Блоґ одного кібера

Історія хвороби контуженого інформаційним вибухом

Теорія вивчення іноземної мови

with 5 comments

Перейти зразу до суті.

Наука дослідження людини, а особливо її мозку куди складніша ніж наприклад комп’ютерні науки, тому нема чого дивуватись що в цій галузі існує купа найрізноманітніших напрямків. А міждицсциплінарних – ще більше. І виявляється на стику прикладної лінгвістики (як використовувати мову з користю?) і когнітивної психології (як люди думають своєю головою?) існує наука про опанування другої мови (second language acquisition). Відрізняється вона від науки опанування першої мови тим що опановуючи першу мову ви використовуємо лише наші вроджені інстинкти мавпування, а не підручники і спілкування з викладачем. Я прочитав про цю науку, і хоча там роблять публікації ще з 80-тих, але поки що не сильно наблизились до проекту Вавилонської вежі.

Правда одна ідея мені таки запам’яталась: існує два типи навчання: елементне та системне. Я так зрозумів це як синтетичний та аналітичний підхід. В першому випадку ми вчимо окремі елементи мови: слова, речення, певні фрази і т.п. В другому випадку ми вчимо якісь систематичні правила.

І особисто для мене працює лише елементне навчання. Правила я все одно не можу запам’ятати бо для їх використання треба думати. А мова це така штука яка повинна сидіти десь глибше свідомості. Ви бачите слово immer, always, ĉiam, всегда, いつも чи завжди і у вас залежно від контексту автоматично повинно засвічуватись поняття \forall t. Чи в крайньому випадку при immer повинно засвічуватись “це німецькою означає завжди”. Далі контекст повинен переключитись і всі наступні слова вже автоматично беруться зі словника.

Правда можуть виникнути сюрпризи наприклад коли ви чуєте “Bei mir bist du schein” і пробуєте перекласти з німецької, а потім інтернет підказує що то насправді ідиш, а німецькою пишеться “Für mich bist du schön”.

Крім того, я думаю що іноземні мови так важко вчити в школі тому що їх там вчать люди які самі вивчили лише одну-дві мови і то займались цим все життя. Тому вони й не знають як взагалі вчити мову… Крім того всі чомусь вчать однаково, хоча всі мислять по різному і читають різні книжки. Ще іноді групу ділять на “шарящі та нешарящі”, але вчили то всіх однаковими способами, просто останнім здається більше повторювали і вони читали і обговорювали менше цікавих текстів.

Коротше кажучи зараз я намагаюсь перевірити гіпотезу того чи можна мову вивчити самостійно на рівні читання газет, просто читаючи. Хоча я вже прослухав Pimsleur German I, подивився Extr@ auf Deutsch (тепер залишилось вивчити німецьку і можна буде ще раз подивитись), прочитав по 50 сторінок Langenscheidt Німецька мова 20 хвилин щодня, і С.О. Носков “Самовчитель німецької мови”, потім знайшов ключі до вправ і подумав що їх все таки напевне варто робити.

Тепер про мою теорію вивчення мови. Щоб навчитись читати, треба читати тексти. Коли ви читатимете тексти, ви зустрічатимете незнайомі слова, і будете змушені користуватись словником. А чим слово важливіше тим частіше зустрічається, а чим частіше зустрічається тим частіше ви заглядатимете в словник, а чим частіше ви заглядатимете в словник тим краще вивчите слово. Крім того ви краще будете знати слова саме в сфері своїх зацікавлень.

Проте все одно, щоб читання не було таким болісним, на перших етапах хотілось би якось уникнути текстів що містять багато низькочастотних слів, і читати якісь учбові тексти. Ідеальною була б книжка на зразок “Gerda malaperis”, але вона чомусь одна така, і лише для есперанто.

Плюс книжки Gerda malaperis в тому що це детектив, який дає якусь напругу, і викликає постійне бажання дізнатись що там далі. Часом настільки що починаєш пропускати половину слів, сюжет все одно від того не змінюється. Це мінус. Тому щоб себе стримувати повинен бути якийсь тест. “Після прочитання цього розділу ви повинні знати наступне. Якщо не знаєте – потрібно читати уважніше”. Плюс будь-якого тесту, навіть найлегшого в тому що він змушує задуматись. І я придумав теорію як зробити тести складнішими.

По суті

Є набір пар запитання – відповідь. В нашому випадку запитання – це слова або фрази на зразок “es tut mir leid”. Відповіді – це їх переклад, в даному випадку “мені шкода”. Треба перевірити знання цих пар, і вказати користувачу слабкі місця. Яким чином визначити слабкі місця? 10 разів перевірити чи користувач знає слово. Якщо він 9 разів з десяти знає – то так і записати – це слово користувач знає на 9 з десяти. Далі вибирати слова які користувач знає найгірше і давати їх йому.

Тести з варіантами відповіді – найкращі для комп’ютера тому що їх просто перевіряти. Для тестів “введіть відповідь” потрібно буде зробити неслабенький синтаксичний аналізатор і зведення відповіді до “канонічної форми”.

Правда тести занадто легкі, тому що наприклад тест “entschuldigung: а) сонце б) їсти в) прошу пробачення г) або” можна вирішити просто тому що варіанти а, б, та г точно не підходять. Але тести можна поступово ускладнювати.

Якщо користувач раптом помиляється, і обирає варіант б) ми записуємо в табличку з помилками пару entshuldigung – їсти, і кажемо що при 10 показах слова enshuldigung користувач обрав цей неправильний переклад 2 рази. І таким чином коли ми наступного разу будемо показувати тест зі словом “пробачте” користувачу, ми з більшою ймовірністю домішаємо туди помилковий варіант “їсти”, просто тому що користувач частіше робить цю помилку.

Таким чином можна буде виявити слова які я плутаю, наприклад: besuchen – відвідувати, гостювати; brauchen – потребувати; bekommen – отримувати, і вчити мене їх не плутати.

Я вирішив підівчити JavaScript, і написати програмку для цього. Вчора виклав її прототип на github. https://github.com/bunyk/item_lang_learn.

Проблеми на даний момент – я здається якось неправильно прив’язую події до кнопок з варіантами відповідей, бо після кількох кліків завжди запускається тільки подія для неправильної відповіді. Напевне варто переписати з однаковим обробником для всіх кнопок, але присвоїти кнопкам різні ідентифікатори.

Друга проблема – якщо робити модель на основі localStorage – треба буде за допомогою JavaScript багато сортувати, і взагалі робити речі які гарна база даних робила б за нас. А localStorage не вміє.

Ну, і ще проблема в тому аби зробити оформлення нормальним. jQueryUI і Bootstrap ніби непогані, але лише їх недостатньо.

Але наступного року придумаю як з цим розібратись.

Advertisements

Written by bunyk

Грудень 30, 2012 at 00:13

Відповідей: 5

Subscribe to comments with RSS.

  1. під час прочитання з’явився один коментар. Чи то від ліні, чи то від того, що із частковим задоволенням потреби, бажання задовольняти її докінця пропорційно зменшується – але читаючи іноземні тексти я часто пропускаю незнайомі слова і не дивлюся в словник(якщо вони не заважають моєму розумінню суті). Особливо часто це трапляється при прочитанні англійських газет.
    Думаю варто врахувати таке явище і розробити якісь персональні інструменти боротьби з ним. Інакше вивчити мову лише читаючи не вдасться.

    До речі, дуже цікаві роздуми. Обов’язково тримай читачів в курсі про прогрес твого експерименту.

    І ще, в тебе часом немає знайомих програмістів, які мають досвід або потенційно можуть писати 2D ігри під Андроїд?(пишуть на джава) Просто є гроші на один проект, але немає спеціалістів(scrolling and tower defence)

    свиноматка

    Грудень 30, 2012 at 23:56

    • Є така проблема. Мій словниковий запас англійської зупинився десь біля 8000 що кажуть середній результат для тих в кого англійська не перша мова. В професійних філологів більше, а в нейтів спікерів середній словниковий запас – 20000.

      Правда така проблема і з українською. Коли читаю тексти українською я часто пропускаю незрозумілі слова, і не дивлюсь у словник. 🙂

      Здається є два рішення: ефект вікіпедії (клацаючи по посиланнях мимовільно можна дізнатись про нові поняття), і для англійської – lingualeo (сайт призначений саме для виловлювання незнайомих слів у текстах).

      Або просто сидіти з олівцем і підкреслювати в газетах всі незнайомі слова, ввечері відкриваючи словник.

      Маю знайомих програмістів Java-ігор для всяких телефонів, і навіть один для iOS але вони всі найняті. Все залежить від того скільки грошей, і що за проект (деякі проекти варті того аби їх робити на громадських засадах). Сам думаю колись таким зайнятись…

      bunyk

      Грудень 31, 2012 at 01:19

  2. ось декілька думок щодо викладеного, уривками.

    > це детектив, який дає якусь напругу, і викликає постійне бажання дізнатись що там далі. Часом настільки що починаєш пропускати половину слів, сюжет все одно від того не змінюється. Це мінус. Тому щоб себе стримувати повинен бути якийсь тест.

    питання самодисципліни залишатиметься завжди. навіть найкращою програмою, що контролює цей момент — можна ж просто не користуватися? =) пошукай в крамницях серію книжечок «детектив німецькою» видавництва «методика» (ось так виглядає: http://goo.gl/ZCpa4) — це приблизно те, що ти шукаєш, з адаптованою лексикою і тестами наприкінці кожного розділу. на жаль, ці книжечки я бачив лише для трьох чи чотирьох мов, і для кожної — по 2-3 випуски.

    все, над чим ти міркуєш — справедливо на першому етапі вивчення. він може тягтися досить довго, якщо займатися самостійно… і «проскакується» за півроку-рік, якщо піти на (хороші) курси. потім актуальність таких от програм прямує до нуля. нмсд.

    і останнє, найважливіше. теж нмсд, звісно. мова — це не слова. тому пропускання слів під час читання чи прослуховування аудіокнижок, фільмів — до певного етапу (і то досить вже пізнього) взагалі не є проблемою, а радше благословінням =) важливими є фрази, цілі контексти.

    tivasyk

    Січень 1, 2013 at 14:49

  3. Один з найкращих ресурсів для вивчення німецької мови – Deutsche Welle. http://www.dw.de/deutsch-lernen/s-2055
    Там є матеріали для всіх рівнів. Особливо подобається Top-Thema mit Vokabeln – короткі адаптовані статті на цікаві теми з словником та питаннями після тексту, крім того – озвучені.
    Ще дуже раджу Michel Thomas Method (http://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=891594). Дуже крута штука для новачків. Як на мене, краще і швидше за Pimsleur. Можна отримати необхідний мінімум лексики і навчитись доволі впевнено говорити.

    Bogdkad

    Січень 4, 2013 at 23:15

  4. Теж свого часу написав статтю стосовно вивчення англійської мови (http://ukr-technologies.blogspot.com/2012/10/blog-post.html). Як на мене без вивчення елементів мови немає сенсу вчити правила, їх просто неможливо буде запам’ятати. По свому досвіді вивчення скажу, що навчання повинне бути щось на подобі циклу слова- правила- практика (усна, слухова), останнє призводить до вивчення слів, які в свою чергу покращують розуміння правил і т.д.

    Власне не маючи базового словникового запасу неможливо вивчити правила. Купив кілька адаптованих книжок для покращення англійської, але так за них і не взявся. Зараз взявся перекладати “Java для чайників” – доволі дієво, оскільки при перекладі змушуєш себе вникати в кожне слово, а не читати речення на льоту пропускаючи незрозумілі. Зараз дивлюсь фільми лише англійською із субтитрами, хоча чесно це покращує знання якигось частовживаних слів, а меншжвживані, які звучать один-два рази так і не запам’ятовуються. З останнього фільму запам’яталось лише одне слово scar (шрам). З передостаннього десь два чи три:)

    volodimirg

    Лютий 15, 2013 at 10:38


Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: