Блоґ одного кібера

Історія хвороби контуженого інформаційним вибухом

Встановлення кращого режиму

with 4 comments

Я не задоволений своїм режимом, тому що вже давно не займався фізкультурою. Я намагаюсь встати так рано як тільки можу (від сьомої до восьмої), до дев’ятої готую сніданок і снідаю (а іноді й сплю до цієї години), і на десяту приходжу на роботу. На 10:30 я вже повинен там бути залізно, інакше вкраду час в інших людей.

Далі, 8 годин я намагаюсь присвятити роботі, годину – обідній перерві, ще півтори – курсам. Виходить що робочий день закінчується в 21:00. Іноді трішки довше. Вдома я між десятою і одинадцятою вечора.

Сьогодні я не спав всю ніч, просто тому що прокинувся біля 21-шої. А прокинувся я так тому, що якщо в неділю після обіду хочеться спати, то чому б не поспати? Зараз піду на роботу на восьму і піду в 19-тій.

Чому програмісти ночами не сплять?

Я знайшов статтю, яка наводить три причини. По-перше, програмування це задача яка вимагає великого неперервного кванту часу. Години дві чи більше. Тому що тільки завантаження коду в голову займає біля години, а якщо це переривати, доведеться починати спочатку. По-друге, писати код легше коли ти злегка втомлений. Коли ти ввесь повен енергії важче змусити себе сидіти на місці і сконцентруватись на одній ідеї. Третє, і найголовніше – ви ввесь вечір дивитесь на яскраве джерело світла, і організм думає що ще не вечір. Поки не надходить третя година ночі. Тоді ви пізно лягаєте, пізно встаєте і наступного дня сидите ще довше.

З чого можна вивести мораль – сидіти за комп’ютером треба зранку, а ввечері йти гуляти і спати. Такий режим я намагаюсь впровадити вже близько місяця, але поки що не надто послідовно.

Зневадження в житті

Хоча стаття про продумування політик саморозвитку каже що не можна просто так взяти і скласти правильний розпорядок дня. Його треба постійно тестити й зневаджувати.

Вона посилається на “Errors vs. Bugs and the End of Stupidity“, яка каже про те що думки “з мене виходить поганий X”, “я погано роблю Y” не надто результативні. Треба думати “в мене непогано виходить Y, але є одне але”. Після чого розcлабитись і працювати над “але”.

В даному випадку – в мене погано виходить слідкувати за тим щоб в квант виділений для задачі не лізли інші, а також витісняюча багатозадачність в моменти коли мені потрібно перервати квант і лягти спати чи піти на роботу. Що для цього можна зробити? Може застосувати будильник…

А так як це публікація з посиланнями, залишу ще одне: http://samizdat.mines.edu/howto/HowToBeAProgrammer.html

Advertisements

Written by bunyk

Січень 13, 2014 at 06:12

Відповідей: 4

Subscribe to comments with RSS.

  1. Тема таємниці порушення режиму для програмістів розкрита!
    Режим — це як скед’юлер, якого треба слухатись різним процесам, а невпорядкованість режиму — це коли скедьюлер ледачий і покладається на кооперативну багатозадачність. Тоді як будь-яка сучасна операційна система використовує витісняючу багатозадачність!

    Кооперативна багатозадачність — не труЪ, у мене з’явився стимул поступово переписати скедьюлер на витісняючий 🙂

    dmytrish

    Січень 13, 2014 at 11:08

  2. Заголовок читається політичним, а насправді теж не про політику. Сумно.

    patlatus

    Січень 27, 2014 at 17:07

    • Про політику читати важко, а часу мало. Але якось цим займусь…

      bunyk

      Січень 28, 2014 at 01:33

  3. […] був провал в покращенні режиму. Єдине що мені вдалось – раз і назавжди вирішити чим […]


Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: