Блоґ одного кібера

Історія хвороби контуженого інформаційним вибухом

Текстовий наркотик

with 13 comments

Бувають іноді книжки, в яких сюжет захоплює так, що поринувши в нього не хочеться зупинятись, бо здається варто тільки перегорнути сторінку, і нарешті відкриєтсья відповідь на запитання “А що ж далі станеться?”, і часто ця відповідь відкривається, тільки от в голову засіюється кілька нових запитань.

Так от, “Під куполом” Стівена Кінга – саме така книжка. Містить вона трохи більше 1000 сторінок, але проковтнув я її лише за тиждень. Навіть на роботу в той час їздив трамваями, аби не витрачати час на ходьбу пішки (бо чого чого, а читати ходячи пішки, я ще не навчився 🙂 ). За рівнем звикання вона ще сильніша за “Хроніки Амбера” Желязни (це такий собі детектив в якому на протязі 5 томів розплутуються все нові й нові деталі справи. А потім вводяться нові персонажі, і з’являється нова справа), і за гостросюжетністю і динамічністю навіть більше за романи Ніла Стівенсона.

Кінг сам пише:

Я намагався написати книгу, котра від початку й до кінця мчить на повнім газу. Нен (Нен Греєм – головна редакторка видавництва “Scribner”) це зрозуміла, і коли відчувала мою слабкість, вона натискала на педаль своєю ступнею поверх моєї і кричала (на берегах сторінок як це заведено в редакторів): “Швидше, Стівене! Швидше!”

А Кінг вже скільки всього за своє життя написав, що педаль газу таки втискує до самої підлоги.

Книжка про одне маленьке американське містечко, яке одного разу опинилось під прозорим, незнищенним майже ні для чого непроникним куполом. На зразок такого:

Thin Line of Earth's Atmosphere and the Setting Sun

Крізь нього лише просочується трішки-трішки повітря. Зовсім недостатньо для того щоб дихати, але ліси під куполом були. Ну й до яких подій таке надзвичайне явище призвело.

А ще, книжка окрім того що сама наркотик, розповідає про багато інших наркотиків і їх вплив на людей. Зокрема серед найпотужніших там згадуваних – влада і метамфетамін. Також один із наркоманів якого можна зустріти на сторінках – дуже схожий на мене:

“Джо взяв кришечку з під соку і теж загасив свою сигарету, подумавши, що треба спробувати покурити знову, коли буде більше часу, щоби краще сконцентруватись на цьому досвіді. А з іншого боку, може, й не варто. Він і так був присаджений на комп’ютери, графічні романи Браяна Вона, і скейтборд. Либонь, йому вже достатньо і цих трьох мавп, що сидять на ньому верхи.

Відмінність “Під куполом” від інших наркотиків в тому що кинути дуже просто – досить дочитати. Тому можете сміливо починати, якщо у вас наприклад канікули. Я власне почав її читати тому, що випадково побачив серіал, а серіали вони знаєте можуть затягувати. Але я вже знаю що буде і маю такий-сякий імунітет. Абсистентного синдрому типу “тепер я хочу прочитати всі решта книжок Кінга” нема, тому що я читав його книжку про мандрівки в часі і вбивство Кеннеді, і мене воно якось не зачепило. Може якби я був американцем, знав би хто такий Кеннеді, окрім того що президент, і чому його життя таке важливе – зачепило б більше. Але думаю що то таки від сюжету залежить, бо якби взяти такий самий сюжет і перенести на вбивство, скажімо, Чорновола, то не думаю що стало б цікавіше.

Ну і найближчим часом я напевне від такої великої художньої літератури утримаюсь на користь професійної. Принаймі постараюсь.

Ах, і хто не зрозумів з фотографії, книжка також містить тонкий натяк на те, що ми й так під куполом, хоча про це не думаємо думаємо, хоча в будь-який момент може стати пізно мудрішати. І що всім треба помудрішати вже зараз.

Advertisements

Written by bunyk

Вересень 26, 2013 at 21:59

Оприлюднено в Нещоденник

Tagged with

Відповідей: 13

Subscribe to comments with RSS.

  1. Я читав “Під куполом”. У мене навіть є паперова книга з українським перекладом. 🙂

    Леонід

    Вересень 27, 2013 at 00:41

    • Ну в мого брата теж є, саме тому я її зміг прочитати.

      bunyk

      Вересень 28, 2013 at 10:43

  2. Кінга кинув читати багато років тому бо це жувальна гумка для мозку, а не література (імхо). А от з приводу сюжету – наскільки близько до “Вся плоть – трава” Саймака?

    Oleksandr Golovatyi

    Вересень 27, 2013 at 01:21

    • програмісти за своє професійне життя читають настільки багато “літератури”, над якою треба справді думати, що дай боже. Після деяких проектів навіть Донцову буває приємно почитати.

      Хоча Донцову я це вже загнув. Краще ще раз перечитати класику американської фантастики – http://www.livelib.ru/series/18139

      danbst

      Вересень 27, 2013 at 23:32

    • Ну, Саймака я не читав. 🙂 Може якось взимку прочитаю, якщо звісно не буду читати щось інше.

      bunyk

      Вересень 28, 2013 at 12:03

    • до речі, гхм… можна скласти цілий перелік попередніх творів, де «місто під куполом» (або інакше ізольоване) є основою фантастичного сюжету. одразу на думку спадають:
      1) місто на краю світу едмонда гамільтона (https://www.goodreads.com/book/show/641633.City_at_World_s_End);
      2) забув, абсолютно забув автора і назву, але чітко пам’ятаю сюжет… ціле земне поселення опинилося на іншій планеті іншого всесвіту й дорозвивалося до побудови броньовиків та війни з тамтешніми центаврами… мушу обов’язково знайти це в старому (паперовому) читацькому щоденнику.

      tivasyk

      Лютий 6, 2014 at 10:18

  3. Цікаво, адже за мотивами цієї книги знято доволі цікавий серіал.

    Віктор

    Вересень 27, 2013 at 14:22

    • От я книжку і прочитав для того аби серіал не дивитись. Хоча сюжети там дуже різні. Правда, якщо так подумати, якби серіал знімали точно по книжці, як ото вони вміють, з реалістичним гримом і всіма решта анатомічними спецефектами – мене б знудило.

      bunyk

      Вересень 28, 2013 at 12:14

  4. Я худ.лит-ру слушаю исключительно в виде аудиокнижек – жалко тратить своё зрение, да и удобнее при ходьбе или в малошумном транспорте.
    Кинга, кстати, несложно найти на английском (типа, в оригинале) – можно получить дополнительный бонус в понимании ин.яза на слух 🙂

    AntonK

    Жовтень 13, 2013 at 18:05

    • Я якось пробував… В аудіо є один мінус – коли я про щось задумуюсь над книжкою – мозок сам перестає читати, а аудіо на паузу само не ставиться. Ну й читаю я на порядок швидше ніж будь-хто в голос.

      bunyk

      Жовтень 13, 2013 at 20:45

  5. гхм. а чого не продублювати (бодай вибірково) відгук на goodreads’ах? лише лінк…

    tivasyk

    Лютий 5, 2014 at 19:46

    • Бо я надзвичайний лінтяй.

      bunyk

      Лютий 5, 2014 at 23:13

      • буагага! я сам такий — але ж якщо вже ти справді користуєшся goodreads’ами, і якщо готовий текст є… далі — це питання ctrl-c/ctrl-v, зате наступний користувач з україни бачитиме, що він не самотній на goodreads’ах =)

        tivasyk

        Лютий 6, 2014 at 09:59


Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: