про вирощування лену і технологічні процеси створення продукції з нього, публікують переклади класиків на зразок Шиллера і т.п. Але поки що не мав часу відсканувати.

От, щодо Німеччини – вона сильна технологіями. (Америка – підприємцями, які знають як використати наявні технології, правда про це я знаю опосередковано, в основному з книжки Стейнбека “На схід від Едему”.) Вони знають як побудувати вітряки, дістати з під землі залізну руду, вони знаю як зробити олівці які не кришаться, вони знають як побудувати машини і вагони поїздів метро. Це не значить що вони чимось кращі за нас, просто вони знають краще. Але й знаннями діляться охоче. Їхні музеї – це щось неймовірне. А Wikimedia Deutschland – напевне найбільший регіональний відділ вікімедіа у світі. Який знаходиться в сусідньому від Deutsches Technikmuseum Berlin приміщенні. Хоча й ділить його з кількома іншими організаціями.

Спеціальна експозиція берлінського технологічного музею - цукор.

Спеціальна експозиція берлінського технологічного музею – цукор.

Ще щоб догнати німців нам треба більше залізниць. Особливо міських і приміських. І дорожчі квитки на них. І дешешві проїзні. А ще – дорожчі парковки. Тоді ми почнемо пересідати на велосипеди, як німці.

І роздільне збирання сміття. А ще – рішення яке вирішить проблему склянних осколків на асфальті. Магазин повинен приймати склянну пляшку щонайменше за 10 гривень. І додати відповідну націнку до напою. Тоді розбивати пляшки будуть справді лише у випадку необхідного рівня самооборони.🙂 Проблему пластикових пляшок Львів і так більш-менш вирішує. Хоча треба додати ще сортування кульочків і всього іншого.

Ну а приваблювати спеціалістів Львів чи Київ можуть не гірше за Берлін чи Мюнхен. Бо головне – не де ти живеш, а з ким ти живеш.

Ах, і простого сканування книжок столітньої давності і сортування смітя мало. Для технологічної переваги треба щось суттєвіше. Наприклад я постарався і якось спробував зліпити до купи свої спроби зрозуміти RFC 7348 під час роботи на проекті в SoftServe і написав статтю про VXLAN, яка краща за англійську, німецьку і російську версії.🙂

А поки що мені треба подумати що я хочу робити тут.🙂 В мене на це не було часу в німеччині, а в SoftServe d в мене закінчились всі оплачувані і неоплачувані відпустки, тому я покинув цю компанію. Хоча там є три відкриті проекти для Python програмістів, тому якщо ви шукаєте роботу – звертайтесь в hr@softserveinc.com😉

Поки що планую написати маленьку гру на Android, і пройти пару онлайн-курсів. І можливо спробувати знайти роботу не пов’язану з Python. Бо це буде страшно якщо я так і залишусь спеціалістом в одній вузькій області.

Written by bunyk

Лютий 15, 2016 at 18:21

Оприлюднено в Нещоденник

Tagged with

Одна відповідь

Subscribe to comments with RSS.

  1. Вау. Охопив так широкою пригоршнею стільки всіляких підводних каменів і зачав розкидати. Круто, суцільне задоволення від прочитання. Хочу дуже колію напряму з Франківська через Тернопіль на київ. Це економитиме 5 год на дорогу до Києва. Трясця. До речі, зараз йде лобіювання нового поїзда Івано-Франківськ-Констянтинівка.

    свиноматка

    Березень 15, 2016 at 22:40


Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: