Блоґ одного кібера

Історія хвороби контуженого інформаційним вибухом

З блокнота про четвер

with 3 comments

В кожного нормального блогера в рюкзаку повинен бути блокнот. І рюкзак та голова на плечах. Бо бажання щось написати з’являється часто тоді коли нема інтернету, а найкращі публікації виходять саме коли написані в такі моменти. Чим далі вона відкладається – тим більше шансів що вона буде далі відкладатись і буде написаною не так гарно. Тому то напевне в мене так сильно росте кількість чернеток.

Сьогодні день можна було б назвати невдалим, якби я після роботи пішов спати. Але все по порядку. Я встав раніше, аби прийти на роботу раніше, аби піти з неї раніше бо мав плани. Через це був не виспаний, на роботі постійно тормозив, і не зробив жодної задачі. Правда поточний робочий диф вже дуже довгий, але через гору багів які в ньому присутні я все ще не можу прорев’ювитись. Мораль – якщо хочете спати – спіть, а не йдіть на роботу, бо програмування то така штука в якій ні ред-булл ні кава не дуже допомагають. Добре начальство повинно було б розуміти. (Хоча якщо врахувати те що мій начальник живе в Чернігові (і кожного дня з’являється на роботі раніше за всіх!), а я через два будинки з іншої сторони вулиці – він повинен заздрити мені чорною заздрістю. Хіба що йому нема діла до таких от унтерменшів.)

Плани були зустрітись з київськими випускниками ФТЛ. Як виявилось там був лише Бедзір, і Тарас – мій сусід з яким ми з першого класу ходили в одну школу, а потім і в один ліцей. Він – фінансовий аналітик.

Ми сходили в кафе “Циферблат” що продає не їжу а час. Чай, кава – на халяву. При чому кава сама по собі варта тих 15 гривень за які там можна сидіти годину. Про те яке це гарне місце детальніше можна прочитати тут.

Тарас як виявилось хотів поговорити про свою ідею в галузі e-commerce з програмістами. Ідея теж тут не буду описувати, бо Тарас обіцяв це зробити сам. Бо я казав йому що це для того аби можна було показати її більшій кількості програмістів. Ну, і звісно легше займатись аналізом вимог з людьми які вже мають якийсь варіант їх опису.

Потім ми повертались на метро, і коли він спитав чим наш сайт кращий за “Бітрікс”, я його спитав що за “Бітрікс”. Виявилось – двигун інтернет-магазину від 1C.

Я почав голосно й сердито пояснювати про те що ми надаємо хостинг, нічого не треба інсталювати, досить зареєструватись, що ми додаємо товари в загальний каталог, маємо свою систему контекстної реклами, проводимо рекламні кампанії продукту в системах Google AdWords та Yandex Direct…

Тут якийсь хлопець ззаду перебив мене й спитав чи я не маю візиток своєї фірми. Довелось бігом написати одну вирвавши сторінку з блокнота.

Тепер відчуваю себе гордим бізнесменом. 🙂 Що навіть трохи схоже на правду враховуючи те що в мене є якісь документи зі словами “суб’єкт підприємницької діяльності”.

Advertisements

Written by bunyk

Березень 30, 2012 at 05:00

Оприлюднено в Нещоденник

Tagged with ,

Відповідей: 3

Subscribe to comments with RSS.

  1. А в циферблаті не тісно? Чув, що в перші дні був ажіотаж

    Назарій Бардюк (@Girafik)

    Березень 30, 2012 at 11:46

    • Ну ми прийшли в 21:15, було здається три вільні столики, а коли йшли десь через півтори години взагалі половина місць було вільною. Можливо перші дні були на вихідних…

      bunyk

      Березень 30, 2012 at 18:48

  2. […] залишусь. Сьогодні ходив в столичну fun-зону (а також в циферблат і не тільки) на зустріч з випускниками Анатолія […]


Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: