Блоґ одного кібера

Історія хвороби контуженого інформаційним вибухом

Наука блоговедення: Як писати?

with one comment

А тепер, коли ми розібрались з тим що таке блог, і для чого його вести, пора перейти до суті – як це взагалі робити.

Насправді це просто, і писати нас намагались навчити ще в школі. Я звісно впирався, і ось вам результат! Може якби мені сказали що “Хто ясно мислить той ясно формулює”, і що програмування має менше відношення до математики ніж до ясності формулювань я б впирався менше. А ще якби сказали, що слова – єдиний спосіб керувати світом… Правда є люди, яких писати грамотно таки навчили. Але процес перетворення ідей в голові людини на байтики що складаються в слова на екрані, чи лінії на папері має речі суттєвіші за правопис…

Якщо конкретно – такиx речей двоє, і перша – власне ідея. Вона не обов’язково повинна бути дуже оригінальною, чи новою, чи навіть вашою власною. Але вона повинна бути вам цікавою. Такою цікавою, що викликає сильне бажання поділитись з іншими. І оце бажання – важливіше за маленькі вади правопису (якщо те що ви написали здасться комусь достатньо цінним щоб бути написаним краще – він прийде і виправить ваші помилки. Ну принаймі я так іноді роблю на інших блогах.)

Бажання поділитись навіть важливіше за новизну ідеї. Якщо щось десь написано, навіть якщо є ризик що ваші читачі вже читали – все одно діліться – вони ж читають ваш блог бо їм цікаво що думаєте саме ви.

Ще важливо знати одну людську особливість: ви мінливі. Сьогодні вам цікаво одне, завтра інше. Бажання чимось поділитись зменшується з часом бо витісняється іншими бажаннями. Тому, якщо вас захопила якась ідея – найкраще записувати її одразу. Пізніше її образ потьм’яніє бо інші ідеї прагнутимуть вашої уваги. Навіть бажано публікувати її одразу, бо редагування не такий цікавий процес як обдумування і написання, тому ми схильні довгенько відкладати його на потім. Найкращі публікації виходять тоді, коли написані під час найбільшого бажання висловитись.

І спеціально для Тіммі. Так, написання блога забирає досить багато енергії. Яку можна витратити на написання коду. Є таке. Але з іншого боку, якщо ти пишеш код, а я про це не знаю, то який сенс в твому коді? Покажи скріншоти. Покажи кусочок коду і прокоментуй його. Чи просто кинь посилання на статтю яку ти прочитав, з коментарем “я тут прочитав оце, і мені захотілось написати такий то код, чи я зараз і займусь”. Те що wordpress не твіттер, не означає що ним не можна користуватись як твіттером.

Далі варто було б згадати про технічні аспекти публікацій в блогах, такі як вибір тегів, url, приховування під катом та подібні, для автоматизації яких я навіть написав один скриптик, але я давно загубив його код, і все ніяк не зберусь написати заново. Як тільки зберусь – напишу.

Advertisements

Written by bunyk

Квітень 17, 2012 at 04:00

Одна відповідь

Subscribe to comments with RSS.

  1. “Ще важливо знати одну людську особливість: ви мінливі. Сьогодні вам цікаво одне, завтра інше. Бажання чимось поділитись зменшується з часом бо витісняється іншими бажаннями. Тому, якщо вас захопила якась ідея – найкраще записувати її одразу. Пізніше її образ потьм’яніє бо інші ідеї прагнутимуть вашої уваги.”

    Се ля ві… У мене стільки задумок було поховано із-за цього “потім”.

    ashenwolf (@ashenwolf)

    Квітень 17, 2012 at 22:01


Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: