Блоґ одного кібера

Історія хвороби контуженого інформаційним вибухом

Чому ми зазнаємо невдач?

with 2 comments

Ми не йдемо найкоротшими шляхами

Недавно читав книжку Девіда Майєрса “Вивчаємо соціальну психологію”. Там описано дуже багато правильних речей (по собі бачив). Один абзац трохи підходить для пояснення того, що сталось зі мною недавно:

Чому люди самі створюють собі перешкоди приреченою на провал поведінкою? Згадайте як палко ми кидаємось захищати власний імідж, приписуючи свої невдачі впливу зовнішніх факторів. Тепер ви можете зрозуміти, чому люди, які бояться провалу, самі створюють собі перешкоди розважаючись до півночі на дискотеці накануні співбесіди перед прийомом на роботу, чи чому вони замість того щоб займатись ретельним заучуванням перед складним екзаменом шпілять на комп’ютері? Коли самосприйняття пов’язано з виконанням, прикласти зусилля і зазнати невдачі для людини може виявитись набагато руйнівнішим, ніж промешкати, але мати готове виправдання. Якщо ми терпимо невдачу наштовхнувшись на перешкоди, то можемо зберегти відчуття компетентності; якщо ж ми добиваємось успіху і в цих умовах, то піднімаємось у власних очах. Перешкоди сприяють захисту нашої самоповаги і нашого іміджу в очах оточуючих, дозволяючи приписувати невдачі чомусь тимчасовому чи сторонньому ( “Мені було погано”, “Я вчора ввечері прийшов занадто пізно”), а не нестачі таланту чи здібностей.

Насправді вчитись на нашому факультеті має бути легко. Навіть якщо не вчитись. Для цього треба мати максимальні знання перед контрольними, з тих тем, по яких буде контрольна. А я дурень вчу те що хочу.

Ми вирішуємо що ціль не варта зусиль

Ми йдемо просто до своєї цілі, раптом бачимо перед собою гору, і замість того щоб лізти вверх, як розумні люди звертаємо. В результаті ціль випадає з поля зору, і ми її не досягаємо.

Тут було б дуже в тему процитувати текст пісні Пола Стенлі

Live to win

Frustrated, degraded, down before you’re done
Rejection, depression, can’t get what you want
You ask me how I make my way
You ask me everywhere and why
You hang on every
But the truth sounds like a lie

Live to win,
’till you die,
’till the light dies in your eyes
Live to win,
take it all,
just keep fighting till you fall

Obsessive, compulsive, suffocate your mind
Confusion, delusions, kill your dreams in time
You ask me how I took the pain
Crawled up from my lowest low
Step by step and day by day’
Till there’s one last breath to go

Live to win,
’till you die,
’till the light dies in your eyes
Live to win,
take it all,
just keep fighting till you fall

Day by day, kickin’ all the way,
I’m not cavin’ in
Let another round begin,
live to win
Yeah, live,
yeah, win

Цю пафосну пісеньку я вперше почув в серії Make Love, Not Warcraft, цинічного мультсеріалу South Park. Там розповідається про чотирьох хлопців, які повністю присв’ятили себе перемозі. Хоч ви напевне знаєте, коли дивились. А коли ні, то раджу.

Вперто до цілі. Пофіг що з нами буде.

Вперто до цілі. Пофіг що з нами буде.

Цинізм полягає в тому, що герої досягли мети, але нормальним людям вона може видатись ееее…. некорисною. Навіть не знаю яке слово придумати.

Так іноді буває з нами. Наша мета може перестати бути цінною. І тут вже нічого не зробиш, хіба що поговорити з людьми, які можуть змінити твою систему цінностей.

Ми боїмось невдачі

Особливо класно в мене виходить сальто, коли я п’яний. Тоді в мене добре працює фантазія. А без доброї фантазії сальто зробити неможливо. Потрібно уявити що ти хочеш зробити, і зробити це. Якщо ти не можеш уявити, ти не зробиш. А в тверезому стані страх змушує уявляти як ти ламаєш шию. (Дорош)

Зазвичай виходить так, що про що ми думаємо, те й маємо. Тому ніяких сумнівів, і страхів – вперед! Страх навпаки має підганяти нас ззаду.

Інколи ми думаємо що нам страшно погано, і ми такого навантаження більше не витримаємо. Треба згадати, що людина і не таке може. В такому разі варто перечитати щось про силу, волю і силу волі. (В моєму випадку “Сад Гетсиманський” ). Більше щось не пригадую, тому можете придумати своє.

Advertisements

Written by bunyk

Жовтень 17, 2009 at 05:49

Оприлюднено в Психософія

Tagged with

Відповідей: 2

Subscribe to comments with RSS.

  1. ще важлива мотивація… Але є зараз робота, писати статтю – мотивація є, а от натхнення нема. ЗНаю, що потім буду мати проблеми, і писати в останню хвилину, от і створюю собі проблеми… 😉

    Гарний пост!

    Аня

    Жовтень 19, 2009 at 16:11

  2. […] Взагалі стараюсь оформляти сторінки гарно, щоб форма підкреслювала зміст. Щоразу виходить по різному. Особливо хотілось, щоб ви оцінили, що відбувається, коли наводити курсор на деякі складні для запам’ятовування англійські слова в пісенці з попередньої статті. […]


Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: