Блоґ одного кібера

Історія хвороби контуженого інформаційним вибухом

Просування проекту

with 12 comments

Всяка реклама, і пропаганда діло неприємне, … але чого тільки не зробиш для загального блага 🙂 . Я тут кілька ідей постарався описати, але на рекламу воно не тягне. Треба якось ущільнити, додати якоїсь оригінальності, чи щось подібне. Можете свої ідеї підкидати. Або просто сказати, що зрозуміли. Бо як інакше мені її виправити?

Віктором Глушковим в 1973 була написана перша в світі енциклопеція кібернетики. З того часу Україна (як і увесь Союз до речі) страшенно відстали в галузі інформаційних технологій. Але те, що ми відстали, ще не означає що ми не мусимо догнати, хіба ні? Тим більш, що фініш, не те що ще далеко, але взагалі не намічається. Все одно це не причина пасти задніх.

А хто б мав розвивати ці технології? В США для цього є Силіконова Долина, з купою ІТ фірм. Звідки вони беруть спеціалістів? На то в них є Массачусетський Технологічний Інститут, Університет Берклі, і подібні. Що є в нас? Університет ім. Шевченка, Київський Політехнічний Інститут, Києво-Могилянська академія, купу універститетів в Львові і інших містах. Чого ми їх ще не догнали?

Бо між МТІ, і КПІ є велика різниця. Хоча краще порівняю Кубик, і факультет електротехніки МТІ. З цими факультетами я знайомий краще. Коли хтось стає студентом МТІ, він мріє про Нобелівське лауреатство, а в гіршому випадку, просто про роботу в фірмі а-ля Google. Правда і вартість навчання там така, що абітурієнти шукають собі спонсора якщо не в уряді, то в Intel. В нас на щастя (чи на жаль), вища освіта доступна кожному. Держава без зайвих питань викидає величезні (як для нас) гроші на 5-6 років навчання, ефективність якого дотягує напевне до 10%. І потім купу випускників тікають за кордон, серед тих хто залишається, багато не працюють за спеціальністю. Причина не в грошах. Причина не у владі.

Причина у нас самих. В тому, що ми думаємо що так нормально, і навіть не пробуємо щось змінювати. Триває інформаційна революція, і ми прийдемо до чогось схожого на комунізм. А замість Леніна буде Річард Столмен, і йому подібні. В інформаційному суспільстві, гроші мають перестати бути цінністю. Але це я трохи заліз в фантастику. Хоча, може Шпенглер теж це мав на увазі?

Повернемся до реальності. Щоб зробити освіту доступнішою, МТІ почав програму Open Course Ware (http://ocw.mit.edu/) Зараз вони мають вже більше 1800 відкритих курсів. Тобто вчитися в МТІ можете навіть ви. Для цього просто скачуєте відео, і інші матеріали лекцій, і можете сміливо казати, що проходили курс Computer Science в одному з кращих університетів світу. Тільки диплом вам не дадуть. Але кому треба той диплом? Тобто бачимо, що МТІ ставить за мету, не зібрати мільйони з студентів, а таки навчити їх чогось. Ціль – не гроші, а розвиток.

Всі великі справи робилися не заради грошей. В книжці “Багатий тато, бідний тато” Роберта Кіосакі говориться що щоб стати багатим, треба навчитись працювати безоплатно. Тоді прийде розуміння праці просто для задоволення від праці. Хіба Google працює заради грошей? Та кожен цент зароблений Google дає людям цінностей на мільйон.

Що я з вас хочу? Щоб ви перестали спихати свої проблеми на інших, і самі почали щось робити. Що саме? Ну наприклад, можете прочитати про отакий проект:


крошечный вклад внести, за короткую жизнь сплести хотя бы ниточку шелка… (Fleur – Шелкопряд)

  • Ти студент факультету кібернетики?
  • Ти прийшов на факультет вчитися?
  • Тобі подобається програмування, чи математика, але не подобається спосіб викладання?
  • Тебе дратує відсутність підручників?
  • Ти хочеш спробувати щось змінити сам?
  • Ти хочеш отримати не тільки диплом, а ще і якісь знання?
  • Ти хочеш взяти участь в найбільшому проекті в історії факультету, який ще не мав прецедентів в межах України?

Тоді приєднуйся до спільноти CybWiki (http://cybportal.univ.kiev.ua/wiki/)

Що це дає?

  • Учаснику спільноти:
    1. Кайф від творення.
    2. Шанс показати, поглибити, структурувати, застосувати свої знання.
    3. Спілкування і підтримку від решти спільноти.
    4. Поступове вдосконалення навиків редагування, освоєння HTML, TeX, і розмітки Вікі.
    5. Ви робите користь користувачам, і маєте відчувати себе гуманним і добрим.
  • Користувачу (як результат роботи спільноти):
    1. Величезну енциклопедію кібернетики, де є майже все, і яка постійно залишається актуальною.
    2. Готові, якісні конспекти, методички, і шпори.
    3. Зручність. Коли ви бачите фразу на зразок: Якщо φ – РО то ННТ – ЧРФ, то можете одним кліком дізнатись що таке ННТ, чи ЧРФ. Повторення стає легким.
Advertisements

Written by bunyk

Травень 14, 2009 at 10:31

Оприлюднено в Нещоденник, Психософія

Tagged with ,

Відповідей: 12

Subscribe to comments with RSS.

  1. Ось в цьому питанні я з тобою майже згодний.

    Процент студентів, які працюватимуть за спеціальністю надзвичайно маленький. Процент студентів, які винесуть корисне і цікаве для себе знання – ну.. трошки більший ніж попередній. Для прикладу – в нашій групі тільки двоє людей вчатся, бо їм цікаво, 2 – щоб була степендія, я 1 оригінал – не вчусь, але мені дуже цікаво, а решта – просто “вчатся в вузі”, як вони самі стверджують. Я впевнений, що ніхто з них не буде працювати на заводі, розробляючи систему автоматики, наприклад, для лиття металу.

    Ось і прийшла сесія, і я задумався. А чому все так погано? Я розумію, частина людей вчиться просто, щоб здобути “вищу освіту”, але все ж таки у низ є надія, що ця вища освіта щось їм дасть. І десь на підсвідомому рівні, на першому курсі вони мріють працювати по спеціальності. До кінця 2-го курсу ці думки розсіюються…. І ось питання – чому?

    Якщо ми дамо відповідь на це питання, то зрозуміємо різницю Київських вузів від МТІ.

    1. Українська нація. Українці мають багато негативних сторін, які оспівано в незліченних анекдотах та гуморесках. Одна з причин, чому студенти не вчаться – бачать, що інші не навчаються, то й самі забивають. А й справді, якщо він не вчиться, то чому це я повинен? Так само думає і другий студент… рекурсія… Або знань мало. “Працювати на заводі – фууу!!! Не хочу на заводі, краще я в офісі буду сидіти, за компом!”. Корупція також відлякує… Кризис і якась дивна зміна влади також вносять корективи в наші мізки. Одним словом, українці – свині ))) І замість того, щоб викорінювати ці стереотипи, ми їх підтримуємо – ось тому нічого і не виходить. В тому числі і з навчанням.

    2.друга причина – низький рівень викладання! Я не говорю, що преподи ідіоти і дебіли, ні! Вони розумні люди. Але цього все ж таки малувато. Необхідно полегшувати матеріал для сприйняття, робити якісь проекти-гуртки, де свідомі студенти зможуть на практиці випробувати здобуті знання. Необхідно оновлювати матеріали (ми, наприклад, досі робимо лаби по автоматиці по виданням 1992 року.. і таким же древнім стендам). Необхідно оцифровувати лекції, робити ел. версії лабораторних,2-ох і 3-ох вимірні макети і, звісно, необхідні підручники.

    danbst

    Травень 16, 2009 at 23:25

  2. Уже давно я задумуюсь над питанням, чи ідеальна книжка для навчання? Приведу плюси і мінуси книжки звичайної.

    Плюси. Основний плюс – вона матеріальна, і її читання не потребує електричної енергії. Можна читати перед сном. Матеріал в книжці викладається послідовно – тобто можна почати читати з першої сторінки і до останньої. Також автору книжки відносно легко її писати – просто викладає свої думки на папері.

    Мінуси. Все-таки, папір є зручним, але не досконалим матеріалом для зберігання інформації. Мало того, він (папір) не може нічого з нею (інформацією) робити, крім як зберігати. Якщо вам не подобається зовнішній вигляд, шрифт книжки – його змінити не можна. Також всі бачили, у підручниках пишуться формули і біля них кладуться циферки – номер формули. А потім посилаються на формули за допомогою циферок. Це менш зручно ніж посилання в розумінні WEB, або JavaScript popup window. Копіювання книжки ускладнене. Також дуже часто в книжках пишеться багато непотрібної інформації. І знайти в ній потрібне дуже тяжко. Ще буває, що автор книжки вважає, що читач володіє певними знаннями і орієнтується в поняттях, а при цьому автор не вказує, які саме конкретні знання потрібні для читання книжки.

    Мінусів багато, і більшу частину можна викреслити, якщо оцифрувати інформацію.

    danbst

    Травень 16, 2009 at 23:50

  3. Оцифрована інформація.

    Варіант раз. Відсканувати книгу. Зникнуть мінуси паперу, а залишаться всі інші. Зараз це найпоширеніший варіант. txt, pdf, djvu використовують таку інформацію.

    Варіант два. HTML. Перевівши книгу в веб-сторінку(-ки), ми вирішуємо багато проблем – з посиланнями, з пошуком, зручним змістом. В принципі, це майже ідеальний варіант. Вікіпедія – ідеальний вигляд енциклопедії. Інформація добре структурована, проста для сприйняття. Але проблема з підручниками. ХТМЛ дуже загальний і занадто потужний для книжки. Тому як правило, підручник в ХТМЛ сприймається гірше, ніж в ПДФ. Ще один пункт. В книжках відсутня анімація і звуки. Але часто анімацією набагато легше щось пояснити, ніж текстом. В ХТМЛ можна вставляти анімації, але їх важко робити.

    Цими постами я веду до однієї своєї нав”язуючої думки – єдиний формат для інформації, який буде включати в себе інформацію (розмічений текст), а також картинки, анімацію, звуки, панорамні картини, тривимірні об”єкти, відео, посилання на інші документи і подібні можливості.

    danbst

    Травень 17, 2009 at 00:03

  4. Все це звичайно добре, але я помітив одну неузгодженість:

    > Тобто бачимо, що МТІ ставить за мету, не зібрати мільйони з студентів, а таки навчити їх чогось.

    > Готові, якісні конспекти, методички, і шпори.

    Якщо ви бажаєте навитись, а не здати залік, відмовляйтеся від шпор. Ги-ги-ги. 🙂

    beroal

    Травень 17, 2009 at 08:42

  5. MMBook.

    Для всіх цих можливостей я придумав формат MMBook – MultiMedia Book. MMBook Viewer виглядає приблизно як дежавю рідер або акробат пдф рідер або фоксіт рідер, тобто формат книжки схожий на ПДФ – суцільна книга в одному файлі.

    За основу текстового движка взято LaTeX. Чому? Та тому, що ЛаТеКс для цього і створений – формувати книжки! Крім того, формули можна буде спокійно писати. Але синтаксис ЛаТеКса доведеться трошки відредагувати. Там, як і в ХТМЛ використовуються текстові теги, що є марною тратою пам”яті, тому я заміню текстові теги на бінарні. Формат тексту буде УТФ-8, щоб потім не заморочуватись з кодуванням.

    З нових можливостей. В MMBook з”являться спойлери, такі об”єкти, які будуть скривати частини тексту. Наприклад, доведення якихось дуже складних формул, примітки, додаткову інформацію і тп. Будуть посилання з попереднім переглядом (тобто наводиш на слово, і вспливає віконце, яке скаже тобі, що це слово означає, і що з ним зв”язано). Буде контроль необхідних знань (при наведені мишки на назву розділу тобі видасть ієрархічний список необхідних знань для розуміння матеріалу розділа). При наведені на формулу буде писатись, по яким законам вона виведена, аж до теорії алгебр.

    Ще однією важливою складовою книжки буде MultiMedia. Окремим тегами можна буде вставляти картинки будь-яких форматів, анімації будь-яких форматів, відео будь-яких форматів, флеш, панорамні картини (ті які можна крутити у всі 360 градусів), 3-вимірні об”єкти-моделі. Окремо планую створити систему плагінів і кодеків, щоб можна було вставляти свої власні файли з нестандартним вмістом. Через наявність жорсткого тегового розділення тексту і мультимедіа можна буде перетворити книгу у, наприклад, фото-альбом. Або альбом своїх 3д моделей.

    Серед особливостей також буде присутня розбивка на файлу на внутрішні блоки. Тобто, кожний окремий блок буде повноцінною книжкою. Це буде зроблено для того, щоб при скачуванні з інету можна було відкрити і читати книжку ще до того, як вона до кінця докачається. Також це відкриває доступ до реалізації MMBook Viewer через плагіни браузера.

    ось така ось у мене задумка. Трошки нереалізуєма, але цікава.

    danbst

    Травень 17, 2009 at 09:29

  6. danbst -Ого, які ідеї! Тобі треба з Кнутом поговорити. Тільки сумніваюсь, що він підтримає Latex перетворений в бінарний формат. Бо сила звичайного тексту – в його розширюваності, зручному редагуванні, інтуїтивному форматі, і страшенній універсальності.

    Собі уявив зміст такої книжки, як граф розвитку технологій у Цивілізації. Ви вивчили матаналіз, і ви вивчили лінійну алгебру. Тепер вам доступне вивчення дифурів, і функану.

    beroal
    >Якщо ви бажаєте навитись, а не здати залік, відмовляйтеся від шпор. Ги-ги-ги. 🙂

    Шпора – це конспект конспекту, сама суть знань. Шпора описує ядро, навколо якого обертаються інші знання. Тому як жанр навчальної літератури є надзвичайно цінним. Я ж не казав, що з них треба списувати.

    Списування – не творча, механічна, нудна робота, яку набагато краще виконує машина. Через це мені дуже часто лінь списувати, і через це, я зазвичай дістаю трійки і знання, в той час як інші п’ятірки. Правда, щодо знань не впевнений. 😀

    bunyk

    Травень 17, 2009 at 10:18

  7. > Я ж не казав, що з них треба списувати. Шпора описує ядро, навколо якого обертаються інші знання.

    Я гадав, що це вірно за умовчанням. 🙂 Модульні знання (як описує danbst) — класна штука, але для найбільш зручного вжитку вони мають бути у електронному форматі, як Вікіпедія.

    beroal

    Травень 17, 2009 at 10:37

  8. Вікіпедія – не підручник, тому знання не надає. Вона надає інформацію, не більше.

    Я ж пропоную інтерактивний підручник, причому акцент ставлю не на БІНАРНОМУ форматі (!!!!!!! НЕ НА !!!), а на мультимедійності і додаткових фічах типу спойлери, popup windows з формулами і теоремами, ієрархії знань.

    >>>Собі уявив зміст такої книжки, як граф розвитку технологій у Цивілізації. Ви вивчили матаналіз, і ви вивчили лінійну алгебру. Тепер вам доступне вивчення дифурів, і функану.

    ти неправильно зрозумів. Має бути навпаки:
    “Собі уявив зміст такої книжки, як граф розвитку технологій у Цивілізації(?). Ви збарєтесь вивчити Теорію електричних машин, для цього вам потрібні знання матаналізу, теоретичних основ електротехніки, фізики а також теорії електричних мереж”

    danbst

    Травень 17, 2009 at 12:16

  9. А і ще. Твій проект направлений тільки в одному напрямку – кібернетика. Якби він був також направлений в сторону Електротехніка, Автоматизація процесів і Електричні машини – то я б взяв участь у проекті. А так, я нічого допомогти не можу (крім як матану).

    danbst

    Травень 17, 2009 at 12:20

  10. > Вікіпедія – не підручник, тому знання не надає. Вона надає інформацію, не більше.

    Я мав на увазі її формат, тобто вікі-… щось (як там його називають).

    beroal

    Травень 17, 2009 at 12:35

  11. >Твій проект
    Проект не мій, я просто найбільш маніакально захоплений чужою ідеєю. А починалось усе з твердження “Наш факультет не має сайту”.

    >ти неправильно зрозумів. Має бути навпаки
    Яка різниця? Топологічне сортуванння одне і те саме.

    bunyk

    Травень 17, 2009 at 13:52

  12. >>>Я мав на увазі її формат, тобто вікі-… щось (як там його називають).

    я якраз мав на увазі Вікі-…будь-що. Повторю, це енциклопедія, а не підручник. Для саме “навчання” вона не підходить, тільки хіба що списувати з неї і шукати (по аналогії з фізичними поняттями) “миттєву” інформацію.

    >>>”Наш факультет не має сайту”
    наш теж не має. Зате є сайт у кафедри (на якому рідко щось викладують) і форум потоку ІА-7х. Як правило на ньому і викладаємо всю корисну інформацію, і форум ІМХО зручніший ніж вікіпедія.

    До речі, зроби на головній сторінці “Зміст”, бо я не знав, що вводити у пошук тому дивився сторінки тільки тикаючи кнопку “Рандом”. ))

    danbst

    Травень 17, 2009 at 20:54


Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: