Блоґ одного кібера

Історія хвороби контуженого інформаційним вибухом

“Візьми ті стрінги і засунь їх в цю дівку”

with 16 comments

Девелопери іноді шпрехають так, що починаєш задумуватись чи ти в Україні знаходишся. Коли я вперше почав працювати в аутсорсі це мене ще дивувало, тепер вже трохи звик, і нічого незвичного в фразі “кол з кастомером” не чую. А спочатку я деякі цитати з переписки занотовував, потім забув. А тут випадково натрапив на іншу підбірку цитат, і от згадав про свою. Отож, витяги з журналу переговорів однієї розподіленої команди одного проекту:

Cписок тасків:
1. хайдати дропдавн на дилер левелі
2. коли залоганий дилерром – перехід між бар чартом, пай чартом і лайн чартом – тільки якщо рефрешити пейджу
якщо є ще по тому ішю – допишіть

ти будеш висилати ще один апдейт, коли будеш цей рекьюрінг рескедьюлити

задача є імпрувнути нашу карту, згідно тих інвестігейшинів

там конфіг файл взагалі не юзається

Мы смотрим закрытый тобой как инвелид баг про рассчёт евереджей. Откуда ты взял, что на саммари репорт формула для евереджа по клоуз рейт SUM(CR) / # of Districts ?

я так зрозумі то те що на ексемплах кюве + екстеншини все одним файлом

ну белочка. ну кушает лимон. ну и что…
ой, не туда…

Фраза з заголовку не звучала, хоча цілком могла, і залежно від контексту вона може означати щось цілком невинне на зразок: $this_div.text(strings.join(', ')). А правильно її потрібно казати “Візьми оті рядкові змінні і встав їх значення в оцей div-елемент”. Хоча це довше і ніхто так не казатиме.

А взагалі, програмістам на роботі напевне варто взагалі заборонити користуватись українською. 🙂

Advertisements

Written by bunyk

Вересень 22, 2013 at 15:46

Оприлюднено в Всяке

Tagged with ,

Відповідей: 16

Subscribe to comments with RSS.

  1. «хайдати дропдавн» – тут навіть мій загартований жаргоном мозок дав збій і я довго додумувався, що це значить “hide”. Гм, може я ще не говорю, як справжній програміст? 🙂

    dmytrish

    Вересень 22, 2013 at 15:51

    • Я підозрюю що ти працюєш на рівнях далеко нижче гуїв, от і чуєш цей термін рідко. 🙂

      bunyk

      Вересень 22, 2013 at 15:53

      • В принципі так, тут також є свої підобласті сленгу, наприклад сленг гіта досить таки багатий на всякі складно передавані терміни (cherry-pick, merge, rebase, commit, local/remote repo/branch, HEAD/origin/upstream і т.д, — якби якийсь грамар-наці примусив мене це все перекладати, у мене б швидко вибухнув мозок), які слабо перетинаються з іншими областями. Також, я підозрюю, є сленг баз даних, сленг ФП, сленг ООП, сленг шела, сленг мережний (пінг/дропання пакетів/рутінг і т.д.).

        dmytrish

        Вересень 22, 2013 at 15:59

  2. Хоч я і не ІТ-шник, але багато з цього зрозумів, головно – завдяки знанню англійської, звісно, а також завдяки тому, що речі на кшталт рескедьюлити чи дропдавн знайомі не лише програмістам 🙂

    Дмитро Прокопчук

    Вересень 22, 2013 at 16:06

    • Ну, так, звичайний собі укро-русо-англо-суржик, звикнути можна зразу. 🙂

      bunyk

      Вересень 22, 2013 at 16:22

  3. Those “slang” about Summary report formula for avg… Is just awesome. LOL.
    Thanks for linking me.
    In my draft., I have #2 part of such items. Coming soon. 🙂

    Andrii Lundiak

    Вересень 22, 2013 at 16:11

    • Та будь-ласка. Дякую твоїм коментаторам за ідею заголовка. 🙂

      bunyk

      Вересень 22, 2013 at 16:19

  4. Дрочня це все.

    Програмістський сленг виникає від необхідності швидко виразити те, що своєю мовою сказати важко. Таки дійсно мені неохота перекладати слова “комміт”, “рібейз”, “деплой” і “мерж” так, щоб зразу було зрозуміло про що мова. Технічні терміни – я тільки за те, щоб їх калькували з англійської. “Логін” і “залогінений” теж цілком зносно. “Бар/пай/лайн чарт” – чудово, я українською і не знаю як вони називаються.

    Але коли калькувати починають повсякденні слова лише “понту заради”, від такого хочеться блювати. Таска, кол, пейж і таке схоже гівно мене просто виводить з себе. Ну і частіше таке можна почути від всілякого менеджменту, які слів то технічних не знають, а пальцями розкинути треба.

    “програмістам на роботі напевне варто взагалі заборонити користуватись українською.”
    Було б непогано, але левова частка “програмістів” і англійської не знають, я б не хотів чути їх потуги кожен день.

    Alex Y

    Вересень 23, 2013 at 00:19

  5. Наш мозок важко переключає контексти. І якщо сидиш працюєш з англійською то це відбивається на тому що говориш:
    * мейк шурнути
    * мачурний девелопер

    Nazar Bardiuk (Girafik)

    Вересень 25, 2013 at 00:42

    • “Мейк шурнути” це в розумінні “переконатись”? 🙂 Я спрочатку подумав про якийсь GNU make. 😀

      bunyk

      Вересень 26, 2013 at 22:30

  6. Айтішники тут — не перші й не останні. Юристи, медики, філософи і т.д. так само постворювали свої варіанти мови, збагачені галузевими запозиченнями, яких у мові бракувало, хоча більшою мірою це просто реакція на прийом великої кількості іншомовної інформації, з якою доводиться працювати безпосередньо. Було б дивно, якби було інакше.

    Python

    Вересень 25, 2013 at 22:12

    • Це в жодному разі не треба сприймати як пропаганду пуризму, бо написано просто для розваги, про що повинна підказувати остання цитата.

      bunyk

      Вересень 26, 2013 at 22:33

  7. Фу. Виглядає як деградація чи наслідок деградації чи просто неосвіченість. Цікаво, якщо так довго спілкуватися, то які це матиме наслідки? Не личить подібне програмістам, Людям ніби як не останнім.
    А може просто періодично бити їх підручниками і словниками з англійської мови, проводити тести?
    А може таке явище має місце не стільки і не тільки через те що так швидше чи виразніше а з причини банальної необізнаності?

    Микола

    Вересень 28, 2013 at 20:17

    • Ні, таке явище має місце тому що в українській мові бракує слів, а книжок нема взагалі, а ті які є – я написав, і їх ніхто не читав.

      Якщо ви вважаєте що слів в українській мові не бракує, маєте словники, знаєте англійську, і дуже обізнані – ласкаво прошу стати редактором вікіпідручника. Або вікіпедії.

      bunyk

      Вересень 28, 2013 at 23:00

      • Я б не сказав, що бракує саме українських слів (а навіть якщо чогось не вистачає, завжди можна сконструювати — це не було б проблемою, навіть якби українці до початку 2000-х жили й в джунглях і здобували собі їжу виключно полюванням і збиральництвом), українська мова тут не виглядає значно біднішою, ніж російська. Скоріш, бракує практики (і необхідності) користування цими словами: окрім проблеми з книжками, слід також згадати, що дуже мало українських айтішних контор ведуть технічну документацію саме українською. Що зрозуміло: всі мануали — англо- (рідше російско-)мовні, замовник — найчастіше десь в Америці, та й український внутрішній ринок ставиться до відсутності україномовного інтерфейсу чи документації аж надто толерантно.

        pythonfrompalm

        Жовтень 3, 2013 at 16:07

        • > Скоріш, бракує практики (і необхідності) користування цими словами
          Вживаніша мова витискає менш вживані. “Чилдренята на стриту” – типовий вислів на Брайтоні.

          Bartash

          Жовтень 10, 2013 at 10:06


Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: