Блоґ одного кібера

Історія хвороби контуженого інформаційним вибухом

Vim – рятівник

with 5 comments

Буває ж таке, сидите, набираєте текст вже напевне пів години. І тут вам треба вийти, ви виходячи зачіпаєте ногою кабель, в якого вже погані контакти, а акумуляторові не стає заряду навіть на перехід в сплячий режим. Ви повертаєтесь, поправляєте кабель, загорається лампочка зарядки (брешеш, літієво-іонний зраднику! ти розучився заряджатись).

Включаєте комп’ютер, ну, і відповідно бачите чистий робочий стіл. Відкривається браузер, і каже що сталась аварія, і чи не хочете ви відкрити все те що було до аварії. Ви думаєте, що зараз прийдеться писати вибачення, що ви були написали мегакласний текст, що тягне на нобелівську премію, а тут така халепа! І ви можете лиш зробити слабенький переказ. Ну, в стилі “собака з’їла домашню”. Але якщо ви писали його в Vim ще не все втрачено.

Заходите в директорію де ви цей файл редагували, і запускаєте vim з ключем -r . Він виводить вам список файлів, з датами. Вибираєте файл з потрібною датою (навіть якщо ви редагували файл без імені (ну просто безіменний буфер редактора) його все одно можна буде знайти по даті, він просто буде мати дивне ім’я (що починається з крапки) ), і запускаєте vim з ключем -r для цього файлу. Вуаля – ось ваш текст.

Жаль, тепер не скажеш людям, що колись написав роман про прокуратора Іудеї, а текст стерся. “Рукописи не горять! :s/горять/стираються/g”. Принаймі у Vim.

Читати більше.

Advertisements

Written by bunyk

Квітень 21, 2010 at 15:07

Оприлюднено в Інструменти

Tagged with ,

Відповідей: 5

Subscribe to comments with RSS.

  1. хм. ворд 2007 також вміє зберагіти файли, які пишуться. так шо вім:ворд – 1:1

    danbst

    Квітень 21, 2010 at 19:23

    • Тобто такі що ще не мають імені? Сильно!

      А скільки мілісекунд займає запуск ворда разом з відновленням?

      Тут різні вагові категорії, і знову доводити вам що ворд не для малювання там UML діаграм та не для написання коду я доводити не буду.

      Хіба що скажу тільки, що документи Google взагалі зберігають всю історію (хоч я ними ще не користувався. Але кажуть сила.)

      bunyk

      Квітень 21, 2010 at 21:31

  2. гугл докс такоож сила. коли у мене я переставив вінду, а мамі терміново знадобився Ворд, я посадив її за гугл докс і місяць вона писала тільки там.

    хоча сила ггл докс ще й в іншому, можна редактувати файли удвох. досить прикольно

    danbst

    Квітень 22, 2010 at 06:55

  3. Якщо чесно, мене ця фіча частіше дратує, ніж радує. Я зберігаю документи (код) досить параноїдально, після кожної консистентної правки роблю :up. Відповідно, зміст файла і буфера гарно синхронізований; при «аварії» на зразок рестарту сервера X бекапи віма .*.swp не допомагають мені відновити багато. Натомість змушують вім видавати (дещо істеричний) запит, що ж робити з бекапом, при наступному відкритті цього файлу. Ці запити дратують. Вони одноманітні, корисні лише в одиничних випадках, коли ключик -r зручніше.

    Бережіть свої файли.

    ulidtko

    Квітень 22, 2010 at 10:21

    • Це справді трохи незручно. Добре було б якби він показував відмінності, і питав вилучити, чи відновити…

      bunyk

      Квітень 22, 2010 at 11:51


Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: