Блоґ одного кібера

Історія хвороби контуженого інформаційним вибухом

За останні кілька місяців

with 6 comments

я мало писав сюди. Не знаю чому. Час насправді міг би знайти. Писати про що я маю. Сили теж мало б вистачити. Але чомусь не траплявся момент коли це було найважливішим з того що я мав би зробити.

Писати – важливе заняття. Воно змінило моє життя, і я сподіваюсь, що навіть хоч трохи змінило світ. Мене вразило, що коли мене недавно знайомили з однією людиною, і повідомили що я ще й трохи блогер, виявилось що він знає мій блог. Хоча тут лише *адцять відвідувачів за день в середньому. Але якщо довго не писати – можна втратити корисну звичку.

Тому коротко розкажу про те чим займався і що думав останнім часом.

25-го липня я потрапив на першу конференцію KhmelnytskyiPy. Вперше побував в Хмельницькому. Тепер маю ще одну карту в голові. Там вперше зробив бліц-доповідь, на яку мене вмотивували футболкою. Поїхав туди бо все те організовував мій колишній співробітник з prom.ua, який переїхав з Києва. Це цікаво коли люди не тільки в Київ переїжджають. Але й пожити в Києві варто хоча б тому що матимете знайомих зі всієї України.

А також, бо ще не був в Хмельницькому, а я з своєю колишньою (sad but true) дівчиною хотіли об’їздити щонайменше хоча б всі обласні центри України. Я навіть подарував їй набір магнітних областей на холодильник з якого можна скласти карту. Тільки от в процесі мандрування ми дізнались що мандрувати поодинці простіше, тому що кожен хоче в мандрівці чогось іншого. Я хочу поговорити з людьми, вивчити місцевість і дізнатись щось нове. Але я був поганим хлопцем, бо так і не зрозумів чого хоче моя дівчина. Здається вона хотіла когось хто любить фотографуватись і має гарний костюм. І судячи з деяких публікацій які доносить до мене фейсбук – таки знайшла.

Дивно що пройшло вже пів року, протягом яких я рідко жалів про це своє рішення закінчити стосунки, а мозок через якісь лише фото готує тіло до того аби потерти того чувака його костюмом об асфальт. Мозок, ти дурний? Дурний мозок може й до кардіоміопатії такоцубо довести. Якби був розумним – просто побажав би тому хлопцю успіху, і трохи поспівчував. Я дуже хотів щоб вона була щасливою (і досі хочу), але скільки не старався – все одно нічого не виходило. Сил більше не залишалось. А тут нарешті все вийшло. З цього я мав би винести важливий урок – якщо щось сильно треба, а не можеш – спробуй делегувати завдання. Спеціалісти на те і спеціалісти. Комусь добре виходить костюми носити, а комусь – розкопувати метрові трейсяки.

Ну і повертаючись до роботи. Інший цікавий факт – хлопець з яким я “пив пиво” після KharkivPy, тепер працює за сусіднім від мого столом. Отак зустрічаєш людину в одному місці, а потім в іншому і між ними 800 км!

До речі, вивчайте Python, нас мало, а в Україні дуже потрібно ще Python програмістів. Особливо хороших.🙂 Я от вже думаю почати вести якісь курси на основі наприклад вікіпідручника десь в якійсь львівській кафешці. А замість сертифікату – видавати успішним студентам контакти кількох десятків HR-менеджерів. Тільки от часовий слот не знаю як знайти. Може зранку? Буду мати мотивацію вставати раніше. Якщо б вам така ідея сподобалась – пропонуйте час і місце.🙂

Тому що вечори понеділка, середи і п’ятниці в мене зайняті танго, вихідними я часом їду кудись, у вівторок і четвер львівська аеророзвідка потребує волонтерів для склеювання корпусів безпілотників, іноді четвер – вікічетвер, що конфліктує з аеророзвідкою.

Суцільні дилеми:

Choose

Deutsch kann ich schon besser als Körpersprache, deshalb lerne ich lieber Tango. Tango ist ein schöne Art von Körpersprache. Коротше, тепер замість того аби вчитись говорити німецькою, я вчусь обніматись. Але про це варто розповісти окремо. Бо, як співає моя улюблена Анет Луїзан: “scheiße, bin ich verliebt”.🙂 І навіть тег пора завести для цього.

Ще цього року я нарешті відвідав форум видавців. Найбільше мене привабив асортимент книжок від “Наш Формат”. Купив батькам три томи “Атлант розправив плечі”, перші два за вихідні перечитав, тепер от третій дочитую в електронному форматі, російською. Хоча промову Голта прогортав, нащо воно мені російською другий раз? Пам’ятаю коли моя остання любов читала цю трилогію, вона діставала мене запитаннями: “А кого вибере Дегні: Хенка чи Франциско?”. Я тоді відповів був що взагалі не пам’ятаю, та й то не основне в книжці. Тепер перечитую і дивлюсь що там про секс написано не менше ніж про капіталізм. Одним словом там на 1/3 політика, на 1/3 економіка і на 1/3 порнографія. Всі в захваті від Дагні, як мінімум 4 чоловіків в неї закохані. Один з них, після закінчення книжки, судячи зі всього гине від голоду в порожньому поїзді що зупинився посеред пустелі. Тому що в нього нічого крім поїзда не залишилось.

Окрім того прочитав The Power of habit, і всім раджу. Дозволяє багато на що в своєму житті подивитись по іншому.

Після форуму видавців була ще така мегаподія як вікіконференція. На ній я вкотре нагадав собі мені всі ці люди на фото (і ті що на нього не попали) подобаються навіть більше ніж окуляри Хеліксіти, тобто дуже сильно.

WikiConference 2015 Lviv - Summary of the 1st Day 002

Якщо ви не знаєте хто така Хеліксіта, і які в неї окуляри, то просто уважніше роздивіться фото, там все зразу видно.🙂

Люблю цих людей. Хоча вони іноді й дратують. Тому що схожі на мене. А все тому що кожен має свою точку зору, і готовий її захищати. Навіть якщо він один і кругом вороги. Посиланнями, логікою, здоровим глуздом і емоціями. Бо в людей є ціль. Ми будуємо щось більше за піраміди. Це така потужна компанія яскравих індивідуальностей (дуже яскравих) пов’язаних однією метою, що важко не заразитися оцією спільною пристрастю ще більше.

На конференції адміністратори нажалілись мені як їх користувачі не люблять, і якими словами називають. Ніколи не хвалять коли адміністратор робить все правильно, але якщо він зробить щось не так (навіть правильно, але так що користувачу не сподобається), то зразу наражаються на шквал критики, образ і погроз. Так само як і з владою. Єдина відмінність між адміністраторами і владою – лише в тому що адміністратори для вікіпедії – це щось на середнє між міліцією та двірниками, і цим їх повноваження і обмежуються. І якось так вийшло що поки я адмінам співчував, деякі переконали мене допомогти з цією роботою.

І от я вже й кандидат. І так цікаво, в вікіпедії переважно ніхто на твої правки не звертає уваги (деякі користувачі навіть не відповідають в обговореннях). А тут зразу опиняєшся в центрі уваги, і стільки цікавих зауважень. Наприклад щодо тих статтей з яких я починав свій внесок. Синдром студента (2010) -> Синдром студента (2015)

От. А ще ніяк не зберу педаль для Vim, хоча всі деталі вже є. Залишилось лише з’єднати кабелі, написати “драйвер” і пробувати.

Written by bunyk

Жовтень 4, 2015 at 23:43

Відповідей: 6

Subscribe to comments with RSS.

  1. «До речі, вивчайте Python, нас мало, а в Україні дуже потрібно ще Python програмістів.» — якби мені ще б хтось показав, що тести це ефективно і не страшно (мені цікаво, як люди пишуть розумні тести, як це робити методично і без зайвих зусиль, і т.д.).

    А так Python мені, мабуть, найближчий із мейнстримних мов (Сі уже, схоже, також не можна назвати мейнстримом), але через динамічну типізацію я його боюсь😦

    dmytrish

    Жовтень 4, 2015 at 23:52

    • Мені ще теж не показали що тести це ефективно і не страшно. В ідеалі, тести, це так ніби ти працюєш в REPL. От написав ти функцію, ти її кілька разів викликаєш аби перевірити чи правильно написав. Ці виклики треба додати в тест.

      Я от Java боюсь. Вона статично типізована, а все одно в рантаймі такі трейсбеки що аж мурашки по шкірі. Втричі довші ніж пітонівські (хоча може це й логічно, там більше абстракцій), не тільки в довжину а ще й в ширину. Напевне варто було б все таки її вивчити, аби не боятись.🙂

      Тільки чомусь мені здається що C/Shell/Erlang програмісти чи як ти там себе ідентифікуєш, теж потрібні.

      Той заклик скоріше до біологів (передавай привіт😉 ), фінансистів, фізиків, аналітиків і всіляких інших людей кому програмування може спростити життя з одного боку, а міждисциплінарні знання відкрити якісь нові сфери діяльності і допомогти нашій нещасній економіці.

      bunyk

      Жовтень 5, 2015 at 00:00

      • Програмісти Сі потрібні, звичайно, тільки трохи заколупує відбиватись від пропозицій іти в embedded і забувати про нормальні абстракції там, колупаючись у якихось не сильно важливих для світу бітиках.

        Java, звичайно, в плані типізації сполучає гірше з обох світів (жорсткість і обмеженість недоробленої статичної типізації та динамічну типізацію, яка постійно десь протікає через недоліки типової системи). Але в плані зручності вона таки, мабуть, набагато приємніша, ніж Сі.

        Так, для новачків Пітон саме те, що треба.

        dmytrish

        Жовтень 12, 2015 at 17:26

  2. Знайомитись з розумними і симпатичними дівчатами на вікі-конференції – цікавий тактичний хід після розриву стосунків… Кажуть, сейлзфорс програмістів теж в Україні багато потрібно, однак мій блог переважно тільки якісь америкоси та індуси читають в основному, що дивує трохи

    patlatus

    Жовтень 5, 2015 at 12:12

    • Ахах, між розривом стосунків і вікіконференцією пройшло приблизно пів року. (Ось записи з датою.) Тому це ніяк не пов’язані речі.🙂 Взагалі не розумію з чого можна було зробити висновок що я туди з дівчатами знайомитись ішов. З того як я пишу про Хеліксітині окуляри?

      А от писав би українською – індуси б не читали.😉 Щодо американців – не гарантую. (Дивно що мене з США читає більше людей ніж з тернопільської області).

      bunyk

      Жовтень 6, 2015 at 01:47

  3. […] про це. І вона якось так розвинулась з трьох абзаців в попередній, які ризикували зайняти більшу її […]


Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: