Блоґ одного кібера

Історія хвороби контуженого інформаційним вибухом

Мова як телефон

with 15 comments

Людвік Заменгоф
Людвік Лазар Заменгоф (Ludoviko Lazaro Zamenhofo, польськ. Ludwik Łazarz Zamenhof; 15 грудня 1859, Білосток — 14 квітня 1917, Варшава) — польський лікар і лінгвіст, творець штучної мови есперанто.

Людвік (ім’я при народження Лазар) Заменгоф народився в єврейській родині в Білостоку (сучасна Польща, на той час частина Російської імперії). Батько — Марк Заменгоф — працював учителем іноземних мов. Людвік мав десятьох братів і сестер. Вдома діти розмоляли їдишем, а другою мовою за різними даним була чи то російська, чи то польська. Дитинство минуло в середовищі багатонаціонального населення Білостока (найбільшими національними громадами міста були євреї, поляки, росіяни та німці). В 10 років Людвік написав драму «Вавилонська вежа, або білостоцька трагедія в п’яти актах», адже вважав, що головною причиною непророзумінь і суперечок між людьми є мовні бар’єри. Єдина спільна мова мала би вирішити цю проблему. Більше… Цікавіше…

Есперанто в ролі міжнародної мови – ціль, що є свого роду ідеалом. Якщо на хвилинку уявити собі що ця ціль досягнута, то це приносить нам купу переваг. Уявіть собі, що всі діти вивчають в школі протягом одного-двох років есперанто, а потім, якщо хочуть, інші мови. З таким багажем знань, можна вільно спілкуватись в будь-якій країні, і зникає необхідність в арміях перекладачів. Всі розуміють один одного. Ніяка нація не має несправедливої переваги через використання її мови в якості міжнародної (ми, українці маємо відчувати цю несправедливість двічі. Мало того, що міжнародна мова англійська, так ми ще маємо локально-міжнародну російську. Хоча, як то кажуть, скільки мов ти знаєш, стільки разів ти людина.) Кожен робить невеликий крок на зустріч іншим, і всі задоволені.

Та, на жаль, ця картинка залишається всього лише ідеалом. Ніхто не захоче вивчати есперанто, поки йому на конкретних життєвих прикладах пояснять навіщо це потрібно.

Якщо припустити, що ціль вже частково досягнута, наприклад, на есперанто говорить кожен п’ятий на вулиці, якщо на есперанто видаються відомі наукові журнали, та свіжі новини по телебаченню у всіх країнах транслюють на есперанто, то і інших сумнівів вже не виникає, – нікого вже не треба буде переконувати в корисності есперанто. Переваги будуть очевидними. Труднощі виникають саме з початковим періодом – як зробити так, щоб на есперанто заговорила достатня кількість людей, після чого процес розвивався б за інерцією.

Цікаво, хто був тим диваком, що купив перший телефон? Він же не міг нікому подзвонити! Зате другий, міг позвонити першому. А третій їм обом. І так далі. Чим більше телефонів вже встановлено, тим більший інтерес встановити собі телефон для кожного нового учасника.

Есперанто можна порівняти з телефоном. Як кожна мова, вона допомагає людям спілкуватись, думати, творити. Проте на відміну від інших мов, есперанто не має своєї “природньої” популяції. Йому довелось починати від умовного нуля ( чи одиниці :)) в 1887 році. І до тих пір, поки кількість знавців есперанто не перевищить критичний поріг, очікуваного ефекту не буде. Більш того, ті хто вступає в систему зараз мають витрачати свою енергію на підтримання системи для майбутнього ефекту (чи мотивуючи себе якось інакше).

Проте, від думки про те, що варто сьогодні трохи потерпіти заради щасливого майбутнього значна частина людства вже добряче стомилась (згадайте будівництво комунізму в одній окремо взятій країні). Пройшло століття з часу заснування есперанто, а до перемоги, як до місяця пішки. Люди стомились. Люди не хочуть жити потім, вони хочуть жити зараз. Що ж робити?

Постаратись отримати вигоду з того що маємо зараз!

Як? Читайте в свіжих версіях вікіпідручника есперанто.

Advertisements

Written by bunyk

Квітень 20, 2010 at 00:52

Відповідей: 15

Subscribe to comments with RSS.

  1. Це звісно ідеал.

    1) По-перше, необхідно довести, що есперанто – мова для усіх. Аргументовано. І у есперанто не повинно бути недоліків, навіть зкритих. Це важливо, оскільки найменша непродуманість перекриє основний плюс мови.

    2) Щоб на есперанто став більш інтернаціональним ніж англійська, потрібно переписати К.У.П.У книг-мануалів-доків, для яких англ. мова – рідна.

    3) І найважливіше. Приймання есперанто в якості міжнародної мови для людини – це вбивсто у собі нац. свідомості. Коли я думаю “треба вивчити есперанто”, то відразу ж кажу собі “я що дурак якийсь?”, зовсім необгрунотовано, проте такий аргумент має велику силу.

    А взагалі, це проблема людського менталітету. Навіщо вчити есперанто, якщо є англійська? Також, можливо, до даної проблеми приклали руки англомовні глобалісти – їм не буде добре, коли документики почнуть писати не на рідній мові.

    Особисто про мене. Я би вчив есперанто, якби воно а) не називалось есперанто, я якось типу “міжнародна мова”; б) читай пункт 1; в) якби вона не була схожа на всі мови світу – особливо сильно в ній проглядається іспанський, що мені особливо не подобається, не люблю слухати іспанську.

    Щасти тобі.

    danbst

    Квітень 20, 2010 at 06:01

  2. Знайшов у тебе…

    – Добрий ранок! – Bonan matenon! а на фр. звучить так: Bon matin! (читай “бон матен”). Приємніше звучить, однозначно.

    – Добрий день! – Bonan tagon! – На фр. буде “бонжур”, а на нім. буде Guten Tag (“гутен таг”). ІМХО “бонан тагон” звучить silly по відношенню до оригінальних варіантів.

    – добраніч – bonan nokton – а як же класно звучить воно на іспанській! ¡Buenos noches! (“буенос ночес”)

    В кожній мові є стиль, і за рахунок цього кожна окремо мова красивіша за сукупну есперанто.

    Якщо провести аналогію з африкою, коли вводили нову мову афріканаас, то це був хід для об”єднання африканців (мов у них там було дофіга, і проблем дофіга). А якщо глянути на світ в цілому – то мовних проблем немає, індустрія англ. мови налагоджена і всім добре.

    Уже краще, хай росія поработить нас і заставить спілкуватись “великим и могучим”, ніж вчити якусь некрасиву, безстилеву, неприємну вуху мову. Ще й ніхто за неї не заступиться.

    Якби ідея була справді хорошою, то вона би прижилась у світі (згадай той же телефон). А так, есперанто – це насправді куйня. Марно.

    danbst

    Квітень 20, 2010 at 06:24

  3. Взагалі то, було б найпростіше тебе послати, та все ж я обожнюю дискусії, тому відповім конкретно на твої аргументи тут.

    1. Звісно англійську треба знати.
    2. Так можна читати не тільки мануали-доки. Можна читати художню літературу, вірші, якої на есперанто було купу ще до першої світової. А з приходом інтернету тим більш.
    3. А прийняття англійської в якості міжнародної – не вбивство в собі нац свідомості?

    4. Схожа на іспанську, яку ти не любиш. Ну, це суто твої проблеми, а не проблеми іспанської, яка поширена не гірше англійської.

    А мені наприклад подобається:
    sinjoro (сінйоро) – пан
    sinjorino (сінйоріно) – пані.

    це щодо краси. Так само

    Sciencisto – вчений
    Teroristo – терорист

    і гарантовано все, що має суфікс ist – це рід занять. Хочемо мати політичну доктрину – пишемо ізм, і отримуємо
    terorismo.

    І найголовніше – слова Есперанто утворюють регулярну мову. А це означає, що написати програму, яка розбиває слово на префікс, корінь, суфікс та закінчення легше ніж парсер XML (не кажучи вже про С++). Це було б непотрібно і нецікаво для інших мов, але тут до кожної частини слова прив’язана своя семантика. І до того ж детермінована!

    Тому, написати програму аналізу тексту на есперанто набагато простіше ніж програму аналізу тексту англійською (не кажучи вже про українську).

    І останнє. В програмуванні мовних проблем нема. С++ працює і всім добре! Так, ні, якісь чудаки вчать форт, на якому нічорта неможливо написати. Якби Форт був справді хорошим, то він би прижився в світі. А так форт – це справді … марно. 😉

    bunyk

    Квітень 20, 2010 at 13:39

    • Ты очень рано делаешь выводы. Вопрос языка (человеческого в т.ч.) очень сложный. Ты еще многое не учитываешь.
      Вот например. Какова структура эсперанто-комьюнити по роду занятий участников? Какой удельный вес скажем программистов, вообще ИТ-шников, математиков? Проблема эсперанто не в его «международности». Вообще, логика языка к его распространению имеет весьма опосредованное отношение. Международный английский — весьма далек от языка Шекспира, кстати.

      Icefall

      Квітень 20, 2010 at 20:00

      • Не зрозумів, які висновки. Про регулярність? Можливо.

        На питання структури спільноти поки що відповісти не можу, бо ще не навчився читати. Як тільки навчусь – обов’язково розповім.

        bunyk

        Квітень 20, 2010 at 21:06

        • Упс. Возможно приписал тебе пару мыслей danbst’а — слишком много он тут понаписывал =)
          Например,
          > Вообще, логика языка к его распространению имеет весьма опосредованное отношение. Международный английский — весьма далек от языка Шекспира, кстати.

          было скорее ответом на это:
          > Якби ідея була справді хорошою, то вона би прижилась у світі (згадай той же телефон). А так, есперанто – це насправді куйня. Марно.

          Тем не менее, анализ текстов тоже имел в виду.
          > Тому, написати програму аналізу тексту на есперанто набагато простіше ніж програму аналізу тексту англійською (не кажучи вже про українську).

          Хотя бы потому, что слова — это еще не весь текст.

          Ну и это:
          > В програмуванні мовних проблем нема. С++ працює і всім добре!

          На этом утверждении не останавливаюсь, хотя тут очень спорный вопрос. Проблем нет для того, кто их не видит. Ну и утверждение «всем хорошо» — неверно, хотя бы потому, что меня от C++ тошнит =)))

          Icefall

          Квітень 20, 2010 at 21:21

        • Ну, C++ неприємний не тільки вам. А фраза про його міжнародність була пародією-тролінгом тези про те, що англійської і так всім досить.

          bunyk

          Квітень 20, 2010 at 21:56

  4. Я згоден з тим, що краса есперанто – в її “регулярності”, як ти виражаєшся. Й справді, це було би прекрасно, якби не було мульйону закінчень при відмінюванні (як в укр), мульйону часів (як в фр), купи артиклів (як в нім) або купи слів, які несуть більше одного змісту (як в англ).

    Проте, англійська мова зайняла уже свою нішу, і звідти її ніщо не зрушить. Згадай проблеми з кириличними кодуваннями. Як хтось спочатку створив 3 штуки різних, так вони до сих пір і заважають людям жити. Хоч зараз і придумали юнікод, проте все-рівно час від часу з”являються проблеми з його відображенням (я в пітоні з ним сильно мучаюсь).

    Я до того веду, що оскільки англійська зайняла нішу глобальної, кожна спроба зсунути її з цього місця буде марною.

    Навіщо вірші писати на есперанто??? Це ж дибілізм. По-перше, мова регулярна, а отже і комп зможе “писати” вірші. По-друге, мова за призначенням міжнародна і НЕ призначена для повсякденного спілкування.

    Якби есперанто позиціонувалась як мова спілкування послів (і називалась “мова міжнародного спілкування”) я був би тільки щасливий. Але як глобальну мову я її не сприймаю. неприємна вона для вуха і все.

    Можливо просто мене так виховали…

    danbst

    Квітень 20, 2010 at 17:05

    • Та хто тобі каже сприймати її як глобальну? Тут кажуть: є системи, які тільки виграють від збільшення кількості своїх складових частин. Інтернет, телефон, мова, вікіпедія… Кількість елементів росте лінійно – кількість зв’язків між ними – квадратично. А коли суть якраз у зв’язку, то зростання кількості елементів – добре. Все.

      Далі кажуть, що есперанто, як міжнародна мова – ідеал, а поки що вчіть англійську для африки, вчіть німецьку для європи, вчіть іспанську для південної америки. Вчіть англійську, якщо ви програміст. Вчіть японську якщо ви анімешник.

      А якщо ви зубрили англійську граматику 12 років (ооо жах!), і дотепер не розрізняєте герундій та іменники, то може вам допоможе пропедевтичний ефект. І взагалі кому шкодить, мати крім англійського, словниковий запас романських мов?

      І крім того, є люди, які знають Клінгонську не гірше яваскрипта :), і їх абсолютно не гребе той факт, що ця мова не міжпланетна.

      P.S. Де тебе виховували, що ти чув есперанто, і вона неприємна для вуха? Я наприклад вживу ще ні разу не чув. Хіба що тут.

      bunyk

      Квітень 20, 2010 at 21:02

    • > Навіщо вірші писати на есперанто??? Це ж дибілізм.

      Дебилизм-не дебилизм, а не только стихи пишут, но и песни поют. Классиков мировой литературы переводят. Раз делают, значит кому-то надо.

      > По-перше, мова регулярна, а отже і комп зможе “писати” вірші.
      Примеры в студию.

      > По-друге, мова за призначенням міжнародна і НЕ призначена для повсякденного спілкування.
      Расскажи это семьям, для чьих детей эсперанто — родной язык.

      Icefall

      Квітень 20, 2010 at 21:30

  5. >>>P.S. Де тебе виховували, що ти чув есперанто, і вона неприємна для вуха? Я наприклад вживу ще ні разу не чув.

    )))) думаю, з цього й треба було починати. Якось в дитинстві попався мені журнальчик, в якому була статейка “Учим эсперанто вместе”. Я спробував, вроді не складно. Проте після того я вивчив англ., фр. і нім. і одразу ж мені здалось, що есперанто – це якась недо-мова, бо нею жоден народ не розмовляє.

    Коли у мови немає народу, вона не подобається нікому, крім групки цензура: ну ти дістав!. А деякі з них ще я намагаються присвоїти мові статус повище. ну що ж, старайтесь, я вірю – у вас все вийде і з”явиться повноцінне доповнення до англ. мови.

    danbst

    Квітень 21, 2010 at 01:05

  6. Я радий за те, що ти можеш перекласти фразу “Voulez-vous coucher avec moi?”. Я наприклад англійську розумію (в сенсі вмію читати), але ніяк не можу сказати що її знаю. Німецьку я вчив рік. Єдине що пам’ятаю: ein sneeballsheightmachen. І то не факт що правильно написав. Ну, ще хіба ауфвідерзейн, та ауфвідерголен. Це ж логічніше говорити “до слухання”, по телефону. Бо ж до якого побачення, коли ви щойно не бачились, а просто говорили.

    А в есперанто можна сказати:
    ĝis revido – до побачення (vidi – дивитись)
    ĝis reskribo – щось типу “спишемось”. (skribi – писати)
    Як буде слухати я ще не знаю…
    ĝis reiro – здибаємось. (iri – іти)

    Та і взагалі вставити туди будь-який корінь (якщо він підходить по змісту). Але це я знову лізу в тему, яка тобі не цікава.

    Тому, знову повторю: Я не збираюсь говорити з тобою на есперанто. Я збираюсь почитати що там пишуть на їхній вікіпедії, та Vikilibroj. Особливо beletro tradukita, та ще більше beletro originala. Тобто є сучасна література яка пишеться на есперанто, та ще й на вікікнигах! Це ж цікаво. Можна поспостерігати історію написання, способи взаємодії між авторами, та взагалі…

    І вчать есперанто не тому, що на ньому спілкується групка з двох мільйонів людей. Вчать есперанто тому, що ним користуються люди, які гарантовано не такі меркантильні як ти зараз.

    Я розумію, що ти можливо намагаєшся сказати, що краще б я вчив теорію ймовірностей, та те ж саме я і тобі можу сказати: “Іди, займись чимось корисним, та не змушуй мене модерувати твої коментарі”.

    І ще одне питання. Як ти поясниш таке явище як Klingon Language Institute? Існуванням великого клінгонського народу? 🙂 Ну, так, ще одна групка … , з PhD на чолі. Тим не менш, їм на твою думку далеко плювати.

    Без будь-якого злого умислу amiko Taraso 🙂

    bunyk

    Квітень 21, 2010 at 01:51

  7. […] ефект. Про це я трохи писав в своїй статті “Мова як телефон“. Стаття про есперанто, та це ж стосується […]

  8. Попри дискусії про доцільність/недоцільність одночасного запровадження есперанто міжнародною мовою завше залишаться 2 вигоди що спонукають вивчати есперанто. Треба віддати належне Земергофу, з його легкої руки: Pasporta Servo і есперанто-рух (секта).

    Щодо перспективи, гадаю вона з’явиться разом з меркантильним інтересом. Наприклад, 2-3 потужні країни, національні мови котрих далекі від індо-європейської (~ Японія, Китай), змовляться між собою що навчатимуть своїх громадян есперанто і одночасно забезпечать громадян ЄС і США безкоштовними курсами мови. Що сприятиме швидшій і взаємовигідній інтеграції між країнами, підніме на новий рівень взаємний: туризм, бізнес, мистецтво та науку.

    Едм

    Серпень 12, 2010 at 09:21


Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: