Блоґ одного кібера

Історія хвороби контуженого інформаційним вибухом

Стейтменти та інші фічі української мови

with 10 comments

Роздум присвячується маловідомій, але страшенно цікавій особистості уанету – vector_protiagy.

Її приклад показує нам, що гуманітарний склад розуму це ще не вирок, і не причина купувати Мак. Це можна екстраполювати до того, що технічний склад розуму – це ще не виправдання неграмотності.

Ніколи б не подумав, що українська мова не пристосована до сучасних умов, чи якщо конкретно – до використання в IT. Принаймі мене нею більшість викладачів успішно вчили. Щоправда, коли спілкуюсь з друзями в неформальній обстановці – часто переходжу на англо-український суржик, може й не такий страшний як у заголовку, але суржик. Хоча це тоді мене абсолютно не хвилює, бо всі всіх розуміють.


Young woman in orange Tanga-Bikini on the beach

Мова йшла не про те що всі подумали.

Хоча може це мені здається, і мене теж вчили суржиком? Щойно згадав фразу Зубенка з лекції програмування на першому курсі (мова C):

– “Юля, а ти вже пробувала користуватись стрінгами?”

Інша справа, коли треба написати щось серйозне. Як от цей допис (жартую), чи книжка якась. Тоді варто б дотримуватись літературної мови, тільки от біда, ніхто її не знає. Її навіть в деяких галузях ще не закінчили створювати. Напевне це нормально для всіх мов, але біда нашої в тому, що по-перше, той хто заходить в таку глуш де мова ще не оформилась придумує свій її варіант, а по-друге ті ж люди зазвичай дуже далекі від філології, і неграмотні як я, чи ще гірше.

А філологам теж не до локалізації ПЗ, чи написання підручників з програмування (якщо не враховувати деяких приємних винятків). Мені якось довелось поспілкуватись з професійним філологом – пані похилого віку.

– “Читала я цю вашу вікіпедію. Там купа помилок!”
– “Але їх же можна виправити.”
– “Якби я виправляла всі помилки які бачу, я б більше нічим і не займалась”.

І не встигли їй пояснити, що помилки там мають здатність повторюватись завдяки авторитету сайту, і рано чи пізно доведеться підганяти норми під ці помилки, або правопис буде таким же відірваним від життя, як і проект правопису 99 року. Там деякі слова мають трохи Инший варіЯнт написання. Я прочитав одну книжку цим правописом. Загалом все було зрозуміло, бо книжка не містила незнайомих слів чи термінології.

Інша справа, коли хтось придумує свій варіант мови, не додавши словник на початку. Це просто страшно. Через це, я кілька років боявся читати український переклад підручника мови Python. Там слово statement переклали як твердження, а value – величина. assignment – взагалі “призначення”. Зрозуміло що деякі фрази тоді фіг зрозумієш. Треба буде присвятити йому ще кілька годин.

Майкрософт намагалась вирішити проблему і видала англо-український тлумачний словник. Не допомогло, бо його ніхто не читає, і слів там мало. Я – і то в крайньому випадку, коли на укрвікі знов починається суперечка про якусь назву на десятки кілобайт.

А вчора в мої Ґуґлокола додався сам Юрко Зелений – найвідоміший вигадник нових українських слів. Він деякою мірою ідеаліст, і більшість слів які він вигадав одразу і не зрозумієш, але принаймі в тому що слово “допис” чудово замінює слово “post” він має цілковиту рацію. Хоча я ще раз повторю, що не люблю коли хтось пише на свому варіанті мови, якщо це заважає розумінню написаного.

Що ж робити? Що робити зі світом – питання вторинне, а мені лишається лише практика, хоча таке випадає рідко. Ще думаю прочитати все таки якийсь підручник, і виписати для української контекстно-вільну граматику. Може ще написати свою функцію перевірки правопису. Хоча перед цим певне таки варто простудіювати деякі книжки пана Ахо. Звісно з університету я виніс найбільше знань з формальних мов, дякуючи Тетяні Олександрівні, але все одно мало аби написати хоч простенький компілятор.

До речі, тире і дефіс я вводжу одним символом – “-” (мінус), і лапки ніколи не типографські. Вас це не дратує?

І ще ви могли помітити, що мій блог якось став “блоґом”. Правопис здається каже, що в словах іншомовного походження “g” транслітерують як “г”, але Кость Москалець веде блоґ, і я теж собі хочу. І начхати що це неправильно формально.

Рухаємось…

upd: Є ще подібна історія від очевидця та учасника великих битв.

Advertisements

Written by bunyk

Липень 22, 2011 at 22:08

Оприлюднено в Нещоденник

Tagged with , ,

Відповідей: 10

Subscribe to comments with RSS.

  1. На мою думку, в мову потрібно вводити якомога більше транслітерацій з англійської і придумувати якомога менше своїх слів. Мова (а особливо технічна) в першу чергу призначена для спілкування і передачі думок, а і найостаннішу – для милозвучності©, співучості® і солов’їності™. І чим більше в ній буде слів, схожих на англійські, тим простіше цю англійську буде вивчити. Тому мені краще апрувити пости і коммітити в репозиторії.

    alex.yakushev

    Липень 22, 2011 at 23:40

    • Я тебе чудово розумію… Ти й не уявляєш з якими термінами сьогодні можна зустрітись:

      09:19, 23 липня 2011 Bunyk (обговорення | внесок) м (4399 байтів) (перейменував «Тичка (управління проектами)» на «Віха (управління проектами)»: тичка – це така палиця, вткнута в землю на городі, аби п…)

      Тільки погодься, що писати “стейтмент” – нікуди не годиться. Так само як писати замість “стейтмент” – твердження, якщо мова не йде про Пролог.

      bunyk

      Липень 23, 2011 at 10:20

      • Я б погодився на стейтмент. Звучить не так погано, як деякі інші кальки.

        alex.yakushev

        Липень 23, 2011 at 14:14

  2. Якось я написав “боротьбу за мову”. Тепер я думаю, як би так хитро навчитись присвоювати кожному поняттю мови власний GUID, сформувати власний “стиль мови” і при читанні перетворювати текст згідно цього стилю. Хм. =) Думаю, переклад з укр. на укр простіше ніж переклад у його першопочатковому значенні.

    danbst

    Липень 25, 2011 at 12:45

    • Ой, як я зміг забути бійку за ґудзик? 🙂

      bunyk

      Липень 25, 2011 at 12:51

    • Там ще виявляється було дуже пізнавальне обговорення римського права.

      bunyk

      Липень 25, 2011 at 13:00

  3. Хай!
    Приємно, що тебе хвилюють питання МОВИ!

    Вийшов довго очікуваний наш підручник: В.В.Зубенко, Л.Л.Омельчук Програмування. 2011.-с.623
    Є в бібліотеці.
    Наразі готуємо 2 -вид.
    Було б цікаво почути твою КРИТИЧНУ думку про нього.

    З вдячністю наперед ВВЗ

    vvz

    Жовтень 31, 2012 at 23:57

    • Ого, Віталію Володимировичу, яка приємна несподіванка. Я вам відпишу на пошту.

      bunyk

      Листопад 1, 2012 at 09:46


Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: