Блоґ одного кібера

Історія хвороби контуженого інформаційним вибухом

Медитація для двох

with 10 comments

Спершу я розповім про те, як треба цілуватись. Щоб вам стало цікаво і ви прочитали.😉

Марсіанський метод

Є такий фантастичний роман Хайнлайна (більш відомого за твором “Зоряний десант”, який було екранізовано), що називається “Чужинець на чужині“. От, і його я прочитав черед дуже дивний відгук в інтернеті, який якраз і вчив того як краще цілуватись. Книжка гарна, продовжує традицію Мауглі і Тарзана, тільки цього разу хлопчика виховали не звірі, а марсіани. І окрім теми яку ми розглядаємо, дає ще багато над чим подумати. Але повернемось до поцілунків:

Anne shook her head. “No. I’ve been kissed by men who did a very good job. But they don’t give kissing their whole attention. They can’t. No matter how hard they try parts of their minds are on something else. Missing the last bus—or their chances of making the gal—or their own techniques in kissing—or maybe worry about jobs, or money, or will husband or papa or the neighbors catch on. Mike doesn’t have technique… but when Mike kisses you he isn’t doing anything else. You’re his whole universe… and the moment is eternal because he doesn’t have any plans and isn’t going anywhere. Just kissing you.” She shivered. “It’s overwhelming”.

Анна похитала головою. “Ні, мене цілували чоловіки в яких непогано виходило. Але вони не віддавали цілуванню всю свою увагу. Вони не могли. Не залежно від того наскільки вони старались, частина їх свідомості зосереджувалась на чомусь ще. Час відправлення останньої маршрутки, їхні шанси переспати, їхня техніка поцілунку, чи наприклад хвилювались про свою роботу, гроші, чи те що їх застануть зненацька мої батьки чи сусіди. У Майка нема техніки… але коли Майк цілує тебе, він не робить нічого іншого. Ти увесь його всесвіт… І цей момент вічний, тому що в нього немає жодних планів і він нікуди не збирається. Просто цілує тебе.” Її тілом пробіг трепет. “Це щось непереборне”.

До речі, ви не задумувались чому люди взагалі цілуються, хоча вчені виявили що від цього діти не з’являються, і про це всім в школі мали б пояснити? Є версія що поцілунки, це відгалуження батьківського інстинкту з тих часів коли люди не не користувались вогнем, і дітей які ще не могли жувати сире м’ясо треба було годувати дзьоб в дьзоб. І поцілунок – це ніби демонстрація того що з вас вийде непоганий тато/мама.😉

Моменти часу

Але звісно люди цілуються не тому, а тому що в губах повно нервових закінчень, зачепивши які, можна спричинити феєрверки спалахувань нейронів, починаючи від кори головного мозку і закінчуючи кінчиками пальців. І так само як феєрверки краще спостерігати в темряві, так і ці спалахи нейронів краще відчувати коли нейрони що відповідають за іншу роботу затихли. Ми ж не так часто цілуємось щоб при цьому думати про щось ще, хіба ні?

Але якщо ви пробували робити щось повністю занурившись момент – ви знаєте як це буває непросто. Я іноді по три рази перевіряю чи закрив двері до квартири, тому що двері закриває мій автопілот, а я в той час думаю що буду робити на роботі. Це навик, який треба розвивати. І не тільки для того, щоб цілуватись, але взагалі для того щоб навчитись відчувати життя якомога повніше.

Часто згадую мудру пораду свого діда, яку колись не розумів достатньо добре, аби дотримуватись. “Не їж коли читаєш!”. Дідо не пояснював чому, і я продовжував розвивати цю погану звичку. І що тепер? Тепер я майже розучився отримувати задоволення від їжі, через неуважність сильно добову норму калорій, вже не кажучи про норму вуглеводів, слабо відрізняю Мівіну від Barilla, і в ресторани ходжу тому що лінь вдома готувати. Ну й з людьми поспілкуватись. А знав би я що й на їжі варто зосереджуватись, то може й не виріс би таким розсіяним.

Але що, якщо вам нема кого цілувати? Та й взагалі, погода така що губи можна обморозити, а ще всілякі віруси навколо. Будь-кого не поцілуєш. Крім того, поцілунки тягнуть за собою наслідки. Якщо ти сьогодні цілуєш одну дівчину, завтра вона не захоче щоб ти цілував іншу. Або ти не захочеш щоб вона цілувала іншого. А втримати когось – ще складніше ніж знайти. І витримати когось – складно. Я от не витримав. А покинути й забути – ще гірше.

Але є заняття, не менш приємне, і не менш корисне, ніж поцілунки, як психологічно, так і фізіологічно.

На сцену виходить танго

Танго в особі моєї вчительки

Танго зображено в особі моєї вчительки.🙂

Перший урок моєї вчительки полягав в тому що “танго це не те що я собі уявляю”. Те саме мені сказав тренер якому я дзвонив побачивши оголошення на зупинці (здається “Бандонеону”). До того як мене трохи просвітив Danbst, я приблизно уявляв собі “Кумпарсіту” з реклами шоколаду “Корона”. Цей стереотип намагаються розвіяти зразу, напевне тому щоб люди не шукали того чого не знайдуть, і не розчаровувались потім.

Цікавий факт: кумпарсіта зазвичай є музикою до останнього танцю мілонги (вечірки), і якщо партнерка з тобою це танцювала, то згідно з кодіґос (правилами етикету), ти повинен на ній якщо не одружитися, то хоча б провести додому.🙂 Так що те що показують в рекламі “Корони” – це вже огого які пристрасті.

Ну ви вже зрозуміли що й решта статті буде про танго. Власне публікація планувалась саме про це. І вона якось так розвинулась з трьох абзаців в попередній, які ризикували зайняти більшу її частину.

Танго, це дуже серйозно, воно навіть входить до списку світової нематеріальної культурної спадщини Юнеско. І я дуже радий що воно присутнє у Львові, бо це навіть важливіше ніж те що до списку культурної спадщини входить район львівської ратуші. Тому що будинки нікуди не зникнуть, а танго можна зберегти лише передавши його від вчителя до учня. Тому що його неможливо вивчити ні словами, ні за допомогою відео. Хоча як додаток до уроків варто глянути наприклад Howcast, або якщо не розумієте англійською, то “Tango Köln mit Ricardo und Raquel“.🙂 Але це лише як додаток до уроків.

Так, танго це не те що ви спочатку собі уявляєте, але здається мені, цілком варте років зусиль. Принаймі я – вплип сильно. Якщо вже навіть я (який купує взуття лише через рік після того як в старому з’являється дірки) купив собі танцювальні мешти, в яких заборонено ходити по поверхні з нерівностями більше ніж 0.3 мм (наприклад нелаковане дерево), і які більш ні до чого крім танців не придатні.

Як так сталось? По-перше – танго-практика – дуже спокійна й детальна. Вона мені чимось Тай цзи нагадує. А викладачка – як Іп Ман, чи містер Міяґі (Wax on, wax off :)) На практиці ми нікуди не спішимо, кожен крок розбираємо від того скільки відсотків ваги має бути на п’ятах, а скільки на пальцях, аж до того як має бути витягнута шия і під яким кутом триматись голова. І то кажучи “кожен крок” я вводжу вас в оману, бо ми місяцями вчимо один і той самий крок, просто в різні сторони. Але на його основі йдуть всі повороти, перенесення ваги, переключання з паралельної в перехресну систему ведення і ціла купа всіляких цікавих фігур.

Немає ніяких послідовностей кроків які треба запам’ятати. Суціальна імпровізація. Танго – як вода, приймає форму тої музики під яку танцюють, і тої підлоги на якій танцюють. Брюс Лі схвалює.🙂

Там нема ніякого змагання, ніякого страху що те що ти робиш буде комусь смішно, через те що всі теж занурені в себе, і сміятись не будуть. Хоча звісно часто можна з самого себе посміятись, коли через якийсь неправильний твій рух партнерка робить якусь невідому фігуру, умовно назвемо її “мертва петля”, яка переходить в штопор, ти її ловиш. Що прекрасно в дівчатах які танцюють танго – це їхня толерантність до твоїх помилок.

Протилежна стать

Танго партнерки – взагалі найкращі дівчата з тих що існують. Хоча може це тільки так здається, бо танго – це така собі симуляція життя. Але навіть якщо людина вчилася на симуляторі – це краще ніж коли не вчилася взагалі? Книжки по-суті, теж симуляція, хоча не така реалістична. Не залежно від того який ви чоловік – танго зробить вас ще кращим чоловіком, а якщо жінка – кращою жінкою. Хоча, може й мені не треба писати, про це моя викладачка написала чудове інтерв’ю ще 5 років тому, коли працювала в журналі “Країна”. Я не знаю чи поясню краще.

Tango Lesson with Guardia Tanguera 10

Танго це поки що лише закоханість. Вікіпедія – оце моя любов вже протягом 7 років. Виявляється Wikimania 2009 проходила в Буенос-Айресі, і на конференції в столиці танго не могли не зробити таке фото.🙂

Зараз я взагалі вважаю що критерієм що дозволяє визначити чи варто починати стосунки з дівчиною є те, чи можна з нею танцювати. Бо вона не зможе танцювати якщо не буде тобі цілком довіряти, якщо не буде достатньо м’ягка і поступлива і не матиме терпіння до твоїх помилок. danbst ще два роки тому сказав мені, що партнеркам майже нічого не треба вчити і вона зможе танцювати майже одразу, якщо в неї є “жіночність”. Я тоді не зовсім зрозумів про яку жіночність йде мова, а тепер знаю що саме про цю. Якось я потанцював з такою партнеркою. Вона була така м’яка, що здавалось читає мої думки ще до того, як я сам їх усвідомлю. Раніше я ще не проводив час так добре з дівчиною як того разу. І хоч в перший день я й не сказав їй жодного слова крім “привіт”, але нічого казати й не треба було, мене розуміли і так. І що мене ще дуже тішить – що це не останній танець, і може навіть не найкращий.

Ще, танго дозволяє дізнатись що партнерки бувають різні, і по різному чудові. Бувають м’які як та про яку я написав вище. Бувають не настільки м’які, але вони обнімають так, наче десять років чекали щоб тебе обійняти, хоча ви вперше зустрілись. І теж, не кажучи жодного слова, вона дає тобі усвідомити що піде за тобою куди б ти її не повів, і зробить все чого тільки попросиш. І кожна її клітинка і кожен нерв завмерли і слухають. В “реальному житті” ніколи ще не отримував такої уваги. І це велика мотивація стати таким який на таку увагу і довіру заслуговує.

Хоча звісно, треба не забувати що танго – всього лиш танго, і за межами залу ця дівчина може бути навіть одружена. А те що ти відчуваєш легке запаморочення, прискорення серцебиття і інші цікаві симптоми – це нормально, коли тобі в тебе в обіймах жива і ніжна дівчина, і ти відчуваєш кожен її подих. З часом пройде, і не обов’язково вдаватись до якихось подальших дій. Ось про те ж саме якась партнерка пише. (Там за посиланням взагалі цілий блог лише про це. І таких блогів існують десятки, якщо не сотні)

Це з одного боку. А з іншого – аргентинське танго вільне від гендерних стереотипів, і тут танцювати двом чоловікам – цілком нормально. Воно й починалось з того що чоловіки танцювали між собою, тому що жінок було набагато менше, і треба було показати навики.😉

Практика, практика

Тому обов’язковою програмою навчання для партнера – є навчитись вестись, щоб зрозуміти. Партнерки теж іноді водять, щоб зрозуміти що й нам непросто. Перевагою партнера чоловіка на практиці є те що емоційна складова відволікає менше і легше зосередитись на музиці і техніці. Плюс – можна отримати корисні пояснення, які дівчата дають рідше, бо в них профіль інший.

Щоправда й дівчата можуть сказати щось таке що перевертає уявлення про танці і дуже допомагає. Наприклад мені сказали що коли ліва нога йде вперед, то ліве плече йде назад. До того я думав про цей процес як “ліва нога вперед, праве плече назад”. Здавалось би – одне й те саме. Але як тільки ця фраза дійшла, я буквально відчув як сигнали керування пішли іншими, коротшими нервовими ланцюжками, розвантажуючи деякі нейрони для інших задач. Наприклад навігації.🙂

Танго важко навчитись, бо треба знати куди ти хочеш повести, демонструвати впевненість щоб партнерці було легше тобі довіритись, теж обнімати її з повним усвідомленням і так як обнімають живу дівчину, а не просто тіло, ввійти в ритм музики, щоб заколисати (але щоб вона не заснула), і встигати захищати її від кінцівок інших пар. Але цього навчитись варто, тому що тих хто таке може – замало. Як і гарних партнерок звісно🙂

Це й є відмінністю танго і медитації. В звичайній медитації ми занурюємось самі в себе. В танго – ми занурюємось в іншу людину. Цілком і повністю, аж поки ваші нервові системи не об’єднаються. І коли це нарешті станеться – можна буде ногами мало не картини малювати. Або наприклад такий от вальс:

Знаєте чому він такий гарний? Бо так танцювати рідко в кого виходить. Для цього треба хотіти так танцювати, і довго над цим працювати.

Але щось я вже надто довго оце пишу, треба залишити трохи думок і для інших публікацій.🙂

Ах, і ця публікація – неприхована реклама, тому якщо вона раптом таки спрацювала – звертайтесь, я скажу куди піти у Львові аби глибше поринути в цю тему.🙂

Written by bunyk

Жовтень 14, 2015 at 21:05

Оприлюднено в Конспекти, Психософія

Tagged with ,

Відповідей: 10

Subscribe to comments with RSS.

  1. А мені завжди здавалося, що рок-н-рольні партнерки найкращі.
    Не знаю, люблю я рок-н-рол, буґі-вуґі, свінґ, джайв, твіст, і все, що з цим пов’язане. Тільки на жаль, не маю ні сили ні часу продовжувати вчитися цьому танцю, хоча хотів би, однак, здається, його вже не викладають у Львові.

    patlatus

    Жовтень 15, 2015 at 10:41

    • Щодо інших танців – не знаю, але щоб танцювати джайв – не треба нікого вести, партнерка і так знає кроки. Її навіть торкатись не обов’язково. Та й взагалі, самому можна танцювати.🙂

      bunyk

      Жовтень 15, 2015 at 11:41

  2. Раніше я теж займалася бальними танцями, в тому числі й танго. Вчитися справді складно, бо слід розвивати вміння рухатися так, як ти ніколи не рухаєшся в житті. Тому, в принципі, із життям танець має мало спільного, як на мене🙂.
    Щодо гендерних стереотипів, то теж посперечаюся – більш патріархального танцю, ніж танго, важко вигадати. Скрізь, де є слово “жіночність” і “чоловічність” (а, такого немає? та невже? а де ж відсутність гендерних стереотипів?:)), одразу можна говорити про гендерні стереотипи. Бо жіноча стать означає лише іншу роль у відтворенні нащадків, і більше нічого. Вміння народжувати не означає автоматично, що саме жінка має підлаштовуватися під чоловіка і бути “м’якою та розуміючою”, а партнер диктувати їй напрямок руху. Взагалі розповсюдження людських ролей у процесі розмноження на весь соціальний устрій життя є збоченим баченням світу. Адже сама потреба у розмноженні з часом в людства може відпасти остаточно – і суспільство рухається в цьому напрямку, створюючи андрогінів та гомосексуалів. Бо розмножуватися можна не лише через секс, а і штучне запліднення, вирощування в пробірці тощо. У людства виникає потреба контолювати процес розмноження, адже Земля перенаселена. Втім насолоджуватися сексом, близькістю і оргазмом людство зможе настільки довго, наскільки цього захоче. Навіть коли дітей уже не зачинатимуть і не народжуватимуть безпосередньо в тілі жінки.
    Отже, усі стереотипи про те “хто кого веде”, і “хто має бути м’який і поступливий” є рудиментарними.
    Якби у танго були відсутні стереотипи, то існував би й жіночий парний танок, а не лише чоловічий. Окрім того, чому жінка вдягнена максимально відверто і сексуально, а чоловік не танцює танго навіть у шортах, не кажучи вже про голий торс. Невже штани і метелик на шиї є настільки сексуальними? Я б так не сказала.
    Звісно, танго – це наскрізь еротичний танець. Це прелюдія, власне, до процесу до кохання. Близьки дотики тіл збуджують. Будь-який парний, та навіть не парний танець – це вираження сексуальності. Тому, звісно, танго дуже підходить для сублімації🙂. Але складно вигадати більш обмежений, напружений, незручний і затиснений танець, ніж танго. Незважаючи на імпровізацію, сам танець має дуже жорсткі рамки в сенсі кроків, поз та рухів. Ви не можете розслабитися. Чому так? Певно, щоби танцюристи не перейшли межу і не почали відверто залицятися)). Тому танго – це для мене красивий, естетичний, творчий, мистецький, дуже привабливий і збуджуючий танець. Але точно зашорений у патріархальних стереотипах, який відводить жінці другорядну роль, де вона крутиться навколо партнера, де вона підкоряється його рухам, танець дуже обмежений в імпровізаціях та самовираженні. Як жінка, я надаю перевагу вільнішим танцям, де партнери справді взаємодіють, а не один має підлаштовуватися під іншого без права на ініціативу та з правом лише тимчасово показати характер, а потім знову підкоритися.

    Вікторія Блискавиця

    Жовтень 17, 2015 at 11:47

    • Огого який коментар. Дивно що його зразу не помітив, пошта відобразила лише останній.

      Але це все ви напевне про бальне танго пишете. Аргентинське – трохи інакше. Жінки теж можуть танцювати в парі, і роблять це частіше ніж чоловіки, бо в Львові в цих колах деякий гендерний дисбаланс.

      На більш ліберальних мілонгах чоловік може танцювати в шортах, а жінка – в джинсах. Так само є одна партнерка якій подобається мене вести. Хоча в неї виходить не так класно як у партнерів які цим займаються частіше.

      “більш обмежений, напружений, незручний і затиснений танець, ніж танго.” – це поки все не доведено до автоматизму. А після того – тіло має бути розслаблене, але нервова система має бути готова реагувати.

      bunyk

      Жовтень 17, 2015 at 22:26

    • Ну і щодо взаємодії партнера-партнерки, то таки так, вести має хтось один. Але партнерка має право обрати того партнера ініціативу якого вона прийматиме. Танець починається з кабесео. І вже тоді починається вся пригода і приємність. Ще до того як ви обійнялись і зробили перший крок.

      bunyk

      Жовтень 17, 2015 at 22:31

  3. …та, а якщо навести порівняння із поцілунком, то танго – це поцілунок, де партнери не цілуються обоє у взасмока, а лише чоловік цілує жінку.

    Вікторія Блискавиця

    Жовтень 17, 2015 at 12:07

    • Ну якщо мова про фізичний тиск – то може й так.🙂 А щодо відчуттів – тут кожному в парі треба відчувати досить багато всього.

      bunyk

      Жовтень 17, 2015 at 21:52

  4. nice. ти вже зареєструвався на ремоліно?

    danbst

    Жовтень 18, 2015 at 10:12

    • Ще ні. Я недостатньо впевнено почуваюсь, хоча це найбільший гріх для партнера.

      Але з іншого боку – я ж все одно буду в Львові. І таке пропускати напевне не варто, якщо люди сюди літають чорт зна звідки. Так що може якщо не ввесь марафон, то хоча б кілька мілонг відвідаю.

      Було б круто якби ти теж з’явився.

      bunyk

      Жовтень 18, 2015 at 12:28


Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: