Блоґ одного кібера

Історія хвороби контуженого інформаційним вибухом

Перший український технотриллер

with 15 comments


Технотриллер – це гібрид наукової фантастики і шпигунсько-військового роману а-ля Віктор Суворов. Це не кіберпанк. Кіберпанк – це фантастика на тему суспільства в якому маємо не одного кібера, і вони там всім заправляють. 🙂

Я почну з мінусів, але ви не переживайте, книжка – те що треба. Може бути й краще, але й так непогано.

В мене цієї неділі відбувся приблизно такий діалог з філологом:

– Добре що хоч програмісти не пишуть книжки.
– Пишуть, в мене зараз в рюкзаку якраз є одна. Хочеш покажу?
– Правда? Давай.
– Дивись, тут є код на C++, формула Мандельброта і 3d-моделі на ілюстраціях.
– Пахне третьосортною літературою… О, я вже знайшла три помилки!

Так, книжку писав не філолог. А редактори напевне побоялись чіпати, бо там своєрідна термінологія і лексика.

Про автора я вже розповідав. Він мені подобається тому, що здається схожий на мене, тільки менший матрацник.

Ще один мінус – атмосферу в книжці намагаються створити засобами які часом не відповідають контексту. Атмосфера книжки повинна була бути такою: Hollywood Undead – Undead. Два приклади того що не так:

Шеф витримав довгу незрозумілу паузу, а тоді безбарвно проказав:
– Тоді підривай свою гепу і пензлюй до мене в кабінет. Є розмова.

Так ще міг би мій тато казати? коли я в селі робив щось не так. Але програмістами так не командують. Тим більше хорошими програмістами. Принаймі там де хоча б щось чули про Тома ДеМарко чи Джоела Спольськи.

Інший приклад:

Хлопець ледь зашарівся:
– Бейсбол в моїй країні якось не прижився. Зате бейсбольні бити користуються незмінною популярністю.

Фраза в стилі “Мачете не есемесить”. Але якось не підходить програмісту, навіть не зважаючи на те що вони в Україні найбільш прокачані.

Не втримаюсь і вставлю тут історію від Тіммі про життя в Google. Дія відбувається десь після 24 серпня. В збірці фактів про Україну які він поширив серед своїх співробітників найбільшим розділом був спорт (Клички, Клочкова, Шевченко, Бубка, Пономарьов, Федоренко, ну ви й самі в курсі…). Потім якось виявилось що індійців дивує те що він може підтягнутись. Тоді він показав їм справжню магію – сісти на перекладину не відриваючи рук. В мене це не виходить – дупа зажирна, не протягується над перекладиною і спина слабка, не проштовхує. І тепер індуси в Google думають що українці – нація спортсменів. Буде смішно якщо ще Кличко стане президентом.

Тим не менш, головний герой згадує бейсбол, очевидно, для того щоб виїбнутись. Люди, які щойно ледве залишились живі, не повинні цього робити.

Тепер про хороше. В книжці описано багато цікавих речей, зокрема:

Ремінгтон 1100 – напівавтоматичний дробовик
Remington 1100 Tactical 8 Rounds

Тойота Тундра
2011 11 1 SEMA-1-73 - Flickr - Moto@Club4AG

Фольксваґен Туарег

M134 Мініган – шестиствольний кулемет
US Navy 100329-N-4153W-384 Gunner's Mate 3rd Class Geoffrey Martin, assigned to Riverine Squadron (RIVRON) 1, fires a GAU-17A gun

Зарин – нервово паралітичний газ
Sarin test rabbit

SSG 69 (Шаф-шуцен-ґевер 69 aka снайперська гвинтівка 69). Стара, зате австрійська.
Steyr SSG69

F-22 Raptor – винищувач п’ятого покоління.
F-22 - Golden Formation

Вони такі гарні що я додам ще фото:
90th Fighter Squadron - F-22s

Що цікаво, Раптор – найдорожчий на світі винищувач, а також зроблений за технологією “стелс”.

Крім нього в книжці зустрічається найдорожчий на світі бомбардувальник: B-2, теж “стелс”.
US Air Force 090421-F-0000B-101 F-22s, B-2s deploy to Guam

В книжці є ілюстрація дозаправки в повітрі. Точна копія оцієї:

Ілюстрація передана в громадське надбання американським урядом, так що ніякі копірайти не порушені. Хоча, як на таку книжку – посилань замало. В “Подорожі на пуп землі” Кідрук дає кілька посилань на вікіпедію в тому числі. Література майбутнього повинна бути якщо не гіпертекстова, то принаймі вікіфікована. 🙂

Ну, і найстрашніше з того що створено в двадцятому столітті:

Ні, ну не програмування звичайно, програмування хороше. Я маю на увазі плюси. 🙂 Всі ж бо знають що штучний інтелект треба писати на пролозі. Ну, на ліспах в крайньому разі. А тут на тобі, плюси. Але що зробиш, світ такий. danbst поки що не дописав свій ЕльКсах, тому альтернативи нема. Нові винищувачі п’ятого покоління (F-22 єдиний з цієї серії який таки активно використовували, всі решта розробляються) теж програмують на C++.

А ще, ви помітили що в коді помилка? Не враховуючи неузгоджений стиль відступів (в книжці верстальщики взагалі прибрали всі відступи). Бо мені раптом здалось що метод Destroy, не викликається.

Може вам вже стало цікаво, проти кого вся ця грізна техніка буде використовуватись?

Проти білих хлопчиків з якими не все в порядку. А що саме не в порядку з’ясовується впродовж сюжету і це теж добре.

Спойлер буде набрано білим кольором. Виділіть якщо хочете прочитати

Проти спеціально вирощених кіборгів, в голові яких сидять нанокомп’ютери, і з’єднують їх всіх через wi-fi (чи щось інше, в книжці не уточнюється) в єдиний кластер. А ще вони вміють ухилятись від куль, тому стріляти в них можна лише поки вони не бачать, або з дробовика. 🙂

В такій системі проявляється емерджентна властивість – якась надсвідомість, чи щось подібне, яка дуже-дуже зла, розумна і починає займатись геноцидом. Але в неї є одна слабкість – якась збочена пристрасть до зображень фракталів. І що добре, зло перемогли за допомогою коду на C++, написаного в команді з психологом. А то я вже боявся що наш програміст вирішить всі проблеми дробовиком.

Книжка “approved for blondes (c)”, хоча я не знаю чи всім так як мені, сподобається сценка з вирішуванням задачі розширенння радіусу дії бомбардувальника за допомогою авіаносця і дозаправників.

Відгук тих хто ходили на презентацію.

Ще один.

Ну, і це напевне все, далі самі вирішуйте чи читати варто. Якщо кому шкода півсотні аби купити, то я можу позичити.

Про історичний техно-триллер від Віктора Суворова – завтра і коротше. Якщо взагалі.

Advertisements

Written by bunyk

Жовтень 6, 2012 at 01:57

Оприлюднено в Нещоденник

Tagged with ,

Відповідей: 15

Subscribe to comments with RSS.

  1. Треба з самого початку писати про що ти пишеш (автор, назва книжки), бо я тільки під кінець врубався.

    hobr

    Жовтень 6, 2012 at 11:47

  2. Дякую, друже 🙂 Про фразу згоден.
    А от філологині хотів би нам’яти вуха. За третьосортну, не читаючи. Але то таке 🙂

    Maksym Kidruk

    Жовтень 8, 2012 at 14:32

    • Ну їй просто не подобається “Коронація слова”. Ну, і там кому чого більше потрібно. Кому вилизані речення, кому присутність авантюри і програмування в сюжеті. 🙂

      bunyk

      Жовтень 8, 2012 at 19:01

      • почекаю появи ел. версії, готовий заплатити за таку (розумні) гроші. папір мені не потрібен…

        tivasyk

        Жовтень 25, 2012 at 16:03

        • В україні роблять електронні книжки? Де взяти?

          bunyk

          Жовтень 25, 2012 at 17:10

        • Є вже електронна: тутечки. Але як на мене, то книжковий клуб кусається.

          Atoly

          Березень 1, 2013 at 12:18

          • дякую! саме те, що треба. звісно, $4 за один електронний текст від інді-автора (sic) — це не така вже й мала ціна, як для україни, враховуючи, що storybundle віддав 8 творів за ціною «плати скільки хочеш» — але за браком альтернативи придбаю, мабуть.

            p.s. цікаво ще, скільки сам кідрук отримає з тих 34,90 грн?

            івась тарасик (@tivasyk)

            Березень 1, 2013 at 13:15

  3. Вітаю. Поясніть будь ласка, як для домогосподарки, чому для штучного інтелекту потрібно використовувати prolog або у крайньому випадку lisp. Буду дуже вдячним.

    temlees

    Листопад 15, 2015 at 11:17

    • C++ змушує концентруватись на створенні структур даних, виділенні і звільненні пам’яті та інших низькорівневих речах які відволікають від власне логіки програми. Prolog – дозволяє програмувати прямо в предикатах логіки. Lisp – готові структури даних (хоча й списки), і крім того код – це ті самі списки, що дозволяє простіше реалізовувати наприклад алгоритми генетичного програмування.

      Ну але звісно цими двома мовами все не обмежується, є купа бібліотек нейронних мереж, баєсівських фільтрів та інших корисностей на інших мовах. Наприклад Python чи Java. Більше того, речі які потребують багато обчислень, можуть бути написані й на чомусь низькорівневому на зразок C чи Fortran.

      Ось ще детальніше: https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_programming_languages_for_artificial_intelligence

      bunyk

      Листопад 15, 2015 at 14:46


Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: