Блоґ одного кібера

Історія хвороби контуженого інформаційним вибухом

Позбутись нерішучості щоб отримати змогу творити

with 5 comments

Президентом анімаційних студій Walt Disney, та Pixar є Едвін Кетмел, який є доктором філософських наук … нізащо не вгадаєте … в комп’ютерних науках! І він таки працює по спеціальності, придумуючи алгоритми за якими працюють оці всі наші Blender, Maya і інший софт, без якого мультики в 3d були б не 3d.

Але сьогодні мова не про те які програмісти круті, а про одну з його цитат. Мова йде про створення мультиків, але насправді ідея поширюється на будь-яку іншу творчу діяльність, ведення блогу в тому числі:

В процесі створення фільму, ми переглядаємо матеріал щодня. Це звісно контрінтуїтивно для багатьох людей. Уявіть собі, що, не залежно від того як добре ви малюєте, вам треба зібрати свої анімації та малюнки і показати їх всесвітньо відомому аніматору. Звісно ви не захочете показуватись щось щось слабке чи погане, тому ви захочете затриматись щоб переробити все краще. А фокус в тому, аби припинити так поводитись. Ми демонструємо роботу щодня, коли вона не завершена. Якщо кожен робить це щодня, він перемагає нерішучість. А той хто переміг нерішучість має більшу свободу в творчості.

Як я казав, людям це не очевидно, але крок на цей шлях допоміг нам у всьому що ми робили. Покаже це поки воно ще не завершене. Є інша перевага, суть якої в тому, що коли робота зроблена, вона зроблена. Це може звучати по дурному, але багато людей працюючи над чимось хочуть притримати роботу, і продемонструвати її скажімо через два місяці, щоб доробити. Тільки вона ніколи не достатньо добра. Тому вони не можуть її завершити. Тому ви повинні використовувати цей ітеративний процес, і фокус в тому, аби робити це частіше, щоб змінити динаміку.

Мораль – щоб не боятись творити, потрібно не боятись демонструвати. А страх можна перемогти звичкою. Публікуйте частіше.

Written by bunyk

Квітень 15, 2012 at 04:00

Оприлюднено в Психософія, Творчість

Tagged with

Відповідей: 5

Subscribe to comments with RSS.

  1. Ідейно

    danbst

    Квітень 15, 2012 at 07:22

    • Розпишусь навіть. Коли у мене є ідея, я як правило тримаю її при собі, шліфую, дороблюю, перед тим як викласти у публіку. Проте я помітив – якщо я викладую напівготову ідею на публіку, то я її НІКОЛИ не довершую до кінця.

      Відповідно, якщо мені стало впадлу завершувати ідею, то я викладую її у паблік. Виявляється, не я один такий =)

      danbst

      Квітень 15, 2012 at 07:27

      • Правда? Я за собою таке помічав, коли брав участь у вікі-тижнях. Коли публічно декларуєш намір написати стільки то статтей на такі то теми, з’являється якесь відчуття обов’язку, яке трохи заміщує початковий імпульс, і бажання це робити зменшується.

        bunyk

        Квітень 15, 2012 at 20:27

  2. Демонстрація – як не мене, невдало підібране слово. Краще вжити ’ОПРИЛЮДНЕННЯ’. Саме це слово несе у собі зміст ’внесення чогось нового у дискурс’ заради його обговорення, а отже вдосконалення і поліпшення.

    Вся справа у масштабності. Якщо ви створюєте голівудський мультик, який потім вийде у прокат у всьому світі на екранах тисяч кінотеатрів, – то зрозуміло на це треба витратити як мінімум декілька місяців. Також Ви отримуєте за роботу тисячі доларів(пристойну з\п). Тому не важливо зникне у вас мотивація чи ні – ви МУСИТЕ ЗАВЕРШИТИ РОЗПОЧАТЕ. Як правило – мотивація у сценаристів-режисерів зникає по декілька разів на місяці, а то й більше, але вони продовжують робити роботу, яка перетворюється для них на звичайну рутину. Запал зникає. Робота просто робиться.

    Тому критично важливим у МАСШТАБНИХ ПРОЕКТАХ є регулярний контроль, звітність, критика, обговорення, часті фід-беки, фокус-групи – (ІНТЕРАКТИВНІСТЬ). Інакше проекти завершувалися би гірша, а то й абияк знімалися мультики🙂

    Проте, щодо нас – простих смертних – У НАС як правило ПРОЕКТИ МАЛЕСЕНЬКІ, на які максимум потрібно кілька тижнів, а то й днів із 10-год робочим графіком. Тому тут необов’язково все виносити на загал. Хоча й це корисно. Але тут вже все дуже індивідуально. Справді, якщо ідея\проект – несуттєвий, то ви більше не захочете його доробляти.

    Інша справа – це мотивація через публічні зобов’язання. Коли ви щось обіцяєте в себе в блозі, щоб під тиском публічного сорому змусити себе зробити непривабливу роботу, чи ту, на яку ви боїтеся, вам не вистачить мотивації.

    КОРОТШЕ ВСЕ ТРЕБА РОЗДІЛЯТИ НА ЧІТКІ СКЛАДОВІ. Бо коли все перемішувати – дуже заплутуєшся.

    свиноматка

    Квітень 16, 2012 at 00:29

    • Один з моїх постів мав назву “Мета в житті, яка досягнеться після смерті. Абстрактне завдання на тисячу тисяч життів. Амінь”, Простим смертним також притаманно ставити собі важкі задачі без терміну завершення.

      danbst

      Квітень 16, 2012 at 07:37


Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: