Блоґ одного кібера

Історія хвороби контуженого інформаційним вибухом

Не чіпайте мене, я в помідорі!

with 13 comments

Здається, я нарешті знайшов спосіб змусити себе видавати стільки людино-годин на день і такої якості, аби залишатись задоволеним собою. Головна відмінність – це не години, а помодорі, чи кажучи українською – помідори. Ну, й звісно, окрім перейменування одиниць виміру часу, потрібно ще дещо…

Помодоро – досить простий метод управління часом. Його суть елементарна – якщо нам треба зробити задачу, ми виділяємо їй 25 хвилин часу, не більше й не менше, заводимо таймер і починаємо робити. Поки таймер тікає-такає, ми не дозволяємо собі ніяких зовнішніх переривань (“Відчепіться від мене, я в помідорі! Через 20 хвилин я вам допоможу.”), і ніяких внутрішніх переривань (Так, на пошту могло прийти щось цікаве, але це зможе почекати ще 15 хвилин. І так, думати про всі мої інші справи теж цікаво та потрібно, але в даний момент я маю задачу і повинен думати про неї).

Якщо справді з’являється цікава невідкладна ідея яка не стосується поточної задачі – її записують та відкладають. Немає невідкладних справ окрім пожежі, які б не можна було відкласти на 20 хвилин.

Коли таймер продзвенів, потрібно кинути все, навіть якщо залишилось дописати ще всього лиш кілька рядків. Якщо ми не закінчили роботу за один помідор, значить задача займатиме два помідори. Якщо в помідорі залишається ще купу часу, а таймер не продзвенів – займаємось допилюванням і шліфуванням зробленого. Помідор – неподільна одиниця роботи. При обліку неможливо записати пів помідора. Якщо ви перервались на середині помідора і зайнялись чимось іншим – помідор скасовується. Почнете наступний, наступний вийде краще.

Якщо якась задача занадто дрібна для помідора (відповісти на лист), групуєте їх в серії. І за один помідор робите кілька.

Між помідорами обов’язково робити перерву хвилин на п’ять, під час якої можна випити чаю, сходити в туалет, подихати повітрям, помахати руками, поспілкуватись з іншими. Єдине що робити заборонено – роботу. Навіть думати про роботу заборонено. Потрібно якомога якісніше відпочити, аби під час наступного помідора бути більш сфокусованим та ефективним.

Кожні чотири помідори варто також робити довшу перерву, хвилин на 20-30.
pomodori
Щоб працювати за цим методом потрібен таймер, розробники методу рекомендують механічний, тому що процес його заведення, та звуки таймера з часом починають асоціюватись мозком зі станом уваги та потоку, і завдяки утворенню умовного рефлексу перехід в цей стан відбувається швидше.

Щоправда, я все таки використовую програму для телефона, тому що ще й таймер в мій рюкзак не поміститься. Навколо мене і так забагато предметів. Програма називається Clockwork Tomato і непогана не тілька алюзією на фільм Кубрика в назві. Найголовніше – вона видає приємні звуки, перемикає телефон в режим літака (він перестає відсилати будь-які сигнали, а відповійно й приймати вхідні дзвінки та повідомлення з інтернету), веде нескладну статистику де не треба вписувати конкретні задачі (писати щось в телефоні – ще та мука, в мене на це блокнот є) і її віджет дуже гарно замінює звичайний віджет аналогового годинника, на який я зазвичай майже не дивлюсь, а тут від нього хоч якась користь з’являється.

Ну, а щоб ви не думали що все занадто просто, то я зауважу, що автор методу, Франческо Чірілло, в книжці The Pomodoro Technique, посилається на роботу Анрі Бергсона “Творча еволюція” та Євгенія Мінковського (не того що математик, а того що психіатр який досліджував сприйняття часу, під впливом ідей Бергсона).

Після того як “помідори” стають все кращими й кращими, і їх кількість щодня перевалює за 12, можна починати вчитись плануванню. Планування буде виходити саме собою, коли ми назбираємо достатню статистику того, скільки помідорів займає певна задача. Зазвичай дуже важко помилитись більш ніж на два помідори. На минулій роботі оцінки точніші ніж година/день/тиждень я чомусь ніяк не міг робити, і похибки там були немаленькі.

Також, важливе попередження, про яке мало не забув. Не застосовуйте цей метод на дозвіллі, коли наприклад просто читаєте книжку. В жодному разі. Бо тоді це буде не дозвілля, не вільний час. А відпочивати теж потрібно, мозок він не всемогутній.

P.S. Про цей метод я здається дізнався завдяки франківській конференції IT Event, на яку цієї весни не потрапив, але в списку доповідей здається помідори згадувались… Але раз ми вже заговорили про методи управління часом, то в Франківську відбувається ще одна конференція, яка називається G5, в організації якої минулого року я взяв певну участь, і цього року за інерцією, теж роблю певний вклад в проект, тільки вже в більш закулісній ролі. Темою конференції на 25-те травня є якраз управління часом, тому реєструйтесь, поки є місця, бо людей в той день буде найбільше. Минулого року все пройшло досить непогано, принаймі в моїй частині точно, а цього року все буде ще гірше. 🙂 Тому що минулого року обсяг ресурсів вкладених в проект вражав, а цього року їх вкладено ще більше, тому все буде чудово. А якщо не буде, ви на власні очі спостерігатимете ефект другої системи, що теж повинно бути цікаво.

P.P.S. Публікація вартує трьох помідорів, ще трьох – робота над темою в вікіпедії. Два помідори я витратив читаючи книжку по методології, поки не прочитав що метод не варто застосовувати для читання книжок у вільний час.

Advertisements

Written by bunyk

Травень 6, 2013 at 23:45

Відповідей: 13

Subscribe to comments with RSS.

  1. Прикольна тєма!
    А якщо читаєш книгу не на дозвіллі, а по навчанню, то її помідорити чи ні?
    Ну і, ти цей пост твітнув, бо в помідорі залишалось ще трішки зайвого часу?

    Чупік

    Травень 7, 2013 at 19:02

    • Щодо помідорення робочих книжок – треба буде спробувати й подивитись що вийде. Поки працював я чомусь не вважав освіту частиною роботи, і старався побільше читати вдома і побільше кодити на роботі. Може це й не правильно. Та й метод я пробую з різною успішністю лише четвертий день.

      І ні, цей пост WordPress твітнув за мене автоматично, з певного моменту вручну я твітю не частіше ніж раз на рік. А ти з твіттера прийшов? А “зайвий” час в помідорі я витратив на те аби прочитати пост, виділити жирним ключові ідеї і пофіксити найочевидніші помилки.

      bunyk

      Травень 7, 2013 at 19:38

  2. Та, я з твіттера, і прочитав пост з телефона.

    Чупік

    Травень 7, 2013 at 20:06

  3. Ага, я також помітив, що коли я сиджу в інтернеті і туплю, корисно примушувати себе дочитувати довгу статтю до кінця, не перемикаючись на інші — це допомагає зрозуміти, наскільки я хочу сидіти і тупити далі.

    dmytrish

    Травень 8, 2013 at 18:02

  4. цю зиму, коли мав довжелезний і нецікавий переклад, тільки помідором і рятувався, хоча спочатку був дуже скептично настроєний, бо вже перепробував тисячу й одну програм; але ця, як не дивно, працює, тобто прислухаєшся до неї.

    Костянтин Москалець

    Травень 8, 2013 at 20:21

    • А що ви пробували, якщо не секрет? GTD? Бо я суть GTD навіть запам’ятати не можу, не те що зрозуміти, чи втілити.

      bunyk

      Травень 14, 2013 at 20:02

      • ні, GTD надто конструктивне і негнучке.. тільки власний досвід, самоаналіз, 3 головні справи щодня – а Pomodoro як контролер і орієнтир; думаю, кожен мусить індивідуально виробити свою методику, бо всі ті надто загальні правила, які намагаються бути універсальними – безпорадні насправді.

        Костянтин Москалець

        Травень 14, 2013 at 20:32

        • приєднуюся. також подякую авторові за допис-наводку: якось цей «томатний» метод само-мотивації та самокотролю мені не траплявся раніше, а шкода, бо він таки достатньо простий, щоби працювати =)

          софтинок для android мільйон, мені ж найбільше сподобалася не запропонована clockwork tomato (без синхронізації з google calendar/tasks спроба впорядкування задач у список виглядає смішненько), а значно простіші таймери pomodoro timer lite та pomodroido. але це суб’єктивно, звісно.

          ще раз дякую!

          івась тарасик (@tivasyk)

          Червень 17, 2013 at 10:29

  5. Гадаю не варто зводити робочий час лише до помідорів. Варто ввести ще баклажани і буряки. І відповідно чергувати – робота що вимагає моральних зусиль, соціальних, фізичних, інтелектуальних, тощо. Також погрупувати завдання за концентрацією і чим ближче до сну, тим більш рутинну, одноманітну роботу(виготовляти вушні палички:) Ну і звісно в перервах вибігати на балкон і що є духу кричати на широко роззівлену горлянку – позбавляючись внутрішньої напруги, накипу та пригнічення.

    свиноматка

    Травень 15, 2013 at 21:29

    • Нагадало подібний метод із книги Карнегі “Як перестати непокоїтися”, у прикладі з перетягуванням чавунних бляшок.

      Bartash

      Червень 2, 2013 at 08:02

  6. […] спочатку я хотів завести табличку по методології Pomodoro. Але, виявилось що Pomodoro – це занадто складно коли […]

  7. […] – почати. Можете пообіцяти мозку що фокусуватись доведеться лише 25 хвилин, а далі буде відпочинок – […]

  8. Дякую за метод. Коли тільки з’явилася стаття, чудово виручав, а потім підзабив на нього. Зараз конкретні проблеми з використанням часу, тому знову повернувся до нього + знайшов чудовий таймер «Tomate» під убунту 🙂

    Atoly

    Листопад 13, 2015 at 12:15


Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: