Блоґ одного кібера

Історія хвороби контуженого інформаційним вибухом

Про що поговорити з дівчиною?

with 13 comments

“Люди дуже дивні створіння. В світі повному чудес їм вдалося придумати нудьгу.” Террі Пратчет.

Десь я чув що Оскар Вайлд сказав ніби жінка створена для того аби її кохали, а не аби з нею говорили. І може воно й правда, але іноді виникає напружене мовчання, чи ще гірше, питання “Ну і що ти ще скажеш?”, після якого йде напружене мовчання, і інтенсивна нарада з моїм мозком, з метою розв’язати таємницю того що вона хоче аби я сказав.

Може просто варто добре підготуватись і скласти список тем?

Уотерхаус йде на танці, гарячково підшукуючи слова, з якими звернутись до Мері. В голову приходять кілька варіантів.

“Чи знаєте ви, що японська промисловість здатна виробляти лише сорок бульдозерів на рік?” Тоді наступна фраза. “Не дивно, що на земляних роботах вони вимушені використовувати рабів”.

Або: “Через конструктивні обмеження, що накладаються конфігурацією антени, в японських флотських радарних систем ззаду існує сліпа пляма – до них бажано наближатись точно з корми.”

Або: “Шифри, якими користуються низові підрозділи японської армії, насправді важче зламати, ніж шифри командування. Хіба не забавно?”

Або: “Ви родом з села… ви робите домашні заготівлі? Вам напевне буде цікаво дізнатись, що близькі родичі бактерій через яких здуваються консерви, викликають газову гангрену.”

Або: “Доктор Алан Тюрінг з Кембріджа вважає, що душа – це вигадка, і все, що визначає нас як людей, можна звести до ряду механічних операцій.”

І так далі, в такому ж дусі. Поки що він не знайшов нічого такого що б гарантовано вразило Мері наповал. Біль того, в нього нема ані щонайменшого уявлення про те як себе поводити. У нього завжди так було з жінками, ось чому він жодного разу не завів дівчини.

Ніл Стівенсон. Криптономікон

З мого досвіду – прочитати збірник анекдотів допомагає. Щоправда анекдоти зазвичай надто короткі для того щоб починати довгу розмову.

Але найкращий засіб – це відповідний настрій. Я точно не знаю від чого залежить бажання поговорити душа в душу, але точно від обох задіяних сторін. Якщо щось цьому перешкоджає і говорити не хочеться – краще мовчати. Головне аби мовчання не трактувалось помилково.

Advertisements

Written by bunyk

Липень 22, 2014 at 23:01

Оприлюднено в Психософія

Tagged with

Відповідей: 13

Subscribe to comments with RSS.

  1. Можна розповісти про глобальне потепління, вимирання тигрів, про дрозофіл, сумчастих тварин або теорію еволюції. Або про будову ядра атома, флуктуації, теорію відносності, відмінність м’юонів від гама-випромінювання, проблему пошуку мікрочастинок в XXI столітті так далі

    karmeljuk

    Липень 23, 2014 at 09:44

    • жінки – суперечливі істоти. я б, наприклад, була страшенно рада, якби мені хтось пояснив теорію струн або сутність гільбертового простору. з іншого боку, якщо про це почати говорити під час нєловкай паузи, буде якось дивно)

      talahasi78

      Липень 23, 2014 at 10:12

      • в мене була дівчина філолог, яка чомусь почала цікавитися фізикою ядра. Одного разу ми сіли дивитися документальний фільм Атом з ведучим Аль Халілі, через 5хв в неї мізки скипіли і пішла собі в’язати светра

        karmeljuk

        Липень 23, 2014 at 10:19

        • не можна так відразу на непідготовлені мізки. починати треба з малого) коли я складала кандидатський з філософії науки, у нас було багато питань з квантової фізики, теорії множин та подібних милих речей. Якщо враховувати мою гуманітарну освіту, то в мене скипіли мізки просто від прочитання та підготовки. А потім, стоячи перед аудиторією та чекаючи на свою чергу іти до комісії, я зустріла там такого ж як я, тільки з математичного факультету. Задала йому своє запитання та попросила, щоб пояснив. Він пояснив на прикладі 4 дірок у стіні, які залишились від знятої таблички. Оце я розумію зацікавив дівчину) Потім мені і самій стало легше розбиратися у тому всьому і я після екзамену навіть деякий час читала всі ці штуки просто для саморозвитку.

          talahasi78

          Липень 23, 2014 at 10:25

          • що саме він пояснював на прикладі чотирьох дірок і про шо розповідав ?

            karmeljuk

            Липень 23, 2014 at 15:26

            • якби це було не 5 років тому, я б з радістю відповіла) зараз я пам”ятаю тільки це чудове пояснення складного на прикладі простого. зараз сфера моїх інтересів лежить трохи в іншій площині, тож не було нагоди якось присвятити час парадоксу кантора або ще якійсь чудовій теорії. реально, пам”ятаю купу назв, а ось пояснити їх сутність вже навряд чи зумію)

              talahasi78

              Липень 23, 2014 at 15:38

              • зрозуміло, схожим чином я пояснював сенс конденсату Бозе-Айнштайна дівчині

                karmeljuk

                Липень 23, 2014 at 15:54

  2. І що ви мені порадите? Ван дер Вардена почитати?

    bunyk

    Липень 23, 2014 at 16:25

  3. Про настрій це точно… При чому в обох… Якщо дівчина гуманітарій про теорію космосу і ядра я б не говорив. Хоча якщо це все красиво розказати і простими словами і якщо їй це цікаво:) З свого досвіду скажу, що усі люблять поговорити про себе чи це чоловіки чи жінки, особливо коли цим цікавиться протилежна стать:). Навіть якщо в людини немає настрою говорити, запитання про її життя, роботу може дещо її розворушити. Усім приємно коли до тебе проявляють увагу. Запитав що їй подобається- відповіла, далі можна розказати що тобі самому подобається, можливо зразу ж у неї з’явиться якісь уточнюючі запитання чи в тебе про неї і розмова піде. Звичайно варто мати пару заготовлених запитань, якщо буде ступор. МОжна підготувати пару історій із власного життя. Можна розказати про власні плани. Тільки усе в загально-зрозумілих словах. Не варто нагружати бухгалтера теорією ООП. Щось що недавно сталося веселе в житті, на роботі і т.п. Взагалі можна як тільки щось цікаве відбулося, побачив зразу ж занести собі в мозок, “О ПРО ЦЕ МОЖНА ПОГОВОРИТИ З ДІВЧИНОЮ, ЦЕ ЦІКАВО/ПРИКОЛЬНО ВАРТО РОЗКАЗАТИ”. Бажано чередувати запитання із історіями. При цьому не забувати слухати протилежну сторону і проявляти інтерес до того що розказують:) Бажано не нагружати людину своїми проблемами. Мовчати можна якщо людину вже давно знаєш, а якщо це перші зустрічі-знайомство то мовчання більше кількох хвилин це не дуже добре. Хоча якщо все ж не виходить говорити, можливо люди просто надто різні. Найкраще говорити з людиною із спільними інтересами і хоббі. Тоді теми точно не закінчаться.

    volodimirg

    Липень 23, 2014 at 17:14

  4. Як на мене, від самого початку треба ставитися до всіх дівчат як просто до людей, не виділяючи того, що це дівчина. Що ти робиш із чоловіком, з яким тобі ні про що говорити? Правильно! – Просто не спілкуєшся, або із ввічливості коротко розпитуєш його про те, чим він займається: “То ти вчишся на стоматолога? І як? Це перспективно? Це твоє?”.

    Багато спірних і конфліктних моментів мого особистого життя виросли саме із того, що я спочатку дівчат виділяв у якусь умовну окрему категорію, з якою треба спілкуватися по-особливому, спеціально розважати їх абощо. Зараз я розумію, що оце особливе ставлення – це велика помилка, а надто коли виникає питання “Ну шо ти мені ще розкажеш?”, ніби ти зобов’язаний розважати її, а вона може в розмову не інвестувати жодних зусиль. На біса взагалі говорити із фіфою, у якої таке ставлення? Феміністки би не схвалили, та і консервативні люди теж – у давнину дівчат поважних сімей вчили не лише шиттю і плетінню, а і розмову вміти підтримувати (звідси пішов протилежний стереотип, що жінки – балаболи, а чоловіки – угрюмі відлюдники).

    Мене колись вразило зауваження, яке зробив один американець, що відвідував пострадянські країни: “Там на будь-якому зборі люди дуже скоро діляться на групки за статевою ознакою”. Якщо подумати, це страшно. Ми живемо у суспільстві, де між чоловіками і жінками є невидима стіна нерозуміння, буцімто ми різні народи. На заході це, все ж таки, інакше. Жінка може звернутися до чоловіка просто щоби поговорити (і навпаки – він може звернутися) і в цьому ніхто не вбачає жодних сексуальних підтекстів чи романтичних зобов’язань, тому спілкуватися легко і можна спілкуватися винятково про те, що тебе реально турбує, а не починати розповідати про трактори в Японії чи вгадувати чиїсь очікування.

    Дмитро Прокопчук

    Липень 26, 2014 at 10:14

    • Дуже чудовий серйозний коментар до дуже несерйозної публікації.

      bunyk

      Липень 26, 2014 at 12:08

      • Дякую!

        Стався серйозно до несерйозного і несерйозно до серйозного… чи якось так 🙂

        Ти насправді заторкнув надзвичайно складну і суперечливу тему, попри те, що написав у цілком жартівливій формі.

        Дмитро Прокопчук

        Липень 26, 2014 at 12:33


Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: