Блоґ одного кібера

Історія хвороби контуженого інформаційним вибухом

Як я недавно став всесвітньовідомим, і що було цієї суботи

with 3 comments

Моє прізвище пару раз згадали в глянцевому журналі з тиражем більше 30 000. Тепер доступно і онлайн. Трохи перекрутили мої слова, але загалом правда. “ініціативна група на його факультеті кібернетики створила портал”. Хоча насправді це зробив один Володимир Сапсай, а решта “ініціативної групи” прореагувала стандартно: “Есть доброволец – нет проблемы. Пусть делает!”.[1]. Ну, але то таке, я в цю тему сильно не заглиблювався. Кому та кібвікі потрібна? (Крім звісно сезонної популярності серед студентів третього курсу, як мені казав Тіммі).

“Тарас Буник хоч і пише чи редагує статті здебільшого на математичну та комп’ютерну тематику, проте багато перекладає з англійської мови”. Майже воно. Тільки слово “проте” – непідходяще. Я б сказав “Тарас Буник здебільшого перекладає статті на математично-комп’ютерну тематику, а пише сам хіба що про “пижик””. Тобто я тоді сказав

Пишу про все підряд. В основному комп’ютери, математика (пов’язано з навчанням), останнім часом навіть такі дрібниці як “пижик” (франківська маршрутка).

Багато перекладаю. Компютерна галузь в англійській вікіпедії описана досить детально, тому перекладаю в основному з англійської. Хоча з допомогою вікіпедії також намагаюсь вивчити Есперанто.

Також останнім часом досліджую роботів вікіпедії, і пишу свого.

Моя орфографія збережена. Тобто, як бачимо стаття – це результат літературної обробки багатьох інтерв’ю, та інших джерел інформації. Але загалом давати інтерв’ю – дуже приємне заняття.

А ще сьогодні відбувся перший в історії вікітренінг, на якому я б мав показати презентацію що буде нижче, але чи то боязнь сцени проявилась, чи ще чогось – не показав. Про неї читайте в наступному номері. Тим не менш, день марно не пройшов.

Принаймі я познайомився з Олександрою Гончаровою (міс Вікіпедії 2011), і почув сумну історію про те, що в Сімферополі школярам навіть не пояснюють що вони знаходяться в Україні. І коли вони попадають в Київ, і про це дізнаються, їх бере страшна злість на тих хто не розказували. Крім того дізнався як налаштувати календар Google так, щоб він присилав есемеску про назву пари за 10 хвилин до неї. 🙂 Треба буде якось написати інструкцію до того календаря, бо неймовірно класна штука.

Ну, а потім я помив посуд, і поправ одяг. Субота продуктивніше нікуди.

Advertisements

Written by bunyk

Лютий 27, 2011 at 00:01

Оприлюднено в Нещоденник

Tagged with ,

Відповідей: 3

Subscribe to comments with RSS.

  1. …а я вже хотів підспівувати дифірамби системі сповіщень Ґуґл. І ось тобі “прокинувся”, сподіваюсь що це глюк:

    щойно на стільниковий надійшло коротке повідомлення, що зазвичай має приходити так 6 годин назад. …нагадування про те що час спати! О)

    Едм

    Березень 3, 2011 at 03:49

    • Ну не знаю. В мене все чітко працює, за 10 хвилин перед кожною парою приходить есемеска з номером аудиторії і назвою предмету. Я навіть збирався поспівати дифірамби тут, але ще не знайшов часу…

      P.S. Нагадувати що час спати в ідеалі має біологічний годинник 🙂 .

      bunyk

      Березень 3, 2011 at 11:39

      • Який би не був міцний та авторитетний біологічний будинок – але спостерігаю як він під ногами розлітається на вдрузки, якщо за годину-другу до сну не відірвусь від екрану ПК.

        Едм

        Березень 3, 2011 at 12:56


Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: