Блоґ одного кібера

Історія хвороби контуженого інформаційним вибухом

Нюрнбернг

with one comment

Сьогодні був гарний день. Я їхав майже порожнім автобусом:

image

Тому пересів зі свого місця на перше місце верхньої палуби. Оце другий раз в житті їду на першому місці другого поверху автобуса. Краще ніж машиною.🙂 Бо сидиш вище і видно більше.

Крім мене там ще сиділа німецька пенсіонерка, якій держава платить гроші за те що вона доглядає за своєю старішою мамою, якій вже 90. Отримав багато порад про те як дешевше подорожувати німеччиною (бо навіть в німеччині є діри на автобанах і пенсіонери отримують не так багато як хотіли б)🙂

Кордон Чехії і ФРН я мало не пропустив, на щастя GPS і карта допомогла. Нам би такі черги на кордоні з Євросоюзом:

image

Кордон з федеральною республікою

Я взагалі то фан Укрзалізниці, і розказував тій німкені наскільки вона класна, дешева і може замінити готель, якщо робити екскурсію зі Львова до Києва чи навпаки. Але тепер також фан DB. Вони займаються не тільки залізницями, а й автобусами, допомагають з навігацією міським транспортом і навіть десь здають на прокат велосипеди.

Перше враження від Німеччини – техніка і енергоефективність: (нагадайте мені колись аби я вставив сюди відео з Youtube яке назвав “Баварія, автобан, вітряки”.) Друге враження – ого, тут більше ям на автобані ніж в Польщі. Вас бітте?!?

Перше враження від Нюрнберга – кількість велосипедів на вокзалі:

image

Автобус яким я приїхав. В жовтому пальто - моя попутниця.

Є багато речей які в нас кращі ніж у німців. Безкоштовний Wi-Fi – одна з них. А сім карту для зв’язку в місті я напевне пів години купляв, і то з допомогою мого гіда. Продавець зі своїм баварським акцентом пояснював і пояснював. Щоб отримати сім карту треба показати ідентифікаційну карту (наприклад паспорт), переписати його код, продиктувати адресу, і ще купа всього про що я не знаю, бо це все за мене зробив мій хост. Який до речі, працює в поліції.🙂

Про що я дізнався трохи пізніше. В дорожній поліції, і добре що я не забув застебнути пасок коли він мене підвозив до магазину і потім до себе.

Я взагалі не знаю які були результати Нюрберзького трибуналу, і мало знаю історію, але трохи поспостерігав за тамтешнім сучасним політичним життям:

image

Висновок Нюрнберзького трибуналу - "нацисти - кака"

В Нюрнберзі дуже красиві церкви:

image

І там дуже гарно і спокійно всередині.  Можна сісти, подумати про життя. Людей майже нема. Можна взяти книжку, і то виявляється не біблія, а співаник. Але дуже товстий. З текстами німецькою і нотами:

image

Є пісні для служби божої (як на фото), є колядки, є просто духовні пісні. Шкода що в церкві нема кого спитати чи можна собі таку книжку взяти, чи то власність церкви.🙂 А є церква в якій є планшет розміром зі стіл, і на тому планшеті можна гортати середньовічний співаник, там є дві пари навушників, і поки гортаєш співаник, можна послухати всілякі григоріанські хорали.

До такої церкви хочеться ходити, і не лише на свята.

Ще в місті є річка.

image

І найголовніше – в мене там є одногрупниця. Як і в Празі.🙂 Тому я не так багато говорив німецькою як міг би.🙂 З моїм хостом взагалі англійсько – німецьким суржиком.

Ще там гарні кафе, хоча 3.90 Євро за 200грам чаю – я вас бітте! Але в тому кафе все одно черга. І я ледве замовив, бо теж задають купу уточнюючих питань. Випадково чуть було не попросив “міт мільх”.

image

Але в супермаркеті ціни як у нас. Припаркуватись в центрі навіть дорожній поліцейський не має де, бо демонстранти (“нацисти – кака”), при підтримці поліції перегородили ввесь центр. Ще сьогодні бачив багатоповерхову парковку.

Ну і купити квиток на наступний автобус, до Мюнхена було легше – мав досвід і консультанта збоку. Єдине що залишилось на завтра з організаційної роботи – знайти хоста у Мюнхені, бо ніхто чомусь не пише. Видно там багато серферів. Ну а Нюрнберг – дуже дружнє місто. Мені чимось нагадує Франківськ. Тільки річка в центрі міста, а не навколо нього. І на “високому замку” справді є замок, а не такий обман як у Львові.

Ах, завдяки синьо-жовтим стрічкам на ранці, заходячи в одну з кірх зустрів українця.🙂

Нарешті спробував справжній баварський братвурст. А завтра їду до столиці Баварії, але спершу ще трохи погуляю Нюрнбергом. Якщо особливо снігу не буде. Якщо буде – в музей трибуналу чи ще якийсь.

Якщо маєте питання – постараюсь якось відповісти в коментарях, або в наступних серіях, тому запитуйте. :)  До наступної серії!

Written by bunyk

Січень 17, 2016 at 01:42

Оприлюднено в Нещоденник

Tagged with

Одна відповідь

Subscribe to comments with RSS.

  1. Тарас, я читаю і радію за тебе і твою подорож🙂 Я маю надію, ти не соромишся говорити німецькою ш не робиш фолбек на англійську до останнього!

    Alexander Shchapov

    Січень 17, 2016 at 09:38


Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: