Блоґ одного кібера

Зараз спробую зекономити час на багаторазові відповіді на запитання “як справи?” і куди я подівся.
Прочитати решту цієї замітки »

Ура!

- Скільки?
- Вже два дні. (Хоча здається всі хочуть знати оцінку).

Я як зазвичай сподівався на трійку. Вийшло п’ять. Комісія питала чи в мене вийшов Продукт. Я чесно признався що до продукту моїй купі коду ще дуже далеко. Сказали аби продовжував розробку. Приємно що їм здалось ніби це не мені одному треба.

Останній комміт перед роздруківкою.

А от сам текст дипломної. Який я правда ще так і не читав нормально ні разу. 50 сторінок без жодного автоперекладу (а не те що в декого ) і без коду. (Звісно була купа копіпасти з вікіпедії, в якій я чесно зізнався в бібліографії).

Прочитати решту цієї замітки »

Підтримуючи цьогорічну моду, і нарешті реалізуючи минулорічні плани, я нарешті зробив шаблон курсової в стилі “тільки додай води” (змісту в сенсі). Можливо комусь згодиться.

Стандарти правда дотримані не до кінця, мої побажання теж. Але з допомогою добрих людей вийшло краще ніж минулого разу.

Зразок (pdf)

Так як wordpress не хоче аби в нього грузили всякі zip-архіви які можуть містити чорт-зна що, картинка окремо (її то в вимогах до оформлення не згадують, але ж гарно), зразок pdf окремо, а код вставлений прямо в пост (нижче).

Якщо код який ви будете вставляти в текст міститиме кирилицю – краще вставляйте його через verbatim (тільки слідкуйте аби не було довгих рядків). Якщо ж кирилиці не буде – не буде ніяких проблем, використовуйте середовище lstlisting.
Прочитати решту цієї замітки »

Як сьогодні виявилось – завтра попередній захист. А все що в мене є – це лиш:

1. Як написати плагін до Gedit?
2. Створення власного вікібота
3. Mercurial хостинг на Google Code
4. Yet another lame implementation
5. Кольоровий вивід у термінал
6. Лексичний аналіз в Python
7. Що таке мікроформати?
8. Wiki to wordpress
9. Персистентий dictionary на sqlite
10. Тикаємо Freebase
11. Продовжуємо спілкування з Freebase
12. Сутнісний словник
13. Словник транслітерації імен

Добре що захист лиш через місяць. Зможу якось то все оформити і розпечатати. І дописати ще десь 20 розділів які упущені.

І ще, вичитав тут недавно:

У більшості країн світу ступінь бакалавр це — повноцінна, закінчена базова вища освіта, або повна закінчена вища освіта в залежності від країни. В Україні та країнах колишнього СРСР ступінь «бакалавр» з’явився тільки після розпаду СРСР і присутня часто помилкова думка про те що ступінь «бакалавр» це неповноцінна або навіть незакінчена вища освіта, але це помилкова думка. Ступінь бакалавр:

• Це повноцінна, закінчена базова вища освіта.
• Це не рівень технікуму, технікум не має права видавати диплом «бакалавра».
• Бакалавр має право при працевлаштуванні займати ті посади, які передбачають наявність вищої освіти відповідно до їх кваліфікаційних вимог.

Якщо порівнювати ступінь «бакалавра» з ступенем магістра, то у магістра більше привілеїв у викладацькій і науковій діяльності. У зв’язку з правилами участі в Болонському процесі, ступінь — спеціаліст (найпоширеніший в СРСР) з 2009 року остаточно припинив своє існування.

Все так серйозно, а я все ще навіть не знаю як працює двоїстий симплекс-метод. Навіть просто симплекс-метод вже забув…

Вікіпедія – не словник. Правило вікіпедії.

Ігноруйте усі правила. Ще одне правило.

Я вже напевне кілька разів про це згадував, але сьогодні таки оформлю окремою заміткою. Проблема звичайних двомовних словників в тому, що вони намагаються встановити зв’язки між словами в різних мовах. А це досить важко зробити, і встановлюється зв’язок багато до багато. Перекладачу доводиться вибирати одне з можливих слів, як варіант перекладу.

Схема двомовного словника

Статті вікіпедії містять інформацію не про слова. Вони містять інформацію про певні сутності, якщо це так можна назвати. Назва сутності міститься в заголовку статті. Окрім цього є альтернативні назви, з яких створюють перенаправлення. Маємо множину назв для однієї сутності, серед яких можна виділити канонічну – назву статті, на яку й посилаються всі інші.

Окрім цього, стаття містить посилання на всі статті іншими мовами, а ті в свою чергу так само. Загалом, це можна представити такою схемою:
Прочитати решту цієї замітки »