Блоґ одного кібера

Історія хвороби контуженого інформаційним вибухом

Інвестиції у вічність

with 2 comments

Чи у каналізацію:

Недавно здав якийсь дивний математичний предмет, і поки здавав чомусь захотілось вияснити, а що ж таке – чиста математика, і кому вона треба. Вийшла трохи есеподібна стаття, яку думаю виправлять рано чи пізно:


Абстрактною, або чистою математикою називають області математики, які ще не знайшли свого прикладного застосування. Простіше кажучи, абстрактна математика – це не прикладна математика. Характеристиками чистих математичних теорій є абстрактність, строгість та краса.

Чиста математика не намагається отримати знання про світ, а створює свої, з схожими правилами. Її ціллю є скоріше задоволення самого математика від застосування методу, та його краси. Єдиним методами математики звісно є дедукція та уява.

Вона оперує об’єктами в ідеальному (від слова “ідея”) світі, з власними законами та надає їм довільних властивостей. В той же час, прикладна математика намагається ідеалізувати недосконалий реальний світ створюючи спрощені математичні моделі його об’єктів. Досліджуючи модель, можна визначити деякі її властивості що будуть притаманні і об’єктам реального світу.

Історія показує що області чистої математики з часом стають прикладними, і сконструйовані абстрактною математикою об’єкти, можуть знаходити своє застосування в моделях прикладної математики.

Наприклад так було з теорією чисел, яка не мала свого застосування аж до 20 століття, коли з’явилась сучасна криптографія. Так було з часів древньої Греції, хоча й тоді математика використовувалась в архітектурі й літочисленні. Цитата з “Історії західної філософії” Бертрана Рассела:

« Евклід зневажав практичну корисність яку впроваджував Платон. Кажуть, що один учень прослухавши докази, запитав, яку користь він отримає від вивчення геометрії. Тоді Евклід покликав раба і сказав: «Дай юнаку монету, оскільки він неодмінно повинен отримувати вигоду з того, що вивчає». Однак презирство до практики виявилось прагматично виправданим. Ніхто не припускав за часів греків, що вивчення конічних перерізів принесе яку-небудь користь: але, нарешті, в XVII столітті Галілей відкрив, що снаряди рухаються по параболі, а Кеплер – що планети рухаються по еліпсах. Несподівано та робота, яку греки виконали з чистої любові до теорії, стала ключем до ведення війни і до розвитку астрономії.  »

Дивись також

Джерела

  1. Бертран Рассел – Історія західної філософії

А ще я згадав чому мені більше подобається інформатика ніж математика. Бо математика оперує об’єктами в уяві, і ця уява має бути сильною і надійною. А інформатика – теж чимось нематеріальним (хоча електрони таки матеріальні), але це можна якось перевірити, побачити, одним словом проекспериментувати. Комп’ютер це світ. Не такий гнучкий як наша голова, але й не такий недосконалий і незрозумілий як реальний.

Advertisements

Written by bunyk

Лютий 4, 2011 at 14:55

Відповідей: 2

Subscribe to comments with RSS.

  1. там сейчас уже на 9й странице комментов есть и мой заплюсованый 🙂 Вот его текст:

    Всем, кто не понял, что это и зачем – читайте “Концепции современной математики” (Ян Стюарт, 1980).

    Почему правила такие?

    стр. 184 “При топологических преобразованиях разрешается растягивать и изгибать, но не разрешается рвать и ломать”.

    Зачем это надо?

    стр. 16: “Обратите внимание на интервали времени: от волнового уравнения до радиопередатчика – 150 лет; от диф. геометрии до атомной бомбы – 100 лет; от первого появления матриц (в работах Кэли) до применения экономистами – 100 лет.”и тд

    jtimv

    Лютий 4, 2011 at 15:47

  2. Замало заплюсований, і я на сю ситуацію повпливав заслабо :).

    bunyk

    Лютий 4, 2011 at 16:49


Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: