Блоґ одного кібера

Історія хвороби контуженого інформаційним вибухом

Звільнитись від творчого блоку

with 20 comments

Я дуже перепрошую, але я іноді просто не можу мовчати. Хоча все ще не знаю де ставити коми. І не знаю як відрізнити складносурядне речення від складнопідрядного.

Це дещо пов’язано з тим, що в ліцеї, коли хтось зайшов на пару і сказав “Треба навантажити Камаз шутром”, я першим вилетів з аудиторії. Я боявся що мене можуть вдесятий раз запитати як пишеться \frac{1}{2}яблука, окремо чи через дефіс, а я знову не вгадаю. Це можна було б спихнути на те що тексти в курсі української мови страшенно нудні, але це не так. На англійську я ходив із задоволенням, проте це не заважало англійській граматиці пролетіти повз мої вуха.

Також це трохи пов’язано з відсутністю якоїсь метамови для опису семантики яку передає пунктуація. Тобто якщо з лексикою ми знаємо що інтерпретатор це варіант транслятора, а інтерпритатор – це, як мені кілька разів нагадали, невідомий ідентифікатор. І як мені одного разу зауважили. замість “вияснити”, краще писати “з’ясувати”.

Але от підручника в стилі “якщо ви поставите кому тут, це буде означати таке, а якщо тут, то таке” нема, тому що щоб описати значення речення з пунктуацією, треба виразити цю семантику використовуючи якусь метамову що користується чимось іншим ніж ті знаки.

А зараз я маю деякі інші справи, крім того є речі, про які я просто мушу написати, інакше доведеться думати вхолосту, або тримати десятки чернеток, які ставатимуть неактуальними.

grammatik-macht-frei2

А тим часом грамнацисти, пам’ятайте, на сторінках цього блога вам завжди раді. Без вашої допомоги стати грамотнішим важко.

P.S. Згадав що нацисти любов до граматики запозичили в римлян. А ви думали Монті Пайтон тільки спам, філософський футбол і назву для моєї улюбленої мови програмування придумали?

Advertisements

Written by bunyk

Лютий 13, 2013 at 11:52

Оприлюднено в Нещоденник

Tagged with ,

Відповідей: 20

Subscribe to comments with RSS.

  1. останнім часом мови дуже приваблюють мене якраз тим, що їх так складно описати формально… а банальний нейронний автомат (читай: людський мозок) так легко і невимушено (гаразд, в дитинстві легко і невимушено, пізніше трішки повільніше) засвоює всі ці винятки не повільніше (а може й швидше) за самі „правила“ =)

    p.s. про лапки забув. от «правильні», і ще „от“. а оте вгорі — воно неправильне. і це ж таки легко алгоритмізується та вивчається, нє? =)

    • Думаю є якась підмножина яку можна описати формально. Є книжка – “JavaScript Good Parts”. (А як ці правильні лапки вводити?) Думаю варто б написати таку саму книжку для української мови, тільки нема кому крім мене, а в мене часу нема. 🙂

      А ще я десь бачив опис контекстно вільної підмножини граматики Есперанто, яка за дослідженнями покриває 99% обраного для дослідження мовного корпусу. Дипломна робота якогось норвезького університету, 60 сторінок A4.

      bunyk

      Лютий 13, 2013 at 13:10

  2. Сам інколи в ступорі від того як правильно писати. Власне пунктуацію, наприклад, треба добряче вивчити, оскільки часто трапляють ситуації типу казніть нельзя, поміловать. Проте часто доходжу висновку, що більшість з тих що говорить яке слово правильне, захищають свої мовні уподобання:). А словники класиків дають різнобій:). Власне іде боротьба діалектів, хоча і не така активна як 100 років назад, коли кожне село могло мати свою специфічну вимову деяких слів.

    Власне є строгий стандарт побудови блок-схем алгоритмів, але навіть в дисертаціях їх порушують, там не витримали пропорції, там стрілочки помилково провели і т.п. 🙂 Пропорції окремих блоків (квадратів, ромбів) взагалі витримувати незручно, коли обмежений простір. Власне до всього треба ставитись розумно, варто старатись прагнути до ідеалу, але не надто зациклюватись на цьому.:)

    volodimirg

    Лютий 13, 2013 at 12:29

    • Ну, в мене таких ситуацій ще не виникало, здається. Тільки от люди часом жаліються що читати важко.

      Боротьба діалектів іде активніша ніж 100 років назад, тому що тоді кожне село мало свій город і там вирощували те що їм подобається. Зараз кожне село має одну вікіпедію… І нам ще дуже пощастило що ми не білоруси, бо вони мають дві вікіпедії, хоч їм від того і не краще.

      bunyk

      Лютий 13, 2013 at 13:14

      • 🙂 Ну раз жаліються то я пожаліюсь. Інколи тебе справді важко читати. Хоча як на мене цьому виною твій швидкий сталь написання. Хоча можливо помиляюсь. В мене інколи теж проблема є з цим, коли нашвидкоруч щось пишу. Хорошу статтю потрібно спочатку спланувати, написати і не раз перечитати. Все залежить від того, чи є на це час.

        А щодо “війни” діалектів не згоден, зараз якось більш менш унормована мова і лише йде війна за окремі слова та закінчення слів, є якісь профільні авторитетні організації, правопис і т.п., а сто років назад воювали практично за все, букви в алфавіті, правила граматики, написання кожного слова, закінчення, відмінювання і т.п. Хоча тоді воювали на рівні інтелектуалів і часто невеликою кількістю. А зараз воює простий народ дрібними партизанськими загонами. 🙂 Якщо з цієї точки зору то справді предметів для війни стало менше, зате військових дій побільшало:))))

        volodimirg

        Лютий 13, 2013 at 18:47

  3. Чому так критично до себе? Не знаю те, не знаю се… Ніхто не ідеальний, навіть вельмишановні вчителі української мови помиляються. Найважливіше, що ти власні помилки визнаєш, задумуєшся про них, а це перший крок до самовдосконалення. 🙂
    Українська мова, хоч і рідна – все ж складна, тому вчити її потрібно впродовж всього життя…
    А ще, рада бачити нові публікації 🙂

    vrubli

    Лютий 13, 2013 at 21:29

    • Це не я критично до себе, це все інші. Особливо Олексій Олександрович, а його думку я чомусь беру близько до серця, на відміну від багатьох інших. 🙂

      І мій блог часто містить більше запитань ніж відповідей, і часом буває проходять роки перш ніж знаходиться хтось з подібними проблемами, який ділиться своєю відповіддю.

      А до пожиттєвого процесу навчання я напевне підійду так само як до програмування – буду більше про це писати й розмірковувати. Власне блогеру й вікіпедисту давно варто було це робити, але якось ніхто не дав прикладу, от я й не здогадався. 🙂

      bunyk

      Лютий 14, 2013 at 00:37

  4. Щодо пів(?)яблука, його легко запам’ятати у сукупності маразму: пів’яблука, пів’їжака, пів’юшки.

    Engraver

    Лютий 13, 2013 at 22:42

    • Я так розумію якщо слово власна назва – значить префікс “пів” пишеться через дефіс, інакше разом. Далі задіюється правило для апострофа після “в” і перед “я”, “ю”, “є”, “ї”.

      bunyk

      Лютий 14, 2013 at 00:11

  5. Зараз буде нудно і банально: правопис допоможе.
    Знаки пунктуації потрібні насамперед тому, що полегшують сприйняття інформації. Мені, приміром, інколи доводить деякі твої речення перечитувати 2 рази, щоб добре засвоїти, бо знаки відповідають логічним паузам у мовленні (бо письмо вторинне відносно усного мовлення).
    До того ж, не можна недооцінювати значення пунктуації: її зміна інколи тягне за собою зміну всього речення (напевно, відомий приклад з англійської мови – http://1.bp.blogspot.com/_NZ2VObwKyrc/TOYnFBxgjUI/AAAAAAAAK_4/9OXsludUeA8/s1600/Grammar%2BSaves%2BLives.jpg).
    І ще: колись у вересні я написала оповідання без великих літер. Коли один мій приятель спитав, чому так, то я сказала, що великі літери потрібно ставити тільки там, де це змінить вагу слова, а він тоді мені відповів, що з великими принаймні читати легше. Те саме і з пунктуацією.

    daschablume

    Лютий 14, 2013 at 00:02

    • Так я не сперечаюсь, граматика звільняє. І про важливість випадків “стратити не можна, помилувати” я теж в курсі. Та навіть Ерік Реймонд у “Як стати хакером”, і “Прагматичні програмісти” пишуть що граматика і стилістика в природній мові важлива як і чистота коду.

      Але моє питання, і головна проблема – як навчитись розв’язувати головоломки на зразок “James while John had had had had had had had had had had had a better effect on the teacher“, чи хоча б оформлювати думки в синтаксичні дерева, а потім ці дерева перетворювати на речення. Якась товста ілюстрована книжка в стилі серії Head First від O’Reilly була б ідеальною, але де ж її взяти?

      З німецькою мені наприклад простіше, бо я її не знаю, там все нове, знайшов десятки ресурсів з контентом на будь-який смак, і крім того хочу лише навчитись читати.

      Де тусуються українські грамнацисти, що вони пишуть читають, що дивляться – я не знаю. 😦

      bunyk

      Лютий 14, 2013 at 00:29

      • Чим тобі не підходить правопис?
        А ось є хороший (ну, більш-менш) паблік: https://www.facebook.com/BurkoMovurko
        (якщо я тебе правильно розумію)

        daschablume

        Лютий 14, 2013 at 00:40

        • Не зрозумів, який правопис? В мене є довідник-практикум з граматики та стилістики, але для нього потрібно набагато більше сили волі ніж для Демидовича.

          Короткий якийсь паблік… Але у мене тут щойно ще ідея з’явилась… 🙂

          bunyk

          Лютий 14, 2013 at 01:10

      • Є хороші форуми де переважно “тусуються” мовники, щоправда інколи вони намагаються лізти в комп’ютерну термінологію, не розуміючи, тоді придумують таке:))) Але стосоно звичайних слів, пунктуації мужуть підказати. Доречі раз ти німецьку мову знаєш (бо я в ній взагалі нуль), як би ти передав українською ім’я (чи може підкажеш який з існуючих варіантів кращий):

        Martin Niemöller – Мартін Німьоллер, Мартін Німеллер

        volodimirg

        Лютий 14, 2013 at 10:11

        • Ну, я в ній лише цієї зими почав копатись, і то не кожен день. Але, як на мене, краще перший варіант, бо для “е” в них є “ä”, і власне сама “e”.

          bunyk

          Лютий 14, 2013 at 12:21

  6. А зараз я маю деякі інші справи, крім того є речі про які я просто мушу написати, інакше доведеться думати вхолосту, або тримати десятки чернеток які ставатимуть неактуальними.

    А зараз я маю деякі інші справи, крім того є речі, про які я просто мушу написати, інакше доведеться думати вхолосту або тримати десятки чернеток, які ставатимуть неактуальними.

    Другий варіант правильний (чисто по пунктуації). Граммарнаці, налітай!

    danbstt

    Лютий 14, 2013 at 23:51

    • Так, дякую, я іноді забуваю, що деякі мої реченння мають по 6 граматичних основ. 🙂

      bunyk

      Лютий 15, 2013 at 12:10


Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: