Блоґ одного кібера

Історія хвороби контуженого інформаційним вибухом

Соціальні кола і кубик

with one comment

Основним критерієм вибору вузу має бути не те хто і як вас вчить, а те, з ким ви вчитесь. З ними ви будете спілкуватись більше.

Так, спеціальність я вибрав завдяки книжкам. В мене просто був необмежений доступ до радянських книжок про космонавтику, і комп’ютери. Здібностей космонавта в мене не проявлялось, бо мене закачувало в автобусі, хоча я з братом якось й пробували тренувати вестибулярний апарат в ручній бетономішалці, і багатьох інших підручних пристроях. В кращому випадку все закінчувалось тим що я просто блід. Одним словом на космонавта я не підходив, тому залишились комп’ютери.

Факультет і університет я вибрав завдяки людям які вчились на кубику. Якщо конкретно – завдяки Галині Петрівні, й Вікторії Богданівні. Колись я це не дуже усвідомлював, думав що вибрав факультет через книжки, яких начитався, і думав що мене на факультеті будуть вчити.

Так от, ніфіга. Ідеальний процес навчання полягає в тому, аби читати. Постійно. Багато. Тому що треба. Аби писати. Писати дві речі: те що хочеться, і те що задають. Бажано суміщати. Бо хоча нам цього й не казали, але речі яких нас вчили, таки використовуються, хоча можуть виглядати страшенно нудними.

Залишається питання, а навіщо взагалі ходити в університет? Ну, очевидно заради соціальних кіл. Хоча ми вчимось більше коли читаємо, і взагалі, самотність сприяє концентрації, але самостійно вияснити що варто читати далі дуже важко. Принаймі тому, що ми це ще не читали, і не можемо дати оцінку.

Більше того, дзеркальні нейрони, які спрацьовують коли людина спостерігає, чи уявляє виконання певної дії (іншою людиною), окрім того що є механізмом емпатії, можуть бути механізмом людської інтроспекції (самоусвідомлення). Тобто немає ніякого “само”, і ми можемо усвідомлювати себе, тільки емпатично відчуваючи сприйняття нас іншими людьми. А самоусвідомлення в навчанні потрібне хоча б для об’єктивної самооцінки, без якої пропадає будь-яка мотивація. Ах, і це я вчора передивився “God is in the neurons“, – психологічну частину фільму “Athenes theory of everything”. Друга частина стосується фізики, і викликає деякі когнітивні дисонанси. Але перша містить купу цікавих ідей. Наприклад про те, що мозок не має єдиного центру свідомості, і вся наша діяльність – результат паралельної роботи гігантської розподіленої системи нейронів, і що так само суспільство, володіє надсвідомістю, особливо на сучасному рівні обміну інформацією. Бо насправді метою кожної людини є не вижити самостійно, а зберегти генетичний код. І можливо групи людей зможуть ефективніше зберігати свої гени, якщо організуються в розподілену мережу. Ієрархії середніх віків – результат браку комунікацій. Хоча це здається вже ulidtko сказав.

До чого це я? Ну, до того, що сенс життя людини може бути в тому, аби працювати нейроном. 🙂 А для нейрона дуже важливо гарно під’єднатись до інших, ну і завести собі аксон, тобто навчитись нормально формулювати думки. Я намагаюсь.

Ще хотів сказати, бо ж почав я вибору вузу, що кібернетика в цьому плані непоганий вибір. Якщо ви хочете стати абітурієнтом – прочитайте GEB, чи щось інше Хофштадтера, і якщо сподобається, то на нашому факультеті вам точно сподобається. Хоча й не сподівайтесь що лекції будуть хоч наполовину такі цікаві. Та все одно про те ж що в книжці, а не про якесь там програмування.

Крім того мені задавали питання про те чи не легше знаходять роботу випускники КПІ? Не знаю, порівнювати важко. Факт тільки в тому, що зараз в програмуванні дефіцит програмістів, але пошук роботи за допомогою веб-пошуку, не такий ефективний як запит в соціальну мережу. Наприклад я вибрав собі роботу, про яку мені розповіли на лавочках перед гуртожитком. А ще я знайомий з братом хлопця подруги моєї сусідки, в якого я вперше в житті займався веб-розробкою. Тепер маю проблему, бо мушу йому сказати що й до них на роботу не піду (якщо в вас виникла думка “Мені б такі проблеми”, то можу віддати вам контакти і блок-схему процесу опрацювання замовлення, мені не важко).

Ну і кілька людей з якими я вчився дуже сильно допомогли заочно. Круто, що коли я сильно попросив, опис проблеми за день прочитали 150 разів, що в три рази більше ніж зазвичай. Ну і відповіли на купу запитань, які я навіть не здогадувався запитувати. Мені особливо сподобалось тут:

A2K: я тут вспомнил
ты же фанат эйн ренд..
я: ну, принаймі вона мене вразила
A2K: потому тебя наверное немного удивляет что я тебе хочу чем-то помочь
я: 🙂
ну, все можна пояснити егоїзмом
A2K: да в общем-то об этом ренд и пишет
но есть еще такой фактор как инвестиции в будущее. поможешь кому-то – когда-то он поможет тебе.

А кусочок діалогу взагалі можна взяти в окрему цитату:

из-за в общем-то уже можно вывести прямую зависимость: если ты на работе ничего не делаешь – ты скоро будешь ненавидить свою работу.
по-моему, заниматься 8 часов в день ненавидением своей работы – мазохизм какой-то. лучше уже поработать )

Мораль – любите філософію, математику, комп’ютери – вступайте до нас, і за кілька років станете подібними, хоча все одно до неможливості оригінальними. Не любите математику – займіться нею хоч рік серйозно, познайомитесь з Молодцовим або Номіровським і пройде. Лиш не займайтесь мазохізмом і якщо хочете вчитись на кібернетиці – хочіть вчити математику чи змажте її програмуванням, бо така наша робота.

Advertisements

Written by bunyk

Серпень 7, 2011 at 14:45

Оприлюднено в Психософія

Tagged with ,

Одна відповідь

Subscribe to comments with RSS.

  1. […] Основним критерієм вибору вузу має бути не те хто і як вас вчить, а те, з ким ви вчитесь. З ними ви будете спілкуватись більше. Так, спеціальність я вибрав завдяки книжкам. В мене просто був необмежений доступ до радянських книжок про космонавтику, і комп'ютери. Здібностей космонавта в мене не проявлялось, бо мене закачувало в автобусі, хоча я з братом якось й пробували тренувати вестибулярний апарат в ручній бетономішалці, і багатьох інших підру … Read More […]


Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: