Блоґ одного кібера

Історія хвороби контуженого інформаційним вибухом

Львівські пригоди з німецькою

leave a comment »

Є дві речі за які я найбільше люблю Львів (жити тут не дуже комфортно, квартири і вулиці варто ремонтувати): люди і культура. Культура звісно найбільше літературна. А люди переважно теж понаїхавші – найцікавіший вид людей.

Сьогодні мав обидва задоволення. По перше знайшов шикарну книгарню на Братів Рогатинців 32. Там навіть чай наливають, хоча я про це дізнався лише коли розповів про відкриття моєму сусідові який працює в іншій книгарні. Зате зробив пару фоток:

Це слайдшоу вимагає JavaScript.

Зайшов я туди бо завтра контрольна по відмінюванню прикметників, а все ще плутаю сильну, слабку і якусь ще там відміни. А у кабінеті німецької бачив цікавий маленький довідник, зайшов спитати чи у них такий є. Натомість взяв три нові книжки (вклався в 145 грн), тому загалом в мене вже є 6 підручників з німецької (Schritte – шостий, і я рахую чотири томи як один):

Бібліотека “шпрехера”-початківця.

(+ Тиждень тому купив собі біля Федорова за 5 грн (як проїзд у маршрутці) “Op Center: Balance of power” англійською, відомого в певних колах Тома Кленсі. Оригінальна ціна – 9.99 канадських доларів). Така собі гостросюжетна книжка про каталонських сепаратистів, і втручання США у внутрішню політику Іспанії. Мені ще продавець намагався пояснити відмінності політики в США і у нас. Я сказав що сам книжку подивлюсь. 🙂 Стрільба, вибухи, бійки, шпигунські пристрої, кохання і сімейні драми присутні. Але це я відхиляюсь від німецької теми).

А ще сьогодні мав побачення з американкою з настільки українським ім’ям, яке тільки може бути, яка вчилась в Австрії (через що дуже любить Відень), а у Львові працює запрошеним викладачем англійської (хоча сама доктор політології). Не знаю чим я здався їй цікавим, може хіба тим що в нас перетинаються мовні вподобання. Ми спілкувались на дикій суміші німецької англійської і української. І добре що англійською багато, бо я тепер розумію як може виглядати погана вимова. Слова “село” і “сало” легко сплутати, особливо коли в твоїй рідній мові “а” часто читається як “е”, але результат виходить смішним. 🙂 Хоча вона просила не сміятись з її діаспорянської української.

Багато говорили про мови, Австрію, і звісно політику. 🙂 Але тема публікації обмежує, тому я розповім лише про Австрію. Виявляється окрім того що австріяки вітаються “Сервус” замість “Гальо”, в Відні кажуть Bahnsteig (перон), в той час як в місцях де поширений хохдойч – Gleis. Що більш логічно, тому що steigen – ступати, а Bahn – залізниця. Аналогічно до “Bürgersteig” – те куди ступає нога бюргера (тротуар). (Читати більше про німецькі слова)

А на минулому Stammtisch зустрів іншого американського професора з бізнес-адміністрування і маркетингу, зЛас-Вегаса, якого звати Алекс Жизневський (ні, він не білорус з “небесної сотні”).

Чюс! Тобто tschüss, а я піду нарешті готуватись до презентації на післязавтрашній LvivPy. Тому що розваги розвагами, а якщо пообіцяв комусь – то треба працювати. 😉 Шкода що я контрольну завтра завалю (зате є потенціал наздогнати).

Advertisements

Written by bunyk

Травень 28, 2015 at 20:53

Оприлюднено в Нещоденник

Tagged with , ,

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: