Блоґ одного кібера

Історія хвороби контуженого інформаційним вибухом

Початок подорожі

with 2 comments

Львів – погано пристосоване для життя місце, але там чомусь живе багато чудових людей. Багато де краще ніж у Львові, але мені завжди шкода покидати людей яких я в цьому місті знайшов і яких люблю.

image

Львів цілий рік як Львів. Я вже здивувався коли зранку побачив снігопад, але коли я відправлявся - Львів проводжав дощем і болотом.

Якщо ви це читаєте – значить я скоріше за все вже в Празі, і знайшов Wi-Fi.

В Празі я тому що в мене чеська гостьова віза (пощастило мати родичів), і маю замельдуватись в їхній поліції. Це дає мені свободу пересування на три місяці. І найкраще – що для того аби зробити візу – не треба було показувати бронювання готелів. Я просто дав їм квиток на автобус зі Львова до Праги, і квиток на поїзд Leo Express з Праги до Ужгорода.

В Празі я буду до вихідних, далі я планував рухатись через Дрезден (з яким я знайомий завдяки Курту Воннегуту і його “Бійні №5”) nach Берлін, але плани змінились, і я поїду трохи південніше – до Нюрнберга і Ерлангена (містечко на північ від Нюрнберга), бо в мене там є знайомі.

От найкраще що дає КНУШева – це одногрупники зі всієї України, а іноді світу, які потім розбігаються по всьому світу. І тепер захочу я чи в Японію, чи в Ірландію, чи в Каліфорнію – завжди знайдеться хтось знайомий. А в Європі – тим більше.

Під час подорожі я планую вести щоденник, і регулярно його публікувати, бо вона буде досить довгою, і я знаю що потім мені буде ліньки щось публікувати. І крім того, всім, особливо моїй мамі цікаво знати що там зі мною.

Тому звітую: мамо, все добре, в середу в автобусі я їв кілограм бананів, літру Живчика, і 300 грам печеньок.🙂 Що їстиму в четвер в Празі – ще напишу в іншій публікації.

image

Мобільна Bluetooth клавіатура Microsoft Wedge

Мій легкий ThinkPad E335 після ремонту ледь живий, мій новий ThinkPad T(забув номер моделі) то машина для серйозної роботи, а не для подорожей, тому я придбав собі новий телефон розміром як половину планшету, і клавіатуру для нього. Тепер от опробовую наскільки Android 5 підходить для блогерства. Ніби непогано, набагато зручніше за Android 2, і не тільки тому що в Lenovo Vibe P1 (телефон з якого я оце пишу) екран набагато більший ніж в Motorola defy, а й тому що інтерфейс набагато приємніший. Що в годинника, що в диспетчера задач. Аплікуха для WordPress теж мене задовольняє, якщо не враховувати кількох глюків. HTML писати дозволяє (test, OK), фото вставляти дозволяє. Для ведення щоденника подорожі – цілком достатньо.

Єдиний мінус великого смартфона – він вже не броньований і не водонепроникний. Але й Motorola defy як виявилось після чотирьох років падінь може загубити кнопку регулювання гучності і отримати тріщину яка здається позбавляє його водонепроникності.

Перевага смартфона над ноутбуком окрім компактності (не знаю чи я з ноутбуком помістився би між кліслами цього автобувса) в тому, що навіть класні ThinkPad рідко працюють довше за 4 години. Цей телефон дозволяє десь два дні більш-менш активної роботи з wi-fi, блютусом, GPS та іншими зажерливими щодо енергії штуками (хоча щодо блютус не впевнений що він багато їсть, бо клавіатура працює лише від двох AAA батарейок). Інший плюс – в Lenovo Vibe P1 5000 міліампергодин, і з заводською зарядкою, вони заряджаються за якісь дві з копійками години.

Інший девайс, який я оновив, і який повинен бути в кожного серйозного мандрівника по галактиці – рушник. Рушник – досить об’ємна річ, але я завжди захоплювався всякими полімерними технологіями в легкій промисловості, і маю гарних друзів які коли почули про мої розповіді про нові мікрофіброві рушники – подарували мені один такий. Складений він поміщається в чохол розміром як мильниця, може витерти все тіло і висихає за годину. От як зручно мандрувати в XXI столітті!

Окрім всього іншого, я постараюсь економити бюджет, думаю більша його частина піде на транспорт, тому що мандрувати хочу довго. Квиток назад в мене лише 29-го січня.

На цьому закінчу, бо здається написав вже все що хотів. Зараз середа, 13 січня 16:36, і я все ще в Україні, але вже десь поблизу кордону. І я ще маю 93% заряду акумулятора, тому впевнений що його вистачить зробити публікацію завтра. І може не одну.🙂

P.S. Перетин польського кордону – це щось. В ~17:00 під’їхали до пункту пропуску Краковець, а в 20:45 – виїхали на польській стороні.

image

Written by bunyk

Січень 14, 2016 at 14:01

Оприлюднено в Нещоденник

Tagged with

Відповідей: 2

Subscribe to comments with RSS.

  1. Щасливої подорожі!

    Якщо буде час, напишіть будь-ласка про цей рушник. Або дайте посилання на щось подібне.

    Konstantin Churikov

    Січень 14, 2016 at 20:33

    • Sea to summit medium towel. Я щось вважав що я це написав, але пости не перечитую, бо нема часу. Так що то майже пряма трансляція

      bunyk

      Січень 15, 2016 at 00:59


Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: