Блоґ одного кібера

Історія хвороби контуженого інформаційним вибухом

Страх війни

with 8 comments

Всі радіостанції дозволені, крім німецької, по якій дозволено слухати лише класичну музику чи щось на зразок. Якнайсуворіше заборонено слухати німецькі новини, з якої б точки їх не передавали. Щоденник Анни Франк

Я читаю забагато новин. Читати новини дуже шкідливо, особливо коли вони погані і ти не можеш на них вплинути. Намагаюсь читати більше німецьких новин: “Eine Entscheidung über besonders empfindliche Sanktionsbereiche wurde jedoch abermals vertagt.” “Рішення про особливо чутливі області санкцій будуть щоправда ще раз відкладені.” Їм пофіг, і це не добре. Іде війна Ізраїля з Палестиною, падають якісь інші літаки. В світі багато чого відбувається, і відбиватись від Росії українцям доведеться самим.

І я боюсь. Ситуація начебто така що на фронт мене ще не кличуть (і напевне вже й не покличуть, враховуючи що навіть тих які хоч трохи воювати вміють годувати нема чим), але все одно страшно що покличуть.

І соромно що я не там. Мене ж ще 8 років тому в ліцеї вчили і стріляти, і рити окопи. Ціль не впала, але черги по два патрони я пускати навчився. Але думаю пускати черги правильно – це не головне щоб на війні вижити. Може головне глибоко вкопуватись? Не знаю, на пейтболі мене постійно вбивали першим, тому що я першим вставав щоб підійти ближче, тому що з далеку попадаю погано.

Я віддав 1000 грн Тані, хлопець якої вже третій місяць на сході, і яка, я переконаний, сильно вмотивована в тому щоб гроші були використані за призначенням. Соромно що мало віддав.

З іншого боку, наші могли б вже продати трохи застарілого і непрацюючого озброєння кудись на металолом, і купити хоча б з десяток Reaper-ів.

Картина Пабло Пікассо Герніка 1937.jpg
Картина Пабло Пікассо Герніка 1937“. Вікіпедія.

Насправді, наскільки було б простіше відгородити області з сепаратистами стіною, лояльних громадян переселити, і займатись собі внутрішніми економічними проблемами. Тільки от біда, нема чітких меж для побудови стіни. Думаю після війни такі межі з’являться, і ми віддамо Росії ще частину нашої землі. І не треба Крим повертати поки він сам того не захоче. Головне ж не земля а люди.

І зроблю може хоч щось корисне, та проведу кілька уроків історії, згадаючи кілька епізодів на які так чи інакше впливали наші “старші брати”.

Антифашистська захисна стіна

Знаєте як вмотивували пропагандисти НДР побудову в Берліні стіни яка не давала людям втікати з “соціалістичного раю” на захід? Antifaschistischer Schutzwall – антифашистська стіна. 1961-ший рік, а комуністи вже використовують цей пропагандистський ярлик. І як цинічно!

Наслідки від цієї стіни відчутно дотепер. Стереотипи ще залишаються. Ось наприклад німецький політичний анекдот:

Meint der Ossi zum Wessi: (Каже східняк західняку)
– Wir sind ein Volk. (Ми один народ)
Antwortet der Wessi dem Ossi: (Відповідає західняк східняку)
– Ja, wir auch! (Так, ми теж)

Варшавське повстання

Варшавське повстання 1944 року — головна військова операція польського опору Армії Крайової проти Третього Рейху з метою звільнення Варшави і відновлення некомуністичної Польщі. Повстання співпало з наближенням частин Червоної Армії до східної околиці міста та відступом німецьких військ. Але радянський наступ зупинився, дозволивши німцям перегрупуватися і знищити місто під час придушення повстання, яке тривало 63 дні.

Побічним політичним завданням було прагнення звільнити Варшаву до підходу радянських військ, щоб підкреслити незалежність польської держави, привести до влади підпільний уряд у вигнанні і не допустити насадження Радянською владою Польського комітету національного визволення.

Точна кількість жертв повстання залишається невідомою, вважається, що близько 16 000 учасників польського опору загинуло і близько 6000 було важко поранено. У каральних кампаніях було вбито від 150 000 до 200 000 осіб мирного населення.

Зимова війна

Фінляндія: 250,000 солдат, 30 танків, 130 літаків
СРСР: 1,000,000 солдат, 3,000 танків, 3,800 літаків

Після укладення пакту Молотова-Ріббентропа, за яким Фінляндія була віднесена до радянської «сфери впливу», стосунки між СРСР та Фінляндією загострились. Ще більш напруженими вони стали коли СРСР разом із Німеччиною 1939 року знищили Польську державу та на вимогу СРСР були підписані угоди «про взаємодопомогу» з країнами Прибалтики і СРСР розмістив свої військові контингенти на їх території.

У вересні-жовтні 1939 радянські війська почали зосереджуватися на радянсько-фінському кордоні. Генеральний штаб Червоної армії розпочав планування війни з Фінляндією. За цими планами Червона армія одним потужним ударом мала розгромити фінські війська та зайняти всю територію країни за кілька днів.

Микита Хрущов у своїх спогадах пише, що на нараді в Кремлі Сталін сказав: «давайте почнемо сьогодні» — і того самого дня привід для війни знайшовся, так званий «Майнільский інцидент»: 26 листопада 1939 року Радянський уряд звернувся до уряду Фінляндії з офіційною нотою, у якій повідомлялось, що внаслідок артилерійського обстрілу, вчиненого з території Фінляндії, загинуло четверо та було поранено дев’ятеро радянських військовослужбовців.

Фінські прикордонники справді зафіксували того дня з кількох точок спостереження численні гарматні постріли, і як належить у такому випадку, факт пострілів та напрямок, звідки вони лунали, було занотовано. Зіставлення нотаток показувало, що постріли було зроблено з радянської території. (нічого не нагадує?) Уряд Фінляндії запропонував створити міжурядову слідчу комісію, яка б мала розслідувати інцидент. Радянська сторона відмовилася, а невдовзі оголосила, що більше не вважає себе зв’язаною умовами радянсько-фінської угоди про взаємний ненапад.

29 листопада 1939 року СРСР розірвав із Фінляндією дипломатичні стосунки, а 30-го о 8:00 за московським часом радянські війська одержали наказ перейти радянсько-фінський кордон та розпочати бойові дії. Офіційно війну ніколи не було оголошено.

Фіни не були приголомшені — евакуація мирного населення з небезпечних районів розпочалася одразу після Майнільського інциденту, війська при відступі густо мінували територію, почали діяти численні лижні загони — добре обізнані з місцевістю вояки зненацька атакували колони радянських військ, добре замасковані снайпери завдавали значних втрат червоній армії. У війну вступило «Державне управління спиртних напоїв» Фінляндії, яке взялося до масового виготовлення пляшок із запалювальною сумішшю — саме фіни назвали цей витвір «коктейль Молотова». Також цікаво прочитати про Сімо Хайха, про якого написана пісня:

Війна закінчилась Пірровою перемогою СРСР. Потім продовжилась. Питання щодо повернення Карелії вже майже не стоїть.

Advertisements

Written by bunyk

Липень 25, 2014 at 00:43

Оприлюднено в Нещоденник

Відповідей: 8

Subscribe to comments with RSS.

  1. А що, хіба застаріле обладнання ще досі не здали на металолом і не роздерибанили? 🙂 А новини – то лапша для лохів. Я чув багато різного. Але я ще давно казав, що на європу не треба розраховувати і взагалі ні на кого не треба розраховувати. Та і мені зовсім не соромно, що я не на фронті, чого діти тих, хто зараз при владі по закордонам відсижуються, а я маю під кулі лізти? І я не професійний найманий військовий. Одні олігархи з іншими щось неподілили, промили людям мізки, почали будити в людях патріотизми, а самі, якщо щось не так піде то здриснуть кудись закордон, а ви махайтесь тут як хочете. І всі так обзивають того Путіна, але якщо спрацює його план, то виходить, що він тоді молодець. Ну а що, якщо українці, за 24 роки, вибачте, просрали все що можна просрати, то вони самі у тому винні. Дозволили олігархам все розкрасти, та самі розкрадали потихеньку, що можна було. І винні в тому всі. Армія не має потрібного обладнання, та й взагалі слабка і мало на що здатна. А слабких нагинають і ставлять раком. Такий закон природи. Якщо з тобою можна не рахуватись – то з тобою рахуватись і не будуть. Або: як не ти, так тебе. Так і раніше було, що сильніші завойовували слабших і так буде завжди. З ресурсами, які є в Україні за 24 роки можна було б зробити так, щоб в Україні була сильна армія з професійними військовими та сучасним озброєнням. І не було б того всього, що зараз. Але я б в таке ніколи не повірив, бо людська природа не така.

    Alex_V

    Липень 28, 2014 at 04:15

    • Ок, ти мене переконав, ти винен в тому що ти просрав все. І як тепер будеш виправдовуватись? Що робитимеш?

      bunyk

      Липень 28, 2014 at 11:15

      • А я вже виправдовуюсь, тим що платитиму за все більше ніж раніше. Он долар виріс і тд. Ще більше виростуть ціни, та тарифи, значить ще більше доведеться платити. І хто зна, що чекатиме мене ще. І не тільки мене. От така от моя розплата.

        Alex_V

        Липень 28, 2014 at 14:35

        • Забув ще додати, що коли я казав, що винні всі, то я мав наувазі таку вину, як наприклад вина кожного у глобальному потеплінні. Кожен ж користується автотранспортом, літаками, продукцією, яка виготовляється з забрудненням навколишнього середовища і тд. Звісно, є ті, хто бореться за єкологію, ну але більшості поки явної вже такої загрози не відчують на то якось всеодно.

          Alex_V

          Липень 28, 2014 at 19:26

    • Тому що тут купа речень які нічого цікавого не кажуть і не зрозуміло навіщо написані. Небо голубе, армія слабка, трава зелена, влітку жарко. Ну і що з того?

      bunyk

      Липень 28, 2014 at 11:18

      • Ну так а чого ви тоді згадували ті історичні епізоди? От і я прочитав про фінів, про те, що вони не були приголомшені, що були професійні військові, снайпери ітд. Ну що ж молодці, чого не скажеш про Україну. Значить у фінів були гроші на утримання професійної армії. І в Україні могли б бути. І могли б буди добре навчені контрактники та сучасне обладнання. Але чого на фронт маю іти я, якщо я не професійний військовий? Щоб отримати зразу кулю? Якщо я б був контрактником, у мене була фізична, моральна підготовка, я б знав стратегію і тактику ведення бою, було б необхідне обладнання – то одна справа, а так – то зовсім інша. Я з автомату тільки стріляв в Бухті Вікінгів, і то за свої гроші.

        Alex_V

        Липень 28, 2014 at 15:07

  2. Мені здається, що ви не розумієте природи конфлікту. Сьогодні я живу в 200 кіломертах від АТО, але свого часу часто бував на Донбасі – намагався заробити шекель не зовсім чесним шляхом. Мені соромно, що я живу в одному домі разом з асвабадітєлямі, що вони ще живі і мають громадянські права, що осіле кубло жлобів на певній території називають нацією, яка окрім Криму не має жодної автономії, а Кримська автономія існує лише через кримських татар, що жиди, які повністю втратили надбання власної культури за останні 500 років (забули їдиш) дають поради українцям, щоб ті були толерантними, що відділи кадрів великих підприємств у моєму місті наскрізь українофобські, що на набережній стоїть монумент афганським “воїнам-інтернаціоналістам”. Найкраще, що може статися – це знищення дніпрогес і повна відсутність соціалки.

    Дадаїст Дадаїстович

    Серпень 2, 2014 at 00:30

    • Та скоріш за все не розумію. Але й пояснюєте ви не надто зрозуміло.

      bunyk

      Серпень 2, 2014 at 12:47


Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: