Блоґ одного кібера

Історія хвороби контуженого інформаційним вибухом

Поїзд на Ніхтайнштайген

with one comment

Або коротка історія про пригоди кібера під час мандрівки до Кьольна, який відомий в основному тим, що там знімали серіал “Jojo sucht das Glück”.🙂 Де знаходиться Ніхтайнштайген ви дізнаєтесь наприкінці історії.😉

Німеччина руйнує мої стереотипи про пунктуальність і порядок. Так, в них дещо організовано краще ніж в нас (з такою системою залізниць, якби все було б так як в нас, ніхто б взагалі нікуди не зміг приїхати), але все одно поїзди запізнюються, і якщо ви не розбираєтесь в схемі руху, типах поїздів і номерах перонів – можете втратити трохи часу і грошей марно, вскочивши не туди.

Така історія сталася зі мною коли я їхав до Кьольна.

Кьольн дуже схожий на Львів:

    • Готичний собор прямо біля вокзалу – є.
    • Старовинні будиночки – є.
    • Похмура дощова погода – є.
    • Автовокзал чорт зна де за містом – є.

    image

    Мені треба було в готель West End, що знаходиться біля станції S-Bahn яка називається Köln-Müngesdorf Technologiepark. Готель недорогий, тому чек-ін лише до сьомої. Я їх по E-mail попередив що можу спізнитись, вони сказали що почекають до восьмої. Автобус приїхав на Leverkusen трози по шостій. Я знайшов станцію S-Bahn Leverkusen Mitte, ввів в терміналі назву станції на яку хочу потрапити, мені дало на вибір кілька поїздів, я вибрав, воно сказало 3.80, я закинув йому достатньо монеток і банкнот (чомусь мою картку вони не беруть, хоча навіть в київському метрополітені працює пей-пес), і воно видало мені квиточок:

    EinzelTicket Erwachsene, … 3.80 EUR … Leverkusen Mitte … 22.01.16 18:25

    Далі я роззирнувся і побачив 6 перонів з переходами між ними! На якому бляха чекати поїзда? Запитав на який перон прибуває поїзд яким можна доїхати до Köln-Müngesdorf Technologiepark, мені сказали що з перону 3, і я пішов туди.

    На табло писало що поїзд прибуває в  18:55, з запізненням приблизно 5 хвилин, тому мені треба було трохи почекати.

    З запізненням приблизно 10 хвилин приїхала цікава двоповерхова електричка, забита майже до упору:

    image

    Написано було що їде до Аахена, то я собі в неї довірливо сів. Ми доїхали до Кьольна, я помилувався Рейном, собором і вокзалом і ми поїхали далі. Поїзд став на зупинці Köln-Ehrenfeld, і я приготувався виходити, бо Google Maps показували, що наступна – моя.

    Ми пролетіли мою зупинку на повній швидкості і трохи офігів. Кьольн залишився вже десь за 5 км позаду, а поїзд все не збавляв швидкості. Я від здивування навіть не запитав нікого що ж це робиться.

    Зупинився він на станції Horrem, набагато далі від мого готелю ніж станція Köln-Ehrenfeld.

    Я вийшов на перон і почав питати як мені повернутись назад. Мені сказали що через 30 хвилин приїде S-Bahn. Коли я запитав чи це найшвидший спосіб дістатись назад, мені сказали що так. Я сказав якесь нехороше слово про німецькі залізниці яке німці сподіваюсь не зрозуміли, і подивився що на чек-ін в готель я вже й так спізнююсь.

    Google Maps сказали що до пункту призначення 20 хв їзди автомобілем. Скільки пішки – вони все відмовлялись рахувати (це був знак, але я його не зрозумів). Я прикинув що 20 хв автомобілем – це десь 15-20 км, і що якщо пробігтись, то може за годину-дві пробіжу. Це ж лише пів восьма година, в десятій якраз буду в готелі, зекономлю більше ніж 3 євро.

    Коли тобі щось кажуть – краще
    роби як кажуть, особливо коли є велика ймовірність що вони знають краще.

    Я йшов-біг вже хвилин з 5 як почав накрапати дощ. Я підняв капюшон, і увімкнув навігатор, аби він мені голосно казав “через двісті метрів поверність наліво”.

    Я біг попри дорогу, і коли віддалився від Horrem-а, стало темно. Не всі дороги в німеччині освітлюються, німці економні.

    Десь хвилин за 30-40 я побачив станцію Frechen-Köningsdorf, і мені захотілось спробувати сісти на поїзд. Станція була порожня, тільки двоє хлопців шукали щось цінне в сміттєвих контейнерах. Ніяких табло чи оголошень про те що якийсь поїзд кудись їде не було. І це лише скількись там хвилин по восьмій. Я побіг далі.

    Температура потрохи знижувалась, і тротуар почав вкриватись склянною кірочкою. Але вивчення танго дає багато корисного і в реальному житті, зокрема вміння зберігати баланс і я впевнено, хоча трохи повільніше просувався далі.

    Поки не дійшов до перехрестя Aachen Strasse з Mühlenweg. Там з’явилась табличка “цей шлях – приватна власність, будь ласка не ходіть”. Я подивився навколо, спитав “А куди мені тоді іти?”, і пішов вперед. Автобан попри який я рухався залишився за бетонною стіною. Дорога повернула направо і вперлася в поле (треба буде потім глянути супутникову фотографію цього місця). Поле було зоране, падав дощ, десь за три км на іншому кінці поля я бачив вогні міста. Але зоране поле в дощ я перетинати не ризикнув. Боявся чоботи загубити.

    Рухаючись в сторону Кьольна, я час від часу махав машинам які туди їхали, але ніхто не спинявся, дорога була мокра і слизька. Після цього перехрестя з полем, я вирішив відхилитись від маршруту який показували Google Maps і повернути направо, на менші вулички, де є тротуар.

    Якесь біле ауді проїжджало перехрестя, я йому махнув, воно спинилось на 30 метрів далі. Я підбіг, і вже не пам’ятаю точний діалог, але щось на зразок:

    – Ти куди прямуєш?
    – До Кьольн-Мюнгерсдорф-Технологіепарк.
    – Куди?!
    – Кьольн-…–..
    – Давай сідай. (Дощ не припиняв падати.)

    Всередині машини було тепло, і не було нікого крім якогось молодого чоловіка близькосхідної зовнішності.

    – Як справи?
    – Набагато краще.
    – То кудити ти їдеш?
    – До Кьольна.
    – В тебе є якісь гроші?
    – А ви скільки хочете?
    – Неа, мені не треба.

    Далі я розповів куди я їду, звідки я, чого їду. Сказав що порівнюю де краще, в Германії чи в Україні. Кожен з нас залишився при своїй думці що краще вдома.🙂

    Він підвіз мене до Köln-Weiden West, сказав сісти на поїзд що їхатиме направо, і що він буде хвилин за 10, по його годиннику.

    На станції не було майже нікого. Я купив квиток, він швидко змок під дощем, бо вітер задував під накриття перону, а воно не таке вже й широке.

    Якась жінка закрилася в склянному ліфті станції. Я викликав ліфт і спитав чи можна з нею постояти. Вона сказала що звісно можна. Так ми стояли двоє і мовчали, потім я перепитав коли буде поїзд в напрямку Кьольна, і чи зупиниться він на станції Технологіпарк, вона сказала що звісно зупиниться, а буде десь хвилин через 35. Приїхав поїзд з Кьольна, якісь пенсіонери хотіли використати ліфт, тому ми вийшли на перон, потім знову викликали ліфт, і чекали далі.

    Я дістав з рюкзака салфетку, витер телефон, замотав його в суху салфетку і кульочок і знайшов навушники аби послухати танго і погрітись. (Це чудовий танець, який можна танцювати навіть в ліфті). Але не встиг послухати. І десь там загубив навушники.

    Нарешті поїзд приїхав, і десь близько десятої, я мокрий але з радісним передчуттям стояв під дверима готелю West-End. Готель був закритий.

    Я подьоргав двері, переконався що вони таки закриті. Подивився навколо – нічого не світиться. Подивився на табличку справа від дверей, там писало “Late Check-In: 49 (0) 221 6903 70402”

    Я набрав номер, воно скинуло. Я набрав ще раз – скинуло знову. Напевне телефон від дощу глючить.

    Зліва від дверей були якісь переключателі з номерами від 1 до 6. Може то дзвінки? Я тицьнув в випадковий, він ніяким чином не відреагував, навіть не зсунувся під тиском пальця.

    Я вирішив пройтись по вулиці подумати. Якийсь бомж спитав мене прикурити.
    – Entschuldigung, nicht Raucher.

    Далі по вулиці йшов якийсь чоловік, я спитав його чи може він помогти набрати номер, він вже дістав свій телефон, але потім вигукнув:
    – Entschuldigung, mein Bus!

    І побіг в сторону зупинки. Я подумав що зробив би на його місці так само.

    Далі я згадав що поки йшов від станції S-Bahn до готелю, то бачив станцію прокату авто Sixt, в якій ще світилось і хтось був. Вирішив повернути назад і зайти туди.

    Станція виявилась цілодобовою, з привітним персоналом теж близькосхідної зовнішньості, вони домогли мені набрати номер готелю і відмовились від шоколадки в винагороду. Я їм сильно подякував і пішов до готелю.

    Персонал Sixt сказав мені що при наборі міжнародних номерів, як +49 … нуль треба опускати, і лише коли набираєш як місцевий – треба писати номер з нулем. Аааа, он як!

    Персонал готелю сказав мені що якщо я Тарас Буник, то моя скринька зліва від дверей, №5 і мені треба набрати код 5897. Я записав на всяк випадок, і таки відкрив скриньку в якій були два ключі на брелку з номером 108а. Я зайшов до готелю, на рецепції справжні порожньо:

    image

    В коридорах теж нікого. Не готель а Летючий Голландець якийсь.🙂

    Зранку взяв собі ще сніданок і залишився на наступну ніч. До речі, німці шарять в хлібі і булочках. В них цих видів булочок –  море, і додають туди всяких класних речей на зразок кунжуту і т.п.

    Зараз (на час написання) я їду з Кьольна nach Берлін, і мене DB двічі намахав. Вчора я дивився на квитки, тут були поїзди ICE за ~70 євро, а сьогодні на вокзалі, найдешевший поїзд IC – вже 102.00 Є. :(  Це теж білий поїзд з червоною лінією, але він взагалі не схожий на ICE, а на звичайну українську електричку. І їде не 200 км/г, а десь 100 максимум.😦 Я все одно буду в Берліні в 21:00 в цю ж неділю в яку виїхав, але це не ICE. Плачу.😦

    Коротше кажучи, в німеччині можна орієнтуватись, але треба знати чим відрізняється S-Bahn від RE, RB, IC, ICE, etc. А якщо не знати, то перепитувати по кілька разів, люди добрі, вони допомагають.Ну й  “Nicht einsteigen” означає що посадки немає, бо поїзд може їде собі кудись в депо.🙂 Просто на табло DB пробіл в цьому написі ледве помітний, тому все виглядає як одне слово, а так як це слово написано на місці, де пишуть місто прямування поїзда, то здається ніби то місто таке.

    Written by bunyk

    Січень 25, 2016 at 15:50

    Оприлюднено в Нещоденник

    Tagged with

    Одна відповідь

    Subscribe to comments with RSS.

    1. Справжня пригода! Цікаво читати🙂

      Ivan

      Січень 25, 2016 at 22:08


    Залишити відповідь

    Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

    Лого WordPress.com

    Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

    Twitter picture

    Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

    Facebook photo

    Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

    Google+ photo

    Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

    З’єднання з %s

    %d блогерам подобається це: