Блоґ одного кібера

Історія хвороби контуженого інформаційним вибухом

Криза третього курсу

with 9 comments

Дивлюсь тут лекцію Олексія Молчановського про освіту:

Приблизно зацитую один цікавий фрагмент:

За 4 роки в університеті – не втратити бажання вчитись. Я викладаю 10 років і типовою є ситуація, коли на перший курс приходить хтось який бачить перед собою уявлення що тут його зараз дуже класно чогось навчать, і він опанує такі супер класні технології… і потім через три роки наступає криза.

Хто старше третього курсу? В кого з вас було розчарування на третього курсі?

… Я вважаю що ті хто радикально щось переглядають – найбільш сміливі.

І думаю собі: “Таки правда. Зі мною таке почалось на самому початку третього курсу (кібернетика КНУ), одного політолога з Могилянки на третьому курсі так дістало, що він на четвертому кинув навчання, Ольгу Врублі дістало на п’ятому (заочка економіки ЛНУ), але вона в університет потрапила зразу на третій курс. Виходить це зі всіма так! Може це нормально?”

От було б добре, якби на другому курсі був якийсь предмет “Нащо вчитись, як це робити, і які є шляхи виходу з кризи третього курсу?”. Аби можна було знати чи кидати чи якось те пережити.

P.S. Олексій Молчановський – викладач, блогер (і непоганий, якби я зараз був в 11 класі, я б проникся текстами і пішов би на ФІОТ КПІ), та один з організаторів проекту Прометей.

Advertisements

Written by bunyk

Грудень 5, 2014 at 21:59

Оприлюднено в Всяке

Tagged with

Відповідей: 9

Subscribe to comments with RSS.

  1. Якби я знав про Курсеру і особливо продивився курс Learning how to learn, це мені б допомогло у свій час. Але що є, то є.

    dmytrish

    Грудень 5, 2014 at 22:32

    • О, так, “Вчимося вчитися” – це чудовий курс. Я тепер коли на дебажу щось на роботі, не знаю куди рухатись далі і вже пізніше восьмої, йду додому, і зранку поки їду в трамваї приходять ідеї куди рухатись далі. Якраз до ранішнього стендапу. А якби не знав про дифузний режим, так би й сидів до десятої й тупив.

      А як ти оцінюєш мою роботу на тему оптимізації процесу навчання?

      bunyk

      Грудень 5, 2014 at 22:40

  2. Зі мною таке ж. Після 4-го курсу свідомо покинув навчання. Фактично ж це почалось набагато раніше, десь на третьому, але у тому вигляді, що навчання отримало пріоритет близький до нуля. До цього на 2-му курсі в мене був викладач І. Самігулін, який і був цим самим викладачем до якого було цікаво ходити на пари (так як розповідає у цьому відео Молчановський). Потім він змінив викладання “неблагодарних студетів яких уже затягнула система” на нормальну роботу і навчання втратило сенс.

    Словом, дякую за відео. Було цікаво. Поширю серед однодумців

    Макс Ляшук

    Грудень 6, 2014 at 02:04

  3. У мене криза сталася радше на четвертому курсі, бо на третій припадали більшість вибіркових дисциплін, там було багато нового і цікавого. А от ближче до кінця бакалаврату все частіше помічаєш, що в програмі з’являються нові прізвища вчених, а ідей нових уже нема. Двадцять разів повторили про мультикультуралізм, сто разів повторили про демократію, але замість одкровень і прозрінь (як на перших курсах), настає усвідомлення, що читаєш ти тексти, які розповідають про геть очевидні або, навпаки, надумані і нецікаві речі. І ще, під кінець бакалаврату політолог починає гостріше відчувати брак технологій: теорії було багато, а де ж прикладна аналітика? І зрештою, як взагалі заробити на своїх знаннях після здобуття освіти?…

    Ось це до твого питання щодо “нащо вчитися”. Сорі за рекламу, але саме про це я писав тут: http://damitrianism.wordpress.com/2014/11/12/real-life-tutorial/
    Дебільне ОБЖ і часто незрозумілі курси з методології нам читають за бакалаврат+магістерку 3-5 разів. А банального курсу про те, як влаштуватися на роботу чи як хоча би зрозуміти, куди ти хочеш піти працювати (і для чого тобі вчитися, відповідно) – нема. Нема і курсу про те, як заробляти на аналітиці, хоча ось зараз я вже міг би на цю тему прочитати лекцію. Може й не одну. Але хто включить ту лекцію в навчальну програму?

    Дмитро Прокопчук

    Грудень 6, 2014 at 09:38

    • Ну, Квіт тепер міністр освіти, це вже дає надії що з освітою може щось покращиться. Але з іншого боку – чому він не зробив НАУКМА ідеальним університетом? Попередній міністр заважав. Це єдина причина?

      P.S. За рекламу не варто вибачатись, моєму блогу додає цінності те що читачі тут можуть знайти релевантні посилання на твої публікації. Тим більше що писати ти можеш краще ніж я. Крім того, де ще просувати блоги як не на сторінках інших блогів?

      bunyk

      Грудень 7, 2014 at 00:22

      • Ідеальний університет в неідеальній країні зробити не можна. Питання далеко не лише в міністрі. Це також означає, що не факт, що Квіту вдасться провести оті-таки реформи.

        Дмитро Прокопчук

        Грудень 7, 2014 at 10:23

  4. Йшов сьомий рік навчання, криза не наступила.

    Alex Y

    Грудень 7, 2014 at 10:10

  5. Знайома проблема. Третій курс, ФІОТ, заочка. Кинув, відновився, і знов кинув. Причини — різні, загальні й особисті (кожного разу можу розповідати іншу історію, чому так сталось, і вона завжди буде правдивою). Куди йти далі, так і не з’ясував. Повернутись назад — теж не варіант. Не скажу, що освіта мені нічого не дала, але, мабуть, незовсім те, що я чекав від неї, коли починав учитись. Що справді добивало, так це загальне ставлення до навчання як до отримання диплома, а не знань (можливо, це специфіка заочного відділення, але все ж). Актуальність того, що ми вчили, і відповідність цих знань моїм запитам — не скажу, що мені було зовсім нецікаво, але багато що з того було потрібне лише для загального розвитку. Учитись вчитись навчанню? В цьому нема сенсу, ти або вмієш, або ні, тебе можна лише перевірити й лишити чи відсіяти. А, так, прийшло чітке розуміння, що те, чого ти чекаєш, і те, що потім отримаєш — речі абсолютно різні. Досвід скоріш шкідливий, ніж корисний, якщо твій рух уперед — це рух до далекої омріяної цілі, і інших способів мотивувати себе просто нема.

    Якби можна було відкотити час назад, чи пішов би я вчитись в універ? Звичайно. Які ще є варіанти? 🙂

    pythonfrompalm

    Грудень 17, 2014 at 16:10

  6. Я упродовж третього курсу (до слова: вчився на економіста, банківська справа) встиг пройнятися запалом у першому семестрі – і зненавидіти після Нового року. Настільки, що пішов на роботу. Програмістом:). Але інститут не кинув – шкода витраченого часу і зусиль, просто змінив форму навчання. За моїм досвідом: якщо все правильно організувати (у т.ч. час і ставлення до всього) – можна успішно закінчити навіть найнепотрібніший ВНЗ паралельно роботі.

    Bartash

    Грудень 18, 2014 at 15:56


Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: