Блоґ одного кібера

Історія хвороби контуженого інформаційним вибухом

На схід

with 2 comments

Все, я нарешті сижду в поїзді LeoExpress що їде з Праги до Кошице (8 годин), в якому мене пересадять на автобус, який повезе мене до Ужгорода (7 годин), хоча до того Ужгорода з Кошице – рукою подати.

Висновки з тої подорожі – німці (і європейці не так вже й відрізняються від нас). Нема ніякої ментальності що все повинно бути ін орднунг, сміття на вулицях присутнє, діри в асфальті теж. Бомжі і графіті присутні.

Якийсь тип в берлінському метро хлебтав щось з пляшки, щоразу ховаючи її в внутрішню кишеню куртки. Коли мені хост розказувала що пиво особливо люблять в Берліні, я спитав чи його заборонено на людях пити, вона сказала що якщо отак з внутрішньої кишені хлебтав, то то було не пиво, а шнапс.

Танго краще у Львові. Саме тому німці їздять на Ремоліно. І думаю чим далі тим більше будуть їздити.

Залізниця на дальніх відстанях в нас теж краща. Автобуси – ні, їм бракує доріг. Електронний квиток на німецький автобус кращий ніж на наш поїзд. Ідентифікація особи при посадці потрібна лише коли рейс перетинатиме кордон.

Громадський транспорт – S-Bahn, S-Bahn і ще раз S-Bahn, але то не для бідних. Якщо ви вже старі і вам дають 650 євро пенсії – ви пересядете на ровер. Тому що інакше ви витратите мінімум 100 на місяць на транспорт, і це якщо будете їздити лише по місту. Додайте сюди ще 500 євро оренди і у вас залишиться 50 євро на харчування, комунальні та одяг.

Можна правда жити в хостелі, це 10 євро на день, разом з комунальними. Загалом 300 на місяць. В хостела є своє переваги над каучсерфінгом, там можна зустріти багато цікавих людей:

image

Але він звісно більш для екстравертів.🙂

І всі мені завжди кажуть “Але вони багато заробляють!”. Я от їхав з’ясувати чому вони багато заробляють.

Вони заробляють багато тому, що роботодавець повинен платити робітнику достатньо для того аби той міг вижити. Якщо буде платити менше – робітник помре або піде працювати в інше місце, доведеться шукати нового. Це щодо бідніших німців.

Студенти мусяць працювати аби вчитись. Навчання звісно безкоштовне, але проживання, харчування і транспорт – ні.

Середній клас заробляє вдвічі більше ніж я в Україні. (Поліцейський з 8-річним досвідом служби) – вдвічі більше ніж я. Бізнес-аналітик Siemens – теж приблизно вдвічі.

А чому? 1 – тому що вони всі знають німецьку і англійську. І освіта. Я тут там вище розказував як багато в них неідеального, навіть не враховуючи проблеми біженців, але лише двох музеїв досить аби зрозуміти наскільки в них діти будуть вмотивовані вчитись на інженерів і будувати нові поїзди, мости і вітряки.

А багато інженерів дають кращі засоби виробництва і інфраструктуру. Бо що найголовніше аби виробляти будь-що? Правильно – вчасно привезти робітників на роботу, привезти їм інструменти, привезти їм матеріали, відвезти виготовлену продукцію клієнтам і пошвидше продати. Машина що стоїть на складі не приносить користі ні клієнту ні виробнику машини. Хіба що тхорам які знають як залізти під капот і погризти ізоляцію кабелів (так, в німців і такі проблеми бувають).

Студент геолог, який проводив екскурсію по Франкфурту дивувався що європейський банк щороку друкує мільйони (чи мільярди) євро, і в теорії це мало б провокувати інфляцію на рівні 10% на рік. А вона чомусь не спостерігається. Напевне хтось ті євро собі забирає, щоб потім обезцінити.

Він був геолог, я теж не економіст, тому не перебивав його. Точніше перебивав, але не довго.🙂

В мене щодо інфляції є своя теорія. Нехай в країні мільйон гривень. І ми виробляємо якусь продукцію (наприклад бульбу). Працівники господарства отримують мільйон гривень зарплати, і за неї купляють собі 250 тон бульби, які вирощуються в країні.

І тут якийсь біоінженер придумує як виростити бульбу яка окрім всього іншого вміє їсти колорадських жуків, і від того росте в 2 рази швидше і більше. Тепер при тих самих зусиллях держава вирощує 500 тон бульби. В країні все ще мільйон гривень.

Це означає що раніше бульба коштувала 4 гривні за кілограм, а тепер буде коштувати 2 гривні. Така штука називається дефляція, і це капець як погано.

Чому? Тому що кожен почне собі думати, о, вчора я за 4 гривні міг купити кілограм бульби, сьогодні аж 2 кілограми. Почекаю, може скоро за ті самі гроші куплю собі 16 кілограм? І замість того аби купити бульби і тим самим підтримати господарство яке її вирощує, кладе гроші в банку (не в банк). Звісно він мусить щось їсти, тому деякі гроші використовує, але більшу частину відкладає. Нехай в середньому половину.

Гроші насправді нікому не потрібні, потрібні цінності які можна обміняти на гроші. Тобто гроші виконують свою функцію лише коли переходять з рук в руки. Користі з грошей які лежать під матрацом чи в банці – нема. А всі відкладають.

Таким чином в обігу в країні стає не мійльйон, а пів мільйона гривень. За які все ще можна купити 500 тон бульби. Тепер бульба повинна коштувати гривню за кілограм, і дефляція тільки посилюється.

А що виробник? Раніше він продавав бульбу за 4 грн/кг, тепер за 1 грн, він думає що та бульба нікому не потрібна, і перестає її садити. Економіка приторможує і приторможує, поки не зупиняється зовсім.

Щоб такого не сталося, в процесі економічного розвитку держава повинна додруковувати гроші. І невелика інфляція це добре, бо стимулює людей позбавлятись від грошей, і обмінювати їх на справжні цінності – їжу, речі, житло, освіту і т.п.

image

Пам'ятник жінкам що відбудовували Дрезден після війни.

Так само визначається курс євро до гривні. Якщо за гривні в Україні можна було купити скільки то штук нерухомості, то тепер деяку нерухомість купити не можна, бо туди попала міна. В ЄС навпаки – будують і будують. І не тільки житло, а й торгові центри, мости, розв`язки, станції метро, офіси, заводи, вітряки і т.п.

Що заважає робити це в Україні? Не знаю. Може треба промоніторити тендери щодо доріг і мостів на Prozorro. Чи як  визначити хто, чому і за які гроші будує в нас дороги і мости?

Written by bunyk

Січень 29, 2016 at 22:08

Оприлюднено в Нещоденник

Tagged with

Відповідей: 2

Subscribe to comments with RSS.

  1. […] багато читав. Але пора підвести якісь підсумки, хоча в попередній публікації я їх трохи […]

  2. Я думаю ключова проблема у невпорядкованості інформації і невмінні людей йти на контакт. Всі ресурси наче є але бракує знайомств між людьми, довіри, бачення кооперації. По суті з одними і тими ж ресурсами дві різні людини можуть розвиватися із шалено різною швидкістю. Це як у козачках. Хтось прокачує золоті шахти до 90 шахтарів, а інший – залишається на 10 і вже прокачує військо. Так само і нації, країни.

    Чому за рік весь Франківськ не може перейти на енергозберігаючі лампочки(13Ват)(87% економії з аналогічним рівнем яскравості). Для цього треба 2.5 млн грн. Перехід окупиться за 2-3 місяці. Але чомусь навіть маючи цю інфу – ніхто не береться за цю справу. І в принципі, така точкова і проста оптимізація можлива майже в усіх сферах. З швидким результатом і віддачею.

    Втім багатії не спішать інвестувати в такі штуки. Доведеться винаходити нові способи заробітку.
    Насиджені, теплі місця такі солодкі і затишні.

    свиноматка

    Березень 15, 2016 at 22:20


Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: