Блоґ одного кібера

Історія хвороби контуженого інформаційним вибухом

IfEvent, PyCon і книжки про хакерські філософії

with 15 comments

Є така мудра приказка “Не відкладай на завтра те, що хочеш зробити сьогодні”. Хоча вона здається звучала трохи інакше, але конкретно ця виводиться цілком логічно. Завтра ти вже будеш зовсім іншою людиною, яка захоче робити вже щось інше. І часу на те що хотіли ви в неї вже не буде, але вона буде жаліти.

Тому:
1. Хотіти треба мало.
2. Миттю робити те що хочеш.
3. Переставати хотіти те що розумієш що не встигнеш.

Ах. Це я про те, що в блог треба писати по можливості якомога оперативніше, поки щось цікаве відбувається. Бо потім воно затирається іншим цікавим що відбувається, і написати так цікаво як можна було б, якби враження були свіжі важче.

Останнім часом я:
Відвідав конференції:
ItEvent
PyCon

Дочитав книжки:

Мистецтво програмування в Unix. Книжка класна. Якщо коротко – основа філософії Unix – програми повинні писатись так, аби з ними було зручно взаємодіяти не тільки користувачам, а й іншим програмам. Тільки тоді вони зможуть стати однією з деталей конструктора під назвою Unix.

Manga Guide to Databases (я навіть дізнався про існування і значення таких понять як реплікація, і триггери. Залишилось навчитись ними користуватись.

Почав читати книжку “Джоел про програмування”. Це власне блог Джоела в паперовому вигляді. Раніше я про нього звісно чув, але особливо не вчитувався. А варто було б. По-перше – читати Джоела – одне задоволення. Він пише з гумором і дуже цікаво. А по-друге – він дуже багато знає. Мало хто міг попрацювати в Microsoft розробляючи Excel, правда?

А ще, він згадує мистецтво програмування в Unix. Він критикує Реймонда за надмірний ідеологізм (правда що взяти від книжки метою якої є описати ідеологію і філософію Unix), але визнає що книжка містить багато корисних відомостей. Взагалі, Джоел – один з тих, кого Тіммі назвав би хакерами від Microsoft.

ItEvent

ItEvent цієї осені був навіть кращим ніж минулого року.

На відкритті був декан якогось там факультету ІФНТУНГ. Він вибачився за те, що в аудиторіях можна собі ноги відморозити. Сказав що круто що ми всі тут зібрались, і ми всі молодці. Сказав що треба організувати комітет (нах?)… Одним словом поводився як декан. Сказав що українська наука завжди була …. Лебедєв, Глушков (коли це ще було?). Сказав що треба вшанувати пам’ять … хвилиною мовчання (я спочатку прослухав кого, сподівався що Джона Маккарті). Виявилось що таки Стіва Джобса. Того спочатку все було трохи жалюгідно, але чим далі, тим все ставало краще.

Доповіді які я відвідав:
Паттерни паралельного програмування. Вияснив чим відрізняється concurrency від паралелізму. Доповідь про те як програмувати на C# коли в вас є кілька ядер. Кількох ядер в мене немає, а Mono – це вже вибачте. Звісно я колись сяду за Visual Studio, бо останнім часом стараюсь стати антирелігійним, але спершу Emacs.

Огляд і особливості Symfony 2.0. Анатолій Квасніков. Мій ліцейний однокурсник. В PHP 5 виявляється є простори імен. А Фаб’єн Потенсьє реалізував в цій версії паттерн Observer (TODO: вияснити що це).

Continious integration. Перекладається як постійне збирання. Розповідалось про те що загалом працює і в нас, але на основі SVN, тому всі зобов’язані коммітити і збирати кожен день. Мені УАПРОМівська Open Source методологія видається зручнішою. Вона в нас якась більш continious, і крім того, програміст (я) майже не помічаю що власне на цю інтеграцію потрібен час. TODO: Прочитати про Selenium і інше end-to-end тестування веб-сайтів.

Getting Things Done – взагалі одна з найцікавіших доповідей, хоч я і не сподівався. По перше – презентація була правильна. Ніяких списків (або я їх не помітив), а просто картинки, і цитата Гомера Сімпсона в кожному слайді. “Я думав що ніщо не зможе підняти мене з ліжка, аж поки не відчув щось мокре”. Нові знання – чому я ніяк не можу вивчити есперанто і гру на блок-флейті. Виявляється вивчити англійську мову/гру на гітарі/python/с++ – це задачі, момент завершення яких визначити майже неможливо. Тому кінцевий термін виконання – в нескінченності. Тому вивчення англійської і будь-яких інших нетривіальних навиків – шлях. І взагалі – мета – це фуфло. От маєте ви мету – купити машину. Працюєте рік, ходите на дві роботи, мучитесь а в кінці один-два дні радості, а потім звикаєш, і все. А шлях – зовсім інша справа. Шлях – це постійне щастя. 🙂

На закритті я виграв три призи. Один в лотерею, і два в вікторину. Це рекорд всієї конференції. Я знав відповідь на запитання що означає абревіатура K & R, i що зображено на картинці на якій був зображений Altair 5100. Правда питання було ще в тому хто його створив, але так як варіанти відповідей з залу були ЕНІАК і Джон Фон Нейман, то ручку з фонариком і лазерною указкою отримав я. Тепер ця указка провокує в мені бажання зробити свою доповідь. Про jQuery UI. Або про ідею мого проекту під кодовою назвою “Eklernu” :).

Загальний висновок з конференції:
1. В Франківську тепер купа фірм яким на роботу страшенно треба програмістів: SoftJourn, LEZGRO, Malkos, OSF Global, Eleks, SoftServe. І це лиш з тих які були представлені стендами на конференції. А ще на доповіді так чи інашке пов’язані з веб-програмуванням ходив який теж шукав PHP програмістів, або тих хто знає таких.
2. В Франківську поки що ще ніхто не пише на Python, окрім, можливо, Назара Чобанюка, але його діяльність невидима, невідомо чи він взагалі зараз в Франківську.

PyCon

Про PyCon я пам’ятаю вже трохи менше. Перша доповідь – Tarek Ziade з Франції, Mozilla. Розказував про те, що свої модулі до python треба оформляти з гарним інсталятором. Як – мені ще напевне треба вияснити на практиці.

Друга доповідь – A basket of random Python snippets Арміна Роначера відомого також як Mitsuhiko стосувалась різних гарних нетривіальних методів написання коду. Презентація довга, всі слайди не були показані. Запам’ятався декоратор @apply – застосувати функцію прямо під час опису. Застосовується для створення properties які не засмічують програму своїми методами доступу, і взагалі виглядають як звичайні атрибути класу. Записав собі що треба буде прочитати щось про itertools, functools, та greenlet

Make ERP having fun. ERP – це Enterprise Resource Planning. Доповідь стосувалась в основному того, як зв’язати Plone та Pyramid спільною системою авторизації і спільною PostreSQL БД. Ще з доповіді можна було зробити висновок – що Ендрю Млечко (доповідач) – серйозний задрот в Angry Birds.

Наступна доповідь була про PLM (Product Lifecycle Management). Була трохи нудна. Якийсь італієць з італійським акцентом розказував про те, як він причепив меню керування даних деталей до деяких CAD-програмок. І як потім хто б не роздруковував креслення, до креслення допишуть хто його друкував, і хто його останній автор, і багато іншої корисної на виробництві мета-інформації.

Тарас Мурашко розказував про те, як ми в УАПРОМ-і прискорюємо наш сайт, який якщо признатись чесно поки що далеко не літає. Теж багато чого дізнався. Ліниве завантаження картинок, javascript в кінці, SASS який може генерувати CSS одним файлом, IE який створює в цьому проблеми (він не загружає більше 4096 селекторів з одного файлу) (IE, ну скільки ж можна?), і той же SASS який склеює купи іконок сайту в один великий спрайт, який потім підвантажується одним файлом.

Решта були п’ятихвилинні виступи всіх бажаючих. Мені запам’яталась доповідь про те, що якщо видалити останню закриваючу лапку з CSV файлу, то стане добре, але так і не зрозумів чому.

Наступний день конференції був більше про high load, NoSQL БД і асинхронні веб-сервери. Звісно я майже нічого не зрозумів. Записав лише слова: WSGI, PEP3333, gunicorn, greenlet, eventlet, 0MQ (ZeroMQ).

Була ще доповідь про SQLAlchemy, метою якої було пояснити яка це класна ORM-ка. Я це і до того відчував.

І ще була доповідь творця CheckIO. Дуже весела доповідь, яку важко передати текстом. Звісно практичної користі вона не містила, але продовжила життя всім слухачам це однозначно.

На п’ятихвилинних виступах бачив робота зробленого з смартфона, КПК, і пилососа румба.

Поки що все.

Advertisements

Written by bunyk

Жовтень 30, 2011 at 11:28

Оприлюднено в Кодерство, Нещоденник

Tagged with , ,

Відповідей: 15

Subscribe to comments with RSS.

  1. 1. Джон МакКАРТІ.
    2. Eleks, якщо я не помиляюсь.
    3. Для CI наврядче придумають щось краще, ніж Hudson/Jenkins.
    4. >>Звісно я колись сяду за Visual Studio, бо останнім часом стараюсь стати антирелігійним
    Так залишайся антирелігійним! і не сідай за це проповідуєме євангелістами лайно;)

    alexyakushev

    Жовтень 30, 2011 at 23:06

    • 1. fixed.
      2. fixed.
      3. Ага. І про них згадували.
      4. Атеїзм – це теж ірраціональна віра у відсутність Бога. Справді антирелігійні – агностики.

      bunyk

      Жовтень 31, 2011 at 07:57

      • 4. >> Атеїзм – це теж ірраціональна віра у відсутність Бога.
        Воу, воу, воу! Я ні в що не вірю. Кури поняття слово “віра”. При тому будь-яка віра ірраціональна, можна було не уточняти:).
        >> Справді антирелігійні – агностики.
        Брехня. Агностики – це
        1) в гіршому випадку – люди, які бояться зайняти тверду позицію з приводу віри (сподіваюсь, це не ти)
        2) люди, які не розуміють різниці між probability (ймовірність) і possibility (можливість), тому вважають, що ймовірність існування\неіснування бога 50/50 (це як ймовірність зустріти динозавра на вулиці 50/50 – зустріну чи не зустріну).
        Звичайно, можливість (possibility) існування бога (алаха, чайника, макаронного монстра) існує. Але ця можливість настільки малоймовірна, що її не варто розглядати. А тим більше бути агностиком з приводу гіпотези, яку не можна заперечити (disprove).
        Якщо лінь читати The God Delusion повністю, то ось тобі лінки: http://www.evolutionary-philosophy.net/review_god_delusion.html#tpoa

        І скажи – ти агностик по відношенню до невидимого рожевого єдинорога?

        alexyakushev

        Жовтень 31, 2011 at 17:23

        • Після знайомства з філософією я не займаю тверду позицію, бо не маю жодних сумнівів в тому що я далеко не розумніший за Сократа, але даю здачі, аби ті хто раптом подумали що їх тверда позиція вірніша за мою поточну згадали що й вони не все знають.

          Ітак. Мені вашим Лофті Заде два роки періодично морочили голову. тому я знаю що можливість відрізняється від ймовірності третьою аксіомою (функцією аддитивності).

          Далі. Докінз молодець, сказав що ймовірність існування Бога маленька. Правда полінувався навести формули за якими він таку ймовірність оцінює/обчислює. Правда це не важливо.

          Тому що… Ймовірність твого існування взагалі нульова. Як так? Спочатку проілюструю простішим прикладом:

          Виберемо випадкове раціональне число від 0 до 1, наприклад 0.5. Їх там немало. Так як порахувати неможливо, можна взяти міру Лебега. Ймовірність вибору точки x: p(x) = \frac{L(\{x\})}{L([0,1])} = \frac{0}{1} = 0

          І що щойно трапилось? Неймовірне! Я вибрав випадкове число, і ймовірність того що я його виберу була нульовою. Але я його вибрав!

          Звісно я зробив це спеціально і свідомо. Але нічого б не змінилось якби я вибрав довільне інше число.

          А тепер уяви собі, нескінченний вектор змінних від яких залежить той факт що оце ти зараз сидиш десь, і читаєш мій коментар. Починаючи від значення фундаментальних фізичних сталих завдяки яким виникло життя, епохам еволюції і закінчуючи тими мегабайтами генів та роками виховання щоб ти був саме таким як ти є зараз. Я навіть не сумніваюсь в тому, що на наше життя впливають зірки, хоча не думаю що так як вважають астрологи.

          Тут я навіть не веду до того, що це все мала підібрати чиясь воля. А до того, що згідно антропного принципу неймовірні події просто необхідні, і зобов’язані відбуватись.

          Невидимий рожевий єдиноріг – аналогічно. Він може існувати. Єдина проблема з ним, як і з Богом – не вияснені опосередковані впливи його на світ. Навіть якесь там нейтрино, яке ще більш невидиме ніж електрон (хто б міг подумати? більш невидиме? ну виявити складніше…) бере участь наприклад у гравітаційній взаємодії.

          От і проблема з Богом в тому, що я не знаю яким чином його існування впливає видимий (чуттєвий) світ. Тоді б все було просто – за видимими наслідками можна було б виявити причину.

          Можливий ще підхід від супротивного: припустимо що Бог P. Що тоді?

          Наприклад нам зручно думати до Бог є, бо тоді наше життя отримує сенс, а зло робити не можна, бо потім нас підсмажать. Чи навпаки, зручніше було б думати що Бога немає, бо тоді не виникає потреба вбити всіх невірних. Але Бертран Рассел відкидає такий метод, як такий що ставить якісь суб’єктивні цінності вище об’єктивної цінності – істини, і заважає поступу на шляху до неї. Тут я з ним дуже й дуже згоден.

          А взагалі мене більше хвилює питання існування свободи волі, як більш практичне.

          bunyk

          Жовтень 31, 2011 at 20:40

          • >> От і проблема з Богом в тому, що я не знаю яким чином його існування впливає видимий (чуттєвий) світ.
            Якщо ти настільки підкований в філософії, то ти точно чув про бритву Оккама, і не використовувати її тут – просто форменне свинство. Вона в даному випадку чудово, просто як по маслу, існування всяких божків-творцунків відсікає. Нехай буде хоч триста богів на олімпі, чи макаронів в кастрюлі, якщо вони не мають ніякого впливу – значить їх формально не існує.

            Якщо зовсім в теорії, то цілком можна бути агностиком по відношенню до рожевого єдинорога, тому що його існування не можна заперечити (хоча розумні люди, які вивчали наукові методи пізнання замість всіляких плебейських філосовій тут покрутять пальцем в області голови). Адже приспішники рожевого єдинорога сидять мовчки і себе не виказують. Інше діло – провідні релігії, які є безпосередньою причиною більшості війн і масштабного зомбування людей. По відношенню до них, я вважаю, кожен агностик – це слабка ланка в ланцюгу здорового глузду і раціональності.

            >> Наприклад нам зручно думати до Бог є, бо тоді наше життя отримує сенс, а зло робити не можна, бо потім нас підсмажать.
            А по моєму, саме це було гальмом інтелектуальної еволюції на протязі багатьох століть. Навіть не гоніння вчених в темні часи. Навіщо щось робити в житті, якщо там наверху все буде і так ок? Головне зло не робити, і то тільки по відношенню до “своїх” (а на чужих можна і хрестовим походом сходити, бородатий дід з небес одобрямс).

            alex.yakushev

            Листопад 1, 2011 at 02:37

            • Може завдяки бритві Оккама Бога треба покласти причиною великого вибуху? Я не казав що Бог повинен був бути в нашому конкретному всесвіті.

              >>> А по моєму, саме це було гальмом інтелектуальної еволюції.
              Дочитай до того місця абзацу де я згадую Рассела, і зрозумієш що якщо ти хочеш і тут зі мною посперечатись – міняй твердження на протилежне, бо буде нецікаво.

              >>> хоча розумні люди, які вивчали наукові методи пізнання замість всіляких плебейських філосовій.
              1. Науковий метод пізнання – частина філософії. Дві основні гілки: раціоналізм та емпіризм тільки навколо методів пізнання і крутяться.
              2. Позитивісти, які вирішили поставити межу між наукою і філософією придумати простий критерій: спростовність. Більшість емпіричних тверджень (наприклад про те що яблуко на смак відрізняється від курки) не можуть вважатись завжди істинними, незважаючи на те, що ми спостерігаємо таке явище кожного дня. Тому істинність не є критерієм науковості, а спростовність – є.
              3. Бог неспростовний, як і чайник Рассела, і всі інші ваші єдинороги. Тому він просто не може бути об’єктом розгляду науки, а якщо стає таким в певній теорії – це вже не наука, це метафізика.

              Який з цього робимо висновок? Наука в позитивістів агностична щодо існування Бога, і купи інших речей які не входять до її компетенції. Наука в атеїстів згідно формальних критеріїв – не наука. 😉

              bunyk

              Листопад 1, 2011 at 09:08

          • Наведена казуїстика позбавлена емпірики.
            Якщо уже говорити науково, то природничі науки дійсно занадто далекі від теми Бога. Але якщо звернутись до психології і біології, то опосередкована лазівка для пояснення цього феномена людської психіки залишається: бог як психологічні проекції, сформовані еволюційно структури мозку, певна стійка і спільна для виду ілюзія в фізичному розумінні, яка підживлюється (містичними/епілептичними) розладами ділянок психіки, що відповідають за сприйняття і меметичним позитивним зворотним зв’язком (за історію людства воно само стимулювало ці поняття і вироблення мемів, які б їх переносили).
            Для мене Бог існує і водночас не існує, при тому, що я вважаю себе атеїстом. Це даність наших психік, але нерозумно говорити про його існування в природі. Його “існування” об’єктивно впливає на наш соціальний і психічний світ, але не впливає на фізичний.
            Я не хочу бути агностиком, тому що це означає не досліджувати релігійність, а отже, застій замість осмислення (хоч я останнім часом і занадто втомлений, щоб щось досліджувати поза кодом).

            Dmytro Sirenko

            Листопад 9, 2011 at 12:12

            • Хороший коментар. Мені навіть довелось перекладати деякі місця. 🙂

              Біологія – природнича наука, тому не розглядає Бога через його неспостережуваність.

              Психологія – гуманітарна наука, тому розглядає таке спостережуване в людині явище як віра в Бога.

              Емпірика тут не потрібна. Я ж не вчений – природознавець. Моя професія – не вивчати світ, а створювати нові.

              Ще я подумав що перед тим як сперечатись про слова, треба вияснити їх значення. От вікіпедія пише що інша назва Бога – життя. Правда в такому разі втрачаються атрибути вічності, всемогутності, і т.п. (Може це не християнський Бог? ).

              От я собі Його уявляю як якусь Матрицю (ага, з того фільму) в якій знаходиться цей світ, або якусь Свідомість якій цей світ сниться. Або Творця програми яка моделює цей світ, чи Письменника який написав його сюжет. В такому разі Він таки може мати повний контроль над цим світом, і ці впливи будуть для нас не помітними. (правда от роман Світ Софії, як і фільм Матриця описують протилежне, але на то вони й є фантастичними).

              Ну, і ще раз нагадаю, що я великий прихильник позитивізму. Позитивісти – перші з філософів, які сказали що філософія може чогось досягти, лише якщо перестане шукати відповіді на запитання на які відповіді дати не можливо, і займеться чимось простішим. Далі Вітгенштайн сказав що “Межі моєї мови – це межі мого світу”, і що “про що не можна говорити – про те слід мовчати”. Досить розумно, як на мене.

              Рассел ж казав про те, що філософ не повинен підтримувати якусь ідею лише тому, що світ стане кращим від того що люди будуть думати саме так. Світ можливо буде кращим якщо люди будуть думати що Бога нема, бо релігійні суперечки відійдуть на другий план, люди почнуть допомагати тим хто заслужив допомоги, а не тим хто найяскравіше продемонструє свої потреби. Тим не менш істина – об’єктивна цінність, а благо – суб’єктивна, і залежить від світогляду кожного, тому істину треба ставити вище.

              Тому я напевне продовжу захищати своє право НЕ знати деякі речі від людей які чомусь хочуть аби я знав, але не пояснюють як це знання можна отримати хоча б впродовж життя (і ще не факт що таке знання варте того аби витратити життя на його отримання, правда?). Ну покажіть мені людей, які так зробили і хоча б кудись просунулись. Дайте почитати їх книжки.

              І теж буду займатись кодом й дотичними філософіями. 🙂

              bunyk

              Листопад 11, 2011 at 00:00

            • А взагалі – добре бути в інтернеті неправим. Зразу знайдеться кілька охочих пожертвувати своїм сном заради того аби тебе просвітити. Це принаймі корисно, і завжди є можливість стати правим.

              bunyk

              Листопад 11, 2011 at 00:01

      • «Атеїзм — теж ірраціональна віра»? В цьому є смисл, але відчувається і якась підміна понять. Уже одне те, що людина каже «я вірю в це тому, що це обґрунтовано/логічно/раціонально, а не тому, що просто вірю» зобов’язує її притримуватись своїх слів, а не вірити будь-чому тому, що «у моєї лівої п’ятки було видіння» (хоч я не заперечую, що в містичних переживаннях є певна частка об’єктивного, а ідеальна раціональність недосяжна). Світоглядне питання, видно.

        Dmytro Sirenko

        Листопад 9, 2011 at 10:44

        • Ні, ну я не кажу що потрібно вірити в те що землю створювали за шість днів, чи жінок створили з ребра чоловіка, бо це слова зовсім позбавлені сенсу. (Хоча якщо навіть з ребра взяти ДНК, видалити Y хромосому, і замість неї вставити копію X хромосоми (правда може там копії мало, я не знаю), і змусити цю клітину ділитись в якому не-будь придатному для життя середовищі, то вийде жінка?)

          З іншого боку ми нічого не можемо дізнатись про час до моменту великого вибуху, відповідно про те що знаходиться за межами видимого всесвіту (який скінченний, до речі), тому там немає на чому базувати хоч якісь логічні/раціональні обґрунтування.

          bunyk

          Листопад 10, 2011 at 23:09

  2. >>>1. В Франківську тепер купа фірм яким на роботу страшенно треба програмістів: SoftJourn, LEZGRO, Malkos, OSF Global, Eleks, SoftServe.

    не в курсі, які там зарплати? не розповідали часом? =)

    danbst

    Жовтень 31, 2011 at 23:53

    • Мені здається що програмістам завжди дають зарплати достатні для того аби вони думали в код, а не про такі дурниці, нє?

      bunyk

      Листопад 1, 2011 at 09:10

      • В такому разі може з’явитись причина переїхати назад у Франківськ 😉

        danbst

        Листопад 1, 2011 at 09:45

        • Проблема в тому, що в Києві, я ще “вчуся”.

          А взагалі в мене є мрія зібрати достатні ресурси для того аби повернутись додому з власним пректом в ролі CTO, і мати змогу найняти CEO, який би перш за все створив інтерфейс між мною і державою, аби я знову ж таки мав можливість думати в код, і не парити собі мозги тим дибілізмом що навколо відбувається.

          bunyk

          Листопад 1, 2011 at 21:04


Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: